Главное меню
Реклама

`

Стратегія і тактика захисту картоплі від фітофторозу

В Україні фітофтороз поширений у всіх районах вирощування картоплі. Великої шкоди він завдає на Поліссі, у північно-західних областях Лісостепу, в умовах зрошення у степовій зоні. Недобір урожаю через це захворювання в середньому становить 10%.

Хвороба проявляється на листках, стеблах, бульбах, паростках, іноді на бутонах, квітках та ягодах картоплі. Перші її ознаки найчастіше спо­стерігаються у кінці бутонізації — на початку цвітіння, спочатку на листках нижнього, пізніше — середнього і верхнього ярусів.

На листках фітофтороз проявляється у вигляді бурих розпливчастих плям, облямованих світло-зеленою смугою. За сприятливих умов (підвищена вологість, помірно тепла погода) ці плями швидко розростаються й охоплюють усю листкову пластину. Листки загнивають, стають коричневими і звисають на стеблах. Важливою діагностичною ознакою фіто­фто­розу, на відміну від інших плямистостей, є утворення у вологу погоду на межі ураженої й здорової тканини, частіше з нижнього боку листка, ніжного білого павутинного нальоту. Його наявність дає підстави безпомилково визначити хворобу.

На черешках листків і стеблах фітофтороз проявляється у вигляді довгастих бурих плям або штрихів. Тканина у місцях ураження загниває, утворюються перетинки, внаслідок чого черешки й стебла надламуються. Подібні плями з’являються також на квітконіжках, бутонах і ягодах картоплі.

За настання сухої жаркої погоди фітофторозні плями засихають, і виявити наліт конідіального спороношення гриба вдень не вдається. Однак в умовах чергування рясних нічних рос зі спекою протягом дня розвиток хвороби продовжується. У таких випадках точно діагностувати її можна, помістивши листок із плямами у вологу камеру — якщо це справді фіто­фтороз, за добу на плямах знову з’являється наліт гриба.

Поширення фітофторозу в полі залежить від погодних умов. Інтенсивному його розвитку сприяє тривала тепла і волога погода — тоді все бадилля картоплі на цілих масивах може перетворитися на чорну гниючу масу протягом кількох днів. Особливо швидко гинуть ранні й середньоранні сорти. Повністю покрите фітофторними плямами листя стає темно-коричневим, уражені черешки під масою цього мокнучого листя надломлюються. На темному фоні відмерлого бадилля виділяються окремі прямостоячі стебла коричневого забарвлення, на яких висять залишки відмерлих листків, і все поле видає характерний запах гнилі.

За настання сухої погоди перебіг хвороби різко змінюється. Розростання плям йде значно повільніше і лише за наявності рясних нічних рос. Якщо ж сприятливі для хвороби умови не створюються й протягом ночі, захворювання поступово затухає. Коричневі плями на листі зморщуються, висихають і робляться крихкими. Уражені черешки і стебла надломлюються, внаслідок чого листя на них підсихає. Водночас продовжується процес наростання нового листя, і поступово картопляне поле знову стає зеленим. Та щойно настає волога погода, фітофтороз знову починає швидко прогресувати.

На бульбах фітофтороз проявляється у вигляді трохи вдавлених твердих бурих, світло-коричневих чи свинцево-сірих плям неправильної форми. Забарвлення їх зумовлене кольором шкірки бульби того чи іншого сорту. На розрізі бульб у місцях ураження спостерігається забарвлення паренхіми в бурий або іржаво-коричневий колір, що поширюється вглиб у вигляді розпливчастих конусоподібних штрихів чи смуг. На свіжозібраних бульбах плями фітофторозу легко відрізняються від інших захворювань, однак після зимового зберігання діагностика хвороби ускладнюється внаслідок заселення ураженої тканини іншими грибами і бактеріями, які стимулюють подальший розвиток патологічного процесу.

Уражена тканина бульби стає коричневою і відмирає. За сприятливих для гриба умов (оптимальна температура 19…21°С) його поширення всередині бульби під час зберігання відбувається досить швидко, однак за температури нижче 3°С і вище 27°С ріст грибниці припиняється. Відносна вологість повітря у цей час на швидкість поширення хвороби істотно не впливає, адже тканини багаті водою і забезпечують нормальні умови вологості для росту й розвитку патогену.

Закладка на зберігання картоплі з великою кількістю уражених фітофторозом бульб нерідко призводить до загнивання всієї партії. На уражених тканинах зазвичай поселяються гриби і бактерії, що спричиняють їх повне руйнування, і часто це відбувається вже у перший період зберігання, коли температура в сховищах дещо підвищена. Утворюються вогнища гнилі, які спричинюють підвищення температури і вологості, що сприяє подальшому розвитку гниття.

 

Характеристика патогену

Збудником фітофторозу є нижчий гриб Phytophthora infestans (Mont) de Bary. На поверхні ураженої тканини він формує нестатеве спороношення у вигляді численних симподіально розгалужених зооспорангієносців із зооспорангіями (коні­діє­носців із конідіями). Вони не обмежені в рості — мають від 1 до 4 основних гілок і декілька бокових з потовщеннями. На їх верхівках формуються безбарвні лимоноподібні одноклітинні зооспорангії розмі­ром 25–30 × 15–20 мкм.

Формування зооспорангієносців із зооспорангіями значною мірою залежить від умов навколишнього середовища. За температури від 7 до 25°С, тривалого зволоження поверхні листка і відносної вологості повітря не нижче 86% вони утворюються протягом 4–6 годин. Павутинний наліт спороношення з нижнього боку листкової пластинки формується за ніч і досягає повного розвитку на світанку, за 2–3 години.

Під час вегетації гриб поширюється за допомогою зооспорангіїв. Вони проростають виключно в краплинах води або роси, утворюючи дводжгутикові зооспори, або ж безпосередньо ростковою гіфою, внаслідок чого багато авторів називають зооспорангії конідіями, а зооспорангієносці — конідієносцями. Спосіб проростання залежить від температури навколишнього середовища та віку зооспорангіїв: у віці 2–3 дні вони проростають переважно зооспорами, а більш дорослі — по типу конідій, з утворення росткових гіф. У віці 9 днів і більше зооспорангії проростають виключно ростковими гіфами. Оптимальна температура для проростання з утворенням зооспор складає 10…15°С, мінімальна — 6°С, максимальна — 20°С. Вищі температури пригнічують утворення зоо­спор. Оптимальна температура для проростання ростковими гіфами — 25°С, мінімальна і максимальна — 24 і 30°С відповідно.

Залежно від розміру зооспорангія, у ньому формується від 4 до 16 зооспор розміром 7,5–12 × 4,5–6 мкм. За допомогою джгутиків вони самостійно рухаються у воді, а знайшовши господаря, інцистуються й проростають двома інфекційними гіфами. Ці гіфи проникають у листя картоплі переважно з нижнього боку, а верхня уражується тільки з країв дольок листків, тобто там, де більше вологи.

Зараження рослин відбувається, коли на їх поверхні деякий час перебуває краплинна волога. Цей період коливається залежно від температури: за 10°С він становить 3 години, 15°С — 2, 20…25°С — 1,5 години. Тривалість інкубаційного періоду залежить виключно від температури і може становити від 3 до 16 днів. За допомогою спеціально розробленої номограми її можна визначати на основі середніх величин мінімальної, середньої і максимальної температури за 3 дні з моменту ураження.

Мінімальна температура для розвитку гриба в рослині становить 1,3°С, а максимальна — 30°С. Зооспорангії зі зооспорангієносцями утворюються за температури від 7 до 25°С. Підвищення температури до 35…40°С на короткий час стимулює проростання зооспорангіїв, але згодом стає для них згубним.

За наявності у природних умовах гетероталічної грибниці двох типів збудник фітофторозу статевим шляхом формує ооспори. Це вперше було виявлено на території України в 1986 р. у Львівській області. Поява нової форми патогена у природних популяціях призвела до ряду змін етіології хвороби, біологічних та екологічних властивостей збудника. Хвороба частіше стала проявлятися на стеблах картоплі до бутонізації, на 1–4 тижні раніше звичайних строків, істотно збільшилася ураженість бульб. Ця форма фітофторозу отримала назву «стеблова», або «нетипова».

У період вегетації рослин молоді бульби заражуються від зооспорангіїв, які рясними дощами змиваються з листків у ґрунт. Під час збирання врожаю інфекція потрапляє на бульби у випадку контакту з заспореним поверхневим шаром ґрунту або з ураженим бадиллям. Пошкодження поверхні бульби сприяє швидкому проникненню патогену в тканину паренхіми й подальшому розвитку патологічного процесу. У сховищах інфекція контактним шляхом не передається, але уражену тканину часто заселяють різні мікроорганізми, які зумовлюють гниття бульб під час зберігання.

 

Джерела інфекції

Основними джерелами інфекції фітофторозу є уражені насіннєві бульби, в яких зберігається грибниця, та уражене «стебловою формою» бадилля, в якому містяться ооспори гриба. У паростках висаджених уражених бульб грибниця розвивається і з появою сходів виноситься на поверхню ґрунту. Первинне зараження бадилля відбувається, коли нижні листки молодих кущів дотикаються до поверхні інфікованого ґрунту.

Строки появи фітофторозу в полі прямо залежать від наявності хворих бульб у насіннєвому матеріалі — що їх більше, то раніше з’являються осередки хвороби. Для утворення первинного осередку інфекції достатньо невеликої кількості уражених бульб. Експериментально встановлена можливість появи первинних вогнищ навіть від поодиноких бульб, і у районах із підвищеною вологістю вірогідність виникнення такого вогнища значно більша.

Інше джерело інфекції фітофторозу навесні та протягом літа — купи вибракуваних уражених бульб. У вологу погоду на паростках таких бульб формується рясне конідіальне спороношення гриба, яке повітряними течіями розноситься на значні відстані. Цей шлях поширення інфекції є найнебезпечнішим, оскільки бульби в купах не покриті шаром ґрунту, і паростки утворюють густу переплетену масу, всередині якої створюється сприятливий для інтенсивного розвитку гриба вологий мікроклімат. Через це конідії Рf. infestans можна виявити у повітрі в кінці травня й на початку червня, коли сходів картоплі ще немає.

Дослідженнями доведено, що раннє й інтенсивне засмічення повітря конідіями гриба забезпечується його розвитком саме на звалищах вибракуваних навесні бульб. Число зооспорангіїв у 1 м3 повітря біля таких звалищ досягає 172 шт., а у повітрі над картопляними полями —
58 шт. Тому на місця нагромадження вибракуваних бульб, їх близькість до посівів картоплі слід звертати особливу увагу, адже вони мають стратегічне значення у поширенні інфекції.

 

Визначаємо строки

Шкідливість фітофторозу полягає у значному зменшенні асиміляційної поверхні рослин, що позначається на процесі утворення й накопичення у них поживних речовин, особливо в період бульбоутворення. Хворі рослини утворюють недорозвинені бульби у незначній кількості.

В окремі роки у польових умовах на надземних частинах рослин розвиток фітофторозу майже не спостерігається, але проявляється на бульбах під час збирання й особливо у період зимового зберігання. Так може бути за вирощування картоплі на поливних землях, коли у ґрунті створюються сприятливі умови для розвитку збудника і зараження бульб.

Особливо небезпечний епіфітотійний розвиток хвороби у період бутонізації картоплі, адже загибель бадилля у цей час веде до істотного недобору врожаю — до 70% і більше. Навіть часткове уповільнення розвитку захворювання і відсунення (пролонгування) виникнення епіфітотії на 7–10 днів дають змогу значно збільшити формування врожаю, а своєчасне проведення обприскувань фунгіцидами забезпечує значне зниження шкідливості фітофторозу.

Важливе значення для своєчасного проведення захисних заходів має визначення точних строків появи і розвитку хвороби, що значною мірою залежать від погодних умов. На сьогодні для цього розроблені досить точні методи. У нашій країні широко застосовується метод ВІЗР, який полягає у наступному.

У посадках ранніх сортів картоплі з моменту початку зімкнення бадилля враховують температуру і вологість повітря, використовуючи для цього термограф та гігрограф. Якщо протягом кількох днів підряд відносна вологість повітря не нижча 75%, а температура повітря не нижча 10 і не вища 25°С, ці дні вважають «критичними» — за таких умов можливе первинне зараження бадилля від хворих паростків бульб, що виносять інфекцію на поверхню ґрунту.

Перші фітофторозні плями на бадиллі з’являються після інкубаційного періоду, тривалість якого розраховують за номограмою Н. А. Наумової. Розрахунок починають після першого «критичного» дня. За наступні 3 дні обчислюють серед­ню арифметичну для середньої, мінімальної і максимальної температур, а отримані величини позначають крапками на номограмі. Зверху накладають прозору целулоїдну плівку або кальку з викресленими взаємно перпендикулярними лініями так, щоб 3 відрізки ліній збігалися з нанесеними крапками. Верхній кінець вертикальної лінії має збігатися з середньодобовою температурою, а нижній покаже на шкалі тривалість інкубаційного періоду в днях.

Строки проведення захисних заходів визначаються з урахуванням погодних умов. За збереження сприятливої для розвитку Рf. infestans погоди (помірно тепла, дощова або з рясними росами) обприскування бадилля картоплі фунгіцидами слід проводити до закінчення першого інкубаційного періоду, оскільки поява зооспорангіїв нової генерації гриба створить загрозу вторинного зараження.

День вторинного і кожного подальшого зараження визначають за номо­грамою від моменту фактичного прояву хвороби, особливо ретельно спостерігаючи за посадками картоплі на низинних і зволожених ділянках. Друге обприскування фунгіцидами проводять, як правило, перед закінченням третього інкубаційного періоду. Втім, якщо після «критичних днів» встановлюється несприятлива для розвитку хвороби погода (суха і жарка або волога, але холодна), обприскування можна не проводити.

Прогрес у знаннях про закономірності виникнення і поширення фітофторозу створив умови для подальшого вдосконалення методів прогнозу. Зокрема, сьогодні початок епіфітотій можна визначати за допомогою аерофотознімків, використовуючи чутливу до інфрачервоних променів фотоплівку. Уражені фітофторозом рослини поглинають інфрачервоні промені, а здорові їх відбивають, тож контрастні чорно-білі плями на знімках фіксують осередки хвороби.

 

(Далі буде)


І. Марков, к. б. н., професор кафедри фітопатології НУБіП України

Fresh Business Expo готується до 7-...
Wednesday, 18 July 2018
З 4 по 6 грудня 2018 року Fresh Business Expo Ukraine всьоме розпочне свій захід. Виставка знову відбудеться у Міжнародному виставковому центрі (МВЦ) у Києві.
Определитель вредителей и болезней ...
Thursday, 24 March 2016
Карманный справочник Определитель вредителей и болезней огурца
Thursday, 17 November 2011
Побывав в этом году на нескольких Днях поля, проводимых компанией, я думал, что ей уже ничем меня не удивить. Но оказалось это возможно. Моментом истины стал День капусты, проведенный на полях ООО ВПК Агро (с. Приют Магдалиновского р-на Днепропетровской обл.). Подробнее...
Friday, 09 September 2011
Бактериозом (угловатой пятнистостью) поражаются все надземные органы огурца в открытом и защищенном грунте, начиная с фазы образования семядолей. На них образуются мелкие светло-коричневые пятна. При сильном развитии болезни пятна быстро...
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир