Главное меню
Реклама

`

Задля врожаю i якостi картоплi

Крім таких поширених хвороб картоплі, як фітофтороз (Phyto­phthora infestans) і альтернаріоз (Alternaria solani та A.alternata), досить шкодочинними є ризоктоніоз (Rhi­zo­ctonia solani), антракноз (Colle­totrichum coccodes) і срібляста парша (Hel­mintho­­sporium solani).

Крім таких поширених хвороб картоплі, як фітофтороз (Phyto­phthora infestans) і альтернаріоз (Alternaria solani та A.alternata), досить шкодочинними є ризоктоніоз (Rhi­zo­ctonia solani), антракноз (Colle­totrichum coccodes) і срібляста парша (Hel­mintho­­sporium solani).
Ризоктоніоз наразі може проявлятися у кількох формах: загнивання вічок і паростків; відмирання столонів та коренів; суха гниль підземної частини й «біла ніжка» стебел; на бульбах — у вигляді чорної парші, заглибленої (ямкової) плямистості, розтріскування й сітчастого некрозу. Основної шкоди ця хвороба завдає у сиру й прохолодну погоду в період роз­витку сходів.
Антракноз спричинює передчасне відмирання бадилля і загнивання бульб у період вегетації та зберігання. Він може проявлятися у вигляді перед­часного засихання або розмокання стебел і утворення на них безлічі крупних склероціїв; чорної гнилі на столонах та коренях; чорної мокрої або сухої гнилі бульб і чорних цяток на їх поверхні; кільцевого некрозу всередині бульб.
Шкодочинність сріблястої парші на насіннєвих бульбах пов’язана, передусім, зі зменшенням кількості проростаючих вічок у період сходів і передаванням інфекції дочірнім бульбам. Восени захворювання на бульбах малопомітне, але до кінця періоду зберігання досягає масового розвитку. Уражена тканина бульб стає злегка вдавленою і набуває яскраво вираженого металевого або сріблястого блиску, шкірка починає зморщуватися, її пропускна здатність зростає і, як наслідок, відбувається втрата вологи.
Випадання сходів картоплі через ура­ження ризоктоніозом, антракнозом і сріблястою паршею може досягати 40%. Однак шкодочинність названих хвороб можна істотно зменшити шляхом застосування інтегрованого захисту картоплі, що включає використання здорового насіннєвого матеріалу, правильний агротехнологічний догляд за рослинами і сучасні хімічні засоби захисту.
Першим і дуже важливим етапом формування оптимального фітосанітарного стану посадок картоплі є застосування фунгіцидів для обробки насіннєвих бульб або внесення їх у ґрунт під час садіння. Головне завдання у цей період — зменшити шкодочинність основних ґрунтових патогенів. Та якщо певний вибір протруйників для обробки бульб на нашому ринку є (в Україні офіційно зареєстровано 9 таких препаратів), то для внесення в борозну під час садіння такий препарат лише один — Юніформ.
За результатами дослідів Білоцерківської дослідної станції ТОВ «Сингента» і ВНДІ, а також виробничих ви­пробувань у провідних господарствах-виробниках насіннєвої та продовольчої картоплі в Україні (ТОВ «Агріко» та ТОВ «Біотех ЛТД») можна зробити висновки про високу ефективність фунгіциду Юніформ для захисту картоплі й отримання якісного врожаю.
У дослідах проводили випробування кількох препаратів для обробки бульб із різним вмістом та комбінаціями діючих речовин: флудиоксоніл + дифеноконазол + тіаметоксам (Селест Топ); пенцикурон + імідаклоприд, пенфлуфен + клотіанідин. У окремих дослідних варіантах водночас із нанесенням робочого розчину протруйника на посадкові бульби по профілю борозни додатково вносили Юніформ (азоксистробін + мефеноксам).
Варіанти досліду:
 1)    передпосадкова обробка бульб Селест Топ у нормі 0,6 л/т;
 2)    передпосадкова обробка бульб пенцикурон + імідаклоприд, 1 л/т;
 3)    передпосадкова обробка бульб пен­флуфен + клотіанідин, 0,35 л/т;
 4)    передпосадкова обробка бульб Селест Топ, 0,4 л/т із внесенням у ґрунт під час садіння Юніформ, 1,5 л/га;
 5)    контроль (без обробки).
Оцінювали кількість бульб, що зійшли, середню кількість стебел у кущі, а також ураженість стебел, столонів та бульб ризоктоніозом (у фазу повних сходів, через 50 діб після сходів і перед збиранням), ураженість антракнозом (за день до збирання), розвиток сріблястої парші (через 6 тижнів після збирання).
У 2015–2017 рр. погодні умови в усіх дослідних локаціях були сприятливі для розвитку ризоктоніозу: в другій декаді травня і червня, а також у третій декаді серпня спостерігалося істотне, порівняно з середніми багаторічними значеннями, випадання опадів. За таких умов обробка бульб препаратами Селест Топ, пенцикурон + імідаклоприд, пенфлуфен + клоті­а­ні­дин та внесення у ґрунт під час садіння Юніформ достовірно стримували розвиток ризоктоніозу і підвищували схожість бульб на 7,3–8,3% порівняно з контролем.
Через 50 діб після сходів спричинені ризоктоніозом глибокі виразки у контрольному варіанті фіксували на 23–29% стебел, у варіантах із препаратами Селест Топ, 0,6 л/т, пенцикурон + імідаклоприд, 1 л/т та пенфлуфен + клотіанідин, 0,35 л/т — на 3,7–5,6% стебел. У варіанті з препаратом Юніформ проявів ризоктоніозу не було помічено ні у фазу сходів, ні через 50 діб після сходів, ні в кінці періоду вегетації.
Зниження шкодочинності антракнозу спостерігалося тільки у варіанті з передпосадковою обробкою бульб Селест Топ та внесенням у ґрунт при садінні Юніформ. Ураженість рослин у контролі й у варіантах із препаратами пенцикурон + імідаклоприд, 1 л/т та пенфлуфен + клотіанідин, 0,35 л/т за кілька днів до збирання врожаю становила 32–34%; у варіанті з препа­ратом Селест Топ, 0,6 л/т — 11,5%; а під час передпосадкової обробки бульб Селест Топ, 0,4 л/т із внесенням у ґрунт під час садіння Юніформ, 1,5 л/га — лише 2,5–3,1% (рис. 1).
Отже, найбільшу ефективність у зменшенні шкодочинності антракнозу отримано у варіанті з препаратом Юніформ.
Стримування розвитку сріблястої парші на дочірніх бульбах спостерігалося в усіх дослідних варіантах, однак найбільша ефективність у зменшенні шкодочинності цієї хвороби була зафіксована у варіанті Селест Топ + Юніформ (рис. 2).  

М. Довгаль, О. Бондар, В. Борисенко, ТОВ «Сингента»,
М. Кузнєцова, О. Рогожин, Т. Сметаніна, І. Денисенков, ФДБНУ ВНДІ фітопатології

Карманный справочник «Определитель ...
Wednesday, 11 March 2015
Справочник карманного формата содержит материалы о самых распространенных в Украине болезнях и вредителях капусты.
Определитель вредителей и болезней ...
Thursday, 24 March 2016
Карманный справочник Определитель вредителей и болезней огурца
Tuesday, 20 December 2011
Предыдущие статьи из цикла см. в журнале Овощеводство, №№1, 3, 5, 6, 7, 8, 10, 12 за 2009 г., №№2, 3 за 2010 г. РОСТ ПЛОДОВЫХ ТЕЛ Подробнее...
Tuesday, 04 November 2014
Картофель, выращиваемый как для пищевых, так и для технических целей, поражается многими грибными, бактериальными, вирусными и непаразитарными заболеваниями, которые приводят к недобору урожая и ухудшению его качества....
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир