Главное меню
Реклама

`

Якiснi показники, профiлактично-лiкувальнi та споживчi властивостi ягiд суницi

За результатами дегустаційної оцінки свіжі ягоди практично всіх сортів отримували високі оцінки, що є логічним, адже порівнювали справді кращі сорти.

Закінчення.
Початок у №3, 2018 р.

Смакові якості
За результатами дегустаційної оцінки свіжі ягоди практично всіх сортів отримували високі оцінки, що є логічним, адже порівнювали справді кращі сорти. Домінуючим був характерний та найбільш улюблений споживачами кислувато-солодкий смак (табл. 2), що свідчить про більшу кількість цукрів. Особливо вирізнялася за цим показником група десертних сортів: Престиж, Полка та Геркулес. Сорто­зразків, у яких кислоти домінували б над цукрами, не виявлено.
Високі оцінки за найтиповіший для суниці гармонійний кислувато-солодкий смак отримали також сорти Презент, Корона та Присвята. Геркулес за смаковими властивостями перевершує Зенгу Зенгану, Фестивальну ромашку, Ельсанту і Присвяту, проте дещо поступається сорту Полка. За щільністю м’якоті цей сорт на одному рівні з Ельсантою і щільніший за Фестивальну ромашку.

Бiохiмiчний склад
Показники біохімічного складу значною мірою залежать від кліматичних умов сезону, особливо кількості опадів, що випали на достигаючі ягоди, та кількості тепла. За узагальненими багаторічними даними (надмірно вологий 2006, посушливий 2007 та типовий 2008 р.), в цілому біохімічний склад підтверджував результати дегустаційної оцінки (табл. 3).
Вміст розчинних сухих речовин (куди входять і цукри) був високий у всіх сортах — у середньому 8,68%, а максимум — 9,47% в українського сорту Престиж. У Геркулеса цей показник (8,11%) виявився дещо нижчий, ніж у більшості сортів серед­ньопізньої групи (8,31–8,99%), і значно менший, ніж у Престижа (9,47%).
Середній по 6 сортах вміст цукрів становив 4,63%. Найвищий він був у
ягодах Полки — 5,87%, а найнижчий — у Ельсанті (3,89%). Загалом за роки досліджень український Геркулес за цим показником (4,77%) перевершує Ельсанту (3,89%), Зенгу Зенгану (4,25) і дещо поступається лише Полці (5,87%).
Вміст у ягодах органічних кислот у середньому становив 1,03% був мінімальний у Престижа (0,98%) та максимальний у Зенги Зенгани (1,13%). Геркулес за цим показником (1,02%) перевершив Полку (0,99%), Престиж (0,98) і Ельсанту (0,96%), проте істотно поступився Зенгі Зенгані (1,13%).
Відчутне коливання залежно від сорту було за кількістю вітаміну С: за середнього значення 43,27 мг/100 г максимум зафіксовано у сорту Презент (55,05), а мінімум — у Полки (37,67 мг/100 г).
За загальної кількості у м’якоті пектинових речовин 0,821% на розчинний пектин припадало 0,313, а на протопектин — 0,496%. Мало це чи багато? Для порівняння наведемо виноград. Сума пектину у віддалених гібридів із зеленувато-жовтим відтінком ягід коливається від 439 до 516 мг/дм3, а у винограду з темно-червоним (гранатовим) забарвленням — від 697 до 714 мг/дм3. Відтак у суницях вміст пектинів досить високий.
Як кращі за вмістом фенольних сполук (середній показник 367,33 мг/100 г) вирізнялися сорти Презент, Престиж і Полка — 423–473,23 мг/100 г. Це логічно пояснюється інтенсивно-червоним за повної стиглості й навіть темно-червоним за певного перестигання забарвленням їх ягід. У сортів Геркулес та Ельсанта з дещо світлішими яскраво-червоними ягодами вміст таких сполук трохи менший —  299,9–282,6%. Для порівняння: сума фенольних сполук у віддалених гібридів винограду з зеленувато-жовтим відтінком ягід коливається в межах 201—293 мг/дм3, а у винограду з темно-червоним (гранатовим) забарвленням — від 777 до 809 мг/дм3.
Як і у винограду та інших кольорових ягідних, червоний колір плодів суниці садової обумовлений вмістом у них фенольних сполук (антоціанів), які завдяки плюсовому заряду частини молекули (іон флавіліум) здатні по­глинати світло та мають червоне забарвлення. Та якщо у винограду антоціани як барвні речовини розміщені в основному в шкірці ягід, то у суниці — переважно в поверхневому шарі м’якоті. У природній формі антоціани завжди наявні в ягодах у вигляді глюкозидів, тобто сполук із глюкозою. Вони розчинні у воді й здатні створювати сполуки з іншими речовинами, в т. ч. фенольної природи.
Форми антоціанів без глюкози не мають червоного забарвлення і називаються антоціанідімами. У продуктах переробки ягід (вино, сік, настоянки та наливки) забарвлення антоціанів значно залежить від pH середовища (кислотності) та вмісту SO2. За типових для вина значень pH 3–3,4 близько третини вільних антоціанів перебувають у забарвленій формі, а 2/3 — без кольору; крім того, антоціани реагують з SO2, утворюючи незабарвлені продукти реакції. Показники pH середовища (кислотності) м’якоті ягід у наших дослідженнях залежно від сорту та року коливалися від 3,35 до 3,73.

Фактори впливу
Загалом усім сортам властиве істотне коливання вмісту основних речовин за роками, що зумовлено не тільки кількістю опадів та сумами активних температур, а й складним поєднанням впливу значно більшої кількості факторів, у т. ч. густоти і висоти рослин, площі листової поверхні та її асимілюючої здатності.
Для порівняння наведемо показники біохімічного складу ягід суниці садової добре відомого та поширеного сорту Зенга Зенгана за умов Польщі (під Варшавою, 1998–2000 рр.): сухих речовин — 9,5%, вітаміну С — 30,9 мг/100 г; антоціанів — 36,1 мг/100 г. По інших сортах за тих же умов варіювання показників теж було досить високим: сухих речовин — від 8,3 до 10,9%, вітаміну С — від 26 до 54,9 мг/100 г.
Аналіз пектиновмісності ягід суниці садової (культурної) з різних регіонів України свідчить, що деякі сорти спроможні накопичувати пектинових речовин понад 0,8%, а більшість — у межах 0,5–0,7%. До того ж, цей показник різниться за регіонами вирощування. Найбільше за середнім міжсортовим показником (0,767%) їх містять сорти, вирощені на Київщині (в Інституті садівництва НААН), а найменше (0,66%) — на Львівщині. На Поділлі та Донеччині вміст пектинів у ягодах був дещо менший і однаковий — 0,71%.
Тож можна стверджувати, що ягодам суниці садової властива висока лабільність пектинових речовин — коефіцієнти варіації становили понад 21,1%.
Узагальнення та висновки
За результатами порівняльної оцінки нових українських та зарубіжних сор­тів суниці садової (окультуреної) підтверджено високий біохімічний склад їх ягід, вирощених на Київщині, конкретизовано й уточнено його найвагоміші показники, доведена мож­ливість високої комерційної придатності цих сортів, зокрема, їх стабільно висока продуктивність, здатність формувати великі ягоди універсального призначення й у цілому високий ступінь адаптивності.
Кращі сорти рекомендують для високоприбуткового одно- та дворічного вирощування у господарствах різних форм власності зон Полісся і Лісостепу. Але найголовнішим є те, що підтверджена біологічна цінність ягід суниці культурних сортів як досить давньої, так і нової селекції незалежно від їх географічного та генетичного походження.
Особливий акцент слід зробити на кліматичному та географічно-регіональному значенні суниці — у тих місцевостях, де виноград масово не вирощують, вона є найціннішою ягодою. Скажімо, останні дослідження біохімії плодів винограду, вирощеного на Одещині, проведені у французькій науковій лабораторії, засвідчили наявність у них фенольних сполук у межах 201–809 мг/дм3, а пектинів — у межах 439–714 мг/дм3. Ці величини досить співставні з аналогічними показниками вирощених на Київщині ягід суниці: 423–473,23 мг/100 г фенолів та 0,652–0,93% на сиру масу пектинів. 

В. Павлюк, к. с.-г. н., Інститут садівництва НААН,
Н. Павлюк, ст. н. с., Український інститут експертизи сортів рослин (Київ)

Найбільш імовірним є створення сіме...
Friday, 03 August 2018
Реалізація норм сімейно-фермерського Закону забезпечить представникам дрібного аграрного бізнесу розширення можливостей при формуванні напрямів свого розвитку, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру Інститут аграрної економіки, к.е.н.Леонід Тулуш, оцінюючи...
Карманный справочник «Определитель ...
Wednesday, 11 March 2015
Справочник карманного формата содержит материалы о самых распространенных в Украине болезнях и вредителях капусты.
Wednesday, 11 November 2015
К опасным карантинным вредителям, наносящим значительный вред картофелеводству, относится золотистая картофельная цистообразующая нематода (Globodera rostochiensis (Wollenweber) Behrens), вызывающая такое заболевание, как глободероз....
Thursday, 12 January 2012
Фирма АгроКультура успешно внедряет сахарную кукурузу на рынок свежих овощей За последнее десятилетие ассортимент овощей, доступных отечественному пот...
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир