Главное меню
Реклама

`

Комерцiйна культура броколi

Сьогодні в Україні стало модно говорити про так звані нішеві, або комерційні овочеві культури.

Сьогодні в Україні стало модно говорити про так звані нішеві, або комерційні овочеві культури. Фермери вирощують їх поки що у невеликій кількості, проте попит на них в останні роки стрімко росте, а висока ціна повністю задовольняє виробників. Однією з таких культур є капуста броколі, яка за останні 5 років стала користуватися великою популярністю, і стрімкий ріст попиту на неї у деяких регіонах України не забезпечується виробництвом. Ціна на броколі найвища з-поміж усіх видів капуст, що робить її привабливою для фермерів.

Походження

Капустяні овочеві культури відомі давно: капусту вирощували ще стародавні єгиптяни у VІІ–VІ ст. до н. е., добре знали її і в Стародавній Греції та Стародавньому Римі. Вже тоді люди вирощували різні види капуст: голов­часту, листкову, а також спаржеву — броколі.
Рід Brassica родини Brassicaceae охоплює 7 видів капуст, серед яких важливе місце займає цвітна (Brassica cauliflora L.). Так склалося, що історично цей вид формувався у Середземноморських країнах — на островах Егейського моря, Балканах, в Італії та Іспанії. Залежно від морфологічних, біологічних особливостей і поширення у різних географічних районах капусту цвітну поділяють на два підвиди:
1. Капуста спаржева, або броколі — Brassica cauliflora (Mill) Lizg. subsp.simplex Lizg.;
2. Капуста цвітна — Brassica cauliflora (Mill.) Lizg. Subsp. abortiva Lizg.
У стародавній Греції та Сирії капусту цвітну і броколі вважали вишуканим делікатесом майже божественного походження через надзвичайну форму плоду, який вживали в їжу. Капустяний сік греки використовували як засіб від безсоння, а стародавні римляни лікували запалення суглобів, травми, пухлини, виразки, які погано загоюються, обгортаючи їх капустяним листям. Сік цвітної капусти вважався прекрасним засобом від хвороб печінки і виразки шлунку.
Дуже показово, що багато рецептів лікування капустою, що застосовували у стародавньому світі, не втратили свого значення й сьогодні.
У наш час у країнах Європи, Північної Америки, Азії цвітну капусту вирощують у великих кількостях, проте в Україні вона поки що займає лише близько 2% площ, що відводяться під овочеві культури. Найбільша сортова різноманітність капусти броколі представлена в Італії на островах Сардинія та Сицилія.

Харчова цiннiсть

Головки капусти броколі відзначаються цінним біохімічним складом і містять велику кількість поживних речовин, у т. ч. білків, до складу яких входять холін і метіонін. Продуктивні органи цієї рослини містять близько 8–10,5% сухої речовини, у т. ч. до 5,8% вуглеводів, 2,6% сирого білка, 1,2% клітковини, 0,3%–0,5% жиру, 0,8% мінеральних речовин. Цукор у головках представлений глюкозою, фруктозою і сахарозою, у невеликій кількості містяться також ксилоза, мальтоза і рафіноза.
Цінність броколі полягає також у високому вмісті вітаміну С — 42,6–180 мг/100 г. Для забезпечення організму добовою нормою цього вітаміну (50–70 мг%) достатньо спожити 100–150 г м’якоті. Калію в цьому овочі 25–90 мг/100 г, фосфору — 23–111, заліза — 0,1–1,3 мг/100 г сирої маси. Енергетична цінність — 100–120 кДж/кг. В 1 кг свіжої продукції міститься 0,3 г вітамінів.
Важливо також, що капуста броколі багата білками, які повноцінні за амінокислотним складом. Поживну цінність білка сьогодні визначають за засвоюваністю його організмом, кількісним та якісним складом амінокислот. Білки цвітної капусти в основному легкорозчинні, здебільшого представлені альбумінами, α- та β-глобулінами.
Біологічна цінність білка залежить також від незамінних амінокислот у його складі, а в білку броколі незамінні більше половини амінокислот, у т. ч. аргінін — 7–8, гістидин — 2–9, лізин — 4, метіонін — 1–8, валін — 3–4, лейцин — 3–5, ізолейцин — 5, фенілаланін — 2–16 та триптофан — 1–3 мг/100 г сирої маси.
Кислого смаку та приємного аромату свіжозібраним головкам броколі надають органічні кислоти, яких у складі продукту 0,05% у перерахунку на яблучну кислоту.
Споживають капусту броколі в свіжому, консервованому та замороженому вигляді, широко використовують у кулінарії як дієтичний продукт, особливо для дитячого харчування.

Бiологiчнi особливостi

Капуста броколі — однорічна трав’я­ниста рослина. Порівняно з цвітною капустою вона більш холодостійка і менш вимоглива до ґрунтово-кліматичних умов. Рослини її трохи вищі, листки більші, на довгих черешках, ліроподібні, з гладкими або хвилястими краями, перисторозсічені. У пазухах листків розвиваються генеративні органи, що скупчені на верхівці рослини і закінчуються добре розвинутими зеленими або пігментованими антоціаном бутонами. Квітки великі, а насіння дрібне.
Головки броколі у технічній стиглості складаються з щільного пучка бутонів, які швидко розтріскуються. Вони меншої щільності, ніж у цвітної капусти, різних відтінків зеленого кольору, часто з опушеною поверхнею. На бічних пагонах утворюються голов­ки порівняно невеликого розміру. На відміну від цвітної капусти, броколі має виражену ремонтантність, що виявляється у здатності рослин до повторного росту після зрізання головок.

Сортимент

Є два сортотипи капусти броко­лі — примітивні та з ворсисто-щіль­ними пігментованими головками. Сорти, як і зазвичай, можуть бути скоро-, середньо- і пізньостиглі.
Підбір сортименту — важлива умова підвищення продуктивності будь-якої овочевої культури, одержання якісної продукції завдяки високому вмісту цінних поживних речовин. Дослідженнями, проведеними у Львівському національному аграрному університеті, встановлено, що важливе місце у технологічному процесі вирощування капусти броколі відводиться новоствореним високопродуктивним сортам і гетерозисним гібридам, які забезпечують стабільні врожаї товарної продукції високої якості. Підбір сортів та гібридів відбувається з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов вирощування.
Іноземні насіннєві компанії пропонують в Україні досить широкий асортимент гібридів та сортів броколі: Аполена, Агассі F1, Айронман F1, Батавія F1, Белстар F1, Бомонт F1, Корос, Корато, Кезі F1, Ледніцка, Лімба, Маратон, Монако F1, Орантес F1, Партенон, Румба, Реггі F1, Стромболі СВ1002БЛ F1, Квінта F1, Громовий Купол F1 (TBR-508), Атлантіс F1, Грін Меджік F1, Еос F1, Нексос F1, Маратон F1, Прітон F1, Партенон F1.
Для отримання високих урожаїв необхідно добирати сорти з високою потенційною врожайністю, стійкістю до розтріскування, високими якісними й технологічними показниками, що дозволить знизити зарати праці в 2–3 рази. Важливим показником є також вихід товарної продукції. До того ж, слід враховувати її цільове призначення — для споживання у свіжому вигляді у літній та осінній періоди чи зберігання.
В умовах західного регіону України високу врожайність (більше 40 т/га) забезпечили сорт вітчизняної селекції Ледніцка, ранньостиглі гібриди голландської селекції Айронман F1, Бомонт F1, Квінта F1, Міледі F1, Монако F1, Халімарк F1, ранньостиглий гібрид німецької селекції Агассі F1, середньостиглий гібрид французької селекції Румба F1 та деякі інші.
Дібравши сорти і гібриди з необхідними характеристиками та морфологічними ознаками для відповідної зони, технолог визначає спосіб вирощування — розсадний чи безрозсадний, у відкритому чи закритому ґрунті. Існуючий сортимент дає змогу організувати конвеєрне вирощування, щоб одержувати свіжу продукцію капусти броколі протягом цілого року.
В умовах Західного Лісостепу України на дослідному полі кафедри садівництва та овочівництва Львівського національного аграрного університету були проведені дослідження урожайності та якості капусти броколі різного сортового складу: Ледніцка (Україна), Агассі F1 (Німечина), Лакі F1, Халімарк F1, Батавія F1 та Белстар F1 (Bejo Zaden), Монако F1 (Syngenta) та Румба F1 (Clause). Урожайність їх становила 40–50 т/га.

Особливостi технології вирощування

Технологія вирощування капусти броколі передбачає систему технологічних заходів, яка забезпечує оптимальні умови для росту й розвитку рослин на всіх етапах онтогенезу. Порушення впливу будь-якого чинника зовнішнього середовища (температури, світла, вологості, повітряно-газового режиму, доступності елементів живлення) гальмує розвиток рослин, знижує їхню продуктивність. Кожний біотичний чинник відіграє свою роль, але їх дія виявляється лише у комплексі.

Вимоги до тепла
Броколі більш холодостійка, ніж цвітна капуста. Насіння її починає проростати за температури 4…5°С, однак дуже повільно. За 11°С сходи з’яв­ляють­ся на 12 добу, а за 18…20°С — на 3–4 добу після сівби. Оптимальна температура для росту рослин у розсадний період — 14…18°С вдень і 8…10°С вночі. Добре загартована розсада, як і дорослі рослини, витримує заморозки до –1…–2°С. Вирощування її за температури 5…6°С упродовж 40–60 діб спричинює диференціацію бруньок, і рослини завчасно переходять до генеративного розвитку. За появи першого справжнього листка та у наступні періоди оптимальною температурою у сонячні дні можна вважати 12…18°С, у хмарні — 12…15°С, а вночі — 5…8°С.
Для формування врожаю броколі потрібна темпе­ратура 16…18°С. За температури понад 25°С і низької відносної вологості повітря ріст рослин сповільнюється, головки формуються дрібні й швидко розсипаються. За 30…33°С рослини зовсім припиняють ріст, нижні листки відпадають, тканини грубшають, що спричиняє утворення дрібних нестандартних головок, пилок стає стерильним, а квітки втрачають здатність до запилення. Щоб запобігти цьому, вліт­ку броколі краще вирощувати в кулісах з високорослих культур і на північ­них схилах, частіше поливати.

Вимоги до вологи
За вимогливістю до вологи капуста броколі належить до першої групи — дуже вимоглива до вологості як ґрунту, так і повітря. Це пояснюється походженням культури і морфологічною будовою рослин. У процесі росту й розвитку вони формують велику площу листкової поверхні (до 1,2 м2), і продихи листків протягом доби відкриті з обох боків, що спричинює значне випаровування вологи. Єдиним захистом від нього є восковий наліт на листках.
Іншим важливим фактором є особливості розвитку кореневої системи. Глибина проникнення окремих корінців у ґрунт досягає 1,5 м і більше, однак основна їх частина зосереджена в орному шарі. Співвідношення коренів до площі листків у період інтенсивного росту становить 1:11. В умовах недостатнього і нестійкого зволоження верхній шар ґрунту підсихає, і рослинам бракує вологи для нормального розвитку.
Загалом виходить, що рослини броколі погано добувають вологу і неекономно її витрачають. Однак і надмірне зволоження повітря і ґрунту негативно впливає на їх ріст та розвиток, оскільки спричиняє ураження хворобами. За вологості повітря 90% листки набувають фіолетового забарвлення і сповільнюють ріст, зростає вірогідність їх ураження судинним бактеріозом, головки під час достигання розтріскуються. А за відносної вологості 99% ріст листя і головок поступово припиняється.
Критичними у забезпеченні вологою є періоди проростання насіння, приживання розсади та формування головок. Оптимальними для формування листкових розеток спаржевої капусти є вологість ґрунту 65–80% НВ та відносна вологість повітря 75–90%. Далі до зав’язування і формування головок вологість ґрунту необхідно підтримувати на рівні 85–90% НВ.
Кількість води, яка використовується рослинами для утворення 1 т товарного врожаю головок (коефіцієнт водоспоживання), залежить від біологічних особливостей сорту/гібрида, кліматичних і метеорологічних умов року. У посушливих районах коефіцієнт водоспоживання цієї культури становить 150–200, а за умови достатнього зволоження і в дощові роки дещо знижується.
Щоб уникнути порушень водного режиму ґрунту, зниження відносної вологості повітря, пошкоджень хворобами та шкідниками й створити оптимальні умови для росту й розвитку рослин та отримання стабільного високоякісного врожаю, капусту броколі часто висаджують у понижених елементах рельєфу та на торфовищах. Краще вдається протистояти повітряним посухам і температурним стресам сортам та гібридам, що мають здатність добре вкривати товарні головки листям.

Вимоги до світла
Більшість сортів броколі належать до рослин довгого світлового дня, а сорти середземноморських екотипів (сірійський та ін.) — короткого. У світлу фазу в рослинах відбуваються перетворення світлової енергії на хімічну та фотоліз води, а у темну вуглекислота відновлюється до вуглеводнів. Коефіцієнт використання сонячної енергії цією культурою становить близько 1%.
До інтенсивності освітлення спаржева капуста помірно вимоглива. Багато світла вона потребує у розсадний період (20–30 тис. лк) для накопичення пластичних речовин і загартування. Недостатнє освітлення у цей час спричиняє витягування рослин і утворення невеликих листків. Після формування значної площі листкової поверхні вимогливість до інтенсивності освітлення дещо знижується.
У фазі формування головок потреба броколі в світлі знову зростає.
В умовах часткового затінення та скорочення світлового дня ріст рослин сповільнюється, а за значного затінення головки не формуються взагалі. Відтак загущення посадок сповільнює достигання врожаю.

Ґрунти
Капуста броколі може рости і давати хороші врожаї на різних типах ґрунтів, крім бідних на органічну речовину піщаних, однак найкраще для неї придатні легкосуглинкові ґрунти з високим вмістом поживних речовин і слабкокислою реакцією, що швидко прогріваються і легко віддають рослинам вологу й поживні речовини. На важких суглинкових ґрунтах ріст рослин затримується, вони частіше уражуються судинним бактеріозом. Ґрунти з високим вмістом важких металів для вирощування броколі непридатні, а на недостатньо удобре­них рослини формують не­великі розетки листків і дрібні розсипчасті головки. Високі врожаї зазвичай отримують на родючих заплавних ґрунтах, добре заправлених органічними та мінеральними добривами.
У молодому віці ріст кореневої системи рослин броколі значно відстає від вегетативної маси, тому вони не витримують підвищеної концентрації солей у ґрунтовому розчині. Небажано використовувати для вирощування цієї культури й кислі ґрунти, оскільки вони є джерелом ураження рослин килою. Оптимальна реакція ґрунтового розчину (рН) становить 6,3–6,7. Ґрунти з рН на рівні 4,5–5,9 потрібно вапнувати. Хорошим доповненням до цього агрозаходу є вирощування сидеральних культур (зернові, зернобобові), які сприяють покращенню структури ґрунту і підвищують вміст легкодоступних поживних речовин.

Попередники
Кращими попередниками капусти броколі слід вважати картоплю, столові коренеплоди (крім капустяних), кукурудзу на силос, однорічні та багаторічні трави, зернові культури, бобові.

Живлення
Підвищена вимогливість спаржевої капусти до елементів живлення зумовлена високою потребою рослин у поживних речовинах, адже за 80–95 днів їм потрібно утворити не менше 130–160 т/га зеленої маси. На формування 10 т товарного врожаю ця культура виносить з ґрунту близько 39–41 кг азоту, 14 — фосфору та 42–49 — калію. Тому під її вирощування вносять повне мінеральне добриво (кг/га д. р. ) N60–120, Р60–100, К60–150 залежно від типу і родючості ґрунту.
Потреба рослин у елементах живлення змінюється залежно від віку. На початку вегетації та для відновлення асиміляційного апарату після висаджування розсади у відкритий ґрунт вони найбільше потребують азоту, а в період інтенсивного наростання головок — фосфору та калію. Нестача кальцію в момент формування суцвіть може погіршити їх якість, тож у цей період у підживлення або до фунгіцидних обробок рекомендується додавати 5 кг/га кальцієвої селітри.
Велике значення для нормального росту й розвитку броколі має й достатня кількість у ґрунті мікроелементів: бору, марганцю, молібдену, міді тощо. Бор особливо потрібен на торфових і підзолистих ґрунтах. Він позитивно впливає на утворення головок та надає рослинам стійкості до бактеріальних захворювань, а за його дефіциту якість головок погіршується, вони набувають коричневого відтінку. Нестача молібдену найчастіше спостерігається на кислих (рН нижче 5,2) і легких за механічним складом ґрунтах і виявляється у спо­вільненні росту рослин.
Для поліпшення ґрунтового та повітряного живлення капусти броколі зазвичай вносять 40–60 т/га органічних добрив, 2–3 ц/га сульфату амонію, 3–5 ц/га суперфосфату та 3 ц/га калійної солі. Органічні та фосфорно-калійні добрива краще вносити під зяблеву оранку, а азотні — перед висаджуванням розсади чи сівбою. Внесення органічних добрив частково виключає внесення мікродобрив.
У період інтенсивного росту і розвитку рослин, особливо за дефіциту вологи, важливе також позакореневе підживлення водорозчинними добривами, що містять макро- і мікроелементи — такими, як Кристалон зелений і коричневий, Мастер, Реаком та ін. Їх можна використовувати у бакових сумішах з інсектицидами і фунгіцидами, однак обробки в такому разі слід проводити зранку, до настання високої температури, за якої ефективність препаратів зменшується в рази.
Оскільки важлива роль у живленні капусти броколі відводиться кальцію, який не тільки необхідний для росту рослин, але й дозволяє контролювати кислотність ґрунту. За тривалої спекотної погоди він погано засвоюється з ґрунту, тож доцільно додатково вносити його позакоренево хоча б 2–3 рази у період інтенсивного наростання головок. Для цього використовують кальцієву селітру, Брексил кальцію (2,5–3 кг/га), Мікро-мінераліс (Кальцій) (1–1,5 л/га) тощо. Важливо вносити також такі базові елементи живлення, як магній та сірка, потреба в яких становить не менше 40 і 60 кг/га відповідно.
Збалансована система удобрення у конкретних ґрунтово-кліматичних умо­вах підвищує врожайність броколі на 30–70% та покращує товарність і якість продукції.

Способи вирощування

Капусту броколі вирощують розсадним і безрозсадним способом. За безрозсадного у рослин інтенсивно розвивається стрижнева коренева система, яка проникає у ґрунт на глибину до 1,2–1,5 м, що підвищує стійкість рослин до посухи за умов обмеженого зволоження. Урожай у такому разі не знижується, лежкість головок не погіршується. Оптимальні строки сівби в зоні Лісостепу — кінець квітня і початок травня. За таких строків висіву товарний урожай головок надходить протягом усього літа та осені. Броколі пізньостиглих гібридів для тривалого зберігання в Лісостепу та Поліссі України рекомендується висівати у ІІІ декаді травня.
Для отримання раннього врожаю застосовують розсадний спосіб з вирощуванням розсади у закритому ґрунті. У холодні розсадники насіння з цією метою можна висівати у ІІ декаді квітня. Норма висіву — 6–8 г/м2, ширина міжрядь — 30 см. Важливо, щоб посіви не були загущені, адже в такому разі рослини швидко уражуються хворобами, витягуються, у них гірше розвивається коренева система, тож потім вони гірше приживаються на новому місці, і їхній вегетаційний період скорочується.
На час висадки (у віці 40–45 діб) у броколі в розсаднику повинно сформуватися 5–6 справжніх листків, товщина стебла має бути 4–6 мм, а висота від кореневої шийки до верхівки листків — 10–15 см. Та головне — має бути добре розвинена мичкувата коренева система, адже головний стрижневий корінь під час пересаджування обривається (так звана рвана розсада). Відтак рослини у цей момент піддаються значному стресу і приживляються значно довше. Висаджують їх зазвичай у ІІІ декаді травня з шириною міжрядь 50–70 см і відстанню між рослинами в рядку 30–40 см.
На практиці бувають випадки, коли висаджена рвана розсада майже не приживається — випадає до 30% рослин, а то й більше. Особливо, якщо ґрунт був підготований неправильно, наприклад, оранка проведена перед висаджуванням. Тож своєчасна підготовка ґрунту під броколі є дуже важливим агрозаходом.
Останнім часом фермери все більше переходять на касетний спосіб вирощування розсади, адже тоді вона менше піддається стресу під час висаджування, швидше приживляється в полі, а вирощена таким методом капуста менше уражується хворобами в пізній період вегетації.

Догляд

Догляд за посівами/посадками капусти броколі протягом вегетації полягає у міжрядному розпушуванні ґрунту і своєчасному застосуванні пестицидів, особливо проти хрестоцвітої блішки, попелиць, гусені, білокрилки. Високу ефективність для боротьби з шкідниками мають такі препарати, як Матч 050 ЕС, Децис Профі 25 WG, Актара 240 SC, Воліам Флексі 300 SC, Лепідоцид-БТУ та ін., особливо за використання бакових інсектицидних сумішей.

Збирання врожаю

Період плодоношення спаржевої капусти тривалий, в одного і того самого сорту/гібрида є скоростиглі та пізньостиглі форми, тому врожай збирають у кілька строків. Найвищі врожаї отримують із пізньостиглих сортів наприкінці літа та у першій половині осені, особливо за підвищеної вологості ґрунту й повітря. Невеликий осінніх приморозків броколі не боїться — вони навіть сприяють формуванню щільніших головок і підвищенню вмісту в них цукрів.
Збирають спаржеву капусту з настанням технічної стиглості, у міру формування головок, обліковують і сортують урожай відповідно до вимог діючого стандарту «Капуста броколі сві­жа, технічні умови ДСТУ 8147:2015». Транспортуються і зберігаються головки добре, однак обов’язковою умовою є їх попереднє охолодження перед закладанням у сховища. Оптимальна температура зберігання — 1…2°С, вологість повітря — 90%. Зберігання броколі за температури 0…2°С упродовж 60–80 діб сприяє завершенню ди­ференціації бруньок у маточниках, і вони переходять до генеративного розвитку. У пізньостиглих сортів цей процес триває довше.  

О. Дидів, к. с.-г. н., доцент, І. Дидів, к. с.-г. н., доцент, А. Дидів, асистент,
Львівський національний аграрний університет
Фото І. Дидіва

ВИЙШОВ З ДРУКУ ЖУРНАЛ "ОВОЧІВНИЦТВО...
Friday, 07 September 2018
Листопадовийномер журналу "Овочівництво" №11(161) 2018 вийшов з друку і чекає на читачів. За питаннями купівлі журналу телефонуйте у ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИтел.: +38 (044) 499-97-69 (68)...
Определитель вредителей и болезней ...
Thursday, 24 March 2016
Карманный справочник Определитель вредителей и болезней огурца
Monday, 12 November 2012
Общие сведения о воздухеАтмосферный воздух представляет собой смесь не взаимодействующих между собой газов, водяного пара и различных загрязнителей (дым, пыль, промышленные, транспортные и другие газовые выбросы)...
Thursday, 06 April 2017
Инженерные системы теплиц
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир