Главное меню
Реклама

`

Способи вирощування кабачка у польових умовах

Дуже цікава і романтична легенда про походження кабачка. Згідно з нею, дружини моряків, котрі надовго залишалися на суші, попросили у богів плід із шкіркою, як панцир у черепахи, кольору морської води під місяцем і м’якушем, таким же ніжним, як м’ясо риби та крабів. Тож у деяких місцевостях ці плоди довго називали дарунком богів.

Кабачок був завезений у Європу в XV ст. із Америки, де його використовували в їжу вже протягом кількох тисячоліть. Спочатку європейці, зокрема італійці, вирощували нову культуру як декоративну через великі яскраві квітки, і тільки у XVIII ст. почали вживати її плоди в їжу.
Дуже цікава і романтична легенда про походження кабачка. Згідно з нею, дружини моряків, котрі надовго залишалися на суші, попросили у богів плід із шкіркою, як панцир у черепахи, кольору морської води під місяцем і м’якушем, таким же ніжним, як м’ясо риби та крабів. Тож у деяких місцевостях ці плоди довго називали дарунком богів.
В Україну кабачок потрапив у XIX ст. Довгий час культивували тільки його білоплідну форму, але в останні де­сятиліття значного поширення набули й різновиди з темно-зеленим, жовтим і смугастим забарвленням плодів — цукіні, що вигідно відрізняються більш високою врожайністю, компактністю і меншою розгалуженістю кущів.
Родина Гарбузові (Cucurbіtaceae Juss.), до складу якої входить кабачок — одна з найчисельніших за кількістю рослин і екологічним діапазоном. Культурні представники цієї родини зустрічаються як у помірних широтах, так і у вологих тропічних лісах та безводних пустелях. Рід Cucurbita (гарбуз) включає 22 види, у т.  ч. C.  maxima (гарбуз великоплідний), C.  moshatа (гарбуз мускатний) і C.  рepo (гарбуз твердокорий). Кабачок (Cucurbita pepo L. var. giraumonas Duch.) є підвидом гарбуза твердокорого.
У сільськогосподарському виробництві використовують близько 20 видів рослин із родини Гарбузові. Вони розрізняються за напрямами використання:
     баштанні: кавун, диня, гарбуз (великоплідний, мускатний та твердокорий);
     овочеві: огірок, кабачок, патисон, крукнек, чайот (мексиканський огірок), ангурія та деякі інші.
Усі овочеві гарбузові перехреснозапильні, тобто легко перезапилюються між собою у межах виду, утворюючи різноманіття проміжних форм за типом рослин і плодів.

Ботанiчна характеристика

Кабачок — трав’яниста рослина з укороченими пагонами, внаслідок чого має вигляд куща. Стебла товсті, з короткими міжвузлями, прямостоячі (у деяких сортів вилягають), бічних пагонів немає. Коренева система добре розвинена, широко розгалужена (до 4 м), розташована переважно в орному шарі ґрунту. Листки великі, світло- або темно-зелені, сильно або слабко розсічені, гострокутні, 5-лопатеві з грубим опушенням, загальна площа листової поверхні рослини може сягати 25 м2. Квітки роздільностатеві, великі, жовті, розміщуються на головному стеблі. Пилок великий, липкий, переноситься бджолами, джмелями та іншими комахами.
Плодоутворення безперервне, закінчується з першими приморозками. Плоди видовжені, іноді злегка вигнуті. Поверхня їх у технічній стиглості гладка, а у міру дозрівання вкривається твердою (панцирною) корою. М’якоть зеленців ніжна, щільна, білого, світло-зеленого або кремового забарвлення. Насіння зберігає схожість 6–8 років. Маса 1000 насінин — 130–150 г.

Харчова цiннiсть

Плоди кабачка досить легко засвоюються організмом, оскільки містять ніжні харчові волокна, що не викликають подразнення шлунка й кишківника і стимулюють їхні функції. Вони викликають ілюзію швидкого насичення, тому дієтологи рекомендують їх для профілактики ожиріння. До того ж, ці волокна добре всмоктують та виводять з організму токсичні речовини, надлишок холестерину і води.
Особливо корисні кабачки людям похилого віку, адже вони активізують травні процеси, поліпшують моторну й секреторну функції шлунково-киш­кового тракту, позитивно впливають на кровотворення, перешкоджають розвитку атеросклерозу. У м’якоті міститься багато калію, який сприяє виведенню з організму рідини, тому страви з кабачків рекомендують вживати у якості додаткової дієтотерапії при набряках, пов’язаних із порушенням серцево-судинної діяльності, хворобах нирок і сечовивідних шляхів.
Головна складова плодів гарбузових — вода: вміст її залежно від культури досягає 90–93%. До складу м’якоті входять білки, вуглеводи (цукри, крохмаль, клітковина, пектинові речовини), органічні кислоти, вітаміни, мінеральні солі (табл. 1) та фізіологічно активні речовини (табл. 2). Плоди, вирощені у південних регіонах, зазвичай містять більше сухих речовин, цукрів і вітамінів. Мінеральний склад здебільшого залежить від культури. Скажімо, плоди гарбуза найбільш багаті кальцієм (40 мг/100 г сирої речовини) і фосфором (25 мг/100 г). У кабачка та патисона ці показники становлять 14—16 та 12 мг відповідно (табл. 3).

Умови вирощування

Вимоги кабачка до температури, освітлення, зволоження, структури ґрунтів тощо значною мірою визначаються його походженням. Зокрема, тепло ця культура любить: насіння її починає проростати, коли стовпчик термометра піднімається до 8…9,5°C, а рослини найкраще ростуть і розвиваються у діапазоні від 22 до 30°С. За температури повітря нижче 15°С ріст і  розвиток рослин гальмується, листки дрібнішають, внаслідок чого урожай різко зменшується.
Світло для кабачка також дуже важливе, особливо у періоди появи сходів (фаза сім’ядолей), цвітіння та плодоутворення. У разі затінення рослини сильно видовжуються та відстають у розвитку, а за оптимального освітлення швидше починають плодоносити і дають кращий урожай.
Не менш вимогливі кабачки й до зволоження — великим листкам і плодам необхідно багато води, значна кількість якої випаровується. Самі рослини порівняно посухостійкі, проте високий урожай плодів дають лише в умовах зрошення. Поливи слід проводити досить часто, однак варто мати на увазі, що надлишкове зволоження ґрунту кабачок витримує погано. Найбільше вологи він споживає у період інтенсивного плодоутворення, адже плоди, залежно від фази достигання, містять від 77 до 95% води.
Росте кабачок швидко, а коренева система його не надто сильна, тож найбільш придатними для цієї культури є ґрунти від зв’язано-піщаного до суглинкового гранулометричного складу з достатньою кількістю поживних речовин і рН ґрунтового розчину 6,2–7,0. Кращими попередниками будуть багаторічні трави, озима пшениця, картопля, томат, зернобобові, кукурудза на силос, а небажаними — усі культури родини Гарбузові.

Технологiї вирощування

Вирощують кабачок переважно у відкритому ґрунті посівним або розсадним способом. За розсадного урожай плодів можна отримувати на 2–3 тижні раніше. Прискорити над­ход­ження ранньої продукції можна також завдяки використанню скоро­стиглих сортів і гібридів, застосуванню різних способів обробки насіння (замочування, пророщування, прогрівання, загартування тощо), посиленому живленню фосфорно-калійними добривами, мульчуванню посівів та інших заходів. Проте найкращі результати дає саме розсадний спосіб вирощування із застосуванням плівкового укриття різних типів.
На основі узагальнення результатів наукових досліджень та передового досвіду фахівцями Південної державної сільськогосподарської дослідної станції ІВПіМ НААН виділені найбільш поширені способи вирощування кабачка за краплинного зрошення у польових умовах:
     сівба насіння у відкритий ґрунт;
     висів насіння під прозору плівкову мульчу;
     висаджування розсади у відкритий ґрунт;
     висаджування розсади по прозорій та непрозорій плівковій мульчі;
     висаджування розсади під тим­часове плівкове укриття типу «термос».
Вирощування посівного кабачка з використанням плівкової мульчі дозволяє отримувати плоди на 6–10 днів раніше, ніж без мульчування. За розсадного способу вирощування використання плівкової мульчі прискорює розвиток рослин на 8–10 днів порівняно з висаджуванням розсади у відкритий ґрунт. За висаджування розсади по плівковій мульчі перший урожай можна збирати у середньому на 12–14 днів раніше, ніж за сівби у відкритий ґрунт.
Та найбільш швидкий ріст і розвиток кабачка у польових умовах відмічається під тимчасовим плівковим укриттям типу «термос» — тоді період збирання плодів настає на 25–30 днів раніше, ніж за сівби у відкритий ґрунт, та на 15–20 днів раніше, ніж за посіву під мульчу. Ця технологія була розроблена й запатентована ПДСДС ІВПіМ НААН, а потім покладена в основу ДСТУ 8143:2015 «Баштанні культури. Технологія вирощування з використанням тимчасового плівкового укриття. Загальні вимоги», який набув чинності з 1 січня 2017 р.

Посiвний спосiб

Обробіток ґрунту. Відразу після збирання врожаю попередника проводиться лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 8–10 см у двох напрямках. Поля, на яких вирощували багаторічні трави, а також засмічені коренепаростковими бур’я­нами ділянки через 10–12 діб лущать удруге лемішними лущильниками на глибину 14–16 см.
Зяблеву оранку проводять після внесення добрив. Глибина оранки на супіщаних ґрунтах має становити не менше 23–25 см, на чорноземах звичайних та південних — 25–27 см. Якщо восени з’являються сходи бур’янів, зяб 1–2 ра­зи культивують на глибину 10–12 см.
Навесні, за настання фізичної стиглості ґрунту, проводять боронування зябу в два сліди для збереження вологи у ґрунті. Безпосередньо перед сівбою поле культивують на глибину згортання насіння (4–6 см).
Внесення добрив. Орієнтовна доза добрив під кабачок — N60P60K60. Точніше дози і співвідношення елементів живлення визначають з урахуванням родючості ґрунту, його забезпеченості рухомими формами поживних речовин, удобрення попередника тощо. 2/3 фосфорних і калійних добрив вносять під зяблеву оранку, 2/3 азотних — під ранньовесняну культивацію. Решту дози NPK вносять протягом вегетації з поливною водою.
Строки сівби. Вибір оптимального строку висіву є першою і дуже важливою умовою отримання високого врожаю. Вирішальне значення тут має температура ґрунту — саме від неї великою мірою залежать терміни появи сходів, розміри, якість і строки дозрівання плодів. Найкраще сіяти, коли середньодобова температура ґрунту на глибині 10 см досягне 10…12°С. Для отримання конвеєра свіжої продукції можливі й більш пізні терміни сівби. За даними ПДСДС ІВПіМ НААН, останні в умовах півдня України припадають на 1–10 липня.
Глибина загортання насіння впливає на дружність сходів, що в кінцевому підсумку визначає одночасність плодоносіння. Для кабачка вона становить 4–6 см залежно від температури, вологості та гранулометричного складу ґрунту.
Сходи за сприятливих умов з’яв­ля­ються через 5–7 діб, через місяць рослини рясно зацвітають, а ще через 7–12 діб можна знімати зеленці.

Вирощування розсади

Розсаду кабачка вирощують у весняних розсадних теплицях у поліетиленових горщечках діаметром 10–12 і висотою 10 см. Їх наповнюють сумішшю з 5 частин дернового ґрунту, 4 частин перегною та 1 частини піску. На 1 т суміші додають 1,5–2 кг калійної солі, 2–3 кг аміачної селітри та 10–12 кг суперфосфату. Горщечки заповнюють на 2/3 об’єму, а потім підсипають ґрунтову суміш по мірі росту рослин, щоб уникнути витягування розсади й ураження чорною ніжкою.
Дату сівби розраховують так, щоб на час висадки розсаді було 20–25 діб, враховуючи, що для отримання сходів необхідно в середньому 5 діб. Для посіву використовують відкаліброване насіння, що відповідає вимогам ДСТУ 7160:2010 «Насіння овочевих, баштанних, кормових та пряно-ароматичних культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови». Висівають його пророслим по 2 шт. у горщечок. Пророщування проводять за 2–3 доби до сівби.
До появи сходів температуру в теплиці підтримують на рівні 28…30°С, відносну вологість повітря — 50–60%. Потім на 3–4 дні температуру знижують до 16…18°С і залишають у горщечках по одній рослині. Далі у сонячні дні повітря в теплиці прогрівають до 25…30°С, у похмурі — 20…22°С, а вночі — 16…18°С. Поливають розсаду помірно, не допускаючи перезволоження ґрунту, водою, підігрітою до 18…20°С.
Підживлюють розсаду двічі:
     у двотижневому віці — коров’я­ком, розведеним водою у пропор­ції 1:8 з доданням 20–25 г суперфосфату на 10 л, або тільки мінеральним добривом з розрахунку по 10 г аміачної селітри та хлористого калію і 30 г суперфосфату на 10 л води;
     ще через тиждень — розчином мінеральних добрив у тій самій дозі.
Висаджувати розсаду у відкритий ґрунт можна, коли його середньодобова температура на глибині 10 см підніметься до 12…14°С. За 7–10 днів до висаджування рослини починають загартовувати. Для цього вдень температуру повітря в теплиці знижують на 3…5°С, спочатку частково, а потім повністю знімаючи укриття. Поливи у цей період скорочують або й взагалі припиняють. За добу до висаджування ґрунтову суміш у горщечках зволожують до повного насичення.

Умови отримання високого врожаю

Урожай і якість плодів кабачка знач­ною мірою залежать від площі живлення рослин, що визначає їх забезпеченість світлом, вологою та поживними речовинами. Для нормального росту і розвитку кожній рослині кабачка необхідно близько 0,5 м2. Загущення посадок призводить до погіршення якості плодів та надмірного накопичення у них нітратів, а зрідження — до недобору врожаю. Найпоширенііш рядкові схеми вирощування кабачка 70 × 70 та 140 × 35 см, а також стрічкова (140+70) × 40 см.
Протягом вегетації ґрунт на ділянці підтримують у розпушеному і чистому від бур’янів стані. Прополювання та культивацію міжрядь проводять з урахуванням того, що коренева система кабачка розташовується порівняно неглибоко. Зокрема, розпушування у рядках слід проводити не глибше, ніж на 6–8 см, а у міжряддях — на 10–12 см.
Перше підживлення зазвичай проводять через 7–10 діб після висаджування розсади або через 3 тижні після сівби, використовуючи рідкі органічні або водний розчин комплексних мінеральних добрив (переважно хелатних форм). Часті (раз на тиждень) підживлення сприяють підвищенню врожайності та прискоренню настання фази плодоношення. Хворіє кабачок досить рідко (найбільш небезпечна для нього борошниста роса) та майже не уражується шкідниками.
Від сходів до початку технічної стиглості плодів проходить від 35 до 50 діб. Молоді зав’язі спочатку слід збирати через 2–3 дні, а в період масового плодоношення — щоденно. Підживлення, поливи та розпушування в цей час проводяться з тими ж інтервалами, що й раніше. За умови регулярного видалення плодів рослини можуть плодоносити до перших приморозків.  

В. Книш, к. с.-г. н., Південна державна сільськогосподарська дослідна станція ІВПіМ НААН

Визначник хвороб та шкідників карто...
Wednesday, 11 July 2018
Довідник кишенькоговго формату містить матеріали про найпоширеніші в Україні хвороби і шкідників картоплі.
Определитель вредителей и болезней ...
Thursday, 24 March 2016
Карманный справочник Определитель вредителей и болезней огурца
Wednesday, 05 November 2014
Современное состояние и проблемы производства картофеля, овощей и продовольственных бахчевых культур
Friday, 04 March 2016
Вредители включены в списки карантинных организмов Украины, России, Казахстана, Турции, Израиля, Иордании, стран Южной и Восточной Африки, а также в список А1 Европейской организации по карантину и защите растений (ЕОКЗР)....
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир