Главное меню
Реклама

`

Варіанти підвищення врожайності насіння

Ефективність використання накопичувачів вологи і клейової емульсії еластику в насінництві дворічних овочевих культур

В умовах дефіциту енергоресурсів, до­рожчання добрив і обмеженого поливу одним із енергоощадних прийомів підвищення врожайності насіння овочевих культур є використання накопичувачів вологи — гідрогелів.

Гідрогель — це порошок або гранули, що за внесення в ґрунт, обробки насіння або змочування коріння розсади перед висадкою можуть вбирати і запасати вологу (1:400) і поживні речовини, а потім поступово віддавати їх рослинам, що сприяє їх хорошому розвитку й плодоношенню. У разі висихання суперабсорбенти набирають первинного вигляду та готові до нового циклу за подальшого зволоження. Їх використання допомагає рослинам долати стресові ситуації, пов’язані з браком води, а також значно зменшує вимивання добрив.

Відомо, що архітектоніка насінного куща дворічних овочевих культур характеризується сильною розлогістю, що зумовлює неодночасність достигання насіння і призводить до великих втрат урожаю. Щоб зменшити ці втрати, рекомендується у фазі кінця наливання — початку воскової стиглості насіння за вологості на пагонах першого порядку близько 60–55% обробляти насінники розчинами, які утворюють плівку. Такими, як гідрофільна полівінілацетатна емульсія (ПВА) у концентрації 10–15% за д.р. або гідрофільний розчин живиці сосни (ЖК) у концентрації 3–4%. Дослідним шляхом встановлено, що за використання, зокрема, ПВА на насінниках капусти за 15–20 днів до повного достигання насіння їх урожайність підвищується на 18%.

У наших дослідах ми отримали по­зитивні результати за внесення на насінники цибулі ріпчастої на початку розтріскування коробочок 3% розчину натрієвої солі карбоксиметилцелюлози. За збирання насінників через 4–6 днів після внесення цього препарату прибавка врожайності становила 19–27%, а на 10-й день — 13–15%. У виробничих випробуваннях за обробки насінників клейовою емульсією КМЦ-натрій урожайність насіння перевищила контроль на 18%.

Проте у виробничих умовах згадані вище клейові речовини не застосовують через низьку технологічність. Тож, на наш погляд, для зменшення осипання насіння радше використовувати клейову емульсію еластику.

 

Використання гідрогелів

Капуста білоголова

Серед досліджуваних дворічних овочевих культур найвимогливіші до вологи — насінники капусти білоголової. Спостереження за їх розвитком показали, що гідрогель має пролонговану дію, тобто здатний багато разів накопичувати вологу, яку потім використовують рослини. У варіантах його локального внесення насінники за габітусом куща вигідно відрізнялися від контрольних – їх розлогість збільшилася на 12–21% залежно від витрати препарату, а кількість утворених стручків за внесення гідрогелю в нормі 10–15 кг/га зросла на 15–20%.

Зазначені особливості розвитку рослин позитивно позначалися на врожайності насіння — за внесення препарату в нормі 15 кг/га вона підвищилася на 133 кг/га, або на 18% порівняно з контролем (табл. 1), у нормі 10 кг/га — на 103 кг/га (14%). Норма внесення 20 кг/га виявилася неефективною. Не дало очікуваного ефекту й внесення гідрогелю (10 кг/га) у вигляді підживлення навесні, у фазі повного відростання листя.

Посівні якості насіння в усіх варіантах досліду були вище вимог стандартів: маса 1000 насінин — 3,7–3,75 г, лабораторна схожість — 91–95%.

Цибуля ріпчаста

Відповідно до прийнятої схеми досліду, під цибулю ріпчасту гідрогель вносили в борозни глибиною 14–15 см, потім вручну висаджували маточники (з орієнтацією) і вкривали їх землею. В одному з варіантів цибулини перед висаджуванням обволікали в 1,5% розчині препарату.

Масове відростання цибулин за внесення гідрогелю відбулося на 2–3 дні раніше, ніж у контролі, й упродовж усього періоду вегетації насінники в цих варіантах вирізнялися більш розвиненими листками — їх довжина перевищувала контроль на 4–5 см. За тривалої відсутності опадів та поливу рослини на контрольних ділянках у денний час мали вигляд зів’ялих, а на ділянках із застосуванням гідрогелю залишалися в тургорному стані. Діаметр головок насінників за внесення гелю в нормі 15 кг/га й у разі обволікання цибулин перед висаджуванням становив 5,6–5,8 см порівняно з 5,3 см у контролі.

Використання накопичувачів вологи позитивно позначилося не тільки на біометричних показниках рослин, але і на їх насіннєвій продуктивності, а й відрізнялася залежно від дози внесення препарату. У середньому за роки досліджень най­ефективнішою виявилася норма 15 кг/га, що забезпечила прибавку врожайності насіння 150 кг/га, або 21% (табл. 2). За внесення 5–10 кг препарату на 1 га врожайність підвищилася на 12–15%, а за 20 кг/га ефективність знизилася.

Ефективним було й обволікання цибулин перед посадкою — середня прибавка врожайності насіння в цьому варіанті становила 17%, а в окремі роки (2014, 2015) була навіть вища або на тому самому рівні, що й за внесення препарату в нормі 15 кг/га.

Дослідження останніх років показали, що внесення 15 кг/га гідрогелю в борозни на глибину 14–15 см дає змогу збільшити міжполивний період із 5 до 7 днів (краплинне зрошення) і зменшити витрати води на 30–40%.

Суттєвого впливу гідрогелю на лабораторну схожість насіння цибулі, як і інших культур, не виявлено — в усіх варіантах вона становила 92–95%, що значно перевищує вимоги існуючих стандартів до посівних якостей насіння першого класу (80%). Водночас спостерігалася стійка тенденція підвищення маси 1000 насінин — до 4–4,1 г порівняно з 3,8 г у контролі.

Морква столова 

У дослідах із морквою столовою гідрогель мав позитивний вплив на приживлюваність і густоту стояння насінників. Так, за висаджування маточниками в дослідних варіантах вона підвищилася на 7–11%. Кращими за цим показником були варіанти внесення гідрогелю в нормі 5 кг/га та обволікання коренеплодів перед посадкою у 1,5% розчині. У разі висаджування розсадою густота стояння рослин за витрати препарату 15 кг/га збільшилася на 23%.

Впливу гідрогелю на розвиток рослин не спостерігалося, однак насінники на дослідних ділянках мали кращу облистяність і постійно протягом дня перебували в тургорному стані. Діаметр зонтиків (центрального й першого порядку) був на 1–1,2 см більший, ніж у контролі, що згодом позначилося на насіннєвій продуктивності рослин. За локального внесення препарату залежно від дозування врожайність насіння зросла на 20–37 кг/га, або 8–15%. Найбільшу прибавку (37 кг/га) отримали у варіанті 5 кг/га (табл. 3).

Збільшення витрати препарату до 20 кг/га не зумовило подальшого зростання врожайності насіння порівняно з нормою 15 кг/га. Більш ефективним виявився варіант обволікання корене­плодів перед висаджуванням у 1,5% роз­чині гелю це забезпечило підвищення врожайності на 45 кг/га, або 18%.

Висока ефективність локального внесення гідрогелю спостерігалася за вирощування насіння з зимуючої розсади: прибавка врожайності за витрати препарату 15 кг/га сягала 65 кг/га, що на 16% вище контролю. На 37 кг/га (9%) підвищилася врожайність насіння у разі обволікання кореневої системи перед висаджуванням у 1,5% розчині гелю.

Суттєвого впливу накопичувачів вологи на посівні якості насіння не виявлено. Водночас урожайність і маса 1000 на­сінин були більші за вирощування із зимуючої розсади, ніж за висаджування маточниками. Так, у середньому за вирощування з маточників, урожайність насіння становила 277 кг/га, а розсадою — 448 кг/га, що в 1,6 рази більше.

Перець солодкий 

Виявлено позитивний вплив гідроге­лів на розвиток рослин, урожайність пло­дів і насіння перцю солодкого. За внесення препарату в борозни (10–15 кг/га), а також обволікання кореневої системи перед посадкою в 1,5% розчині гелю кількість плодів збільшилася в середньому на 20–26%, а рослини за габітусом куща (висотою, кількістю та розміром листя) вигідно відрізнялися від контрольних. Крім того, до кінця збирання на варіантах із доданням гелю плодів збереглося на 7–8% більше.

Товарна врожайність плодів за роки досліджень залежно від норми витрати препарату підвищувалася на 2,2–3 т/га (10–14%), насіння — на 19–21%. У варіанті з обволіканням коренів прибавка врожайності плодів і насіння становила 8 та 11% відповідно. За додання в розчин гелю Терафлекс урожайність плодів збільшилася на 15% і сягала 24,8 т/га порівняно з 23,3 т/га за обволікання в чистому гелі.

 

Обробка клейовою емульсією еластику

Насінники обприскували емульсією еластику з розрахунку 1 л/га, витрата робочої рідини — 400 л/га.

Капуста білоголова 

Рослини обробляли в два терміни: за 14–15 і 7–8 днів до настання збиральної стиглості насіння. Більш ефективним виявилося внесення еластику за 14–15 днів до збирання. У разі затримки зі збиранням на 4–5 днів урожайність насіння в цьому варіанті підвищилася на 233 кг/га (33%) порівняно з контролем (табл. 4). Із затримкою збирання насінників на 7–8 днів ефективність прийому дещо знизилася — врожайність насіння в середньому була 819 кг/га, що лише на 19% більше, ніж у контролі.

За внесення еластику за 7–8 днів до збиральної стиглості насіння прибавка врожайності становила 14%, що значно менше порівняно з попереднім варіантом. У обох випадках збільшення врожайності відбулося завдяки зниженню осипання насіння.

Негативного впливу клейової емульсії еластику на якість насіння не виявлено: лабораторна схожість була 90–95% залежно від варіанта, маса 1000 насінин — 3,5–3,7 г.

Морква столова 

Насінники моркви обробляли клейовою емульсією також за 14–15 і 7–8 днів до збиральної стиглості насіння, і стабільні результати отримали лише за другого терміну внесення. У середньому за роки досліджень за використання еластику підвищення врожайності завдяки зниженню осипання насіння навіть у разі збирання в оптимальні терміни становило 63 кг/га, або 21% (табл. 5). За затримки із збиранням на 7–8 днів урожайність насіння знизилася — прибавка порівняно з контролем була 37 кг/га, або 13%.

Маса 1000 насінин у разі застосування еластику зросла до 1,4–1,6 г (у контролі — 1,3–1,4 г).

Цибуля ріпчаста

Насінники цибулі обробляли еластиком у фазі масового побуріння головок. Перший раз проводили збирання в оптимальні терміни — на початку розтріскування коробочок, другий і третій — на 4–5 і 7–8 день відповідно.

За збирання насінників у оптимальні терміни врожайність порівняно з контролем підвищилася на 94 кг/га (15%). Таку саму прибавку врожаю отримали за збирання із затримкою на 4–5 днів, а найбільшою вона була у варіанті зміщення строків збирання на 7–8 днів від оптимальних — 177 кг/га, або 32% (табл. 6). Підвищення врожайності насіння відбулося завдяки зниженню осипання вна­слідок як дії несприятливих чинників, так і струшування під час збирання. На ефективність цього прийому впливали погодні умови під час достигання насіння, про що свідчить варіювання врожайності за роками.

Енергія проростання і лабораторна схожість насіння залежно від варіанта становила 95–99%, а маса 1000 насінин збільшувалася із 3,8–4 до 4–4,2 м

Хотілося б зазначити, що у виробничих умовах період збирання насінників, як правило, в силу різних об’єктивних і суб’єк­тивних причин розтягнутий у часі, тож застосування еластику на насінниках дворічників овочевих рослин буде вигідним.

 

Висновки

1. Локальне внесення гідрогелю в бо­розни під час висаджування маточників збільшило врожайність насіння цибулі ріпчастої на 21%, капусти білоголової — на 18%, моркви столової — на 12–15%. За висадки розсадою прибавка врожайності насіння моркви досягала 16%. Внесення гідрогелів у вигляді підживлення в період вегетації насінників виявилося неефективним.

2. Обволікання маточників і кореневої системи розсади в 1,5% розчині гелю перед посадкою підвищило врожайність моркви столової на 18 і 9% відповідно; цибулі ріпчастої (висадка маточниками) — на 17%.

3. Товарна врожайність плодів та насіння перцю солодкого за локального внесення гідрогелів у борозни підвищилася на 14 і 21% відповідно. За обволікання кореневої системи розсади у розчині гелю прибавка врожайності плодів становила 8%, насіння — 11%.

4. Відзначено позитивний вплив гідрогелів на вегетативний ріст та життє­здатність рослин, збільшення кількості репродуктивних органів.

5. Обприскування насінників дворічників клейовою емульсією еластику залежно від термінів обробки й збирання підвищило врожайність насіння капусти білоголової на 33–19%, моркви столової — на 21–13%, цибулі ріпчастої – на 15–32%.

 


А. Зведенюк
, зав. лабораторією насіннєзнавства і насінництва,
ДУ «Придністровський НДІ сільського господарства» (Молдова)

Fresh Business Expo розпочне вдоско...
Friday, 09 November 2018
Через місяць Fresh Business Expo розпочне вдосконалену версію себе 2018 року! Цього року організатори додають тепличний сектор. Тепличні технології в Україні набувають значної актуальності. З часом ця галузь стане ще більш прибутковою, оскільки є попит на продукцію та сприятливі умови для розвитку....
Fresh Business Expo готується до 7-...
Wednesday, 18 July 2018
З 4 по 6 грудня 2018 року Fresh Business Expo Ukraine всьоме розпочне свій захід. Виставка знову відбудеться у Міжнародному виставковому центрі (МВЦ) у Києві.
Tuesday, 30 May 2017
Самыми распространенными ягодными культурами умеренного климатического пояса являются черная и красная смородина.
Tuesday, 20 December 2011
Гостеприимная крымская земля уже в который раз радушно принимала гостей со всех уголков Украины! И повод был весьма значительный: увидеть наконец-то на больших промышленных площадях пока инновационные для Украины, но весьма распространенные в США и Западной Европе бессемянные арбузы. И не просто увидеть, но и попробовать, оценить вкусовые качества, узнать детал...
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир