Главное меню
Реклама

`

Кон’юнктура ринку овочiв та баштанних культур у 2015/16 МР

Продовження.
Початок у № 6 за 2017 р.

Iмпорт

Рівень самозабезпеченості України овочами в 2015 р. досягав 1,34, тобто виробництво перевищувало внутрішнє споживання на 33,7%. Незважаючи на це, деякі види овочевої продукції наша країна імпортує (переважно у свіжому вигляді). Це зумовлено особливостями циклу виробництва та відсутністю достатньої інфраструктури для зберігання і переробки овочів (сушіння, консервування). У 2015 р. обсяги імпорту становили 56,4 тис. т (0,8% загального фонду споживання), а у 2016 збільшилися майже вдвічі і становили 107,2 тис. т.
За кордоном закуповують в основному ранню продукцію, яка в Україні на той час ще не дозріває. Так, пік імпорту капусти білокачанної й моркви припадає на квітень — травень, томатів і перцю солодкого — на грудень — червень, цибулі ріпчастої — на квітень, огірків — на листопад та зимові місяці. Основними експортерами овочів в Україну в 2015 р. були Туреччина (37,1%), Польща (11,3), Нідерланди (14,8), Іспанія (13,1), Китай (9,2%) і Білорусь (8%), а в 2016 — Туреччина (47%), Білорусь (15,7%), Польща (5,9%), Нідерланди (5,1%), Македонія (4,5%) і Франція (4%). Активно поставляли деякі види овочів також Йорданія, Грузія, Ізраїль, Сирія, Іран, Македонія та Єгипет (табл. 9).
Середня ціна 1 т імпортованих овочів у доларах США протягом останніх років зростала, однак у 2016 р. знизилася порівняно з попереднім роком на 31,9%. Найбільше втратила в ціні капуста — 55%. Морква й інші коренеплоди подешевшали на 17,6%, томати — на 30,6%, салат — 12,5, огірки — 30,5%, інші овочі — на 13,1%. Подорожчали лише цибуля і часник на 11,7%, та ще італійський та іспанський салат, ціна якого у зв’язку з несприятливою погодою у період зимового вирощування сягала майже 3500 дол./т, проте його поставки були мізерними.
Левову частку імпорту становлять свіжі овочі у зимовий період. У 2015 р. їх було завезено 47,8 тис. т, що на 62,8% менше, ніж роком раніше. Загальні ж обсяги імпорту овочів того року скоротилися на 61%, до 54,8 тис. т. Проте в 2016 р. свіжих овочів знову було закуплено на 78,1% більше. Зокрема, томатів було імпортовано в 2,2 рази більше, ніж у 2015 р., капусти — у 5,1, моркви й інших коренеплодів — у 2,3 рази (табл. 10). Очевидно, що вітчизняне виробництво овочів закритого ґрунту не може забезпечити зростаючий попит населення, особливо з урахуванням надвисокого рівня виробничих витрат.

Реалiзацiя

Особливістю ранніх та середніх сортів овочів є те, що вони швидко псуються і потребують стислих строків збуту та особливих умов зберігання й транспортування. У більшості країн свіжу овочеву продукцію продають одразу після збирання («з поля»), а надлишки зберігають у переробленому вигляді — висушені, засолені чи консервовані. Можливість продавати свіжі овочі протягом усього року дають сучасні овочесховища зі спеціальними умовами зберігання для окремих груп культур, проте в Україні їх у достатній кількості немає.
Раніше Державний комітет статистики у своїй звітності відображав реалізацію сільськогосподарської продукції за різними каналами, та починаючи з 2016 р. він підраховує лише загальні обсяги продажу й ціни. Ми­нулого року сільськогосподарські підприємства реалізовали 829,7 тис. т овочів, що на 20,5% менше порівняно з 2015 і на 13,7% менше, ніж у 2012 р. (табл. 11).
Останніми роками суттєву конкуренцію традиційним базарам, ярмаркам та оптовим ринкам сільськогосподарської продукції становлять супермаркети, через які вже реалізується до 30% овочевої продукції. Дедалі більше споживачів надають їм перевагу з огляду на їх більш вдале розташування (близькість до місця проживання чи роботи), концепцію щодо гарантування безпечності продукції, а також через різноманітні цінові акції.
Дрібні сільгоспвиробники з року в рік реалізують невеликі обсяги своєї продукції в дворах, біля станцій метро, в переходах та інших заборонених для торгівлі, проте зручних для покупців місцях. Споживачів вони приваблюють не лише високою якістю овочів «з двору», а й цілком конкурентними для конкретного регіону цінами. Основним організованим каналом збуту для особистих селянських господарств (які, як уже зазначалося, виробляють 86% овочів) є міські ринки. Просування ранніх овочів з місць концентрованого виробництва (переважно південних областей) відбувається за рахунок перекупників, які довозять їх споживачам на великі відстані.
Найбільшу частку в загальному обсязі реалізації продукції овочівництва займають Херсонська і Миколаївська області, які реалізують 312,2 і 238,6 тис. т, або 37,6 і 28,8% відповідно. Разом це 66,4%, тобто більше половини всіх українських овочів (табл. 12).

Попит

Овочі належать до групи продуктів повсякденного споживання і є одним із основних джерел вітамінів, необхідних для підтримання здорового способу життя. Впродовж останніх 7 років показник їх споживання на одну особу в Україні не спускається нижче рекомендованого рівня в 161 кг. Утім, збільшення їх споживання певною мірою є результатом скорочення чисельності населення.
Рекомендовані раціональні норми споживання розраховані з диференціацією за видами овочів. Так, свіжих овочів пропонують споживати 94 кг на особу в рік, у т. ч. 48 кг — з поля, 33 кг — зі сховищ, 3,5 кг — свіжозаморожених, 10 кг — закритого ґрунту, в т. ч. огірків — 4,3 кг, томатів — 2,7 та інших овочів — 2,9 кг. Перероблених овочів людина має споживати 40 кг на рік, у т. ч. консервованих — 29 кг, квашених і солених — 9 (огірки, капуста, томати) та сушених — 2 кг.
Забезпечення норм споживання овочевою продукцією залежить, у першу чергу, від власного виробництва, розміру загальних доходів, кількості, щільності та питомої ваги міського і сільського населення, віку, статі, розміру сім’ї, освіти. Загальний фонд споживання у 2015 р. зменшився на 129,2 тис. т (1,8%) й становив 6889,8 тис. т (табл.13).
Зростання обсягів виробництва овочів сприяє збільшенню їх споживання у розрахунку на особу. Протягом 2011–2014 рр. цей показник в Україні становив 163 кг, а у 2015 р. — 160,8 кг, тобто зменшився на 1,3%. Однак у країнах Євросоюзу споживання овочів на 30% більше, ніж у нас: у Греції — 257 кг, Туреччині — 252, США — 200, Ізраїлі — 197 кг.
Окремі області України вже наблизилися до європейського рівня споживання овочів. Зокрема, жителі Полтавщини споживають їх по 188,5 кг протягом року, Миколаївщини — 189,9, Дніпропетровщини — 184,2 кг, Запорізької, Кіровоградської, Харківської і Черкаської областей — близько 175 кг. Однак у 7 областях споживання є меншим від раціонального. Так, на Житомирщині люди споживають у середньому по 155,3 кг овочів на рік, на Волині — 153,6, Закарпатті — 154,8, Івано-Франківщині — 135,1, Львівщині — 150,3, Рівненщині — 141,7, Хмельниччині — 136,5 кг.
Загалом рівень споживання овочів вищий у південних областях, де найбільша концентрація вирощування томатів, огірків, баклажанів, солодкого перцю, кабачків, цибулі на ріпку тощо. У північних областях він нижчий, а ще більше знижується на заході, де переважає пропозиція овочів тривалого зберігання: столового буряку, моркви й капусти (табл. 14).
Низький попит на продукти харчування, зокрема на овочі, зумовлюють низькі доходи населення. До того ж грошові доходи та сукупні ресурси домогосподарств значно відрізняються за джерелами надходження. Селяни здебільшого змушені самі виробляти сільськогосподарську продукцію для власних потреб, що звужує місткість продовольчого ринку. Нинішня середня заробітна платня і пенсія поставили людей за межу виживання. Відтак державна політика соціального захисту громадян України потребує докорінного поліпшення шляхом забезпечення мінімально необхідного рівня оплати праці, пенсій, різних виплат та допомог.

Баланс овочiв i баштанних культур

Відповідно до балансу овочів та баштанних культур, розрахованого автором на основі офіційних даних Дер­жавної служби статистики України, загальний обсяг використання овочів на продовольство у 2016 р. за прогнозом складатиме 7000 тис. т, що на 1,6% більше, ніж у 2015 р. На насіння було використано 128 тис. т, що менше проти попереднього року на 2 тис. т.
На високому рівні залишається використання овочів на корми, оскільки виробники не можуть сформувати достатні їх партії і доставити до місць реалізації, особливо до споживачів у великих містах. Так, торік на корми було використано, за попередніми підрахунками, 1630 тис. т овочів, що становить 16,3% їх загального виробництва.
У господарствах населення виробництво овочів дуже розпорошене, і зібрати однорідну партію продукції проблематично. Відтак щороку зростають втрати овочів. У 2016 р. вони становили близько 1240 тис. т — 12,4% виробництва.
Загальна пропозиція овочів і баштанних культур формується переважно завдяки внутрішньому виробництву й запасам на початок року — разом близько 99% (табл. 15).
Томати
Загальна пропозиція томатів у 2016/17 МР порівняно попереднім зросла на 12% і становила 2321 тис. т завдяки збільшенню обсягів вітчизняного виробництва на 10,8%. При цьому загальний попит на томати виріс на 12,4% і становив 2269 тис. т. Більше 93% внутрішнього попиту йде на споживання в свіжому і переробленому вигляді — у 2016/17 МР воно становило 2070 тис. т, що на 195 тис. т, або на 10,4% більше порівняно з попереднім МР. Обсяг експорту томатів за цей період збільшився на 52,4% і становив 35,5 тис. т (табл. 16).
Огірки
Пропозиція на ринку огірків формується завдяки внутрішньому виробництву, обсяги якого у 2016/17 МР збільшилися на 40,4% і становили 948,8 тис. т. Запаси на початок року були невеликі — щороку вони залишаються в межах 14 тис. т. Імпорт має тенденцію до зменшення. До 2013/14 МР його обсяги були незначними і коливалися у межах 12–15 тис. т, а у наступні роки зменшилися ще більше — до 7–9 тис. т.
А от загальний попит на огірки зростає: у 2016/17 МР цей ріст становив 38,5%, до 947,77 тис. т. Внутрішній попит споживання становить 98,8%, тобто 933 тис. т.
Обсяги експорту огірків мають тенденцію до зменшення: якщо в 2011/12 МР вони становили 17,9 тис. т, то у 2016/17 — лише 3,2 тис. т, або у 5,6 разів менше. Це спричинено припиненням експорту до Російської Федерації і частковою відмовою Білорусії від тепличної продукції (табл. 17).
Капуста
Загальна пропозиція білокачанної в 2016/17 МР порівняно з 2015/16 за вдяки зменшенню обсягів вітчизняного виробництва майже на 1,2% скоротилася на 6,4% і становила 1808,9 тис. т. Майже вдвічі скоротилися запаси на початок року. Імпорт зріс порівняно з попереднім роком у 5,1 рази і становив 16,4 тис. т. На 138,8 тис. т (7,7%) зменшився і загальний попит, що становив 1682,6 тис. т. Обсяги споживання капусти скоротилися лише на 3,8% порівняно з попереднім роком, використання її на корм худобі становило 33,3%, втрати — 28,6%. Обсяг експорту в останні три роки становить 2,4–2,6 тис. т (табл. 18).
Морква
Загальна пропозиція моркви у 2016/17 МР збільшилася на 6,4% порівняно з 2015/16 МР і становила 949,3 тис. т. Виробництво її зросло на 6,5% і становило 876,6 тис. т, запаси на початок року залишилися майже без змін. Імпорт вітамінних коренеплодів незначний: у 2015 р. — 2,1 тис. т, у 2016 — 4,9 тис., причому завозять в основному ранню продукцію.
Загальний попит на моркву виріс на 6,4% і становив 876,7 тис. т. Споживання також зросло порівняно з попереднім роком на 5% і склало 688 тис. т. Обсяги експорту за цей період збільшились на 35% і становили 2,7 тис. т (табл. 19). Більш-менш сталими залишаються й обсяги використання морк­ви на корм худобі та втрати.
Буряк столовий
Загальна пропозиція столових буряків за останній рік зменшилася на 3,4% і становила 918,5 тис. т. Формується вона завдяки власному виробництву й залишків на початок маркетингового періоду. Імпорт цих коренеплодів дуже незначний — лише 0,2% від загальної пропозиції. Як і експорт — 0,5 тис. т. Частка обсягів споживання у загальному попиті становить 79,2%, на корм худобі йде 13,4%, втрати становлять 7,3%. Стабільними є й обсяги використання на насіння (табл. 20).
Цибуля ріпчаста
Загальна пропозиція цибулі у 2016/17 МР склала 1211,8 тис. т, що на 6,3% більше, ніж роком раніше. Ріст власного виробництва зумовлює скорочення обсягів імпорту, тож з 2014/15 МР він зменшився більш ніж уп’ятеро, до 5,5 тис. т. У загальному обсязі внутрішнього попиту найбільшою складовою є використання на продовольчі цілі — 83%, або 880 тис. т. Залишаються великими (близько 17% від внутрішнього попиту) втрати через поширення хвороб, що призводять до поганої лежкості ріпки. При цьому обсяги експорту становлять лише 1,3% загального попиту — 14 тис. т (табл. 21).  

(Далі буде)

В. Пасічник

BASF начинает год инноваций и предс...
Sunday, 15 March 2015
Концерн BASF, один из мировых лидеров в сфере защиты растений, открыл год инноваций серией событий для аграриев.
Актуально!!!
Tuesday, 11 March 2014
Журналистское расследование Ведет рубрику журналист Богдан МалиновскийТел. 494-24-29, e-mail: b.malinovskiy@univest-media.com
Wednesday, 20 July 2011
Особенности технологии  Дыня (Cucumis melo L.) однолетнее перекрестноопыляемое травянистое растение семейства Тыквенные (Cucurbitaceae). Дыня тепло...
Monday, 12 June 2017
Відносно недавно з'явився новий клас органічних добрив гумінові препарати без хімічних сполук, сертифіковані Органік Стандарт.
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир