Главное меню
Реклама

`

Овочевий потенціал для сільського зеленого туризму

Ситуація в овочівництві підштовхує виробників до постійного пошуку нових бізнесових ідей. Одним із напрямів такого пошуку є не просто вирощування овочів, а створення на їх основі нових продуктів з більшою доданою вартістю. З цією метою найчастіше розвиваються технології тривалого зберігання і переробки. Але поки що мало хто згадує про можливості розвитку сільського зеленого туризму, хоча власноруч вирощені й приготовані овочі можуть стати його важливою складовою.

Сьогодні відпочинок перетворився на величезний сектор глобального ринку, і зелений туризм, у т. ч. сільський, є одним із найперспективніших його сегментів. Набирає він популярності й в Україні. Про це свідчить хоча б той факт, що цього року питання розвитку агротуризму розглядалися на третій національній конференції «Мільйон з гектара» у Запоріжжі.

Агротуристичний кластер «ГорбоГори» переконливо довів, що комплексний підхід дає змогу ефективно використовувати місцеві ресурси і забез­печити соціальний розвиток регіону. Акціонери цього кластеру вирощують овочі й злаки, займаються виробництвом меду, трав’яних чаїв, рибництвом і равликівництвом. Усе це в сукупності приваблює туристів, які мають можливість не тільки відпочити і оздоровитися, але й збагатитися новими знаннями у різних галузях, спробувати нові страви з місцевих овочів та фруктів і запашні фіточаї.

З розвитком людства ставлення до овочів, а також їстівних і ароматичних трав змінювалося. Спочатку їх збирали у полях/лісах, потім навчилися вирощувати біля житла і споживати не лише у свіжому, але й у квашеному чи сушеному вигляді, хоча про глибоку переробку і тривале зберігання тоді ще не йшлося. Розвиток торгівлі стимулював ріст обсягів виробництва, і у середині минулого століття городництво переросло у промислове овочівництво. Це означало значні організаційні та технологічні зміни і спонукало виробників до створення нових сортів овочів із різною формою і забарвленням їстівної частини.

Величезний вплив на ці процеси мали національні кухні різних народів, які спочатку розвивалися порівняно локалізовано, але з ростом глобалізації все ширше поширювалися. До речі, деякі народи довгий час підозріло ставилися до сирих овочів, вважаючи їх причиною лихоманок і кишкових захворювань.

Туризм як явище виник порівняно нещодавно — перша згадка про туриста з’явилася у 1800 р. у книзі Педжа «Анекдоти англійської мови». У перекладі з французької туризм означає «подорож у вільний час», і за останні десятиліття з’явилося безліч видів таких подорожей, у т. ч. пов’язаних з перебуванням на природі (зелений туризм), вивченням рослинного світу та культури землеробства (агрономічний) й особливостей національних кухонь (гастрономічний). І всі вони так чи інакше пов’язані з овочами та фруктами, адже всіх туристів необхідно смачно нагодувати.

 

Перспективний бізнес

В Україні сільський зелений туризм як законний вид підприємництва почав розвиватися після прийняття 15 вересня 1995 р. Закону «Про туризм». З того часу його визнано окремим видом туризму, і право особистих селянських господарств займатися ним (із такими його різновидами, як агротуризм і фермерський) закріплене у законах України «Про особисте селянське господарство» та «Про фермерське господарство» від 2003 р.

Зрозуміло, що обслуговування турис­тів передбачає їх тимчасове проживання і харчування, тож для регулювання цих питань у 2007 р. було прийнято наказ Держспоживстандарту № 207 «Про за­твер­джен­ня Правил обов’язкової серти­фі­кації послуг з тимчасового розмі­щен­ня (проживання) та Правил обов’яз­кової сертифікації послуг харчування». Згідно з ним, власник туристичної садиби повинен пройти навчання і отримати сертифікат про відповідність основним вимогам щодо надання послуг у сфері сільського зеленого туризму.

Загальні засади правового регу­лю­вання сільського зеленого туризму в Україні такнаступні:

  • господарства, що мають ділянки під садівництво й городництво, можуть мати місця для розміщення не більше 30 туристів (для більшої кількості необхідна реєстрація господарства як ФОП);
  • сертифікація — добровільна;
  • обов’язкове дотримання санітарних вимог щодо будівництва, реконструкції та переобладнання споруд;
  • обов’язкове дотримання санітарних вимог до продовольчої сировини і харчових продуктів. Овочі й фрукти за такого виду діяльності стають не просто товаром, а готовим продуктом харчування. Особлива увага при­ді­ля­ється якості води як для їх миття, так і для приготування їжі;
  • працівники, які мають доступ до ово­чів і фруктів під час приготування їжі, обов’язково мають пройти медичний огляд.

На сьогодні цей вид бізнесу розвивається у нас як у вигляді окремих садиб, так і у складі територіальних кластерів. Задля обміну досвідом та поширення кращих практик в Україні створено «Спілку сприяння розвитку сільського зеленого туризму», а в Європі — федерацію сільського і фермерського туризму EUROGITES.

 

Складові успіху

На думку експертів, необхідні умови успішного ведення бізнесу в галузі зеленого сільського туризму наступні:

  • наявність лідера, який має власну ці­ліс­ну філософію ведення бізнесу і мо­же стати об’єднуючим центром для створення агротуристичного кластера;
  • стимулююча законодавча база, яка заохочує сільське населення до самозайнятості;
  • економічна підтримка розвитку осель, які вирішили займатися сільським зеленим туризмом (інвестиції, пільгове кредитування для модернізації, під­вищення кваліфікації, преференції в оподаткуванні тощо);
  • привабливі ландшафти і кліматичні умови як для відпочинку туристів, так і для вирощування овочів, фруктів, лікарських рослин тощо;
  • створення умов не лише для повноцінного відпочинку туристів, але й для їх можливої участі у вирощуванні та збиранні врожаю.

Хоча у світовій практиці є приклади городництва як центру туристичної уваги (наприклад, французький замок Віландрі), самостійною ланкою сільського зеленого туризму овочівництво стає рідко. Зазвичай воно працює у складі кластерів або на принципах кооперування. Американський спеціаліст із кластерного аналізу Майкл Портер відзначав, що туристичні кластери найбільш ефективні, коли усі їх складові розташовані у невеликому географічному регіоні. Наприклад, близьке розміщення овочевого поля чи городу дає туристам можливість спостерігати за тим, як ростуть овочі, брати участь у догляді за ними й отримувати свіжі плоди за принципом «поле — кухня — стіл».

 

Овочеві родзинки

Звичайно, туристів приваблюють не всі овочі й фрукти. Найчастіше їм цікаві плоди, вирощені за певними принципами (пермакультури, наприклад, або сертифікованими технологіями органічного землеробства) або оригінально приготовані кулінарами. Багатьох цікавлять також бренди (наприклад, херсонський кавун і томат, ніжинський огірок), екзотика, різноманіття, органічне виробництво, національна кухня і особливі види переробки.

Для залучення туристів важливо створити «овочеву родзинку», і ідей для цього можна знайти безліч. Наприклад, можна зібрати біблійні рослини. Їх у Старому та Новому Завітах згадується майже 120 видів, у т. ч. чимало овочевих: біб, ганус, гісоп, диня, коріандр, огірок, ароматні види полину (тархун), рута, шавлія, цибуля і часник тощо. А центральне місце варто віддати яблуні й винограду. Спеціальний ботанічний сад Неот Кдумим в Ізраїлі, який спеціалізується на рослинах із Біблії, приваблює туристів з усього світу. Підхопили цю ідею й церковні приходи в Німеччині — там вже відкрито понад 40 церковних міні-ботсадів, у які туристи мають вільний доступ.

Важливо, щоб власник оселі міг цікаво розказати туристам про вирощувані ним культури. В Америці, наприклад, є туристична садиба «Три сестри». Головними там вважаються кукурудза, гарбуз і квасоля, які індіанці називали трьома се­страми. Їх завжди висівали разом на одній грядці, і вони становили основу їжі індіанців. Часи змінилися, і сучасні селекціонери створили так багато сортів кукурудзи, квасолі й гарбуза, що вони можуть задовольнити будь-які смаки туристів.

 

Город для туристів

Цінність демонстраційного городу в межах туристичної оселі — у його різноманітті та безперервності надходження врожаю. Тобто необхідно впроваджувати конвеєрні технології, добре продумуючи вибір ботанічних видів, сортів і гібридів, строки першої та останньої сівби й оптимальні строки збору врожаю для споживання в їжу. Це досить складна робота, що потребує відповідних агрономічних знань і практичних навичок.

Можливостей створення демонстраційного городу дуже багато. Різні народи світу вирощують та використовують у якості овочів понад 1500 ботанічних видів, які підійдуть для будь-яких гастрономічних мотивів. Наприклад, можна облаштувати город для українського борщу, можна вирощувати ароматичні рослини для італійської, французької чи арабської кухні, кулінарні рослини Китаю чи Японії тощо.

Створюючи туристичний кластер, важливо правильно розрахувати потреби в овочах. Згідно з медичними нормами, здорова людина щодня повинна споживати їх не менше 400 г, а деякі дієти повністю сформовані на овочах. Відтак, зростає важливість їх якості й стабільності поставок. А стабільність досягається як короткочасним і тривалим зберіганням чи переробкою, так і розширенням ботанічного і сортового різноманіття. За нашими спостереженнями, кожний додатковий вид овочевих рослин підвищує коефіцієнт стабільності на 10%.

Подовжити час забезпечення деякими видами овочів допомагає сівба їх у різні строки. Зокрема, цукрову кукурудзу на півдні можна висівати з середини квітня до середини липня, щоб збирати свіжі качани з липня до жовтня.

 

Приклади з практики

Прикладів успішної організації туристичних осель і кластерів в Україні та світі багато.

Так, туристичний кластер «Зелені Хуто­­­ри Таврії» у Голопристанському райо­ні на Херсонщині завдяки кооперуванню з жителями навколишніх сіл щоденно забезпечує овочевим різноманіттям до 950 туристів. Для дітей щороку створюють демонстраційний город, на якому можна побачити і спробувати на смак різні овочі. Завдяки ініціативі організатора й лідера цього кластера Олександра Долинко там вдало використовують овочеві бренди. Зокрема, туристів приваблює висока якість херсонських кавунів і томатів. За домовленістю з фермером, який займається насінництвом кавуна, з плодів виділяють насіння і сік, з якого виготовляють цілющий мед бекмес (нардек). З 1 т кавунів отримують 10 трилітрових банок бекмесу, і за сезон його вперше побачили й скуштували 30 тис. туристів.

Є у світі й багато прикладів вузької спеціалізації туристичних осель. Про одну з таких на Міжнародній конференції з технологій вирощування часнику (Київ, 2015, 2016 рр.) розповідав Колін Босвел з Великої Британії. На своїй фермі The Garlic Farm on The Isle of Wight він вирощує кілька сортів часнику (в т. ч. слоновий) для європейських ринків. Поряд із полями працюють ресторан, музей, цех з переробки часнику й магазин, де можна придбати понад 200 часникових товарів (часникова горілка, чорний часник, часникові масло, майонез тощо) і сувенірів. Туристи мають можливість знайомитися з «дизайном» технологій вирощування, післязбиральної доробки та переробки часнику, а охочі можуть спробувати попрацювати на часникових плантаціях.

Широко практикується в світі одноденний відпочинок на різноманітних овочевих фестивалях. Скажімо, в Австралії щороку проводить фестиваль часнику, в Німеччині — спаржі, в США — гарбуза, в Італії та Іспанії — томата. У Голій Пристані на Херсонщині кожного року проходить фестиваль «Український кавун — солодке диво». На Хмельниччині минулого року відбувся перший часниковий фестиваль.

Отже, овочі можуть бути не тільки продуктом харчування, але й рушієм сільського зеленого туризму. Для туристів це чудовий відпочинок, оздоровлення і нові корисні знання, а для селян — нові робочі місця та можливість заробляти, отримуючи задоволення від улюбленої праці.

 

З. Сич, д. с.-г. н., професор

Определитель вредителей и болезней ...
Thursday, 24 March 2016
Карманный справочник Определитель вредителей и болезней огурца
Визначник хвороб та шкідників карто...
Wednesday, 11 July 2018
Довідник кишенькоговго формату містить матеріали про найпоширеніші в Україні хвороби і шкідників картоплі.
Tuesday, 10 January 2012
Элементы питания различаются по формам и динамике их в почве, воздействию на урожай и его качество, на окружающую среду и требуют в связи с этим точной дозировки.
Wednesday, 11 February 2015
Опытные овощеводы утверждают: семена, субстрат и агротехнологии это три важнейших составляющих качества рассады.
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир