Главное меню
Реклама

`

Горіховий потенціал

Вирощування горіхів в Україні давно вийшло за межі приса­дибних ділянок. Фахівці стверджують, що за вірного вибору посадкового матеріалу та дбайливого догляду горіхова плантація може принести господареві мільйонні прибутки. 
Проте, на які тонкощі варто звернути увагу, закладаючи горіхову плантацію, скільки це буде коштувати і як вивести бізнес з «тіні», розмовляємо з заступником голови ВГО «Українська горіхова асоціація» Геннадієм Юдіним.

>> Розкажіть, будь ласка, що сьогодні відбувається у горіховій галузі. Є якісь суттєві зміни?

— Можу сказати, що сьогодні горіхова галузь знаходиться на піку розвитку. За площами нових насаджень ми вперше обігнали сади кісточкових та ягідники. Тільки за офіційною статистикою за останні кілька років горіхових садів було посаджено 1 843 га, тоді як насадження яблуні і груші склали лише 692 га, ягідники — 860 га, а виноградників взагалі було закладено всього 296 га. 

>> Ріст популярності галузі пов’я­за­ний лише з перспективами експорту, чи є й інші фактори?

— Я б назвав два головних фактори: це і стійкий попит з-за кордону, й активізація внутрішнього попиту, у т. ч. налагодження переробки. Красномовний факт: якщо у минулому році сільське господарство в цілому дало 43 млрд виручки (плюс 19% порівняно з 2016 р.), то горіхова галузь пок­лала у валютний кошик 101 млн дол. — на 27,3% більше, ніж роком раніше. 

>> Яка продукція сьогодні найбільш популярна за кордоном?

— Зростає популярність українського горіха без шкаралупи, як і ціна на нього. Якщо ще два роки тому такий продукт продавався в середньому по 2,43 дол./кг, то у минулому — вже по 3,68 дол./кг. Однак ця ціна може бути значно вища. Біда у тому, що не припиняють створюватися фірми-одноденки, які декларують у митних документах занижену ціну на горіх, продаючи його за фактом удвічі і навіть утричі дорожче. 

>> Тобто велика частина бізнесу так і залишається «у тіні»?

— На жаль, так. Держава поки що так і не здолала подібні «сірі» схеми. А можна було б заробляти на легальному горіхівництві у рази більше. Середня ціна продажу українського горіха без шкаралупи за кордоном становить від 4 до 5,5 євро/кг, а у шкаралупі — від 2,2 євро/кг.

До речі, горіх у шкаралупі дуже люблять купувати в Туреччині — для по­треб внутрішнього ринку і переробки. Втім, якщо у 2016 р. ми продали у цю країну 13 тис. т такої продукції, то у минулому — лише 4 тис. т через те, що Туреччина збільшила мито. Хоча підо­зрюю, що просто стали більше провозити нелегально. 

>> Вартість закладки горіхових насаджень зростає?

— Вона прямо пропорційна росту цін на саджанці й паливо. Якщо ще півтора роки тому ми підраховували, що закладка 1 га коштуватиме виробнику близько 70 тис. грн, то зараз — від 90 тис. грн і більше.

>> Існує програма держпідтримки, зокрема фінансової допомоги при закладці молодих горіхових садів. Чи дійсно виробники можуть її отримати?

— Можуть. На сьогодні компенсація на один саджанець волоського горіха складає до 330 грн, ліщини — до 80 грн. Така компенсація допоможе у головному — зменшить початкові інвестиції у закладку саду, які є для садівників найбільшими. А крім того, сприятиме легалізації горіхових садів та виведенню їх «з тіні», адже отримати допомогу зможуть тільки офіційно зареєстровані господарства та інші суб’єкти підприємницької діяльності, які займаються садівництвом. Це теж важливий крок для садівників, бо він дасть можливість потім офіційно експортувати горіх за більш привабливими цінами і без зайвих проблем. 

>> Точиться чимало розмов про те, що Україні слід не лише експортувати горіхи, а й налагоджувати їх переробку з метою виготовлення різних паст, олії тощо. Такі підприємства у нас уже з’являються?

— Звичайно ж, спроби не лише вирощувати, а й переробляти горіхи є. Поки що це порівняно невеликі проекти, адже понад 90% горіхів у нас і досі збирають у домогосподарствах, а то й при дорогах, тож вони не завжди високої якості. А закладені у останні роки промислові сади ще не вступили у плодоношення.

Втім, у кілька останніх сезонів почало розвиватися виробництво горіхово-медових міксів, горіхового крему і пасти. Це дуже перспективний напрямок, адже на виході маємо фактично готовий до вживання продукт з високою доданою вартістю. Наші виробники вже продемонстрували його на виставках у Німеччині та ОАЕ, і тамтешні покупці прийняли його схвально.

На жаль, для розвитку потужної переробки у нас ще мало хороших промислових садів. Це головний обмежувальний фактор, що не дає змоги займатися масштабним виробництвом олії з горіха, ліків, косметики. Це все буде у майбутньому, коли підростуть потужні горіхові плантації. А поки що зібрати по­трібні обсяги сировини для такого виробництва дозволяє лише кооперація сільгоспвиробників. 

>> Чи з’явилися останнім часом в Україні нові сорти горіха?

— Так, Реєстр сортів рослин України збагатився кількома новими прогресивними сортами. Якщо у минулому році їх було представлено 5, то зараз сортовипробування проходять уже 9. Переважно це високоінтенсивні сорти, низькорослі й скороплідні, що найкраще підходять для промислових і фермерських садів. Ряд розплідників уже районували їх саджанці, зробили маточники. Однак поки що досвіду скороплідного горіхівництва в Україні мало, ми тільки на шляху до цього.

 

>> А як щодо фундука та мигдалю?

— Ще кілька років тому в Реєстрі не було жодного сорту лісових горіхів, тож виробники завозили саджанці з Польщі. Зараз вже зареєстровано 7 сортів — польські, італійські, з’явився навіть вітчизняний сорт Янтарний.

Цікаво, що за статистикою плантацій ліщини в Україні взагалі не існує, оскільки господарі горіхових садів просто «забувають» відокремлювати її від волоського горіха. Добре, що зараз, коли є перспектива компенсації за посадковий матеріал, виробники будуть ставитися до звітності більш адекватно.

Що стосується мигдалю, то з втратою Криму, де були найбільші мигдальні насадження, у нас його майже не вирощують — він не морозостійкий, тож клімат континентальної України не витримує. Є усього кілька господарств, які з ним експериментують і почали вирощувати. 

>> Зараз на ринку чимало шахраїв, які продають неякісні саджанці горіхів. Скажіть, на що слід звертати увагу, вибираючи постачальника?

— По-перше, є реєстр сертифікатів, і він існує в електронній формі. Усі легальні розплідники повинні робити апробацію свого матеріалу і заносити інформацію у цей реєстр. Таким чином ви зможете дізнатися, сертифікований саджанець чи ні. Кожен дилер розплідника повинен мати відповідні документи, а також сертифікати якості.

З-за кордону саджанці ввозяться тільки за наявності сертифікатів (якості та фітосанітарних), а потім проходять процедури контролю, що дозволяє виключити можливість потрапляння в Україну завірусованого посадкового матеріалу. 

>> З якої площі варто починати промисловий сад?

— Найкраще починати з 5–10 га. Таку площу можна обробляти однією родиною, залучаючи мінімум додаткової робочої сили. Але навіть з 2 га можна почати непоганий бізнес і поступово нарощувати площі. Наприклад, ті ж ветерани АТО, яким дають землю від держави, можуть об’єднувати свої паї й закладати на них горіхові сади. Чому ні?

 

 

 Бесіду вела І. Золоторьова

Карманный справочник «Определитель ...
Wednesday, 11 March 2015
Справочник карманного формата содержит материалы о самых распространенных в Украине болезнях и вредителях капусты.
Определитель вредителей и болезней ...
Thursday, 24 March 2016
Карманный справочник Определитель вредителей и болезней огурца
Wednesday, 15 September 2010
Весной нынешнего года овощеводы получили очередной удар от весенней засухи и еще раз убедились в необходимости быть постоянно готовыми к этому явлению природы. Весенняя засуха охватила не только Степь, но и Лесостепь и Полесье. Многие хозяйства не получили дружных всходов моркови, лука репчатого, сахарной, кормовой и столовой свеклы. Не помогли и пересевы. Кром...
Monday, 11 November 2013
При выборе покрытия для теплиц необходимо исходить прежде всего из того, что в нашем климате теплица должна выдерживать колебания температуры от 3035С в зимний период и до 40С летом.
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир