Главное меню
Реклама

`

Вплив краплинного зрошення на поживний режим і щільність ґрунту

Незважаючи на великий обсяг дослідно-експериментальних робіт з обґрунтування технологій та технічних засобів краплинного зрошення овочевих культур, залишається ряд важливих питань, яким ще не було приділено належної уваги через незначну тривалість застосування цього способу поливу в овочівництві. У першу чергу це стосується питання впливу локальних способів поливу на поживний режим і властивості ґрунтів. Хоча варто відзначити, що вивченню цього аспекта за вирощування багаторічних плодових культур присвячено чимало наукових публікацій (Ромащенко М. І., Рябков С. В., Унгуряну Ф.  В., Ярошенко С. В. та ін.).

Метою наших досліджень було визначення впливу краплинного зрошення на вміст у ґрунті елементів живлення, гумусу й нітратів, а також на щільність ґрунту після 7 років його застосування в овочевій сівозміні. У ході дослідів відстежувалася динаміка перерахованих показників протягом періоду вегетації томатів посівних.

Дослідження було проведено на дослідній ділянці краплинного зрошення овочевих культур на землях Кам’янсько-Дніпровської дослідної станції ІВПіМ НААН у 2008–2010 рр. Система краплинного зрошення була там змонтована у 2002 р., тобто строк її роботи становив 7–9 років. Ґрунт на ділянці представлений чорноземом звичайним малогумусним середньосуглинистим.

Задля підтримки вологості ґрунту на рівні 75–85–70% найменшої вологоємності (НВ) у середньому за роки дослід­жень було проведено 27 вегетаційних поливів із зрошувальною нормою 3380 м3/га. Під час підготовки ґрунту мінеральні та органічні добрива не вносили, а протягом вегетаційного періоду проводили по 6 підживлень із поливною водою (норма діючої речовини — N110P50K60).

Зразки ґрунту для агрохімічних досліджень відбирали у 4-кратній повторності у зоні зволоження (під поливним трубопроводом) і у незрошуваних умовах на сусідній ділянці (контроль) з кожного 20-см шару на глибину до 3 м. Зразки для дослідження щільності будови ґрунту відбирали методом ріжучого кільця до глибини 70 см під водовипусками та в зоні міжряддя (також у 4-кратній повторності). Для встановлення сезонної динаміки всі зразки відбирали тричі протягом вегетаційного періоду: після посіву, в середині та в кінці вегетації.

Як показали результати досліджень (табл. 1), вміст валового азоту у верхньому шарі ґрунту (0–40 см) в умовах краплинного зрошення збільшувався. Особливо значне підвищення (+ 81%) спостерігалося у шарі 0–20 см. А з глибини 41 см маємо зворотну ситуацію: зміст валового азоту за краплинного зрошення зменшується на 3–48%. На наш погляд, це пояснюється щорічним внесенням підвищених доз азотних добрив, а також міграцією азотних сполук до поверхні ґрунту з висхідними потоками води у весняний період.

Така ж ситуація спостерігалася за краплинного зрошення з рухомими сполуками фосфору: підвищення їх вмісту на 30–40% у верхніх шарах і різке зниження (у 2–5 разів) на глибині від 61 до 140 см. Однак вміст цих сполук на глибині 141 см у варіанті краплинного зрошення на 35–65% вищий, ніж у незрошуваних умовах. Вплив водного фактору на цей факт виключається: як свідчать дані тензіометричних спостережень за вологістю ґрунту, випадків інфільтрації поливної води за межі кореневого шару на дослідному полігоні зафіксовано не було.

Вміст рухомих сполук калію у метровому шарі ґрунту на зрошенні становить 1679,4 кг/га, тоді як на контролі — 3461,4 кг/га (у 2,06 рази більше). Це пояснюється застосуванням у богарних умовах системи землеробства з мінімальним обробітком ґрунту. Варто відзначити, що більший вплив на поживний режим ґрунту мала система удобрення, зокрема фертигація, а не краплинне зрошення як таке. Значного впливу на вміст валового гумусу у верхніх шарах ґрунту (0–60 см) воно не справляє: перевищення на контролі перебуває у незначних межах — близько 3,5–4%.

Відомо, що нітрати будь-якого поход­ження розчиняються рідкою фазою ґрунту, тому опади і зрошення сприяють їх вимиванню і накопиченню у глибоких шарах. Як показують результати дослід­жень, краплинне зрошення не сприяє накопиченню нітратів у нижніх шарах ґрунту: їх вміст по глибині ґрунтового профілю коливається у незначних межах. А от на контролі (без зрошення) з поверхні до глибини 80 см спостерігається підвищення вмісту нітратного азоту до 410,4 кг/га у шарі 61–80 см. З 1 до 3 м кількість нітратів дещо зменшується і не має тенденції до збільшення.

Результати вивчення сезонної динаміки вмісту в ґрунті елементів живлення, гумусу й нітратів за вирощування томатів посівних на краплинному зрошенні показані у табл. 2.

Протягом вегетаційного періоду кількість азоту у верхньому шарі ґрунту (0–60 см) зменшилася на 0,043% (–34,67%), рухомих сполук фосфору — на 92,9 кг/га (–41,1%), калію — 445,2 кг/га (32,3%) і гумусу — на 0,28% (–15,4%). Тепла погода у III декаді квітня й травні, а також достатня вологість створювали сприятливі умови для процесу нітрифікації на початку вегетації — у цей час кількість нітратів в шарі ґрунту 0–60 см становила 330,5 кг/га. З початком інтенсивного наростання вегетативної маси рослин кількість нітратів досягла мінімуму — 151,2 кг/га, а у кінці вегетації дещо збільшилася — до 190,9 кг/га. Накопичення нітратів у більш глибоких шарах ґрунту (глибше 1 м) не спостерігалося.

Щільність будови ґрунту в зоні зволоження порівняно з зоною міжряддя практично не змінилася (табл. 3). За роки досліджень спостерігали тільки незначне (0,12 т/м3, або 9,3%) ущільнення верхнього шару ґрунту (0–10 см) в зоні зволоження. Це пояснюється проведенням трьох культивацій міжрядь на глибину 10–12 см протягом вегетаційного періоду. З глибини 21 см щільність ґрунту в розрізі варіантів досліду була практично однакова.

Таким чином, застосування краплинного зрошення в овочевій сівозміні протягом 7–9 років не сприяє вимиванню гумусу з ґрунту й накопиченню нітратів у нижніх шарах. Це вказує на непромивний водний режим ґрунту і правильність розрахунків поливних норм. На поживний режим більший вплив мала система удобрення, зокрема фертигація, а не саме краплинне зрошення загалом. На щільність будови ґрунту краплинне зрошення також практично не впливає, про що свідчать результати моніторингу цього показника у зоні зволоження і в зоні міжрядь.

 

А. Шатковський, д. с.-г. н., ст. н. с., заст. директора з наукової роботи,
І. Коваленко, н. с.,Інститут водних проблем і меліорації НААН України (ІВПіМ),
С. Рябков, к. с.-г. н., ст. н. с., директор ДП «Проектно-технологічне бюро»,
Ю. Черевичний, завідувач Брилівським дослідним полем ІВПіМ,
І. Овчатов, н. с., Кам’янсько-Дніпровська дослідна станція ІВПіМ, Ф. Мінза, головний гідротехнік, аспірант, ТОВ «Енограй» (Білозерський р-н Херсонської обл.)

Определитель вредителей и болезней ...
Thursday, 24 March 2016
Карманный справочник Определитель вредителей и болезней огурца
ВИЙШОВ З ДРУКУ ЖУРНАЛ "ОВОЧІВНИЦТВО...
Friday, 07 September 2018
Листопадовийномер журналу "Овочівництво" №11(161) 2018 вийшов з друку і чекає на читачів. За питаннями купівлі журналу телефонуйте у ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИтел.: +38 (044) 499-97-69 (68)...
Tuesday, 10 January 2012
Ожидаемый тепловой режим Основанием для прогнозирования гидротермического режима в осенний период текущего года стал ретроспективный анализ многолетних наблюдений за температурой воздуха и количеством осадков за период 18812009 гг. на метеорологической сети станций Ук...
Thursday, 12 March 2015
Технология выращивания салата посевного состоит из отдельных этапов: выращивание рассады, уход за растениями в открытом и защищенном грунте и получение высококачественного урожая....
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир