Главное меню
Реклама

`

Культура ревеню

Останніми роками спостерігається тенденція до збільшення площ під такою багаторічною овочевою культурою, як ревінь. Це зумовлено підвищеним попитом на соковиті вітамінні пагони навесні, а також розширенням обсягів їх переробки, зокрема заморожування.

Походження 

Думки науковців щодо походження ревеню різняться. Одні вважають його батьківщиною Китай і Середземномор’я, інші — Південно-Східну Азію, Північну Монголію, Північний Китай, Алтай і Си­бір, ще інші переконані, що ця культура походить з Тибету, де її вирощували ще за 2700 років до нашої ери.

У Європу ревінь завезли монахи-паломники з Індії у XVI ст., і відтоді європейці споживають соковиті пагони у свіжому та переробленому вигляді. На великих площах їх вирощують, насамперед, в Англії та Нідерландах, і остання країна щороку експортує їх близько 700–1000 т. Можна побачити ревеневі поля і у Північній Америці та Східній Азії.

В Україні цю овочеву рослину також полюбляють, особливо у західних областях. Наприклад, у Пустомитівському та Перемишлянському р-нах Львівської обл. на вирощуванні черешків ревеню спеціалізуються цілі села, які отримують ранню продукцію у квітні — травні. Саме вони є основними постачальниками соковитих пагонів на ринок Шувар у Львові.

 

Ботанічна характеристика та біологічні особливості 

Ревінь (Rheum L.) — рід багаторічних трав’янистих рослин з родини гречкових (Polygonaceae L.) з довгим міцним корінням, простими дуже великими листками та стеблом до 2 м заввишки. У народі його знають як ревінь, румбамбар, рамбамбар чи ромбамбар. У світі нарахову­ється близько 30 його видів, проте най­час­тіше вирощують череш­ковий, компактний та хвилястий. В Україні найбільш поширені ревінь хвилястий (R. un­du­­latum L.) та чорноморський, або понтійський (R. rha­pon­ticum L).

Загалом ревінь — багаторічна морозостійка рослина, що не вимерзає навіть у найсуворіші зими. Її коренева система добре розвинена, проникає на глибину до 2,5 м і розгалужується вшир до 120 см (в залежності від щільності ґрунту). Кореневище велике і м’ясисте, масою від 0,5 до 3 кг залежно від віку. Основна його частина розміщується на глибині 10–40 см. З кожним роком воно розростається, і на ньому збільшується кількість бруньок — до 10 шт. Після зимівлі, як тільки розтане сніг, великі світло-зелені пігментовані бруньки з’являються на поверхні ґрунту, а згодом з них розвиваються розетки з багатьох листків.

Листки у ревеню великі, до 60–70 см, округло- або видовжено-серцеподібної форми, на довгих, м’ясистих і соковитих черешках, їх поверхня та краї часто хвилясті. Втім, розмір, форма та забарвлення листків — це сортова ознака культури. Залежно від площі живлення, системи удобрення та сорту, розетка листків у 5–9-річних рослин може сягати до 1,5 м.

Продуктивною частиною ревеню є великі м’ясисті черешки. Голі, дудчасті, у перший рік вони виростають завдовжки 12–25 см, а на другий-третій досягають довжини 50–70 і товщини 2–5 см. У поперечному розрізі ті черешки округлі, опуклі, увігнуті з витягнутими краями, а забарвлення їх варіюється від червоно-кармінових до зелених відтінків. За розмноження насінням у межах сорту відбувається значне розщеплення за морфологічними ознаками: довжиною, товщиною, вагою та забарвленням черешків. Зберегти чистоту сорту можна тільки у випадку розмноження клонуванням (діленням) куща.

Цвіте ревінь в основному з другого року життя. Через 30–40 днів після відростання розетки у її центрі з’являється слабко облистнене трубчасте квітконосне стебло висотою до 150–200 см, яке закінчується волоттю. Тривалість цвітіння однієї квітки — 3–4 доби, суцвіття — близько 15–20 діб. Плід — тригранний односім’яний крилатий горішок коричневого кольору. Від весняного відростання до дозрівання насіння минає 80–100 діб. У суцвітті утворюється 1500–2000 насінин. Вага 1000 насінин — 7–11 г, схожість вони зберігають протягом 2–3 років.

Ревінь як багаторічна рослина може рости на одному місці 15–20 років і більше. Для отримання насіння між ділянками з різними сортами має бути просторова ізоляція не менше 2 км.

 

Харчова цінність 

Продукція ревеню з відкритого ґрунту надходить у ранні весняні строки, коли спостерігається дефіцит овочів, фруктів і ягід. Із соковитих пагонів готують киселі, компоти, фреші, варення, джеми, соуси та інші страви. Дуже смачним виходить пиріг з ревеню, який традиційно випікають у Великій Британії.

Корисні властивості ревеню обумовлені його біохімічним складом. У низькокалорійних черешках містяться цінні органічні кислоти, які надають їм приємного освіжаючого смаку: яблучна, лимонна (1,58–2,6%), щавлева (0,14–0,25%), янтарна і саліцилова. Загальна кількість органічних кислот коливається у межах 2,5–3,5%. Кислотність (рН) соку — 4,5. У м’я­коті черешків містяться також вітаміни A, B, С, Р, Е, К, каротин, мінеральні солі калію, фосфору, магнію, пектин і клітковина. Стебла рожевого кольору мають антиоксидантні властивості завдяки вмісту в них флавоноїдів, які допомагають захистити клітини і ДНК від шкідливого впливу вільних радикалів і мутацій.

Сучасна медицина використовує ре­вінь у лікуванні раку, оскільки в ньому є поліфеноли, що здатні вбивати ракові клітини. У китайській народній медицині застосовують переважно кореневища цієї рослини.

Одним з недоліків ревеню є накопичення у черешках щавлевої кислоти, яка у великих кількостях може бути шкідлива для організму людини, оскільки сприяє відкладанню солей (оксалатів) у нирках та суглобах. Вміст цієї кислоти збільшується від верхівки черешка до його основи і досягає максимуму в кінці літа, під час цвітіння рослин, що робить соковиті пагони непридатними для споживання у цей період. Крім того, як і у всіх інших зеленних, у ревені може накопичуватися велика кількість нітратів — від 400 до 2000 мг/кг.

 

Вимоги до умов вирощування 

До світла ревінь не надто вимогливий, що дає змогу вирощувати його в спорудах закритого ґрунту в несезонний період (грудень — лютий), а також на невеликих затінених ділянках чи у міжряддях молодих садів. Однак у тіні рослини розвиваються повільно, частіше уражуються хворобами, а черешки виростають довгі й тонкі. Тому для промислового виробництва з метою отримання більш раннього і високого товарного урожаю, а також насіннєві посіви цієї культури краще розміщувати на сонячних, добре освітлених ділянках.

Низькі температури рослинам ревеню також не страшні — взимку його кореневища навіть за невеликого сніжного по­крову витримують морози до –25...–30°C і більше, а навесні під час відростання він мало страждає від похолодання. Проте іноді бруньки можуть бути по­шкоджені невеликими тривалими заморозками, особливо у низинних місцях.

Ріст черешків відбувається поступово з настанням усе теплішої погоди. Насіння проростає за температури 2…3°С, листки відростають за 4…10°С, а посилений ріст спостерігається, коли стовп­чик термометра сягає 10…15°С. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин — 15…18°С. Тоді швидко розвивається коренева система, в якій відкладаються запаси поживних речовин.

Вологу ревінь любить, особливо у період формування листя. Її нестача спричинює зниження врожаю та погіршення його якості. У посуху і спеку, особливо за зниження відносної вологості повітря до 40–50% ріст рослин уповільнюється, черешки формуються маленькі, волокнисті, з гіркуватим присмаком. Втім, і надмірна вологість ревеню не на користь — вона призводить до загнивання рослин. Найкраще підтримувати вологість ґрунту на рівні 70–80%. Для отримання високого урожаю черешків навесні в суху погоду рослини необхідно в міру поливати.

Родючість ґрунту для ревеню дуже важлива — високі врожаї можна отримувати тільки на глибокогумусних, багатих на органічну речовину ґрунтах, що легко зігріваються й добре зберігають вологу. Цілком підійдуть середньосуглинкові, легкі та супіщані ґрунти, очищені від багаторічних бур’янів і збагачені органікою. Оптимальна pH ґрунтового розчину — 5,6–7,2. Слабокислі ґрунти слід вапнувати за гідролітичною кислотністю та добре удобрювати.

 

Особливості агротехнології

Враховуючи біологічні особливості ревеню, його плантації експлуатують про­тягом 9–12 років. За довший час (до 15 років і більше) ґрунт надто виснажується й ущільнюється, рослини сильно уражуються хворобами і значно знижують продуктивність.

Для споживання у свіжому вигляді ревінь вирощують за трьома технологіями:

  • у відкритому ґрунті з насіння і вегетативно;
  • з прискоренням плодоношення під тимчасовими плівковими укриттями або із застосуванням агроволокна у відкритому ґрунті;
  • вигонкою у закритому ґрунті.

Розмножується ревінь насінням і вегетативно.

Розмноження насінням

У випадку розмноження насінням на родючих ґрунтах закладають спеціальні холодні розсадники з розрахунку 800–1000 м2 на 1 га майбутньої плантації. На відведеній під такий розсадник площі після попередника (наприклад, зернових культур) проводять напівпаровий обробіток ґрунту з внесенням гербіцидів суцільної дії для знищення бур’янів, лущення стерні, оранку і 2–3 культивації. Під зяблеву оранку вносять 40–60 т/га перепрілого гною чи компосту. Навесні проводять закриття вологи та застосовують мінеральні добрива у нормі N90–150P90–120K150–180.

Втім, фосфорно-калійні добрива доцільніше вносити восени під зяблеву оранку. А під ранньовесняну культивацію часто застосовують нітроамофоску марки 17:17:17 у нормі 250–350 кг/га. Високу ефективність демонструє, зокрема, нове мінеральне добриво «Нітроамофоска-М з мікроелементами» ТОВ «Тетра-Агро».

Розсаду ревеню вирощують протягом весняно-літнього періоду в серед­ньому 120–140 днів. Насіння висівають рано навесні, коли ґрунт прогріється на глибину 5–6 см. Сіють овочевими сівалками широкорядним (45 см) або стрічковим способом (20 + 50, 20 + 20 + 20 + 50 см) з нормою висіву 10–12 кг/га. Глибина загортання насіння — 3–5 см. До і після сівби проводять коткування.

Сходи з’являються через 10–12 днів після сівби. У фазі 1–2 справжніх листків посіви проріджують, залишаючи найкраще розвинуті рослини на відстані 15–20 см, і підживлюють аміачною селітрою з розрахунку 100–200 кг/га. Подальший догляд за посівами полягає у систематичному розпушенні міжрядь (краще після дощів або поливів) та знищенні бур’янів у рядках. Перед висадкою розсади на по­стійне місце проводять видалення слаборозвинутих і нетипових рослин.

На постійне місце розсаду висаджують восени або рано навесні, до розпускання верхівкових бруньок, у фазі 4–5 справжніх листків. Для цього з розсадника відбирають кращі рослини з добре розвинутою кореневою системою і товстими довгими черешками (у випадку осіннього висаджування). Листки вкорочують на 2/3, щоб зменшити площу випаровування, довгі корінці обрізають так, щоб вони не загиналися. Висаджують розсадосадильними машинами або вручну за схемою 90 × 90, 120 × 120, 140 × 140, 140–60 × 70 чи 150 × 70 см.

Для промислового виробництва ре­вінь можна вирощувати з насіння прямим посівом. У такому випадку сіють рядковим способом з шириною міжрядь 45–70 см. Норма висіву — 4–6 кг/га. Навесні сходи проривають, залишаючи рослини у рядках на відстані 20 см одна від одної, а восени видаляють кущі з тонкими короткими черешками та нетипові для сорту. Остаточну густоту формують на 2–3 рік, вибраковуючи рослини за довжиною, товщиною та забарвленням черешків, а також проріджуючи посіви через рядок. Остаточна схема посіву на третій рік використання плантації і в подальшому може бути, наприклад, 140 × 70 см. Тоді кількість рослин на 1 га складатиме:

  • площа живлення однієї рослини: 140 × 70 = 9800 см2, або 0,98 м2;
  • кількість рослин на 1 га: 10000 : 0,98 = 10 204 шт.

 

Отже, на 1 га плантації нам потрібно 10,2 тис. рослин ревеню. Викопані під час проріджування рослини з типовими для сорту довгими товстими черешками реалізують або використовують як маточний матеріал для закладання нових плантацій чи для вигонки у закритому ґрунті.

Касетна технологія

На сьогоднішній день все більш популярною стає касетна технологія вирощування розсади ревеню в плівкових теплицях чи тунельних плівкових укриттях. Згідно з нею, сортове насіння висівають у касети з 77 чарунками, наповнивши їх професійними готовими сумішами — такими, як Щедра земля, Поліська земля, Flora Fleur, ЕкоФлора, Флоріо, ПрофіМікс чи субстрати прибалтійського виробництва Smart Grow, Klasman KS тощо. Сіяти можна у кілька строків з II декади квітня до II декади травня.

Сходи з’являються через 6–8 днів. Для кращого росту і розвитку через 1,5–2 тижні рослини підживлюють рідкими органічними добривами (скажімо, Smart Grow Alhom, Ріверм, Українські гумати чи ROST®-концентрат), а також регуляторами росту Біоглобін, Вимпел-К тощо. Тривалість вирощування розсади — 3–3,5 тижні. На по­стійне місце її висаджують у віці 25–30 днів за наведеними вище схемами.

Вегетативне розмноження

Проте найбільш продуктивні плантації ревеню закладають шляхом вегетативного розмноження, або клонування. Суть його полягає у поділі 4–5-річного кореневища на 4–6 рівних частин (масою 250–350 г), кожна з яких повинна мати 1–2 добре розвинуті верхівкові бруньки (меристемна культура) і стільки ж товстих розгалужених корінців. Для цього кореневища викопують навесні (у квітні) або восени (у вересні).

Можна викопувати рослини не повністю — відгребти землю навколо куща і обережно відокремити частину кореневища з верхівковими бруньками. Зрізи після такого «живого поділу» опудрюють попелом, землю знову нагортають і злегка утрамбовують, не пошкоджуючи верхівкові бруньки. Відокремлені сегменти кореневища також опудрюють попелом і висаджують на постійне місце у завчасно підготовлені посадкові ямки глибиною 15–30 см. Верхівка бруньки після висаджу­вання має перебувати нарівні з землею, заглиблювати її не потрібно.

Ґрунт на ділянці готують так само, як під розсаду ревеню. У лунки (посадкові ямки) обов’язково додають перегній чи компост з розрахунку 300–500 г на ямку. Ефективним є також внесення біоферментованих (Біопроферм чи Біоактив) чи органічних добрив (продукт вермикультури Біогумус, 200–300 г на лунку). З мінеральних препаратів можна додати нітроамофоску з розрахунку 30–60 г на лунку, перемішавши її з органічними добривами і землею.

Висаджування розділених кореневищ проводять у вересні — жовтні, до замерзання ґрунту, або рано навесні, до розпускання бруньок. Затягувати з висадкою не слід, адже тоді рослини розвиваються повільніше, і формування врожаю подовжується. Сегменти кореневищ висаджують у вологий ґрунт за такими ж схемами, як і розсаду. У посушливий період висаджені кореневища задля кращого приживлення поливають.

Догляд за рослинами у перший рік після садіння полягає у розпушуванні міжрядь, знищенні бур’янів та поливах за потребою. У наступні роки рано навесні проводять боронування легкими боронами, щоб видалити з плантації відмерле листя, а також підживлення мінеральними добривами з розрахунку N60P60–90 K45–60 кг/га д.р. Після відростання листків розпушують ґрунт у міжряддях і знищують бур’яни у гніздах. Коли з’являються квітконосні стебла, їх виламують біля основи. Зрізати їх не варто, бо тоді у порожнини потрапляє вода, і кореневища загнивають.

Залежно від типу ґрунту та забезпеченості його поживними речовинами, через кожні 3–5 років на плантації вносять перегній з розрахунку 15–25 т/га, або ферментовані добрива у нормі 4–8 т/га, заробляючи їх глибоким розпушуванням міжрядь. Ефективним для підвищення врожаю є також позакореневе підживлення добривами ROST®-кон­цент­рат, Ріверм, Українські гумати тощо.

З метою отримання надранньої продукції з відкритого ґрунту в кінці лютого — на початку березня посадки ревеню вкривають поліетиленовою плівкою. Це прискорює проростання верхівкових бруньок і сприяє одержанню врожаю черешків на 10–15 днів раніше. З настанням теплої погоди плівку знімають. Можна вкривати рослини й агроволокном марки P-30 або використовувати плівку чи агроволокно для спорудження тунельних укриттів.

Надалі до змикання листків слід проводити розпушення ґрунту в міжряддях, за потреби додаткове підживлення азотними добривами разом з поливом, прополювання і 3–5-разове видалення стрілок.

 

(Далі буде)

 

 

І. Дидів, к. с.-г. н., доцент, О. Дидів, к. с.-г. н., доцент, А. Дидів, асистент, 
Львівський національний аграрний університет 

Определитель вредителей и болезней ...
Thursday, 24 March 2016
Карманный справочник Определитель вредителей и болезней огурца
Вже за тиждень Fresh Business Expo ...
Friday, 23 November 2018
4 грудня Fresh Business Expo всьоме розпочне роботу. Організатори плідно працюють над вдосконаленням виставки, додаючи нові сектори, збираючи професійну аудиторію та створюючи актуальні семінарські програми....
Thursday, 12 January 2012
Фирма АгроКультура успешно внедряет сахарную кукурузу на рынок свежих овощей За последнее десятилетие ассортимент овощей, доступных отечественному пот...
Wednesday, 13 October 2010
История культуры. Родина артишока посевного, или колючего Средиземноморье, где растет его предок кардон, или испанский артишок (C. cardunculus). Оба вида возделывают как овощ главн...
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир