Главное меню
Реклама

`

Оцiнка раннiх сортiв суницi садової української та зарубiжної селекцiї

На відміну від багаторічних плодових, суниця садова в останні десятиріччя стала культурою з найбільш динамічним оновленням сортименту. Не зовсім логічна з одного боку, але досить прагматична з другого інтродукція сортів південного походження у значно північніші країни вияви­лася досить результативною.

Інститутом садівництва НААН України було проведено оцінку українських та кращих зарубіжних сортів і елітних форм суниці садової у північній частині Лісостепу. За результатами досліджень кращими за комплексом ознак були визнані українські Розана київська і Веселка та англійська Крістіне. Жоден із досліджуваних зарубіжних сортів не достигав так рано, як українські Ольвія та Розана київська. Дозрівання ягід американського Хонейо починалося на 3–4 дні пізніше. Високоадаптивний до несприятливих умов довкілля великоплідний та високоврожайний сорт Русанівка рекомендується лише для присадибного вирощування у північних областях.
Слід відзначити також, що в умовах кардинальних змін клімату в найбільш важливий для ягідних культур весняно-літній період вирощування суниці навіть у зоні північного Лісостепу буде стабільно високоприбутковим лише у контрольованих умовах — під високими плівковими тунелями, у теплицях та за постійного зрошення, що вже є загальноєвропейською тенденцією.

Актуальнiсть i обґрунтування

На відміну від багаторічних плодових, суниця садова в останні десятиріччя стала культурою з найбільш динамічним оновленням сортименту. Не зовсім логічна з одного боку, але досить прагматична з другого інтродукція сортів південного походження у значно північніші країни вияви­лася досить результативною. У Польщі з 2003 р. швидко реєструються як традиційні, так і досить ніжні американські та італійські сорти нейтрального дня. У Німеччині на 2010 р. стало масовим вирощування нових італій­ських сортів Клері, Алба та Азія.
Перші 4 сорти італійської селекції реєструються з 2010 р. і в Україні. Загалом із 43 зареєстрованих у нас сортів 23 виведені Інститутом садівництва НААН та його дослідними станціями, а 14 впроваджені західноєвропейськими заявниками і у більшості випадків водночас і власниками сортів, тобто приватними компаніями. Тому актуальною є комплексна оцінка цих та новіших сортів за різних ґрунтово-кліматичних умов України з визначенням їх придатності для подальшого виробничого застосування.

Методика, умови та об’єкти дослiджень

Вивчення українських та зарубіжних сортів і елітних форм (ЕФ) суниці садової за методиками первинного сортовивчення і державного сортовипробування продовжили в ягідниках, висаджених у 2012 р. у неконтрольованих польових умовах північної частини Лісостепу, а саме в Інституті садівництва НААН (Київ).
Технологія вирощування — однорядна загущена посадка, відстань між рядами — 0,8, між рослинами в ряду — 0,2 м, тобто густота стояння рослин — близько 55 тис./га. Кількість облікових рослин на ділянці — 50, повторень — 3–4. Використано 3-річний цикл експлуатації ягідника: перший рік — наростання кущів, другий і третій — збирання ягід і облік даних. Згідно з «Методикою проведення експертизи сортів на відмінність, однорідність та стабільність (ВОС)», розподіл сортозразків за строками дозрівання проводили з дати, коли достиглі ягоди були на 50% рослин.
Для порівняння як стандартні було взято два сорти української селекції: відносно новий Розана київська, який швидко набуває поширення завдяки надраннім строкам дозрівання смачних і щільних ягід, і добре відомий Русанівка, неперевершений за врожайністю та адаптивністю до несприятливих умов навколишнього середовища (посухи та зимових морозів).
Враховуючи, що плантації суниці експлуатуються мінімум 3 роки, несприятливі умови у перший рік після посадки спричинили незадовільне плодоношення на другий рік. З господарської точки зору найурожайнішими виявилися середньостиглі та середньопізні сорти. Нагадаємо, на від­міну від ранніх з початком достигання наприкінці травня — на початку червня, середньостиглі починають достигати у першій 5-денці червня.
У 6 з 12 років досліджень в умовах відкритого ґрунту вплив посухи на рослини суниці як трав’янистої культури ставав очевидним уже в квітні — травні. Найкритичнішими у цьому плані були 2009, 2015 та 2017 рр. (табл. 1). Утім, за середніми даними рівень продуктивності у 2006–2009 рр. був досить високим завдяки внесенню значних доз органічних добрив та ранньоосінній посадці.

Результати дослiджень

Навесні 2014 р. після посушливої осені й безморозної зими рослини суниці садової на ділянках Інституту садівництва НААН почали вегетацію ослабленими, однак сприятливий режим вологості (надрясні дощі) у квітні, травні та першій половині червня сприяв повноцінному цвітінню і формуванню зав’язі, а відтак і високого врожаю.
У 2015 р. умови для суниці були ще більш несприятливі: навесні рослини також були ослаблені після сухої осені й безморозної та малосніжної зими, а нестача вологи (відсутність дощів з травня по 22 червня) не сприяла повноцінному формуванню зав’язі та врожаю. Тому фактична врожайність 2015 р. була значно менша, ніж у 2014 — лише 50–60% від біологічно можливої. Втім, за таких умов мав місце й позитив — до завершення плодоношення рослини практично не уражувалися плямисто­стями листя й сірою гниллю ягід.
Початок цвітіння ранніх сортів суниці садової в умовах північної частини Лісостепу припадає, як правило, на перші числа травня (табл. 2) і часто збігається з останніми весняними заморозками (до –2…–3°С), які спричинюють по­шкодження перших квіток. Тобто у неконтрольованих умовах фактор ризику для ранніх сортів присутній постійно. Однак для формування перших ягід таким сортам достатньо 25–27 днів, і плодоношення їх починається в останніх числах травня.
Тривалість дозрівання ягід чітко корелювала з кліматичними умовами. У надмірно дощову та помірно теплу весну 2014 р. вони достигали довго — до 8–12 днів. Збирання ягід проводили з інтервалом у два дні, а маса плодів була типовою для сорту. Водночас надмірні дощі призвели до масового розвитку бурої та білої плямистості листя і сірої плодової гнилі. Щоправда, їх шкідливість на ранніх сортах була малопомітна, а найбільш відчутною виявилася на середньостиглих. Натомість екстремально сухі та жаркі умови травня і червня 2015 р. скоротили період дозрівання ягід до 6–7 днів, але не дали їм можливості набути типової середньої маси, а часом навіть спричиняли термічний опік їх поверхні.

Визнанi кращими

За результатами порівняльної оцінки досліджуваних зразків надранніх і ранніх сортів та елітних форм суниці садової у надміру вологому 2014 р. у трійку кращих за врожайністю було включено українські Веселку і Розану київську та англійську Крістіне — 15,9, 15,6 і 12,3 т/га відповідно. За показниками маси і товарності плодів кращими були Крістіне, ЕФ 04-3-16 і 04-4-18 — 16,5; 15,4 і 15,3 г відповідно (табл. 3).
У посушливому 2015 р. кращими за врожайністю стали Русанівка, ЕФ 04-3-16 і 04-4-18 (17,4; 15,6 і 11,5 т/га), а за масою і товарністю ягід – Крістіне, ЕФ 04-3-16 і 04-4-18. А от продуктивність переважної більшості сортозразків без постійного зрошування була того року значно нижчою — менше 10 т/га.
Загалом, за узагальненими даними 2014–2015 рр., жоден із досліджуваних зарубіжних сортів не достигав так рано, як українські Розана київська та Ольвія. Ягоди американського Хонейо починали достигати на 3–4 дні пізніше.
Широко рекламований як ранній італійський сорт Алба, за нашими даними, в умовах Київщини виявився серед­ньостиглим — його фенофази мали значний відрив у часі від решти випробуваних сортів (табл. 2). За стабільністю плодоношення й особливо товарністю ягід цей сорт справді цінний, однак він має суттєву ваду — надто «простий» і прісний смак досить твердих плодів.
Низька врожайність сильнорослих Веселки та Крістіне у 2015 р. була обумовлена тим, що у другій половині літа 2014 р. вони були сильно уражені бурою плямистістю листя і до зими відновитися у достатній мірі не встигли.

Ще два несприятливих роки

Умови осінньо-зимового періоду 2015–2016 рр. були унікально незвичними через дуже ранній осінній заморозок: 10 жовтня по незагартованих вегетуючих рослинах вдарив мороз до –6…–8°С. Це викликало пошкодження сформованих генеративних органів, а відтак — дуже помірне цвітіння навесні. Надмірна кількість дощів у квітні, травні та до 12 червня сприяла повноцінному формуванню тільки невеликої кількості зав’язі, тож фактична врожайність у 2016 р. була в межах 45–55% від біологічно можливої, тобто значно нижча, ніж у досить вологому сезоні 2014 р.
Надзвичайно несприятливою для суниці виявилася у північному Лісостепу й весна 2017 р., коли ягідники різного віку зазнали впливу двох негативних факторів: тривалої весняної посухи (кількість опадів у квітні, травні та червні 20,8, 20 і 16,4 мм відповідно) та сильних заморозків у ніч з 10 на 11 травня — до –2…–2,5°С у повітрі та –4…–4,5°С на поверхні ґрунту. Внаслідок повного вимерзання квіток урожаю суниці садової на Київщині того року майже не було.

Висновки та рекомендації

У ході проведених досліджень український сорт Розана київська відзначався цілим комплексом високих показників, а надраннє дозрівання ягід (на самому початку суничного сезону) зумовлювало його високу прибутковість. Плоди цього сорту мали відмінний смак і характеризувалися високою транспортабельністю. Враховуючи невелику силу росту кущів, можливе значне збільшення їх кількості на 1 га, що зробить ефективність сорту ще вищою.
Веселка показала себе як єдиний сорт з розтягнутим строком достигання дуже смачних та ароматних ягід. Кущі її сильнорослі, однак занадто густі, що стало причиною сильного ураження бурою плямистістю у 2014 р. і зниження показників урожайності у 2015 р. Відтак надзвичайно високий потенціал урожайності цього сорту може бути реалізований тільки за помірних кліматичних умов.
Крістін — перспективний сорт із вдалим поєднанням сильнорослості куща, високої врожайності у перший рік і товарності щільних ягід із чудовими смаковими якостями. За показниками 2014 р. був одним з найкращих, але нестійкий до перепадів температур у безсніжні зими і дуже вимогливий до умов зволоження ґрунту, тому в 2015 р., на другий рік плодоношення, не досяг навіть задовільних показників. Очевидно, висока прибутковість цього сорту можлива лише за однорічного плодоношення.
З елітних форм, які вивчалися у 2012–2013 і 2014–2015 рр., за узагальненими даними перспективними виявилися дві — 04-4-18 і 04-3-16, що відзначаються високими показниками товарності ягід за досить високої врожайності та адаптивності рослин.
Доцільність промислового вирощування відомого українського сорту Русанівка сумнівна через низьку транспортабельність ягід. Та враховуючи високу врожайність і гарний смак плодів цього сорту, а також його неперевершену адаптивність до несприятливих умов довкілля, його можна й надалі рекомендувати для присадибного вирощування у північних регіонах України.
Загалом же доводиться визнати, що через зміни клімату гарантовано високоприбуткове вирощування суниці садової на Київщині можливе лише у контрольованих умовах — як мінімум, під високими плівковими тунелями на постійному зрошенні.  

В. Павлюк, Інститут садівництва НААН України

ВИЙШОВ З ДРУКУ ЖУРНАЛ "ОВОЧІВНИЦТВО...
Friday, 07 September 2018
Листопадовийномер журналу "Овочівництво" №11(161) 2018 вийшов з друку і чекає на читачів. За питаннями купівлі журналу телефонуйте у ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИтел.: +38 (044) 499-97-69 (68)...
Определитель вредителей и болезней ...
Thursday, 24 March 2016
Карманный справочник Определитель вредителей и болезней огурца
Wednesday, 10 November 2010
В Украине овощным культурам вред могут наносить множество грибных, бактериальных и вирусных болезней, а также свыше 300 видов вредителей. Знание биологических особенностей вреди&...
Thursday, 09 April 2015
Кто и на каких условиях может получить помощь Запада?
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир