Главное меню
Реклама

`

Захист картоплі від шкідливих організмів

Четверте місце за обсягами виробництва серед найважливіших продовольчих культур (після кукурудзи, рису та пшениці) належить картоплі (Sola­num tuberosum L.). Основними регіонами її вирощування є Азія та Європа, на які припадає понад 80% світового виробництва.

В Україні картопля є найпоширенішою овочевою культурою, яку вирощують як на малих присадибних ділянках, так і у промислових масштабах. За даними Держстату, у 2017 р. виробничі площі під нею зросли до 1,32 млн га. Найбільше їх зосереджено на Поліссі (близько 60%) та у Лісостепу (до 30%). За рівнем споживання картоплі на душу населення (133 кг при нормі 123 кг) ми знаходимося на четвертому місці у світі, адже цей продукт характеризується високою харчовою цінністю та відмінними смаковими якостями. 

 

Головні загрози

Як овочева культура картопля полюбляє помірний клімат — урожайність її значною мірою залежить від температури повітря, яка в оптимальному варіанті має триматися на рівні 18…20°C. Важливими факторами отримання високих урожаїв є також вірний вибір насіннєвого матеріалу й земельної ділянки, дотримання сівозміни й обґрунтоване використання засобів захисту рослин.

Втрати урожаю картоплі від шкідливих організмів у нашій країні становлять 35–40%, а в окремі роки й більше. Високою активністю й шкодочинністю виділяються ґрунтоживучі шкідники-поліфаги (капустянка, ковалики, травневі хрущі) та такі спеціалізовані шкідники, як колорадський жук, картопляна попелиця, картопляна міль та картопляний комарик. Провідне місце серед шкідників картоплі в умовах Центрального регіону України зберігає колорадський жук, який і є основним об’єктом систем захисту культури.

Негативно впливає на рівень урожайності й забур’яненість полів. Картопля як широкорядна культура від сходів до змикання рядків має дуже низьку конкурентоспроможність з бур’янами, які забирають у неї поживні речовини, воду і світло. Крім того, засмічені посадки гірше провітрюються, тож у них створюються сприятливі умови для розвитку хвороб, зокрема фітофторозу.

Сприяють їх поширенню й порушення сівозміни, особливо щорічне вирощування картоплі на тому самому місці. Це практикується на присадибних та дачних ділянках, на які у нас припадає понад 90% площ цієї культури, і призводить до накопичення у ґрунті збудників хвороб. У фітопатогенному комплексі картоплі домінують грибні хвороби (мікози): фіто­фтороз, альтернаріоз, ризоктоніоз, фуза­ріозне в’я­­нен­ня та суха фузаріозна гниль бульб. У роки епіфітотій втрати врожаю від ураження фітопатогенами сягають 50% і більше, погіршуються товарні та смакові якості бульб, зростають їх втрати під час зберігання.

Надійний захист картоплі від сегетальної рослинності, шкідників і хвороб можливий лише за дотримання й виконання комплексу агротехнологічних, фіто­санітарних, хімічних і біологічних заходів. І одним із основних методів боротьби з шкідливими організмами у найближчій перспективі залишатиметься хімічний, тоді як інші застосовуються недостатньо.

 

Захист картоплі від бур’янів

Головним завданням від посадки картоплі до замикання рядків є активна боротьба з бур’янами. Відомо кілька її методів: дотримання сівозміни, якісна передпосівна обробка ґрунту, механічний обробіток ґрунту та використання гер­біцидів.

Сходи багатьох видів сегетальної рослинності з’являються набагато раніше, ніж сходи картоплі. Вони швидко ростуть, забираючи з ґрунту багато вологи та поживних речовин. Для їх знищення до появи сходів картоплі зазвичай застосовують ґрунтові гербіциди, що належать до різних хімічних класів, зокрема на основі таких діючих речовин, як прометрин, метрибузин, флурохлорідон, гліфосат, S-метолахлор та пендиметалін (табл. 1).

Такий захист починається після нарізання гребенів або перед появою сходів. Для ефективної дії ґрунтові гербіциди потребують певного рівня вологості поверхневого шару ґрунту, тож їх бажано вносити ввечері або після дощу. Подальший захист полягає у постійному моніторингу ситуації з бур’янами, що проростають, і за умови вірогідної загрози картоплі мають бути внесені страхові гербіциди.

Якщо гербіциди не застосовувались до сходів, у фазі 2–4 листків у однорічних та за висоти 10–15 см багаторічних бур’янів проводять обприскування препаратами на основі пропахізафопу, хіза­лофоп-П-етилу, клетодиму, тепралок­си­диму, хізалофоп-п-тефурону чи флуазіфоп-П-бутилу (табл. 2). Або ж за висоти рослин картоплі 10–15 см їх обприс­кують препаратами на основі сульфо­нілсечовин проти однорічних і багато­річних злакових і дводольних бур’янів. Допускається й застосування гербіциду Тітус 25, в. г. у нормі 50 г/га з доданням прилипача ПАР Тренд 90 (200 мл/га). 

 

Захист картоплі від шкідників

Найбільшого поширення серед хімічних засобів захисту сільськогосподар­ських культур в останнє десятиліття набули інсектициди групи неонікотиноїдів. Системна дія та тривалий ефект цих хімічних речовин допускає їх використання шляхом не тільки обприскування рослин у період вегетації, а й обробки бульб перед посадкою. Майже всі протруйники мають комбіновану дію, за рахунок якої зменшується чисельність комах і знижується розвиток хвороб.

Вважається, що це екологічно орієнтований метод, оскільки він дозволяє уникнути обробок рослин на початку вегетації (40–50 днів після посадки), а отже, дає змогу знизити пестицидне навантаження на агробіоценоз і зберегти корисну діяльність комах. Інсектицидна складова комбінованих препаратів захищає рослини картоплі від пошкодження колорад­ським жуком до фази змикання рядків.

Найбільшим попитом серед зареєстрованих препаратів-протруйників насіння картоплі на ринку України користуються продукти німецької фірми Bayer — Престиж та Еместо Квантум, швейцар­ської Syngenta — Селест Топ та Максим 025 FS, австрійської Nufarm — Нупрід 600, а також препарати вітчизняного виробництва, що за якістю наближені до європейських аналогів — такі, як АС Селектив ТОВ «Компанія «Укравіт» тощо, і їх асортимент з кожним роком розширюється (табл. 3).

Під час садіння насіннєві бульби обробляють проти комплексу ґрунтових шкідників і хвороб баковими сумішами Круїзер 350 PS, т.к.с., 0,3 л/т + Максим 025 FS, т.к.с., 0,75 л/т.

За наявності ґрунтоживучих фітофагів, чисельність яких перевищує ЕПШ, додатково вносять у ґрунт гранульований інсектицид Регент 20G, 5–8 кг/га, або Форс 1,5 G, 5–15 кг/га. Такі препарати мають пролонговану дію і достатню ефективність для захисту врожаю впродовж усього періоду вегетації. Вносять їх за допомогою спеціальних аплікаторів, встановлених на саджалці, одночасно з обробкою бульб рідким протруйником.

Обов’язковим є захист від колорадського жука, що відчутно впливає на економіку картоплярства. Хімічних препаратів для цього безліч, однак шкідник за короткий час виробляє резистентність до багатьох діючих речовин (в Європі виявлено резистентність до інсектицидів групи карбаматів, фосфорорганічних сполук і піретроїдів), тому в системі обробок необхідно чергувати різні хімічні та біологічні препарати.

Передусім, необхідно слідкувати за появою колорадського жука після зимової діапаузи. За багаторічними даними, вихід жуків з ґрунту зазвичай починається на початку ІІІ декади квітня (південний Степ) чи в середині І декади травня (Полісся). Масовий вихід відмічається через 20 днів після появи перших жуків і супроводжується появою перших яйце­кладок. Сприятливі для цього умови — температура у межах 17…23°С та вологість повітря 60–75%. Масове відродження личинок у всіх агрокліматичних зонах за стійкого тепла спостерігається 10–15 червня, тобто до початку бутонізації та цвітіння, у найбільш чутливі до пошкодження фази розвитку рослин. Саме у цей час і слід обприскувати рослини інсектицидами (табл. 4).

У останні роки асортимент пестицидів для боротьби з колорадським жуком поповнився сучасними препаратами з новим механізмом дії, що дає змогу проводити боротьбу з популяціями шкідника, які набули стійкості до піретроїдних сполук. Найбільш широко представлені препарати з групи неонікотиноїдів на основі діючих речовин імідаклоприд, тіаметоксам, тіаклоприд, клотіанідин та групи антра­ніламідів — хлорантраніліпрол (табл. 5).

На насіннєвих посівах проти попелиць і картопляної молі можна використовувати також препарати Данадим стабільний (2 л/га), Золон 35, к.е. (1,5–2 л/га), Дурсбан 480, к.е. (1,5 л/га), Фастак, КЕ (0,07–0,1 л/га), Бі-58 новий, к.е. (1,2–2 л/га).

Для всіх інсектицидів останній строк обробки — за 20–35 днів до збирання врожаю. Під час вибору препарату необхідно враховувати тривалість його дії.

 

Захист картоплі від хвороб

В умовах глобальної зміни клімату, коли в період вегетації спостерігаються різкі коливання температури та відносної вологості повітря, неможливо отримати високі та якісні врожаї картоплі без захисту її від хвороб. Найбільш небезпечними фітопатогенами цієї культури в Україні вважаються фітофтороз і альтернаріоз, котрі можуть призвести до повної утрати урожаю.

Фітофтороз уражує листки, стебла й особливо бульби картоплі. На листках утворюються бурі плями, розміщені переважно по краю листкової пластинки, а з нижнього боку — білуватий наліт спороношення гриба, спори якого легко змиваються дощем та розносяться вітром, сприяючи швидкому ураженню рослин на всій площі їх вирощування. На стеблах і черешках з’являються темно-бурі смуги, а на бульбах — бурі плями різної форми (концентричні, у вигляді незімкнутих кілець, зморшкуваті, облямовані, розпливчасті, з нерівною поверхнею), й
гнилизна проникає глибоко в бульбу. Стеблова форма фітофторозу уражує бадилля на всіх стадіях розвитку рослин, починаючи зі сходів, а звичайна (листкова) — у період від бутонізації й цвітіння до повного відмирання бадилля.

Розвитку фітофторозу сприяють холодні ночі та порівняно теплі дні з вологістю повітря понад 70% (часті дощі, тривалі тумани й рясні роси). Джерелом інфекції можуть бути заражені бульби і залишки уражених рослин. Зберігання картоплі з великою кількістю уражених бульб нерідко призводить до загнивання всього врожаю. Та й на посадку така картопля вже не годиться.

Останніми роками на посадках картоплі спостерігається наростання шкодочинності альтернаріозу, який називають ще ранньою сухою плямистістю. Його симптоми спостерігаються на листках, стеблах, рідше на бульбах. У роки зі спекотною погодою перед початком бутонізації чи цвітіння на листках з’яв­ля­ються сухі темно-коричневі плями округлої або неправильної форми, які спочатку досягають розміру 1,5 см, а надалі зливаються, викликаючи передчасне всихання та відмирання листя. Ураження бульб зустрічається рідше і характеризується появою округлих злегка втиснених плям, що можуть покриватися чорним нальотом.

Захистити картоплю від ураження хворобами можна тільки шляхом проведення профілактичних обробок фунгіцидами. Виробники не завжди приділяють цьому належну увагу, тому несуть суттєві збитки. Наразі існує досить велика кількість препаратів, які мають ефективну профілактичну дію, особливо щодо фіто­фторозу. Більшість з них, як правило, є двокомпонентними (лише деякі трикомпонентні) і містять сполуки контактної або системно-контактної дії (табл. 6).

Застосування препаратів різних хі­міч­них класів забезпечує їх ефективність проти грибних патогенів і запобігає виникненню резистентності. Максимальна ефективність досягається у випадку, коли захист розпочинають з комбінованих препаратів, до складу яких входять фунгіциди системної і контактної дії. Першу обробку доцільно проводити у фазу змикання бадилля у рядках, наступну — за появи перших ознак ураження на рослинах, третю й подальші — через кожні 10–14 днів залежно від тривалості захисної дії препарату та темпів розвитку хвороби. Обов’язково слід чергувати препарати контактної та системної дії, а також з різними типами діючих речовин.

У сухі роки для ефективного захисту картоплі від фітофторозу та альтернаріозу достатньо провести 5–6 фунгіцидних обробок, а у дощові їх кількість може становити 8–10. Останні обробки бажано проводити фунгіцидами контактної дії, оскільки активний ріст рослин загальмовується, і ефективність фунгіцидів системної дії знижується.

 

Висновки

Отже, задля захисту картоплі від шкідливих організмів слід проводити обстеження фітосанітарного стану полів, присадибних та дачних ділянок і за необхідності обробляти насадження пестицидами. Сучасні препарати забезпечують високу біологічну і господарську ефективність. Вони суттєво обмежують розвиток шкідників, хвороб і бур’янів та сприяють отриманню вищого урожаю. А застосування ґрунтових гербіцидів після формування гребенів на ділянці доцільне для попередження появи, росту та розвитку на посадках картоплі злакових та дводольних бур’янів.

Для того, щоб збільшити ефективність застосування препаратів для захисту від бур’янів, хвороб і шкідників та зменшити ризик негативних наслідків, слід:

  • купувати пестициди у спеціалізованих магазинах та вимагати сертифікати якості на них;
  • застосовувати засоби захисту рослин, які дозволені для роздрібного продажу населенню «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та доповненнями до нього;
  • чергувати обробки препаратами з різними діючими речовинами задля запобігання виникненню у шкідливих організмів резистентності;
  • проводити обробки у безвітряну погоду у вечірні та вранішні години за температури повітря не вище 25°С;
  • чітко дотримуватися зазначених на упаковці норм витрати препаратів та строків останньої обробки до збирання врожаю (зазвичай це 20–35 днів, за які картопля стане безпечною для споживання).

 

  


Ф. Мельничук, к. с.-г. н., ст. н. с.,
C. Алєксєєва, к. с.-г. н.,
О. Марченко, к. б. н.,
О. Ничипорук, н. с.,
ДП «Центральна лабораторія якості води та грунтів» ІВПІМ НААН

Fresh Business Expo розпочне вдоско...
Friday, 09 November 2018
Через місяць Fresh Business Expo розпочне вдосконалену версію себе 2018 року! Цього року організатори додають тепличний сектор. Тепличні технології в Україні набувають значної актуальності. З часом ця галузь стане ще більш прибутковою, оскільки є попит на продукцію та сприятливі умови для розвитку....
Fresh Business Expo готується до 7-...
Wednesday, 18 July 2018
З 4 по 6 грудня 2018 року Fresh Business Expo Ukraine всьоме розпочне свій захід. Виставка знову відбудеться у Міжнародному виставковому центрі (МВЦ) у Києві.
Tuesday, 10 January 2012
Меньше чем за 10 лет грибы для Мирона Турчина переросли из хобби в семейный бизнес, ставший на сегодняшний день крупнейшим в отрасли во всей Западной Украине. Подробнее...
Tuesday, 04 November 2014
Картофель, выращиваемый как для пищевых, так и для технических целей, поражается многими грибными, бактериальными, вирусными и непаразитарными заболеваниями, которые приводят к недобору урожая и ухудшению его качества....
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир