Главное меню
Реклама

`

Безрозсадна технологія вирощування томата  за краплинного зрошення

Одне з провідних місць серед ово­чевих культур займає томат. Цінність його визначається високими смаковими якостями плодів, які містять білки, цукор, вітаміни груп А, В, С, яблучну і лимонну кислоти.

Одне з провідних місць серед ово­чевих культур займає томат (Lyco­per­sicum esculentum Mill.). Цінність його визначається високими смаковими якостями плодів, які містять білки, цукор, вітаміни груп А, В, С, яблучну і лимонну кислоти.
Площі під томатами в Україні коливаються від 84 до 93 тис. га, а це близько 22% загального овочевого клину. Промислове виробництво зосереджене в основному в Степу (65%) та Лісостепу (22%). Врожайність, за даними офіційної статистики, не перевищує 30 т/га, тоді як у розвинених країнах цей показник перебуває на рівні 100 т/га. Наприклад, овочівники Ізраїлю збирають близько 119 т/га соковитих плодів.
Як відомо, урожайність овочів великою мірою залежить від правильного вибору сорту/гібрида та технології вирощування. Зупинимося на промисловій технології вирощування томата за краплинного зрошення, яка передбачає цілеспрямоване управління процесом формування врожаю за мінімального застосування ручної праці.

Вимоги до сортів/гібридів
Вибір сорту чи гібрида томата залежить від напряму використання врожаю. Для свіжого споживання вирощують сорти/гібриди салатного типу — часто рожево- чи жовтоплідні або червоні з високою дегустаційною оцінкою. Їх головний недолік — погана лежкість та транс­портабельність.
Для переробки й консервування зазвичай обирають промислові сорти та гібриди — середньорослі, стійкі до основних хвороб та придатні для комбайнового збирання. Серед найважливіших вимог до них — дружне достигання врожаю завдяки здатності перших стиглих плодів тривалий час (не менше 20–25 днів) зберігатися на рослині, не змінюючи технологічних якостей. На момент збирання мають достигнути 75–90% плодів. До того ж, ці плоди мають легко відриватися від китиці без плодоніжок, бути стійкими до розтріскування й витримувати великі навантаження, мати високий вміст сухих речовин (не менше 5%) та інтенсивне червоне забарвлення.

Попередники
Томат розміщують як у польових, так і в овочевих сівозмінах. Кращими попередниками для нього є бобові (люцерна, еспарцет, соя, арахіс), а також такі овочеві культури, як зелений горошок, огірки, кабачки, капуста, цибуля, морква, буряк. Добрими попередниками вважаються також кукурудза й озима пшениця.
Беззмінне вирощування томата на одному полі призводить до посилення зараження хворобами, збільшення засміченості посівів і зниження врожайності на 22–25%. Як і всі пасльонові, томат можна повертати на попереднє місце не раніше, ніж через 3–4 роки.

Обробіток ґрунту
Залежно від часу збирання попе­ред­ника строки проведення основного обробітку ґрунту під томат можуть відрізнятися, та в будь-якому разі він спрямований на заробляння рослинних решток, покращення фітосанітарного стану поля, створення оптимальних умов аерації, накопичення і зберігання ґрунтової вологи.
Відразу після збирання попередньої культури проводять лущення на глибину 6–8 см дисковим лущильниками. Зяблеву оранку на глибину 27–32 см найкраще виконувати плугами ПЛН-4-35С, ПЛН-5-35 та ін. Хороший ефект дає щілювання ґрунту восени на 40–45 см для кращого накопичення вологи завдяки зимово-весняних опадів. Якщо ґрунт засолений, необхідно провести гіпсування (5 т/га фосфогіпсу). За pH ґрунту більше 8 цей агрозахід необхідно проводити протягом 3–4 років.
Як можна раніше навесні задля збереження вологи у верхньому шарі ґрунту ділянки боронують важкими боронами. На ґрунтах, які не піддаються розпушенню верхнього шару, проводять обробіток культиваторами КПС-4 на глибину 3–5 см із одночасним коткуванням гладенькими котками. Безпосередньо перед посівом поле культивують на глибину 4–5 см. На надмірно ущільнених ґрунтах проводять чизелювання з боронуванням на глибину до 20 см чизель-культиваторами.

Сівба
Томати можна вирощувати як розсадним, так і безрозсадним способом. За стійкістю розсадні рослини дещо по­ступаються посівним, адже під час висаджування розсади травмується коренева система, і на її відновлення потрібен час.
Насіння висівають у добре підготовлений ґрунт на глибину 2–4 см. Якщо заробляти його глибше, за недостат­ньої енергії проростання виникають проблеми зі схожістю. Ґрунт на глибині висіву має бути вологий, інакше частина насіння загине, що призведе до зріджених сходів. Температура ґрунту на глибині висіву має бути не нижче 13°С. Визначають її за допомогою ґрунтового термометра. За природним календарем і фенологічними спостереженнями, час сівби томатів зазвичай збігається з початком цвітіння вишні.
Сіяти найкраще сівалками точного висіву (Orietta-6, MiniairS, STAR-12R, «Кльон» та ін.). Ширина міжрядь за краплинного зрошення може змінюватися залежно від типу ґрунту і становити 70, 140, 90+50, 120+30, 152, 152+28 см тощо. Норма висіву становить від 0,3 до 1 кг/га залежно від схеми посіву, якості насіння та типу сівалки. Для отримання дружних сходів поле бажано відразу прикоткувати.
Важливо зазначити, що стрічкова схема висіву більш ефективна, ніж рядкова. Зокрема, проведені нами дослідження показали, що за сівби по схемі (152+28) × 31,7 см урожайність на 17% вища, ніж за рядкової схеми 152 × 19 см. Це можна пояснити оптимізацією розміщення рослин у рядках. Водночас слід пам’ятати, що на легких ґрунтах відстань між стрічками має бути не більше 30 см, а на важких її можна збільшувати. Оптимальна густота стояння рослин на час збирання врожаю — від 30 до 45 тис./га.

Догляд за посівами
Томат — рослина теплолюбна: оптимальна температура для його нормального росту і розвитку становить 20…25°С.
За температури нижче 15°С рослини припиняють цвітіння, а нижче 10°С — ріст. Але й до спеки ця культура дуже чутлива — вже за 35°С припиняє ріст і розвиток.
За сприятливих умов висіяне насіння проростає на 5–6-й день. Для забезпечення доступу повітря до кореневої системи, покращення структури ґрунту та боротьби з бур’янами на по­сівних томатах можливе проведення до- та післясходового боронування легкими боронами впоперек рядків. Під час вегетації рослин проводять міжрядні обробітки. Якщо краплинна стрічка розміщена на поверхні ґрунту, вона змі­щується вбік вручну чи обладнаним на культиваторі спеціальним пристроєм для її підйому та повторного укладення на поверхню ґрунту.
Для перших 2–3 міжрядних культивацій використовують плоскорізальні й стрілчасті культиваторні лапи за невеликої захисної зони (4–10 см), а з роз­ростанням рослин на культиваторі встановлюють широкозахватні плоскорізи та розпушувальні лапи-долота перед ними. Глибина ходу розпушувальних лап — 10–12 см, плоскорізів — 6–8 см. Її необхідно варіювати, щоб не створювати ґрунтову підошву.
Загалом за вегетаційний період проводять не менше 4 культивацій, за необхідності поєднуючи їх із підживленням мінеральними добривами у прикореневій зоні.

Удобрення
Загальна кількість і дози внесення добрив розраховуються методом оптимальних параметрів з урахуванням вмісту поживних речовин у ґрунті та коефіцієнтів їх використання з ґрунту та добрив.
За промислової технології вирощування томатів стартові добрива (до 1/3 розрахункової норми) вносять ще до сівби у щілини, що нарізають культиватором КРН-4,2 уздовж майбутніх рядків. Найчастіше на цьому етапі використовують нітроамофоску (близько 300 кг/га). Інші 2/3 розрахункової норми добрив вносять методом фертигації, поступово збільшуючи дози згідно з потребами рослин у різні періоди розвитку. Та слід пам’ятати, що загальна кількість добрив не має перевищувати 1–1,2 кг на 100 л поливної води.
На основі спостережень за наземною частиною рослин томата та пог­ли­нанням нею елементів мінерального живлення нами розроблена оптимальна схема фертигації за краплинного зрошення (див. таблицю). Дотримання цієї схеми забезпечує врожайність томата на рівні 100 т/га, що підтверджується даними проведених нами досліджень.
Велике значення має й своєчасне підживлення рослин мікроелементами. Враховуючи їхню вартість, їх краще вносити позакоренево у складі комплексних добрив.

Зрошення
Краплинне зрошення дає змогу точно регулювати споживання рослинами вологи та елементів живлення, адже вони вносяться безпосередньо у прикореневу зону. Краплинна стрічка розкладається під час посіву разом із внесенням стартових добрив переобладнаною сівалкою у попередньо нарізані щілини або відразу після посіву вручну. Залежно від властивостей системи, вона може вкладатися на глибину 4–6 см або на поверхню ґрунту. Недоліком першого варіанту є те, що через загрозу пошкодження краплинної стрічки утруднений механічний та ручний обробіток ґрунту всередині рядка.
Важливою вимогою є застосування інсектицидів для боротьби з ґрунтовими шкідниками. Перший обробіток слід проводити з першим поливом одразу після розкладання стрічки — це дасть можливість уникнути пошкодження гризунами як самої стрічки, так і висіяного насіння, що особливо актуально в посушливі весни. Якщо є ймовірність виникнення ґрунтової кірки, задля швидшої появи сходів слід проводити поливи малими нормами води (20 м3/га).
Оптимальний діапазон вологості ґрунту для нормального розвитку кореневої системи і вегетативної маси томатів у період від появи сходів до початку плодоутворення — 80% НВ, а під час масового плодоутворення — не ниж­че 85% НВ. У період достигання пло­дів передполивна вологість підтримується на рівні 70% НВ. Для контролю вологості ґрунту використовують дані тензіометрів (вологомірів).
Від появи сходів до початку плодоутворення рекомендована глибина зволоження становить 0,2–0,25 м, поливна норма — близько 50–60 м3/га, під час масового плодоутворення — 0,25–0,3 м та 70–90 м3/га відповідно, за достигання плодів — 0,35–0,4 м та 80–100 м3/га.

Боротьба з бур’янами
Проблема боротьби з бур’янами вирішується комплексно. Найважливіші для уникнення засміченості полів саме агротехнологічні заходи (дотримання сіво­­змі­ни, система обробітку ґрунту, догляд за посівами, виконання технологічних операцій у оптимальні строки), та важливим доповненням є й хімічний метод — застосування ґрунтових і страхових гербіцидів.
З ґрунтових на томатах найчастіше використовують Трефлан 480. Вносять йо­го за 10–14 днів до сівби у нормі 1–1,2 л/га з негайним загортанням, інакше він інактивується під дією сонячних променів. Розрив у часі між внесенням і загортанням у ґрунт не має пе­ре­ви­щувати 30 хв. Популярний також Стомп 330, який вносять до сівби чи відразу після неї у нормі 3–6 л/га без загортання в ґрунт. Однак слід пам’я­тати, що ефективність цього гербіциду залежить від грудкуватості ґрунту та наявності у ньому вологи.
Найпоширенішим страховим гербіцидом є Зенкор Ліквід SC. На посівних томатах його застосовують у два етапи: 0,25–0,35 л/га до посіву або до появи сходів та ще стільки ж по сходах у фазі 2–4 справжніх листків. Трохи менш ефективні Тітус та Рамзес із нормою внесення 0,025–0,045 кг/га залежно від розвитку культури.
Для боротьби з однорічними та ба­гаторічними злаковими проводять обробку по вегетуючих бур’янах (у фазі 2–4 листки) препаратами Тарга Супер (1–2 л/га), Пантера (1–1,5 л/га), Фю­зілад Супер (2–2,5 л/га), Шогун (0,6–0,8 л/га).
Загалом застосування гербіцидів най­ефективніше на початковій стадії розвитку бур’янів: на дводольних бур’янах — у фазі сім’ядоль, а на однодольних — у фазі шильця. Варто пам’ятати, що внесення гербіцидів може спричинити пригнічення рослин томата, тож вкрай важливо дотримуватись рекомендацій виробника щодо норм та строків використання препаратів.

Боротьба з шкідниками та хворобами
За даними Інституту захисту рослин, втрати врожаю томата від хвороб можуть становити від 30 до 50%, а за сильного ураження — до 70–80, а то й до 100%. Чималі збитки можуть спричинити й різноманітні шкідники — колорадський жук, совки, попелиці, трипси тощо. Відтак своєчасному захисту рослин від шкідників і хвороб слід приділити особливу увагу.
Останніми роками великої шкоди томатам у період від посіву до появи сходів завдають ґрунтові шкідники — дротяники, капустянка, паросткові му­хи, що пошкоджують насіння та всі підземні частини рослин. Для боротьби з ними
застосовують фосфорорганічні препарати, зокрема Золон 35 (1,5–2 л/га) та інші дозволені до використання в Україні.
Препарати для захисту від хвороб та шкідників, які пошкоджують наземну частину рослин, вибирають на підставі даних фітомоніторингу. В умовах півдня України високу ефективність у боротьбі з колорадським жуком за норми внесення 0,05 л/га та з листогризучими совками за норми 0,175 л/га показав Кораген 20. Ефективним проти совок є й Протеус 110 OD (0,75 л/га). Для недопущення резистентності обробки різними інсектицидами слід чергувати.
Наші дослідження показали високу ефективність внесення системних інсектицидів проти ґрунтових шкідників (дротяники, капустянка) та коло­рад­ського жука через систему краплинного зрошення. Так, внесення Ратибора у фазі 5–7 листків томата дало відчутний ефект у боротьбі з ґрунтовими шкідниками та дозволило уникнути про­ведення обробки проти колорадського жука.
Важливо також звернути увагу на захист від розповсюджувачів вірусних і мікоплазменних захворювань (цикадки, попелиці та трипси), особливо до закінчення масового зав’язування плодів, адже латентний період цих хвороб становить близько 40 днів.
Загалом рослини томата уражують близько 30 хвороб, та найбільше шкоди завдають альтернаріоз і фітофтороз. Проти альтернаріозу рослини починають обприскувати практично відразу після появи сходів (5–7 листків) і при­пиняють перед початком достигання плодів, застосовуючи препарати Антракол 70 WP (1,5 кг/га), Натіво 75 WG  (0,3 л/га) та ін. Проти фіто­фторозу застосовують Ридоміл Голд МЦ (2,5 кг/га), Квадріс 250 SC (0,6 л/га) тощо. Перше обприскування краще проводити контактним мідьвмісним препаратом, щоб знешкодити інфекцію, що завжди є у полі на початку вегетації. Надалі для зменшення резистентності збудників хвороб слід чергувати контактні препарати з системними та віддавати перевагу тим, що містять у своєму складі дві діючі речовини. Водночас варто враховувати, що восени через зниження температури повітря контактні препарати мають більшу ефективність, ніж системні.

Збирання врожаю
Промислова технологія вирощування томатів передбачає одноразове збирання врожаю комбайнами. Його проводять за наявності на кущах 75–90% червоних плодів. Для прискорення достигання їх обробляють препаратами групи етафонів (Етефел, Естрел, Гідрел, Декстрел та ін.), але такі обробки ефективні лише за температури повітря не нижче 15°С.
У великих господарствах використовують самохідні комбайни SL-350T, «Супер Космо 35» тощо, обладнані фотоелементами для механізованого розділення плодів за ступенем стиглості. За зміну такий комбайн збирає плоди з площі близько 3 га, тобто замінює близько 510 працівників (за норми ручного збирання 0,4–0,5 т на людину).
З бункера комбайна плоди перевантажують у транспортні засоби та відправляють на заводи для переробки.  

В. Книш, к. с.-г. н., А. Наумов, к. с.-г. н.,
Південна державна сільськогосподарська дослідна станція ІВПіМ НААН

Fresh Business Expo готується до 7-...
Wednesday, 18 July 2018
З 4 по 6 грудня 2018 року Fresh Business Expo Ukraine всьоме розпочне свій захід. Виставка знову відбудеться у Міжнародному виставковому центрі (МВЦ) у Києві.
Карманный справочник «Определитель ...
Wednesday, 11 March 2015
Справочник карманного формата содержит материалы о самых распространенных в Украине болезнях и вредителях капусты.
Tuesday, 03 September 2013
Нынешний сезон для производителей сладкой ягоды земляники получился с горьким привкусом. Овощеводство исследовало противостояние аграриев неблагоприятным погодным и рыночным факторам на примере Polunica.c...
Friday, 08 September 2017
Морковь не случайно занимает такое важное место в нашем рационе, ведь это самый вкусный и питательный корнеплод, который, к тому же, благоприятствует здоровому обмену веществ и способствует гибели вредных бактерий....
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир