Главное меню
Реклама

`

Сертифiкацiйний аудит Global GAP: основнi аспекти перевiрки

У наш час споживачі все більше уваги приділяють питанню безпеки продуктів харчування.

У наш час споживачі все більше уваги приділяють питанню безпеки продуктів харчування. У зв’язку з цим багато країн, галузей виробництва і навіть торгові мережі розроб­ляють та впроваджують власні стандарти/вимоги/чек-листи задля забезпечення якості та безпеки продовольчих товарів. Однак такі вузькоспеціалізовані документи, як правило, не в повній мірі відображають ключові аспекти питань безпеки (скажімо, процедури простежуваності, управління невідповідною продукцією тощо), тож SGS у доповнення до інших послуг для сільськогосподарських підприємств пропонує сертифікацію (проведення сертифікаційних аудитів) відповідно до вимог стандарту Global GAP, що є універсальним для виробників продукції як рослинництва, так і тваринництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як відомо, аудит — це систе­матичний, незалежний і документо­ваний процес отримання свідоцтв та об’єктивного їх оцінювання з метою встановлення ступеня виконання певних критеріїв. Критерії аудиту —
це сукупність вимог законодавства і стандарту Global GAP, політик та процедур підприємства, з якими порівнюються свідоцтва аудиту. У свою чергу, свідоцтва аудиту — це записи, викладення фактів чи інша пов’язана
з критеріями аудиту інформація, яку вдалося зібрати аудитору і яка може бути перевірена.
Аудит — це дієвий інструмент поліпшення та оптимізації процесів виробництва. Його систематичне проведення є не лише засобом моніторингу та верифікацій, але й основою системи постійного вдосконалення. Саме незалежний аудитор є найкращим арбітром, що фіксує моменти такого поліпшення (наскільки компанія просунулась вперед за певний проміжок часу) і допомагає керівництву підприємства визначитися з подальшими шляхами розвитку. Підхід SGS у цих питаннях є абсолютно прозорим та логічним, тому цей бренд представлений у понад 75 країнах.
У 1997 р. Європейською робочою групою з питань роздрібної торгівлі харчовими продуктами була розроб­лена система забезпечення безпеки сільськогосподарської продукції, що отримала назву EurepGAP. Основною причиною її появи стали все частіші випадки потрапляння на полиці супермаркетів плодоовочевої продукції з перевищенням максимально дозволених рівнів залишків діючих речовин пестицидів і нітратів та м’яса з підвищеним вмістом важких металів та антибіотиків.
Стандарт Global GAP періодично оновлюється, зараз діє його п’ята версія, яка є обов’язковою до виконання з 1 липня 2016 р. Загалом він являє собою перелік пунктів (вимог та рекомендацій), які мають бути виконані виробником і підтверджені незалежним аудитором. Ці вимоги поділені на три групи, що відрізняються «суворі­стю» щодо їх виконання: основні або обов’язкові, другорядні та рекомендовані. Щоб підприємство успішно пройшло сертифікаційний аудит, аудитор має підтвердити виконання 100% основних та 95% другорядних вимог стандарту. А щодо рекомендацій варто відзначити, що з кожною новою редакцією стандарту все більше з них стають вимогами, тож хоч вони й не впливають на результати аудиту, не зважати на них не можна.
Система Global GAP побудована таким чином, що частина вимог стосуються будь-яких господарств, які сертифікуються (All farms), а інші є специфічними для того чи іншого модуля залежно від виду господарської діяльності підприємства.
Загальними є наступні вимоги (базовий модуль для всіх підприємств незалежно від сфери виробництва):
     історія ділянки та управління нею;
     оцінка ризиків виробничої діяльності підприємства та управління ними;
     ведення записів та внутрішнього контролю, обов’язковість внут­рішніх аудитів, ефективне впровадження коригуючих дій відповідно до результатів попередніх аудитів;
     гігієна праці — навчання та контроль знань усіх працівників;
     соціально-побутове забезпечення персоналу та охорона праці, достатній рівень компетентності осіб, які працюють з хімічними речовинами;
     управління аутсорсинговими про­це­сами, в першу чергу з точки зору дотримання санітарно-гігієніч­них норм;
     управління відходами, повторне використання природних ресурсів;
     контроль забруднення навколишнього середовища;
     управління невідповідною продукцією, робота з рекламаціями;
     процедура відкликання/повернення;
     боротьба з підробкою харчових продуктів та біотероризмом;
     використання логотипа та номера сертифіката Global GAP;
     ідентифікація всіх процесів та продуктів/напівпродуктів із мож­ливістю їх відстеження;
     матеріально-сировинний баланс підприємства;
     декларація політики та цілей підприємства у сфері безпеки харчових продуктів.
Загальна кількість контрольних точок, які перевіряє аудитор за базовим модулем — 57. Лише 9 із них є рекомендаціями, а інші 48 — обов’язкові та другорядні вимоги, які мають бути виконані.
Решта контрольних точок різняться залежно від галузі (рослинництво, тваринництво й аквакультура). Оскільки в Україні є сертифіковані підприємства лише з рослинництва (Fruit&Vegetables та Combined Crops), зупинимось більш детально на вимогах саме цього модуля. У ньому 108 критичних точок, лише 5 із яких мають рекомендаційний характер, а інші обов’язково мають бути виконані. Загалом ці вимоги визначають наступні аспекти:
     посадковий матеріал: походження, якість та безпека, відсутність генетичних модифікацій, хі­мічна обробка, контроль якості власного садивного матеріалу, якщо такий є;
     ґрунти господарства та догляд за ними: технологічні карти, сівозміни, заходи щодо запобігання ущільненню, боротьба з вітровою та водною ерозією тощо;
     добрива (особливо мінеральні): чи дозволені до використання в Україні, дотримання вимог щодо зберігання і внесення; заборона використання органічних добрив із відстійників стічних вод населених пунктів;
     раціональне водокористування: інфраструктура для накопичення/зберігання/очистки іригаційних вод, прогнозування потреб, норми зрошення, зрошувальні системи; вода як можливе джерело забруднення;
     застосування пестицидів: чи дозволені до використання в Україні, умови зберігання та застосування, сертифікати якості та походження, інтегрована система захисту рослин, профілак­тика і моніторинг шкідливих об’єктів, дотримання передзбирального інтервалу, докази аналізу продукції на вміст залишків діючих речовин тощо;
     засоби механізації та вимірювальне обладнання: калібрування і повірка, дотримання умов експлуатації та зберігання.
Далі модуль ділиться на низку «підмодулів», таких як «Фрукти й овочі», «Технічні та зернові культури», «Посадковий матеріал», «Декоративні культури для озеленення», «Кормові культури» тощо. Для підмодуля Fruit&Vegetables виділено 53 контрольні точки, з яких лише 4 мають рекомендаційний характер. Вони мають на меті звернути особ­ливу увагу на таке:
     раціональне використання землі задля уникнення ризику мікробіологічного забруднення, контроль фумігації ґрунтів;
     субстрати: їх якість та безпека, можливості утилізації/переробки/повторного використання;
     попередження ризиків мікробіо­логічного забруднення продукції у передзбиральний період;
     збирання урожаю та післязбиральна доробка: дотримання санітарно-гігієнічних норм та процедур, задіяне обладнання, компетенція залучених працівників, контроль умов зберігання, логістика, боротьба з шкідниками.
Усі вимоги, а також чек-листи, за якими аудитори проводять перевірку підприємств, є у вільному доступі на сайті Global GAP, у т. ч. російською мовою. Прийнявши рішення сертифікувати своє підприємство після розробки та впровадження системи Global GAP, власник/керівник самостійно обирає акредитований сертифікаційний орган (їх перелік розміщений на офіційному сайті) для проведення сертифікаційного аудиту. Вперше такий аудит має проводитися виключно в період збирання врожаю, оскільки саме у цей час існують найбільші ризики хімічного, фізичного чи біологічного забруднення продукції. У подальшому аудит проводять щороку, адже за умовами стандарту строк дії виданого сертифікату не може перевищувати 12 місяців.
Впровадження системи Global GAP надає підприємству цілу низку переваг. По-перше, це можливість виходу на міжнародні ринки: сертифікати безпечності харчових продуктів Global GAP отримують підприємства у понад 120 країнах світу, а більшість торгових мереж Європейського Союзу працюють виключно з сертифікованими постачальниками плодоовочевої продукції. По-друге, сертифікат Global GAP — це гарантія безпеки продукції підприємства, тож вона стає більш конкурентоздатною на ринку, а це підвищує шанси власника на стабільну співпрацю з торговими мережами та великими оптовиками. По-третє, впровад­ження системи Global GAP — це систематизація усього виробничого процесу, що сприяє ефективнішому управлінню підприємством. Усі стандарти системи ISO побудовані на принципі Шугарта-Демінга «плануй — виконуй — перевіряй — дій» з акцентом на постійне вдосконалення, тож сертифікація допомагає розробити й запровадити заходи щодо підвищення ефективності внутрішніх процесів. Та й загалом репутація і міжнародне визнання системи безпечності харчових продуктів Global GAP зміцнюють імідж компанії.
Тож радимо не зволікати, а починати працювати вже сьогодні.  

В. Петренко, к. с.-г. н., керівник проекту ІП «СЖС Україна»

Карманный справочник «Определитель ...
Wednesday, 11 March 2015
Справочник карманного формата содержит материалы о самых распространенных в Украине болезнях и вредителях капусты.
ВИЙШОВ З ДРУКУ ЖУРНАЛ "ОВОЧІВНИЦТВО...
Friday, 14 December 2018
Грудневий номежурналу "Овочівництво" №12(163) 2018 вийшов з друку і чекає на читачів. За питаннями купівлі журналу телефонуйте у ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИтел.: +38 (044) 499-97-69 (68), +3...
Monday, 11 November 2013
Развитие растений в значительной степени зависит от качественной подготовки почвы и ухода за ней.
Monday, 01 April 2013
Неблагоприятные погодные условия в 2007 и 2010 годах привели к уменьшению производства овощей. В результате значительно выросли цены, что и повлияло на уровень потребления овощей в эти годы.
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир