Главное меню
Реклама

`

Розсада томата для теплиць

Значне місце серед овочевих культур належить томатам. Маючи надзвичайно високі смакові та поживні якості, вони стали улюбленим овочем на території України. Їх використовують у свіжому, засоленому, квашеному, маринованому вигляді та у переробній промисловості, яка переробляє 85% валового збору томатів на соки, пюре, соуси, кетчупи, пасти та заливки до різних консервів.

Умови для росту

Високу врожайність томата можна отримати, лише забезпечивши рослинам необхідні для росту і розвитку умови — потрібний рівень освітлення, тепла, вологості повітря та ґрунту тощо.
Вимогливість томата до тепла змінюється залежно від фази розвитку рослин. Насіння починає проростати вже за 10…15°С, але оптимальна для нього температура 22…25°С — тоді за достатньої кількості вологи у ґрунті сходи з’являються на 5–6 добу після сівби. Приблизно така ж температура потрібна для подальшого розвитку рослин. Похолодання до 13…15°С при­зводить до послаблення поглинання рослинами фосфору, а надалі й води, викликає нерозкриття та осипання бутонів, а нижче 10°С — припинення росту рослин. Розвиток бокових і поява додаткових коренів починається з другого етапу органогенезу і у багатьох випадках залежить від температури ґрунту: за 18…20°С додаткові корені розвиваються швидко, а за 14…16°С їх розвиток затримується на 15–20 діб.
Оптимальна для молодих рослин томата вологість субстрату — 70–80% НВ, хоча певний час вони можуть задовільно рости й за 60% НВ. Достатня зволоженість потрібна для кращого використання добрив. У окремих випадках за високої концентрації солей ґрунтового розчину можливі опіки, й тоді засвоєння поживних речовин рослинами значно погіршується, азот і фосфор переміщуються з листків у стебла, що викликає пожовтіння листків. З початком плодоношення вологість ґрунту слід підтримувати на рівні 75–80% НВ, адже за недостатнього зволоження плоди часто бувають дерев’янистими, з грубою шкіркою, іноді набувають гіркуватого смаку.
А от вологість повітря не має перевищувати 70% НВ, бо вища порушує процеси запліднення і плодоношення. Особливо це стосується великоплідних гібридів, у пилку яких багато стерильних пилкових зернят.
Інтенсивність освітлення, склад спектра і тривалість світлового дня для томата як світлолюбної культури дуже важливі — часткове затінення знижує врожайність на 30–40%. Особ­ливо чутливі до світла сходи і молоді рослини, тому за вирощування розсади взимку в теплиці потрібне досвічування — завдяки йому рослини стають міцнішими, у них краще розвивається коренева система, вони не витягуються й не відстають у розвитку. Для початку цвітіння тривалість світлового дня має бути не менша 10–12 год, а загалом для безперервного росту і плодоношення томату необхідно не менше 10 тис. лк/м2. Слабке освітлення затримує ростові процеси, уповільнює перехід до цвітіння і зав’язування плодів. Переважно це пов’язано з вуглецевим живленням: за нестачі світла вуглець засвоюється повільно, тож ріст рослин затримується.
Часом за вирощування розсади для відкритого ґрунту (особливо у лютому — березні) через нестачу світла сходи томата витягуються, мають тонкі стебла й дрібні з жовтуватим відтінком листки, затримується формування генеративних органів. У цей період велике значення має площа живлення молодих рослин, тож під однією парниковою рамою їх не рекомендують розміщувати більше 250 шт.
Велике значення для нормальної життєдіяльності рослин має і вміст кисню у ґрунтовому повітрі: якщо його від 0 до 2%, томати гинуть через 2 тижні, якщо 5%, вони непогано ростуть, а за 10–20% можна сподіватися на максимальне засвоєння основних елементів живлення й отримання великої маси плодів. Необхідний для фотосинтезу і вуглекислий газ. Вміст його в атмосферному повітрі — близько 0,03%, а у повітрі теплиць у денний період за інтенсивного фотосинтезу він може знижуватися до 0,01%. Цього для рослин замало, тож вміст СО2 у повітрі теплиць доводиться регулювати.

Живлення розсадних рослин

У розсадний період і до цвітіння рослини томата потрібно забезпечити, перш за все, фосфором і калієм. Потім для інтенсивного росту стебла й листків слід посилити азотне живлення, а на початку плодоношення — знову калійне на фоні достатнього забезпечення азотом і фосфором. Норми витрати поживного розчину залежать від розміру рослин, рівня сонячної радіації та обігріву теплиці. За повного розвитку рослини потребують від 2 до 6 л/м2 поживного розчину на добу. До того ж, слід увесь час підтримувати достатній дренаж — давати 25% поливної норми з 10.00 до 15.00. Це зумовлюється тим, що зрошувальні системи ніколи не розподіляють воду бездоганно; не всі рослини випаровують однакову кількість вологи; необхідно вимивати солі з плит. Залежно від Ес плити і Ес води, норма поливу може становити від 100 до 300 см3 на рослину за раз. Частота поливів — до 3-х разів на добу.
Стратегія підживлень у розсадний період має бути спрямована на поступове підвищення електропровідності розчину (Ес), щоб надалі рослини не піддавались стресу внаслідок вищих значень цього показника.

Гiдропонне вирощування

Зазвичай розсаду вирощують у спеціальних розсадних відділеннях, а згодом виставляють на постійне місце. Робиться це задля раціонального використання площі теплиці, а також у зв’язку з тим, що для вирощування розсади потрібні особливі умови. Тож у такому разі заслуговує на увагу технологія гідропонного вирощування розсади.
Малооб’ємна гідропоніка має чимало переваг. Це, зокрема:
     підтримка встановлених значень поживного режиму і pH (адже мінеральна вата — хімічно інертний матеріал);
     оптимізація витрат води та добрив (подається точна кількість поживного розчину);
     поліпшення контролю за ростом і розвитком рослин (на нього можна оперативно впливати, змінюючи режим зрошування й підживлення).
За вирощування розсади томата у кубиках із мінеральної вати насіння висівають безпосередньо у кубики, присипають перлітом і виставляють для подальшого проростання на мати із субстратом. Можливий інший варіант: насіння висівають у пробки з мінеральної вати, які нещільними рядами розміщують у ящиках, а коли сіянці утворюють перші повноцінні листки, їх пересаджують у великі кубики (див. рисунок).
Дуже важливою особливістю цієї технології є те, що на 7–8 добу з початку вирощування брикети з сіян­цями треба перевернути на бік. Така «шокова терапія» спонукає рослини до розвитку додаткових коренів, які  проростатимуть крізь мінеральну вату, зміцнюючи рослину і допома­гаючи їй легко адаптуватися після пересаджування.
У кубики розміром 10 × 10 × 7,5 см сіянці пересаджують у фазі першого справжнього листка (на 14–18 добу з моменту сівби), стежачи за тим, щоб між пробкою з сіянцем і стінками отвору кубика був контакт. Якщо утворилась порожнина, її необхідно заповнити вермікулітом, адже на корінцях, що опиняються в повітрі, частина всисних волосків гине, через що укорінення рослин затримується.
Пікірування проводиться з перевертанням сіянців коренем угору. Це забезпечує активний ріст кореневої системи і робить рослини більш сильними. Перед пікіруванням рослини не поливають, щоб уникнути ламкості стебел.
Блоки з пересадженими сіянцями виставляють на піддони у шаховому порядку, розміщуючи по 20–28 рослин 1 м2. Якщо вони стоятимуть надто щільно, світло потраплятиме на рослини лише зверху, що викликатиме верхівковий ріст, тож розсада буде витягуватись і слабшати. Щоб рослини були невисокими й міцними, потрібне освітлення зверху і з боків. Температуру в розсадному відділенні у цей час знижують до 21°С і уважно стежать за зволоженням кубиків, щоб не допустити повного висихання мінеральної вати. Поживного розчину має вистачати для рівномірного насичення всього блока, щоб не виходило так, що верх і низ мокрі, а середина суха.
За появи на дні кубиків коренів повітря у теплиці починають збагачувати СО2 (до 0,04%), а через дві доби нічну температуру знижують до 19°С. Вологість субстрату підтримують на рівні від 60% (перед поливом) до 85% НВ (після закінчення поливу). І щодня контролюють Ес та рH витяжки, стежачи за динамікою показників. Від поливу до поливу Ес має поступово зростати і на момент вивезення розсади у теплицю досягти рівня 3–4,5 мС/см.
Досвічувати розсаду в грудні починають одразу після появи сходів: у перші 2–3 дні цілодобово, потім 18 год на добу з потужністю 400 Вт/м2. Після пікірування інтенсивність опромінення знижують до 240 Вт/м2, а тривалість — до 16 год на добу.
У ІІІ декаді грудня, тобто через місяць після сівби, розсаду виставляють на мати з мінеральної вати. Спершу кубики ставлять на плівку, а не на отвори у плівці, оскільки розсада ще не зовсім готова. Тоді ж встановлюють крапельниці системи поливу. У ІІ декаді січня, коли вік розсади становить 55 діб (1–2 китиці на рослині), кубики ставлять на отвори у матах. Томати до цього часу повинні мати по 7–8 справжніх листків і добре розвинену кореневу систему. Густота садіння — 2,5 шт./1 м2.
Для фертигації використовують маточні розчини з високою концентрацією добрив, змішуючи їх з водою для зрошення у пропорції 1:100. Розчинів зазвичай готують декілька, адже не всі добрива хімічно сумісні, й іноді за їх змішування може утворюватися нерозчинний осад, у якому частина поживних речовин стають недоступні рослинам. У найдосконаліших системах фертигації використовують 2–3 маточних розчини, а через окремий дозатор подають кислоту, за допомогою якої доводиться до оптимального рівень pH.

Щеплення

Обираючи гібриди і спосіб вирощування розсади, виробники виходять з того, що томати мають бути високо­врожайні, стійкі до хвороб, шкідників та стресів і у майбутньому дати якісні плоди, що не пошкоджуються під час збирання й транспортування. Найвищими всі ці показники бувають у разі застосування щеплення рослин. Цей агротехнологічний захід підвищує продуктивність рослин завдяки утворенню міцної кореневої системи та отримання додаткового потенціалу росту.
В Україні використання щеплення в умовах закритого ґрунту є напрямом порівняно новим. Літературні дані свідчать, що для щеплення томата переважно використовують підщепи К, КК і KV, отримані шляхом схрещування культурних сортів та Lyco­per­sicum hirsutum. Фірми Rijk Zwaan і De Ruiter Seeds пропонують на нашому ринку найбільш поширені підщепи Бьюфорт, Максіфорт та 61-53.
Важливим показником для характеристики щеплених рослин томата певного гібрида є маса плоду. Результати досліджень свідчать, що залежить вона в основному від сортових особливостей рослини (див. таблицю), проте значний вплив справляють і фактори навколишнього середовища, які у теплиці зазвичай регулюються. Більшу масу мали плоди щепленого гібрида Мучо F1 — 200 г. Дещо меншою масою плодів відзначалися щеплені рослини гібрида Комет F1, маса яких була 148 г та істотно перевищувала масу плоду гібрида без щеплення Раїса F1 (контроль) — 135 г.
Урожайність культури — це найважливіший показник, за яким визначається ефективність того чи іншого технологічного заходу чи нової технології. Результати досліджень показали, що найнижча врожайність була у гібрида без щеплення Раїса F1 (контроль) — 52,9 кг/м2. Більша урожайність спостерігалася у щеплених рослин гібрида Комет F1 — 59 кг/м2 та істотно перевищувала контроль на 6,1 кг/м2. Найвищою була урожайність щеплених рослин гібрида Мучо F1 — 60 кг/м2 і перевищувала контроль на 7,1 кг/м2.

 

Определитель вредителей и болезней ...
Thursday, 24 March 2016
Карманный справочник Определитель вредителей и болезней огурца
Карманный справочник «Определитель ...
Wednesday, 11 March 2015
Справочник карманного формата содержит материалы о самых распространенных в Украине болезнях и вредителях капусты.
Friday, 08 June 2012
В последние годы усилилось поражение картофеля увяданием. Заболевание распространено повсеместно, где выращивают эту культуру, но более вредоносно в южных и юго-восточных областях. В период вегетации растения увядают вследс...
Tuesday, 04 November 2014
Лук многоярусный (Allium fistulosum var. viviparum Makino/Proh.) относится к малораспространенным видам луковых растений с трубчатыми листьями. Особенность многоярусного лука формирование вместо соцветия воздушных луковичек, поэтому его иногда на...
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир