Главное меню
Реклама

`

Підбір гібридів огірка. Вирощування в умовах Білоцерківського району

У  країнах Європейського Союзу огірок (Cucumis sativus L.) займає провідне місце серед овочевих культур відкритого і закритого ґрунту. Одержують чотири види продукції: пікуль, корнішон, зеленець і «гірчичний», або закусочний огірок. Якщо перші три класи нашим споживачам добре відомі, то закусочний вирощують здебільшого у Німеччині. Це майже стиглий плід, з якого знімають шкірку, ріжуть на кільця і консервують з гірчицею. 

В Україні виробництво огірка для свіжого ринку забезпечується повністю, а от для консервної промисловості цієї продукції не вистачає.

Високий попит на свіжі огірочки пояснюється їх чудовими смаковими якостями. До того ж, їх склад і харчова цінність ідеальні для бажаючих схуднути, тож вони входять до складу бага­тьох дієт. Адже на 95–98% вони складаються з води, а решта 2–5% — це корисні речовини, що позитивно впливають на людський організм.

Свого часу в Україні сформувався знаменитий Ніжинський сортотип, для якого характерні, насамперед, дуже високі засолювальні якості плодів. Зеленець цього типу має тонку ніжну шкірку, щільний дрібноклітинний м’якуш, чорне складне опушення, різко виражені грані й борозенки, середню чи малу насіннєву камеру. Плоди невеликі — довжиною 11–12 см.

З 1985 р. розпочалася селекційна робота зі створення сортів і гібридів огірка нового покоління. Необхідно було об’єднати в одному генотипі високі засолювальні якості плодів, скоростиглість, дружну віддачу раннього врожаю та стійкість до пероноспорозу. У селекційний процес були включені сорти далекосхідної селекції, де вже проводилася робота з посилення стійкості до захворювання. Пізніше, з 1991 р. були залучені також стійкі до пероноспорозу зразки з Японії, Китаю, В’єтнаму.

Нові сорти й гібриди Інституту овочівництва і баштанництва УААН Джерело, Гейм, Самородок F1, Смак F1, Слобожанський F1 та Ксана F1 дають високі врожаї зеленця, стійкі до пероноспорозу і мають плоди засолювального типу. Найбільшого поширення набув сорт Джерело, що забезпечує урожайність 25–30 т/га без застосування пестицидів для хімічного захисту рослин.

 

Тривалість міжфазних періодів та морфологічні ознаки

Усі гібриди колекційного розсадника було поділено на дві групи: ультра- та середньоранні (Вдалий F1, Авенсіс F1, Вагнер F1, Капрікорн F1, Атаман F1, Рушничок F1, Акіліна F1, Соната F1) і середньостиглі (Ксана F1, Зятьок F1, Седрік F1, Андрус F1). Проведені фенологічні спостереження свідчать про мінливість тривалості їх міжфазних періодів (табл. 1).

Зокрема, від сходів до появи перших чоловічих квіток у ранньостиглих гібридів проходило від 31 (Рушничок F1) до 36 діб (Капрікорн F1). Майже на рівні з контролем 1 (Самородок F1) цей показник був у Вдалого F1 (33 доби), Вагнера F1 (33) та Акіліни F1 (33 доби). У групі середньостиглих гібридів у більшості варіантів цей період становив 43 (контроль 2 Естафета F1) або 44 доби (Андрус F1, Седрік F1, Ксана F1). Лише у гібрида Зятьок F1 чоловічі квітки з’являлися на 3 доби пізніше.

Через 1–3 доби після чоловічої з’являлися й жіночі квітки. У групі ультра- та середньоранніх раніше, через 34–35 діб від сходів вони розквітали у гібридів Вдалий F1, Рушничок F1, Акіліна F1 та Соната F1. Найдовше, аж 38 діб довелося їх чекати у Авенсіс F1, Вагнер F1 та Капрікорн F1. Серед серед­ньо­стиглих гібридів поява першої жіночої квітки спостерігалася одночасно з контролем 2 (Естафета F1), на 46 добу у Андрус F1 та Седрік F1 і на день пізніше — у Ксана F1 та Зятьок F1

Вегетаційний період у групі ультра- та середньоранніх гібридів був найкоротшим у Вдалого F1 та Рушничка F1. В середньому за два роки досліджень він складав 39 діб і був на добу менший від контрольного варіанта. Найдовше достигав перший плід у гібрида Капрікорн F1 — аж на 44 добу. З середньо­стиглих майже одночасно з контролем збирали плоди з гібридів Зятьок F1, Ксана F1 та Андрус F1 — через 52, 53 та 53 доби після появи сходів відповідно. Найбільш пізньостиглим виявився Седрік F1 — 55 діб.

Тривалість плодоношення різних гібридів колекційного розсадника складала в середньому 39–54 доби. Найменшим цей показник був у Вдалого F1 та Рушничка F1 (39 діб), а найбільшим — у Седріка F1 (55 діб).

 

Урожайність

Одним з показників, що характеризують дотримання технології вирощування та особливості кожного зразка, є врожайність. Дружність достигання плодів та надходження ранньої продукції від гібридів у колекційному розсаднику відображені у табл. 2.

У 2016 р. урожайність ультра- та середньоранніх гібридів була на рівні від 5,7 (Капрікорн F1) до 8,4 т/га (Акіліна F1). Майже однакові з контролем (Самородок F1) за цим показником (6,7 т/га) виявилися Вдалий F1 (6,3 т/га), Вагнер F1 (6,8 т/га) та Соната F1 (6,5 т/га). У 2017 р. високою врожайністю характеризувалися Акіліна F1 (8,9 т/га), Авенсіс F1 (8,5 т/га) та Рушничок F1 (8,4 т/га), а низькою вона була у рослин гібрида Капрікорн F1 — лише 6,5 т/га.

В середньому за 2016–2017 рр. найвищу врожайність серед усіх випробовуваних гібридів продемонструвала Акіліна F1 — 8,7 т/га. Хороші врожаї (8–8,7 т/га) дали також Авенсіс F1 та Рушничок F1, а серед інших варіантів суттєвої різниці за цим показником не спостерігалося.

Частка раннього врожаю за перші 10 діб плодоношення складала від 17,1 до 33,5%. Найбільша вона у гібрида Акіліна F1, а найменша — у Сонати F1. Серед середньостиглих гібридів у 2016 р. найбільший урожай за 10 діб плодоношення зібрали з Седріка F1 (9,7 т/га), а найменший — з Ксани F1 (6,9 т/га). Той же Седрік F1 показав найвищу віддачу врожаю у перші 10 діб і в середньому за два роки (9,6 т/га), що значно краще порівняно з контролем 2 (Естафета F1, 8,3 т/га). Суттєво нижчий цей показник у був зразка Ксана F1 — 7,1 т/га. У групі середньостиглих гібридів колекційного розсадника найбільша частка раннього врожаю у Андруса F1 (29%), а найменша — у Ксани F1 (17,4%).

Загальна врожайність гібридів колекційного розсадника залежала від багатьох факторів. Мінливість цієї ознаки можна побачити в таблиці 3. Серед ранніх гібридів високою врожайністю у 2016 р. характеризувалися Капрікорн F1 (34,5 т/га), Атаман F1 (39,3 т/га) та Соната F1 (39,4 т/га), низькою — Рушничок F1 та Акіліна F1 — 24,2 і 25,3 т/га відповідно. У 2017 р. високу врожайність показали ті ж Атаман F1 (42,3 т/га) і Соната F1 (41,3 т/га), а низьку — знову Рушничок F1 (26,2 т/га) та Акіліна F1 (26,7 т/га). У середньому за два роки досліджень істотно вищою врожайністю характеризувалися гібриди Атаман F1 та Соната F1 — 40,8 і 40,4 т/га відповідно.

Серед середньостиглих зразків у 2016 р. кращий урожай да­ли Зятьок F1 та Ксана F1 — 36,5 та 39,1 т/га, що на 1,2–3,8 т/га більше, ніж у контролі 2 (Естафета F1). Менш врожайним тоді був Седрік F1 — 33,4 т/га. У 2017 р. найкращі результати отримали від вирощування гібридів Ксана F1 (42,3 т/га) та Зятьок F1 (38,8 т/га). У середньому за два роки досліджень найкращим за врожайністю виявився зразок Ксана F1, що перевищив за цим показником контроль 2 (Естафета F1) аж на 4,3 т/га.

Адаптивність різних гібридів до факторів навколишнього середовища добре відображає коефіцієнт стабільності Левіса. З таблиці 3 видно, що добре пристосувалися ранньостиглі гібриди Вагнер F1 та Соната F1, у яких цей показник становить 1. Серед середньостиглих гібридів найкраще пристосувався до умов дослідного поля НВЦ БНАУ Седрік F1 — також 1.

 

Якість плодів

Доля товарних плодів у загальному врожаї коливалася від 82 (Атаман F1) до 98% (Рушничок F1). Нарівні з контролем 1 (Самородок F1, 95%) цей показник був у гібридів Вдалий F1 та Авенсіс F1. У групі середньостиглих гібридів він змінювався від 82 (Зятьок F1) до 87 % (Ксана F1).

Структура товарного врожаю гібридів колекційного розсадника показана у таблиці 4.

Товарна частина врожаю складалася з корнішонів (5–9 см) та зеленців (9–15 см). Корнішони в середньому за два роки у групі ультра- та середньоранніх гібридів складали від 21 (Атаман F1) до 25% (Вагнер F1), а у групі середньостиглих гібридів їх збирали від 31 (Зятьок F1) до 35% (Андрус F1).

Зеленці, як відомо, мають трохи меншу цінність, оскільки продаються дешевше. Серед ранніх гібридів найбільше їх було у Рушничка F1 (76%), Авенсіса F1 (73%), Вдалого F1 (72%) та Акіліни F1 (71%). У групі середньостиглих зразків цей показник був найбільшим у Ксани F1 — 55%.

Товарна частка врожаю була досить висока у всіх ранньо­стиглих гібридів, крім Капрікорна F1, Атамана F1 та Сонати F1. Нетоварна частка вища у цих же гібридів в цілому складає від 2 (Рушничок F1) до 18% (Атаман F1), а у серед­ньо­стиглих зразків — від 13 (Ксана F1) до 18% (Зятьок F1).

Маса товарного плоду всіх гібридів була нижчою, ніж у контролі 1 та 2. Найменша, усього 44 г вона у зразків Авен­сіс F1, Вагнер F1, Акіліна F1. У групі середньостиглих гібридів се­редня маса плоду складає від 49 (Зятьок F1 і Сед­рік F1) до 54 г (Ксана F1). 

 

 

С. Кубрак, доцент кафедри генетики, селекції і насінництва Білоцерківського НАУ, 
Л. Баліцка, н. с. Українського інституту експертизи сортів рослин

Вже за тиждень Fresh Business Expo ...
Friday, 23 November 2018
4 грудня Fresh Business Expo всьоме розпочне роботу. Організатори плідно працюють над вдосконаленням виставки, додаючи нові сектори, збираючи професійну аудиторію та створюючи актуальні семінарські програми....
Визначник хвороб та шкідників карто...
Wednesday, 11 July 2018
Довідник кишенькоговго формату містить матеріали про найпоширеніші в Україні хвороби і шкідників картоплі.
Tuesday, 14 January 2014
Если рассматривать мировой рынок с точки зрения применения тепличного освещения, то 90% его составляет так называемое ассимиляционное освещение, которое направлено на увеличение урожайности различных растений овощ...
Tuesday, 13 November 2012
Климатические и почвенные условия Южной Степи Украины чрезвычайно благоприятны для производства высококачественной бахчевой продукции. Но львиная доля от общей площади бахчевых культур в регионе сосредоточена в неорошаемых условиях....
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир