Главное меню
Реклама

`

Небезпечнi шкiдники капусти

Весняна капустяна муха (Delia brassicae Bouche) поширена в Україні повсюдно. Пошкоджує капусту (цвітну, білоголову), редиску, редьку, ріпу та інші капустяні рослини.

Весняна капустяна муха (Delia brassicae Bouche) поширена в Україні повсюдно. Пошкоджує капусту (цвітну, білоголову), редиску, редьку, ріпу та інші капустяні рослини.
Самець розміром 5–5,5 мм, попелясто-сірого кольору, спинка і черевце з темними смугами, очі займають більшу частину голови. Самка більш світлого забарвлення, темні смуги слабо виражені, черевце яйцевидне. Розмір самок — від 6–6,5 мм, вони дещо більші за самців. Яйце розміром 1–1,5 мм, біле, сигароподібне з повздовжньою вузькою борозенкою. Доросла личинка довжиною до 8 мм, біла, безнога, без вираженої голови, передній кінець тіла звужений, задній косо зрізаний, на останньому сегменті розташовано 12 горбків. Несправжній кокон розміром 4–6 мм, видовжено-овальний, темно-коричневого кольору.
Розвиваються ці шкідники в одному поколінні. Зимують вони у вигляді лялечки в несправжньому коконі у ґрунті, на глибині 10–15 см. Виліт мух зазвичай збігається із цвітінням вишні та початком цвітіння бузку. Самка відкладає яйця навколо стебел рослин і під грудочки ґрунту. Через 5–10 днів відроджуються личинки, які проникають у нижню частину стебла та корінь капусти і починають інтенсивне живлення. Через певний час вони мігрують у ґрунт для заляльковування.
Заходи захисту: глибока зяблева оранка, розпушування ґрунту, знищення бур’янів, підживлення, полив та підгортання капусти, застосування дозволених до використання в Україні інсектицидів.
Літня капустяна муха (Delia floralis Fallen) також зустрічається в нашій країні повсюдно. Пошкоджує капусту, редиску, редьку та інші капустяні культури.
Імаго розміром 7–8 мм, жовто-сірого кольору, крила прозорі, жовтувато-бурі з жовтими жилками. Яйце завдовжки 1–1,1 мм, біле, сигароподібне, з широким жолобком. Личинка розміром 10 мм, біла або жовтувата, без вираженої головної капсули й без ніг. На розширеному задньому кінці тіла з 14 конічних горбків найпомітніші 6 нижніх, які розміщені на однаковій відстані один від одного. Пупарій розміром 6,5–7 мм з шістьма горбками на задній площадці.
Цей шкідник також зимує лялечкою в пупарії у ґрунті, однак на дещо більшій глибині — до 30 см. Виліт мух починається наприкінці травня — у червні. Через 7–10 діб, після завершення додаткового живлення нектаром квіток, самки розпочинають відкладати яйця на кореневу шийку рослин або на ґрунт біля них. Це часто збігається з льотом і яйцевідкладанням другого покоління весняної капустяної мухи. Через 5–12 діб вилуплюються личинки, які живляться корінням рослин. Вони розвиваються 30–40 діб, а тоді залишають кормову рослину і заляльковуються в несправжньому коконі.
Заходи захисту: глибока зяблева оранка, розпушування ґрунту, знищення бур’янів, підживлення, полив та підгортання капусти, застосування дозволених до використання в Україні інсектицидів.

Хрестоцвітні блішки — ще один поширений в Україні фітофаг. Шкоди рослинам з родини Капустяні завдають декілька їх видів: світлонога (Phyllotreta nemorum L.), виямчаста (Ph. vitata F.), хвиляста (Ph.undulata Kutsh), синя (Ph. nigripes F.), чорна (Ph. atra F.) та південна (Ph. cruciferae Goeze). Дорослі блішки продовгувато-овальні, зі слабо випуклим тілом, стрибальними задніми ногами; довжина тіла — 2–3 мм. Види відрізняються забарвленням надкрилок і малюнком на них.
Жуки надзвичайно активні ран­ньою весною, в суху жарку погоду. Зимують вони у верхньому шарі ґрунту під рослинними рештками, а навесні з’являються з появою рослинності. Спочатку живляться на бур’янах із родини Капустяні, а згодом переходять на культурні рослини. Вигризають епідерміс листків, утворюючи на них виразки. За сильного пошкодження молоді рослини гинуть. За сприятливих погодних умов блішки можуть за 1–2 дні знищити сходи капустяних культур на значних площах.
Після статевого дозрівання жуки відкладають яйця у ґрунт. Виїмчаста блішка відкладає яйця біля ямки голов­ного кореня, світлонога — на листки рослин. Личинки після відродження живляться дрібними корінцями, а згодом біля них заляльковуються. Тривалість розвитку личинок — 16–30, а лялечок — 16 днів. Світлонога та південна блішки можуть розвиватися у трьох поколіннях, але найбільшої шкоди завдають рослинам навесні.
Заходи захисту: знищення рослинних решток, зяблева оранка, висадка рослин у ранні строки, застосування дозволених до використання в Україні інсектицидів.

Капустяний листоїд (Phaedom cochleariae F.) теж добре відомий українським овочівникам. Це невеликі жуки розміром 3–4,5 мм, яйцеподібної форми, з випуклим тілом і 8 крапковими борозенками на надкрилах. Зимують вони у верхньому шарі ґрунту, під рослинними рештками. Для статевого дозрівання потребують додаткового живлення. Виїдають невеликі отвори в листках або обгризають листкову пластинку з країв. Після парування самки виїдають невеликі ямки у листкових пластинках, жилках, черешках листя і відкладають у них яйця, попередньо вприснувши краплину поживної рідини. Личинки брудно-жовтого кольору, з трьома парами грудних ніг, завдовжки 5,5 мм. Спочатку личинки тримаються разом, а потім починають переповзати, скелетуючи листки. Заляльковуються у ґрунті.
Заходи захисту: зяблева оранка, між­рядний обробіток, знищення бур’я­нів.

Капустяна попелиця (Brevicoryne brassicae L.) не менш відома. Безкрила партеногенетична самка розміром 1,8–2 мм має яйцеподібне блідо-зелене тіло, вкрите білувато-сірим пилком, світло-буру голову, бурі поперечні смуги зверху на черевці, чорні очі, бурі ноги, 5–6-членикові вусики і циліндричні трубочки, коротші від хвостика конічної форми. Крилата самка-розселювачка завдовжки 1,5–2,2 мм, тіло вкрите сірим пилком, черевце жовто-зелене з бурими поперечними смугами, голова, вусики, груди та ноги бурі. Амфігонна самка розміром 1,7–2 мм, світло-зелена, без воскового пилку; трубочки, хвостик, шостий членик вусиків і ноги світло-бурі. Самець крилатий, 1,4–1,8 мм завдовжки, подібний до крилатої самки; вусики чорні, трубочки буруваті, хвостик жовтий. Яйце — 0,5 мм, видовжено-овальне, блискучо-чорне.
Упродовж літа попелиця дає 10–16 поколінь. Зимують яйця на качанах капусти, насінниках і бур’янах з родини Капустяні. Личинки відроджуються навесні й через 10–14 днів перетворюються у безкрилих партеногенетичних самок, що народжують живих личинок. В середині літа попелиці розселяються на інші рослини, де продовжують розмножуватись. Із них розвиваються крилаті самки-розселювачки. Восени частина личинок розвиваються у самок-статеносок. На півдні можуть зимувати партеногенетичні самки.
Імаго та личинки попелиці вводять у рослину ферменти слини і висмоктують сік. Пошкоджені листки жовтіють, скручуються й засихають.
Заходи захисту: знищення рослинних решток, бур’янів, застосування дозволених до використання в Україні  інсектицидів.

Капустяна совка (Mamestra brassicae L.) поширена повсюдно. Крім рослин родини Капустяні, пошкоджує польові, овочеві, плодові та лісові культури.
Метелик із розмахом крил 40–50 см. Передні крила темно-бурі з жовтувато-білою хвилястою лінією, яка посередині крила утворює два зубці, повернені назовні у вигляді латинської W; дві темні плями розміщені біля переднього краю, ниркоподібна пляма облямована білим ореолом. Задні крила сірі, з країв темні. Яйця жовто-білі, розміром 0,6–0,7 мм з 32–38 радіальними реберцями. Гусениці завдовжки 35–40 мм, 16-ногі, від сірувато-зеленого до темно-бурого чи майже чорного кольору, з малюнком із темних плям у вигляді ялинки на спині та світлими жовтуватими смугами по боках тіла. Лялечки завдовжки 19–24 мм, червоно-бурі, на кремастері два довгих вирости, які закінчуються загостреними булавами.
Зимують лялечки у ґрунті на глибині 5–10 см. Метелики вилітають у травні, коли середньодобова температура повітря досягає 14…16°С. Паруються через 2–3 дні після вильоту, та для відкладання яєць їм необхідне додаткове живлення. Яйця відкладають на нижній бік листків у один шар групами понад 20 шт. Плодючість самок — 600–2700 яєць. Літають увечері та вночі, вдень ховаються. Ембріональний розвиток триває 4–12 днів, а гусениць — 24–50 днів залежно від температури, вологості повітря та ґрунту. До другого віку гусениці живуть групами, скелетують листки знизу та залишають епідерміс зверху. З третього віку вони розповзаються  рослиною й вигризають у листках отвори неправильної форми. У цвітної капусти пошкоджують як квітки, так і суцвіття. У денні години спостерігається спад їх рухливості.
На заляльковування гусениці мігрують у ґрунт. Частина лялечок у разі недостатнього зволоження ґрунту діа­паузує. Для проходження повного циклу розвитку шкідника необхідна сума ефективних температур близько 700°С.
Заходи захисту: знищення рослинних решток, де зимує шкідник, глибока зяблева оранка, застосування до­зволених до використання в Україні інсектицидів.

Капустяний білан (Pieris brassicae L.) пошкоджує капусту, брукву, ріпу, ріпак, редиску, хрін, гірчицю, резеду та інші рослини.
Метелик із розмахом крил 55–60 мм. Крила борошнисто-білі з темним запиленням біля країв. На передніх крилах самок дві чорні круглі плями. У самця такі плями є тільки з нижнього боку передніх крил. Яйця лимонно-жовті, вертикальні, ребристі, завдовжки 1,25 мм. Гусениці попелясті, з великою темною головою, останнього віку — жовто-зелені з темно-бурими щитками, на яких розміщені волоски та щетинки. По боках є жовті смуги, на спині — світла. Лялечка зеленувато-жовта з чорними крапками на спині та боках.
Зимують лялечки, прикріплені до субстрату за допомогою жовтого пояса. Літ метеликів починається рано навесні, вони активні вдень. Яйця дозрівають на 5–7 день після виходу самок із лялечок. Самка відкладає їх на нижній бік листків понад 15 шт. Плодючість самки — 250–300 яєць. Через 6–8 днів з яєць відроджуються гусениці, які спочатку деякий час залишаються нерухомими, а потім починають об’їдати м’яку частину листка. Гусениці молодших віків живляться групами на нижньому боці листка, старших — поодинці на верхньому. В пошуках їжі вони можуть мандрувати на великі відстані. Стадія лялечки у літніх поколінь триває 8–17 днів. Протягом року розвивається 2–4 покоління. Повний цикл розвитку становить 26–32 дні.
Заходи захисту: чисельність білана обмежують паразити апантелес (Apanteles glomeratus L.), мухи-тахіни (Elodia convexifrons Z.V., Antoica tibialis Poser.), а також види роду трихо­грама, які уражують яйця.

Ріпний білан (Pieris rapae L.) пошкоджує капусту та інші капустяні рослини. Метелик із розмахом крил 35–40 мм, за морфологічними та біологічними особливостями подібний до білана капустяного, але менший за розміром. У самки на передніх крилах по дві чорні плями, у самця — по одній; задні крила зверху білі з чорною плямою на передньому краї, знизу жовтуваті. Яйце розміром 1 мм, жовте, ребристе. Гусениця завдовжки 30–35 мм, зеленого забарвлення з жовтою смугою на спині. Лялечка розміром 20–25 мм, зеленувато-сіра.
Зимують лялечки, прикріплені павутинним пояском на сухих рослинах, гілках чагарників, будівлях. Навесні метелики вилітають раніше за капустяного білана. Під час живлення гусениці другого та наступних поколінь проникають у головки, які згодом загнивають і стають непридатними для харчування. На півночі України ріпний білан дає два покоління, на півдні — до чотирьох. Заходи захисту аналогічні тим, які застосовують проти білана капустяного.  

Н. Скрипник, к. б. н., зав. відділом карантину рослин Інституту захисту рослин НААН

ВИЙШОВ З ДРУКУ ЖУРНАЛ "ОВОЧІВНИЦТВО...
Friday, 07 September 2018
Вересневий номер журналу "Овочівництво" №9 (160) 2018 вийшов з друку і чекає на читачів. За питаннями купівлі журналу телефонуйте у ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИтел.: +38 (044) 499-97-69 (68), +38 (098) 773-19-49...
Определитель вредителей и болезней ...
Thursday, 24 March 2016
Карманный справочник Определитель вредителей и болезней огурца
Monday, 13 November 2017
Закінчення. Початок у № 6, 78, 2017 р.
Tuesday, 06 December 2011
Среди сельскохозяйственных культур трудно найти такую, которая по объемам потребления и универсальности использования могла бы сравниться с картофелем. Картофель ценный продукт питания, который в Украине заслуженно называют вторым хлебом. За 15 лет реформ, несмотря на сворачивание производства картофеля на сельскохозяйственных предприятиях, его валовое произ...
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир