Главное меню
Реклама

`

Що змінюється у технологіях вирощування кавуна

З появою сучасної техніки, нових сортів і гібридів, методів вирощування розсади та післязбиральної доробки, засобів захисту рослин тощо у технології вирощування багатьох культур вносяться значні зміни. Це стосується, зокрема, й кавуна столового.

За даними ФАО, кавун вирощують у більш ніж 130 країнах світу, й загальні площі під ним складають 3,5 млн га. Близько 77% цих площ зосереджені в Азії, 9,5% припадає на долю Європи, 7% — на Америку й Африку. Світовим лідером з виробництва столового кавуна є Китай, де під нього щороку відводиться близько 2 млн га — 53% світових і 68% площ Азії. І це не є ознакою екстенсивного розвитку баштанництва — зростання площ супроводжується впровадженням сучасних технологій. Як у Китаї, так і в інших країнах з високим рівнем інтенсифікації овочівництва. Наприклад, за середньої у світі врожайності 29 т/га ряд фермерів Іспанії, США, Ізраїлю, Франції, Японії, Італії отримують більше 36 т/га.

 

Вітчизняні особливості

В Україні, на жаль, урожайність у 2–3 рази нижча. До того ж, якщо у інших країнах помітна тенденція поступового просування промислових плантацій кавуна на північ, то у нас його виробництво традиційно зосереджене у південних регіонах, близько 50% — у Херсонській області. Мало змінюються й канали збуту — майже весь урожай автотранспортом везуть з Херсонщини до великих міст і ринків. У селян зазвичай вдосталь продукції з власних городів. Більше того, по селах південного регіону нерідко їздять перекупники, скуповують надлишки плодів у 2–3 рази дешевше ринкової ціни й продають їх на невеликих ринках чи тимчасових прилавках просто на вулицях.

Перші столові кавуни у супермаркетах і торгових центрах великих міст України цього року продавалися по 8–9 грн/кг. У розпал сезону з поля їх віддають (на­приклад, у Голопристанському районі) не дорожче 2–3 грн/кг (0,07–0,1 EUR/кг), а на оптовому ринку «Шувар» вони коштують вже 5–6 грн/кг (0,16–0,2 EUR/кг). Для порівняння, у країнах ЄС їх ціна складає в середньому 0,19–0,2 EUR/кг.

Як і передбачалося, через аномально спекотні весну й літо сезон кавунів-2018 розпочався на пару тижнів раніше. Здавалося б, можна було сподіватися на ріст експорту цієї продукції в країни ЄС, та він усе ще залишається вкрай низьким. Одна з причин цього — нестача транспорту, що відповідав би логістичним вимогам. Звідси — занадто висока вартість фрахту і, відповідно, доставки до Польщі, яка поки що є основним покупцем українських кавунів.

Друга причина повільного зростання обсягів збуту полягає у тому, що вітчизняні виробники не приділяють належної уваги якості. Покупець готовий платити, насамперед, за добрий смак кавунів, а він залежить не лише від сорту, а й від ряду інших важливих чинників.

Ще одне «вузьке місце» української технології виробництва кавунів — збирання врожаю. Проводять його у нас виключно вручну. Зазвичай господарства наймають заробітчан з усіх областей країни, яким платять по 6–8 тис. грн на місяць з пільговим харчуванням і безкоштовним проживанням у саморобних куренях, найчастіше у лісосмугах. За якість і обсяги збирання відповідають ланкові — як правило, місцеві мешканці або ті, хто вже працював у фермера у минулі роки.

Однак чимало виробників таки цікавляться сучасними технологіями промис­лового баштанництва і намагаються використовувати певні їх елементи у власних господарствах.

 

Вибір сорту

Останніми роками на українському ринку більш популярні сорти й гібриди іноземних селекційних фірм — таких, як Nunhems (безнасіннєвий Бостон F1, Думара F1, Леді F1, Трофі F1, Монтана F1), Clause (Катрін F1, Зерліне F1, Кароліна F1, Медісон F1, Чарльстон Грей), Kitano (KS 9411 F1, KS 9333 F1, KS 9577 F1), United Genetics (Продюсер, Карнаката F1, Призматіка F1, Ерлі Джитана F1), Seminis (Крімсон Глорі F1, Ройал Крімсон Світ F1, Евріка F1, безнасіннєвий Маджестік F1).

З вітчизняних установ основну роботу зі створення нових сортів і гібридів кавуна, у т. ч. триплоїдного (безнасіннєвого) ведуть на Південній державній сільськогосподарській дослідній станції ІВПіМ НААН на Херсонщині. Зі створених нею сортів можна відзначити Таврійський, Сніжок, Протектор, що добре пристосовані до ґрунтово-кліматичних умов Півдня України і досить популярні серед місцевих виробників.

Втім, насіння провідних закордонних фірм має одну важливу перевагу — воно проходить рентгенографічний і сірологічний контроль, тож гарантовано вільне не лише від грибної, а й від вірусної інфекції.

 

Кавун з розсади

Переваги розсадних технологій відомі кожному, проте українські виробники кавунів використовують їх нечасто. Зокрема, й через те, що надто вже трудомістка справа — висаджувати молоді рослини у відкритий ґрунт на великих площах. Однак вирощування розсади у касетах дає змогу механізувати цей процес і водночас значно полегшує вирішення проблем випадання сходів та їх заростання бур’янами, а також вибракування слабких рослин.

Для вирощування розсади кавуна зазвичай використовують касети на 40 або 54 чарунки розміром 60 × 40 см, з чарунками 5,5 × 5,5 × 6,5 см (95 мл). На касету з 54 чарунками йде 8–9 л торфосуміші («Щедра земля», «Поліський», Flora Fleur, Profi Mix, Jiffy тощо). У провідних господарствах використовують посівні лінії, які одночасно наповнюють касети сумішшю й кладуть у них насіння, та за їх відсутності можна вручну висівати по 1 насінині в чарунку на глибину 1–1,5 см. Роблять це зазвичай 20–25 квітня.

Засіяні касети поливають теплою водою, ставлять у плівкову теплицю й накривають агроволокном, яке знімають за появи сходів, тобто на 6–8-й день. Через 15–20 днів, за появи першої пари справжніх листків рослини обробляють фунгіцидом проти кореневих гнилей і пероноспорозу й підживлюють регулятором росту, що стимулює розвиток кореневої системи. Ще одне підживлення мікродобривами або регулятором росту можна провести перед висадкою розсади у відкритий ґрунт. 

Відведену під кавуни ділянку ще восени, після збирання попередника слід обробити препаратом проти ґрунтових шкідників, а навесні, готуючи ґрунт до висадки розсади, обробку повторити.

 

Висаджування у ґрунт

Донедавна в українських господар­ствах кавун зазвичай сіяли у заздалегідь нарізані борозни, а мінеральні добрива вносили восени суцільним розкиданням, тож більша їх частина не потрапляла до кореневої зони. Сьогодні все більше фермерів віддають перевагу локальному внесенню добрив. Скажімо, за так званою смуговою технологією — чергуючи оброблені й необроблені стрічки по 1,4 м.

Дехто обирає схему сівби 1,8 + 1 × 1 м, відповідно підбираючи схему розстановки робочих органів машин для смугового внесення міндобрив. Залежно від наявної техніки, за 1 прохід можна обробляти 3 стрічки по 1,4 м кожна та нарізати між ними 2 направляючі борозни. З появою краплинного зрошення розсаду висаджують за іншими схемами: 1 × 1,5 м (6,6 тис./га) чи 0,7 × 1,5 м (9,5 тис./га). Роблять це зазвичай у третій декаді травня, одночасно розкладаючи стрічки краплинного зрошення.

Є й інші відпрацьовані варіанти. На­приклад, на Херсонщині чимало господарств використовують таку технологію сівби: по полю колоною йдуть 4–5 чоловік, перший сапою робить лунки, другий проливає їх розчином фунгіциду і добрива, третій кладе насіння, а четвертий загортає. Схема посіву — 140 × 70 см. Далі трактором з навісним плівковкладачем ряди накривають чорною плівкою або агроволокном. Коли з’являються сходи, плівку над кожною рослиною прорізають. Це також доводиться робити вручну, тож загалом витрати праці на перших етапах вирощування кавуна досить високі. Зате у подальшому це по­збавляє від проблеми бур’янів у зоні рядків, тож немає потреби у систематичному прополюванні.

У деяких господарствах уздовж грядок ставлять арки, на які вночі натягують прозору плівку або агроволокно, тобто роблять так звані термоси, щоб захистити молоді рослини від сильних злив і прохолодних ночей і отримати більш ранню продукцію.

Висіваючи чи висаджуючи безнасіннєві сорти, для запилення слід чергувати їх з рослинами звичайних сортів у співвідношенні 3:2.

 

Проблеми у період вегетації

Поливати кавун спеціалісти рекомендують лише теплою водою (не нижче 15…20оС) і за потреби проводити культивації на глибину 8–10 см. З появою плодів на бічних пагонах верхівки їх прищипують, слабкі пагони без плодів видаляють. За місяць до збирання врожаю поливи припиняють.

Тобто догляд за баштаном не надто складний, якби не хвороби. Зокрема, останнім часом у світі загострилася проб­лема вірусних захворювань кавуна, і де­­які з них не завжди можуть діагностувати навіть досвідчені баштанники. На­приклад, за ураження рослин вірусом Watermelon mosaic virus (WMV) шкірка плодів стає ніби візерунчастою, а Marrow mosaic virus (MMV) робить надземну частину рослин зморшкуватою, зі стрічками. І обидва ці віруси призводять до значного зниження врожайності й погіршення якості плодів.

Дещо легше діагностувати вірус огіркової мозаїки (ВОМ), збудником якої є Cucumber mosaic virus — листя рослин стає зморшкуватим, на ньому з’явля­ють­ся світлі ділянки, краї його закручуються донизу. Ріст стебел уповільнюється, міжвузля стають короткі, цвітіння слабке, а на плодах з’являється жовто-зелена крап­частість, яка поступово переходить у суцільне пожовтіння з невеликими темно-зеленими ділянками у вигляді бородавок. 

Джерелом інфекції зазвичай є уражені рослини та кореневища багаторічних бур’янів, у яких зберігається вірус. Відтак, задля профілактики слід ретельно видаляти рослинні рештки і негайно знищувати уражені вірусом поодинокі рослини. А також систематично боротися з попелицями, що є основними переносниками інфекції. У випадку виявлення хвороби на плантації можна застосовувати фунгіциди згідно «Переліку пестицидів і отрутохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Ще одна проблема кавуна під час вегетації — дефіцит кальцію, особливо на ранніх стадіях розвитку рослин. У такому випадку молоді листки закручуються, адже листова пластина не може повністю розкритися, квітки стають безплідними, зав’язі здебільшого відмирають, а плоди, які все ж зав’язуються, виростають маленькі й без смаку. З появою таких ознак слід звернути увагу на внесення додаткових доз добрив, найкраще — методом фертигації.

 

Збирання врожаю

Цей процес ускладнюється через нерівномірне достигання плодів і зазвичай є найбільш трудомістким. У різних країнах на нього витрачають по 600–650 людино-годин на 1 га. Щоб хоч частково механізувати, зазвичай його розбивають на 2 етапи: збиранням плодів у валки і підбирання валків.

Спроби механізувати перший етап робилися ще з 80-х. Саме тоді на деяких полях у країнах Європи з’явилися спеціальні пристрої у вигляді клиновидних гумових стрічок з прикріпленими з боків сферичними або конусними котками — так звані штовхачі, що кріпилися перед рамою і з боків трактора. Та широкого розповсюдження вони не набули, адже згортали до валків усе разом — великі плоди й маленькі, стиглі й зелені, разом з бадиллям, ґрунтом, бур’янами. До того ж, пошкоджували близько 12% плодів. Вже на початку 2000-х ці пристрої дещо вдосконалили, надавши гумовим стрічкам здатність копіювати нерівності поля, що дало змогу зменшити пошкодження плодів до 2–3%. Бадилля ж і далі доводилося обривати вручну перед завантаженням урожаю на транспортер, одночасно сортуючи плоди за розміром та ступенем стиглості.

Механізувати підбирання валків виявилося дещо легше — для цього використовували навісні транспортери з м’я­кими гофрами. Щоправда, валки ма­ли бути не надто щільними — 3–4 плоди на погонний метр. За таких умов, наприклад, радянський трактор ТН-12 з шириною захвату 8 м підбирав зібрані плоди зі швидкістю 0,2 га/год.

А не так давно студенти Virginia Polytechnic Institute and State University (м. Блексбург) винайшли новий причіпний механізм для вибіркового збирання кавуна, що видається досить ефективним. Він визначає ступінь стиглості плоду, аналізуючи частоту звуку від удару по ньому гумовим кийком, тож збирає лише стиглі плоди. Поява такого механізму стала сенсацією, і залишається чекати, коли буде налагоджено їх масовий випуск.

 

З лану до столу

Мало хто знає, що просити продавців надрізати кавун, щоб визначити його стиглість, заборонено, адже зі шкірки, рук чи ножа, та й просто з повітря у м’якуш можуть потрапити патогенні мікроорганізми. Тим паче, якщо ніж протирають ганчіркою, а не стерильною сер­веткою, і не у спеціальному приміщенні, а надворі. З іншого боку, кожен покупець хоче бути впевнений у якості покупки, тож останнім часом у торгових мережах кавуни почали реалізувати розрізаними навпіл і обгорнутими скетч-плівкою. У такому випадку ризик зведений до мінімуму, адже в супермаркетах, як правило, слідкують за чистотою продуктів і обладнання.

Якщо у покупця виникають сумніви щодо якості чи свіжості кавунів, завжди можна вимагати довідку з лабораторії. До речі, це не буде зайвим і на стихійних ринках, адже кавуни дозволяється реалізувати лише за наявності документів, які підтверджують їх походження, якість і безпеку (та ж довідка з лабораторії).

Для виходу на ринок ЄС слід виконувати більш жорсткі умови. По-перше, плоди мають бути відсортовані за розміром і формою (наявність у одній партії сферичних і видовжених плодів не допускається), вимиті й запаковані кожний у окремий контейнер з гофрокартону — це не тільки захист від ударів, а й зручність транспортування. На контейнер навішується етикетка із зазначенням виробника (краще з логотипом), штрих-коду країни, дати і місця збирання, сорту. Є ще й необов’язкова інформація. Наприклад, у Європі популярні безнасіннєві плоди, і якщо ваша продукція саме така, можна це зазначити на етикетці.

Вимоги європейських торгових мереж щодо ваги кавунів можуть дещо різнитися: одні беруть лише плоди до 5 кг, інші — середні, ще інші — великі. Відтак, спочатку слід домовитися з покупцем, а вже потім підлаштовуватись під його вимоги.

 

Л. Беневьят

Карманный справочник «Определитель ...
Wednesday, 11 March 2015
Справочник карманного формата содержит материалы о самых распространенных в Украине болезнях и вредителях капусты.
Вже за тиждень Fresh Business Expo ...
Friday, 23 November 2018
4 грудня Fresh Business Expo всьоме розпочне роботу. Організатори плідно працюють над вдосконаленням виставки, додаючи нові сектори, збираючи професійну аудиторію та створюючи актуальні семінарські програми....
Wednesday, 15 September 2010
Журнал Овощеводство открывает для читателей новую страничку знакомств с необычными овощными культурами, которые в результате поиска украинских земледельцев прочно поселяются в нашей потребительской корзине. Первые незнакомцы &...
Tuesday, 03 September 2013
Существенный вред овощным культурам наносят более 30 заболеваний, которые развиваются на корнеплодах как в период вегетации растений, так и в период их хранения.
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир