Главное меню
Реклама

`

Якiснi показники, профiлактично-лiкувальнi та споживчi властивостi ягiд суницi

Як в Україні, так і у багатьох країнах світу суниця є найпоширенішою ягідною культурою.

Як в Україні, так і у багатьох країнах світу суниця є найпоширенішою ягідною культурою. Лідерами у її вирощуванні, згідно зі статистичними даними ФАО, є США, Німеччина, Китай, Іспанія, Італія й Польща.
У квітні 2016 р. Radobank (Нідерланди) провів цікаве дослідження, результати якого показали, що суниця садова залишається найпопулярнішою ягодою в Європі. У 2015 р. вона займала 75% європейського ринку ягід, тоді як малина — 9%, лохина — 8%, а ще 8% — усі інші ягідні.

Вимоги свiтового ринку

Як стверджують європейські фа­хівці, найбільш серйозні виклики для виробників ягід пов’язані з якістю продукції, її собівартістю та можливістю отримувати її протягом усього року. Сьогодні суницю вирощують в основному у відкритому ґрунті, але дедалі популярнішим стає її вирощування під накриттям. І кожен виробник намагається дібрати сорти з найбільш високими смаковими та виробничими якостями плодів, що відповідають очікуванням споживачів.
Лідером з виробництва ягід у Європі є Великобританія, де товарообіг їх в 2015 р. становив більше 1 млрд євро, з яких половину складала суниця садова, а ще 25% — лохина. Ягідний ринок США вирізняється досить високою ціновою пластичністю, показник (коефіцієнт) якої становить, згідно з американськими дослідженнями, від 1,26 до 1,88. Тобто якщо ціна знижується на 10%, споживання зростає на 26–88%.
Ключовими та комерційно найвагомішими в усіх розвинутих країнах є такі взаємопов’язані вимоги до виробників ягоди:
     прийнятна ціна;
     висока якість продукції;
     наявність ягід протягом року;
     стабільність та беззаперечна репутація;
     маркетинг і реклама.

Доведена цiннiсть

Час лише підтверджує велику роль ягід у харчуванні людей, а фітотерапевти постійно наголошують на особливому профілактично-лікувальному значенні суниці. За їх узагальненими даними, ягоди суниці лісової мають унікально широкий біохімічний склад, у т. ч. містять значну кількість вуглеводнів, до яких належать цукри, клітковина і пектинові сполуки.
Чудовий смак і ніжний аромат суниці мають саме завдяки вмісту цукрів (до 7,5%) і кислот. З цукристих сполук у них найбільше глюкози і фруктози, а сахарози менше. Цукристість ягід залежить від часу достигання — у першому зборі вміст цукрів найвищий. Органічних кислот у плодах суниці — від 0,75 до 1,57%. У суниці садовій переважає яблучна, у незначній кількості є лимонна, хінна, щавлева, янтарна та саліцилові кислоти. Солі цих кислот мають лужну реакцію, тому нейтралізують кислі продукти, що утворюються в організмі, а це сприяє підтримці стабільної активної реакції тканин і рідин, що має велике значення у профілактиці й лікуванні деяких захворювань (наприклад, цукрового діабету), коли в організмі накопичуються кислі продукти.
Вміст пектинових сполук у ягодах суниці сягає 0,75%. А як відомо, пектини утворюють з багатьма металами (кальцієм, стронцієм, свинцем і кобальтом) нерозчинні сполуки, які практично не переварюються у травному тракті і виводяться з організму. Така здатність пектинів зумовлює їх захисні властивості стосовно радіоактивних і важких металів, що потрапляють в організм людини. Характерні для пектинових сполук і антибактеріальні властивості, тому їх використовують для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту. Крім того, пектини, як і клітковина, сприяють виведенню холестерину, запобігаючи розвитку атеросклерозу.
Ще одна корична властивість суниць полягає в тому, що вони є чудовим джерелом вітаміну С (аскорбінова кислота). Особливо багато його у листі, трохи менше — в ягодах. Цей вітамін забезпечує нормальне дихання клітин та щільність стінок кровоносних судин, у т. ч. капілярів, сприяє загоєнню ран, підвищує опірність організму хворобам. Однак слід пам’я­тати, що аскорбінова кислота добре зберігається в кислому середовищі та розкладається у лужному.
Каротину в суницях небагато, зате вітаміну Е більше, ніж в апельсинах, мандаринах, порічках, бананах, вишнях, черешнях та інших фруктах і ягодах. Крім того, ці чудові ягоди містять вітаміни В1, В2, В6, РР, пантотенову кислоту. Є в них і фолієва кислота, якої більше, ніж у журавлині, аґрусі, малині, обліписі, порічках, аронії, яблуках, грушах, апельсинах, грейпфрутах та винограді. А також мінеральні сполуки — калій, кальцій, магній, натрій, сірка, фосфор та хлор. Вони підтримують кислотно-лужну рівновагу в людському організмі та є незамінною складовою їжі, а тривала їх нестача чи надмір у харчуванні призводять до порушення обміну речовин. Солі калію, наприклад, сприяють підтримці нормального водно-сольового балансу та відіграють велику роль у передачі нервових імпульсів.
З мікроелементів у ягодах суниці виявлені залізо, бор, ванадій, йод, кобальт, марганець, мідь, молібден і цинк. Загалом же завдяки великому вмісту різноманітних корисних речовин суниця садова справляє на організм людини загальнозміцнювальний та оздоровчий вплив і має дієтичне значення.
Сьогодні твердження відомих ук­раїн­ських фітотерапевтів М. А. Носаль (1964) та Ф. І. Мамчура (1988) про те, що «за своїми властивостями дія біологічно активних речовин суниць подібна до впливу на людський організм ягід чорниці», наведені ще багато десятиріч тому, набули особливого значення й актуальності. Ми спостерігаємо комерційне домінування у світі двох ягідних культур (після винограду) — суниці садової та чорниці, лохини.
Це свідчить про усвідомлення люд­ством потреби споживання не тільки смачної, але й максимально корисної ягоди. Адже механізм захисних функцій певних речовин прямий: чим захищається рослина, тим добре може захищатись і людина!
Наукою доведено, що рослини у відповідь на вплив патогенів (грибів, бактерій тощо) виділяють біологічно активні речовини з групи поліфенолів, що мають захисну функцію. Коли людина споживає ягоди та вино (особливо червоне), поліфеноли справляють незамінний та вагомо позитивний вплив на її організм. Вони є сильними антиоксидантами, які захищають клітини від різних патогенів і вільних радикалів, що утворюються в результаті фізіологічної діяльності, та уповільнюють процес старіння.
Результати дослiджень Iнституту садiвництва НААН

Величезне значення суниці садової у харчуванні людей потребує постійної уваги до оцінки та виділення кращих і нових її сортів не лише за показни­ками врожайності, але й за смаковими, товарними, хіміко-технологічними і адаптивними властивостями.
Відповідні дослідження проводили в Інституті садівництва НААН з 2006 р., і найбільш вдалими з точки зору кліматичних умов (достатня кількість опадів та помірно тепле літо) та агротехнологічного забезпечення (3-пільна сівозміна з чорним паром, внесення оптимальних доз органічних добрив і мінімум обприскувань) були у 2006–2009 рр. Вирощування кращих вітчизняних і зарубіжних сортів суниці садової (не лісової) проводили в польових умовах (відкритий ґрунт), за широко-однорядного висаджування рослин по схемі 0,9 × 0,2 м. Це забезпечувало високу врожайність, великий розмір і чудову якість ягід за майже повної їх екологічності.
Сорти української селекції у переважній більшості є ранньостиглими, проте з метою детального вивчення продуктивності та вмісту корисних сполук ми виділили й групу серед­ньопізніх сортів, які найбільш вдало поєднують комплекс показників, а їх різне географічне походження дало змогу порівняльної оцінки.
Велике значення для комерційного виробництва має висока врожайність культури, однак без зниження якісних та споживчих властивостей ягід та вмісту в них корисних сполук. У перший, другий і третій рік плодоношення ці показники зазвичай неоднакові, і щоб отримати об’єктивні результати, у межах дослідження ми проводили оцінку за середніми даними 5 врожаїв (3 на однорічних і 2 на дворічних рослинах), у т. ч. у нетипові роки — 2006 із найвологішим періодом достигання та найпосушливіший 2007. Основні дані цієї оцінки наведено у таблицях 1–3.
Саме контрастні умови зволоження й обумовили різні по облікових роках рівень урожайності, масу ягід і навіть їхній смак. Загалом у результаті обліків та спостережень зафіксовано високі показники продуктивності сортів як в одно-, так і у дворічних ягідниках із коливаннями за роками внаслідок сукупної дії багатьох біологічних та кліматичних чинників.
Урожайність та розмір ягід
Показник урожайності є одним із найважливіших, але не визначальним, якщо пов’язувати його з якісними параметрами ягід. Прибутковість культури може забезпечуватися врожайністю понад 10 т/га, а високі результати — 15 т/га і більше. В середньому по сортах за роки досліджень було отримано урожай 16 т/га (табл. 1), що є досить хорошим показником для класичної однорядної технології вирощування у відкритому ґрунті за умов Київщини. Середня маса ягід (найбільш об’єк­тивний та загальноприйнятий показник) варіювалася у межах 13,2–20,2 г.
Серед 63 досліджуваних сортів і елітних форм різних строків достигання кращим за показниками врожайності виявився середньопізній сорт Геркулес. За великоплідністю (середня маса ягід 17,2, максимальна — 30,6 г) він поступався лише одній ЕФ із групи середньоранніх (17,8 г), Ельсанті з середньостиглих (19,4) та 3 ЕФ із пізніх, однак істотно перевершив відомі сорти Ольвія (13,5 г), Хоней (13) та Фестивальна ромашка (14 г). У своїй середньопізній групі (табл. 1) він мав значно вищі показники, ніж Зенга Зенгана (середня маса 14,5, максимальна — 24,2 г) і Полка (13,2 і 23,8 г відповідно), але нижчі, ніж Престиж (20,2 і 36,7 г) та Презент (19,3 і 32,1 г) (останні два — селекції ІС НААН).
Тенденція формування більших ягід на однорічних рослинах у досліджуваних сортів відмічалася не завжди. Основним тут був чинник сорту, другим — умови зволоження, а далі — поєднання багатьох інших, важко обліковуваних факторів. У окремі роки за температури повітря на поверхні ґрунту 52…58°С (травень і червень 2007 р.) відмічено істотне здрібнення ягід саме на дворічних рослинах.
Пояснення цьому ми знаходимо у інших дослідників. Так, під час вивчення росту й формування врожаю суниці садової у Краснодарському краї Росії встановлено, що за тривалої дії несприятливих умов середовища, в т. ч. екстремально високої температури продуктивність рослин залежить від їх здатності змінювати спрямованість фізіолого-біохімічних реакцій. Це у різній мірі відбивається на анатомічній будові головних органів і може стати причиною погіршення протікання ряду фізіологічних процесів, внаслідок чого врожай знижується через здрібнення, запікання, недорозвиток і незав’язу­вання плодів, а також пригнічення росту й розвитку вегетативних частин материнської рослини — вусів.
Рекордно великі ягоди були отримані на сортах Престиж, Презент, Геркулес і Присвята (середня маса ягоди 16,8–20,3, максимальна — 30,3–36,7 г) у однорічних ягідниках у 2006 та 2008 р., коли вегетаційні періоди були досить вологі. Це підтверджує надзвичайно високий потенціал названих сортів і можливість отримання великого прибутку від реалізації їх ягід навіть за дещо нижчої врожайності.
Підтверджена закономірність формування найдрібніших ягід (середня маса 13,2–13,5, максимальна — 23,8–24,8 г) на дворічних рослинах у най­врожайніших сортів Зенга Зенгана та Полка. 

(Далі буде)

В. Павлюк, к. с.-г. н., Інститут садівництва НААН,
Н. Павлюк, ст. н. с., Український інститут експертизи сортів рослин (Київ)

Определитель вредителей и болезней ...
Thursday, 24 March 2016
Карманный справочник Определитель вредителей и болезней огурца
Карманный справочник «Определитель ...
Wednesday, 11 March 2015
Справочник карманного формата содержит материалы о самых распространенных в Украине болезнях и вредителях капусты.
Thursday, 30 August 2012
С использованием простых (парных) и насыщающего скрещиваний географически отдаленных форм созданы новые сорта фасоли овощной разных групп созревания (Аришка, Золушка, Креолка, Лика, Магура, Миробела, Мрия, Настена, Пагода, Рашель, Сакфит и Фанта...
Wednesday, 07 December 2011
Фермерское хозяйство Вільне из Раденска (Цюрупинский р-н Одесской обл.) хорошо известно производителям и продавцам. Его руководитель Владимир Боровской первым в районе стал выращивать овощи в теплицах. Подробнее...
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир