Главное меню
Реклама

`

Сучасна технологiя вирощування огiрка у зимових теплицях

В Україні та світі сучасне промислове вирощування овочів у зимових теплицях має свої особливості.

В Україні та світі сучасне промислове вирощування овочів у зимових теплицях має свої особливості. Дедалі більшого значення набуває мало­об’ємна гідропоніка, за допомогою висококласних фахівців і комп’ю­терних технологій регулюються мікроклімат у спорудах, концентрація, час та кількість подачі води й живильного розчину, зволоження субстрату і повітря та інші показники життєдіяльності рослини.
Розсаду огірка для промислового вирощування в теплицях готують у розсадних відділеннях, де можна створити необхідні умови для швидкого росту й розвитку рослин у будь-яку пору року. Терміни сівби у такому разі визначають залежно від бажаних строків висаджування рослин на постійне місце (у овочеві теплиці), беручи до уваги, що розсаду огірка висаджують у віці 30 діб.
У IV світловій зоні за ФАР розсаду можна висаджувати у другій половині грудня або на початку січня, у V і VІ — у кінці листопада. Відтак для IV світлової зони (широта Києва) строк сівби припадає на 5–10 грудня.
Вирощують огірок у VI світловій зоні з 10 грудня до 1 липня, у IV і V — з другої половини грудня — початку січня до 5–10 липня, коли надходить огірок із відкритого ґрунту. У VI зоні можлива також перехідна культура, оскільки природні умови дають змогу вирощувати огірок і у грудні — січні. У літньо-осінній період у теплицях огірок вирощують із кінця серпня до середини-кінця листопада.

Вирощування розсади

У малооб’ємній гідропоніці для вирощування розсади використовують кубики з мінеральної вати, касети та розсадні столи.
Підготовку насіння до сівби починають із сортування. Сухе добірне насіння термічно обробляють, а за два тижні до сівби знезаражують. Перед висіванням його на 12 годин намочують у розчині мікроелементів з такими складовими: по 0,1 г борної кислоти, сульфату міді, сульфату цинку, сульфату марганцю, 0,02 г моліб­деново-кис­лого амонію тощо на 1 л води.
Просушене до сипкості насіння висівають по одній насінині у кубик. Касети розставляють у розсадному відділенні щільно одна до одної й зверху накривають прозорою плівкою. Часто їх виставляють на спеціальних гідро­ізольованих розсадних столах із автоматизованою подачею води і живильного розчину. Над грядами або столами на висоті 90 см від поверхні у три ряди розміщують опромінювачі загальною потужністю 300–400 Вт/м2. Температуру повітря у теплиці підтримують у межах 27…28°С.
Сходи з’являються на 2–3-тю добу. З їх появою температуру повітря знижують до 20…22°С, знімають плівку, вмикають опромінювачі й упродовж 3 діб опромінюють розсаду по 24 години, а у наступні 10–12 діб — по 16 годин на добу. Температура ґрунту в сонячні дні має становити 21…23°С, у похмурі дні та вночі — 18…19°С. Відносна вологість повітря — 70–75%. Розсаду помірно поливають теплою водою (25…26°С), доводячи вологість субстрату до 75–80% НВ.
Через 10–12 діб після появи сходів, коли добре розвинуться і майже з’єд­наються справжні листки, касети розставляють вільніше — так, щоб на 1 м2 припадало 20–28 рослин. Опромінювачі тепер розміщують у 4 ряди, і відстань між ними за шириною ланки має становити 1,6 м, за довжиною — 2 м, висота підвішування — 1,3 м. Загалом освітленість теплиці у цей період має становити 2500 лк додатково до сонячного світла. Для цього на одну півсекцію встановлюють 70 опромінювачів. Потужність опромінення — 120 Вт/м2. Упродовж 10–12 діб після розставляння касет рослини досвічують по 14 годин, а потім — по 12 годин на добу.
25–30-добова розсада огірків має добре розвинені 4–5 листків і готова до висаджування на постійне місце. За 1–2 доби до висаджування її добре поливають.

Висаджування в теплицях

У овочевих теплицях не пізніше ніж за місяць до висаджування розсади слід виконати такі підготовчі роботи:
     видалити рештки попередньої культури після знезараження їх обприскуванням сумішшю препаратів проти комплексу хвороб і шкідників;
     обробити шпалеру;
     провести вологу дезінфекцію стін і поверхні опор, цоколя, труб;
     відремонтувати обладнання;
     вимити скло даху й стін дезінфікуючим розчином.
Через 5–7 діб теплицю провітрюють. Під час дезінфекції температуру повітря у теплиці підтримують не нижче 10°С.
Розсаду бджолозапильних гібридів висаджують вручну за схемою 100 + 60 × 35–50 см, а в ангарних теплицях — 100–120 × 25–35 см із розрахунку по 2,5–3,5 рослини на 1 м2, партенокарпічних гібридів — за схемою 160 × 45–50 см по 1,5–1,3 рослини на 1 м2, короткоплідних — 160 × 30–35 см.

Промислове вирощування в зимових теплицях

Після висаджування розсаду поливають теплою водою (24…26°С) і виставляють живильні кубики з рослинами на мати з мінеральною ватою або кокосовою стружкою, які насичувалися водою два тижні. Для поливу за використання краплинного зрошення встановлюють по дві крапельниці до кожної рослини.
Через 2 доби рослини підв’язують до шпалери. Шпагат після обкручування навколо стебла і на нижньому міжвузлі зав’язують так, щоб кінець його не торкався поверхні ґрунту. Сильно натягувати його не можна, щоб не витягнути рослини з субстрату. Рослини партенокарпічних гібридів на кожному рядку підв’язують почергово до двох паралельних дротів за формою літери V, що полегшує догляд за рослинами і збирання плодів, а також поліпшує світловий режим.
Для утеплення теплиці по периметру стін з внутрішнього боку натягують поліетиленову плівку (на 1 га її витрачається 1300 м2). Існує й інший спосіб утеплення — закріплення двошарової плівки вздовж зовнішнього контуру стін теплиці. Для поліпшення світлового режиму і догляду за рослинами поверхню теплиці покривають білою поліетиленовою плівкою. Для догляду за рослинами та збирання плодів зазвичай вистачає одного кваліфікованого робітника на 1000 м2.
Режим вирощування бджолозапильних гібридів підтримують такий:
     від висаджування до початку плодоношення: відносна вологість по­вітря — 80–90%, вологість ґрунту — 70–80% НВ, температура повітря у сонячні дні — 26°С, у похмурі — 22…24°С, вночі — 18°С;
     у період плодоношення: відносна вологість повітря — 80–90%, вологість ґрунту — 90% НВ, температура повітря у сонячні дні — 28°С, у похмурі — 24°С, вночі — 20…21°С, температура ґрунту — 22…24°С.
Концентрацію СО2 підтримують у межах 0,07–0,1% за слабкої освітленості (до 10 клк) і 0,15–0,2% — за освітленості 20–40 клк, використовуючи газогенератори. Рівень вмісту СО2 в повітрі теплиць визначають газоаналізаторами. Рівень забруднення повітря чадним газом СО контролюють спеціальним газоаналізатором. Гранично допустима концентрація СО для теплиць — 20 мг/м3.
Режим вирощування партенокарпічних гібридів дещо інший:
     у період до плодоношення: відносна вологість повітря — 70–75%, вологість ґрунту — 70–80% НВ, температура повітря у сонячні дні — 22…24°С, у похмурі — 20…22°С, вночі — 17…18°С;
     у період плодоношення: відносна вологість повітря — 75–80%, вологість ґрунту — 85–90% НВ, температура повітря у сонячні дні — 24…26°С, у похмурі — 21…23°С, вночі — 18…20°С, температура ґрунту — 20…24°С.
Для профілактики надмірного утворення зав’язі у зимовий період, в умовах короткого світлового дня, доцільно не знижувати температуру повітря вночі нижче 22°С. У весняні місяці, за тривалої світлої частини доби, коли процеси утворення зав’язі сповільнені, задля їх посилення доцільно знижувати нічні температури до 16…17°С. Проте лише на короткий час, адже така температура активізує ріст вегетативної маси й уповільнює наливання плодів. Надалі температуру вночі слід тримати на рівні 20…21°С.
Мінеральне живлення виконують згідно з результатами діагностики та аналізу субстрату. Перший аналіз проводять через місяць після висаджування розсади, а якщо візуально видно симптоми порушення росту і розвитку рослин, то й раніше. Дози добрив для підживлення мають бути такі, щоб довести концентрацію поживних речовин у субстраті до оптимальних рівнів з урахуванням винесення основних макро- і мікроелементів з урожаєм.
Концентрований розчин макро- і мікроелементів для підживлення готують у спеціальних баках, з яких він підкачується у поливну воду й через систему краплинного зрошення надходить до рослин. У сучасних тепличних комбінатах концентрацію поживних речовин у поливній воді контролює й автоматично регулює за осмотичним тиском спеціальний концентрометр, який працює за принципом електропровідності мінеральних розчинів.
Підживлення молодих рослин починають із концентрації живильних речовин у поливній воді 25 кПа, а до часу активного плодоношення поступово доводять її до 49, а потім до 98 кПа осмотичного тиску. Після поливу розчином такої концентрації рослини протягом 3 хвилин поливають чистою водою (3 л/м2). Витрату добрив для підживлення визначають залежно від тривалості поливу, тобто від кількості розчину. Якщо живильних речовин не вистачає, розраховану дозу добрив вносять не за один, а за кілька поливів, не перевищуючи поливну норму води. Підживлення припиняють за місяць до закінчення вирощування культури.
Під час плодоношення раз у 20 днів проводять також позакореневе підживлення мікро- і макродобривами шляхом обприскування. Щоб визначити, чи достатньо рослини забезпечені мікроелементами, роблять агрохімічний аналіз субстрату й листків рослин. Оптимальні рівні забезпечення огірків мікроелементами подано у таблиці.
Якщо вміст мікроелементів у субстраті та листках нижче оптимального, готують маточний розчин для підживлення у таких дозах, г/л: борної кислоти — 1,6, заліза хелатного — 18,9 або сульфату заліза — 12,6, сульфату марганцю — 1,2, сульфату цинку, сульфату міді, йодистого калію — 0,2. 10 мл цієї суміші розчиняють у 10 л води чи розчину макродобрив і вносять шляхом обприскування з розрахунку 25–30 л/100 м2 теплиці. Краще робити це у похмуру погоду або у вечірні й ранкові години, коли інтенсивність сонячної інсоляції невисока.
Водний режим регулюють так, щоб від висаджування розсади до початку утворення плодів підтримувати вологість у межах 70–80% НВ, у період від початку утворення плодів до першого збирання — 75–80 і від першого збирання до кінця вегетації — 85–90% НВ. Коефіцієнт водопостачання огірка за вегетацію становить 18–20 л/кг. Частина води випаровується з поверхні, а 10–15% потрапляє у дренажну систему. Зменшити витрати води можна, розраховуючи норми поливу відповідно до суми сонячної інсоляції.

Формування рослин

Формування рослин огірка — важлива процедура, від якої великою мірою залежать кількість і якість урожаю. Кущі слід формувати правильно й регулярно — не рідше, ніж раз на тиждень. Огірки ростуть швидко, і упустивши момент, можна отримати рослини з довгими бічними розгалуженнями, які легко пошкодити, оскільки вони дуже крихкі. Одночасно на пагонах слід видаляти чоловічі квітки, вусики, а також хворі або пожовклі листки, щоб на них не витрачалися даремно поживні речовини. З цієї ж причини треба вчасно зривати плоди у міру їх дозрівання.
Формування бджолозапильних гібридів із жіночим типом цвітіння:
з нижніх 3–4 пазух листків видаляють зав’язі і бічні пагони на початку їх утворення. Це сприяє інтенсивному росту стебла у товщину, що важливо для нормального росту плодів у період масового плодоношення. У четвертому і вищих міжвузлях до висоти 1 м бічні пагони прищипують над другим вузлом (два листки і два плоди), у середній частині стебла (1–1,5 м) на них залишають по 2–3 листки та 2–3 плоди, а у верхній (1,5–2,2 м) — по 3–4.
Основне стебло виводять на шпалерний дріт і підв’язують, а верхівку прищипують на 3–4 листки вище дроту. З пазух листків над дротом залишають 2–3 бічні пагони, опускають їх донизу і прищипують на висоті 1–1,2 м від поверхні ґрунту. Бічні пагони на цих стеблах прищипують на один листок і один плід. Якщо зав’язі утворюються слабко, пагони, що ростуть донизу, прищипують через 7–8 вузлів. Гібриди, які погано реагують на прищипування верхівки основного стебла, не прищипують, а частину стебла над дротом нагинають, один раз обкручують навколо дроту, прив’язують до шпалери й опускають донизу біля стебла сусідньої рослини. Бічні пагони прищипують на два листки.
У партенокарпічних гібридів на основному стеблі на висоті 50–60 см видаляють жіночі квітки і бічні пагони. У нижньому ярусі (до висоти 1 м) бічні пагони прищипують на 1 листок і 1 плід, у середньому (до 1,5–1,7 м) — на 2 листки і 2 плоди, а у верхньому (до шпалерного дроту) — на 3–4 листки і 3–4 плоди. Основне стебло виводять на 15–20 см вище шпалерного дроту на 2–3 вузли й прищипують верхівку. 2–3 бічні пагони, які виростають із пазух листків над дротом, опускають донизу й прищипують, коли вони досягають висоти 1 м від поверхні ґрунту. Бічні пагони другого порядку в нижньому ярусі видаляють, у середньому залишають по одному плоду і листку, а у верхньому прищипують на 2–3 зав’язі та листки. Запізнення з прищипуванням і видаленням перерослих пагонів (20–30 см) призводить до ослаблення рослин та зниження врожайності.
Іноді бічні пагони не ростуть зовсім, або утворюються короткі букетні пагони. Це пов’язано з порушенням режиму живлення (висока концентрація ґрунтового розчину), пересушуванням ґрунту, підвищенням температури за короткого світлового дня, перевантаженням основного стебла плодами або тривалою похмурою погодою.
Оптимальне навантаження на основ­не стебло від низу до шпалери для довгоплідних гібридів переважно жіночого типу цвітіння становить 6 плодів, виключно жіночого типу — до 10, для короткоплідних гібридів — до 14–16 плодів за рахунок подвійних зав’язей у пазухах верхніх листків. Перші зав’язі у гібридів жіночого типу цвітіння, в т. ч. короткоплідних, краще залишати, починаючи з висоти 0,8 м: у середній частині стебла — через одну зав’язь, у верхній — усі. Зайві жіночі квітки видаляють з основного стебла у ранній фазі, до розпускання віночка.
Плоди з основного стебла знімають, коли вони досягають маси 200–250 г. Оптимальна маса плодів довгоплідних гібридів у першу половину плодоношення становить 300–350 г, у другу — 500 г.
Існують й інші варіанти формування рослин після досягання шпалерного дроту. Коли основне стебло переростає дріт, його легенько нагинають до шпалери, 1–2 рази обкручують навколо дроту, прив’язують шпагатом (вісімкою) і прищипують верхівку, залишивши 4 листки на горизонтальній частині стебла. Один пагін із першої листкової пазухи над шпалерою видаляють, щоб він не затіняв листки на головному стеблі, а три пагони з пазух інших листків опускають донизу в горизонтальному проміжку між сусідніми рослинами й прищипують через кожні 50 см, залишаючи пагін подов­ження. Бічні пагони другого порядку прищипують на 1 листок і плід.
Таким чином рослини формують упродовж 2–2,5 місяців від висаджування. З початком масового плодоношення стежать за тим, щоб бічні пагони не виходили у міжряддя, прищипують їх, не враховуючи кількості листків і зав’язі, та спрямовують у бік рядка. Систематично видаляють пожовклі нижні листки й деформовані плоди, а також чоловічі квітки й пагони, з яких зняті плоди і не сформувалися нові зав’язі. Коли утворюються вусики, їх вирізають ножем чи спеціальними ножицями. Стебла у міру росту обкручують навколо шпагату.
За вирощування бджолозапильних гібридів огірка у теплиці ставлять один вулик із бджолами на кожні 1600 м2. Партенокарпічні гібриди запилення бджолами не потребують.
Плоди короткоплідних гібридів збирають через кожні 1–2 доби, довгоплідних — через 2–3 доби. Плоди зрізають ножем, складають у ящики чи пластикові лотки, вивозять у центральний прохід теплиці й перевантажують на піддони.

Захист вiд шкiдникiв i хвороб

У теплицях застосовують профілактичні, агрохімічні, біологічні та хімічні заходи захисту. Системні препарати для боротьби з хворобами і шкідниками вносять через централізовану систему краплинного поливу. Робочий розчин готують у спеціальному пункті й подають у теплиці через систему трубопроводів із шланговою роздачею по секціях.
Після останнього збирання плодів рослини разом зі шпагатом, горщечками і кокосовими матами вивозять та утилізують. Дощувальні труби і регістри надґрунтового обігріву піднімають та навішують на кронштейни опор­них стояків. Проводять дезінфекцію поверхні стін, стояків і готують теплицю до наступного сезону.  

О. Улянич, д. с.-г. н., професор,
Л. Сорока, к. с.-г. н.
Н. Воробйова, к. с.-г. н.,
І. Діденко, викладач,
Уманський національний університет садівництва

Визначник хвороб та шкідників карто...
Wednesday, 11 July 2018
Довідник кишенькоговго формату містить матеріали про найпоширеніші в Україні хвороби і шкідників картоплі.
Карманный справочник «Определитель ...
Wednesday, 11 March 2015
Справочник карманного формата содержит материалы о самых распространенных в Украине болезнях и вредителях капусты.
Tuesday, 16 January 2018
Чтобы получить хороший урожай брокколи, нужно знать биологические особенности этой культуры и некоторые секреты ее выращивания.
Tuesday, 20 December 2011
Январь Зима в зените В Крыму снежный ковер можно увидеть достаточно редко. Вчера снег выпал, а сегодня уже растаял, влага ушла в грунт. А когда выпадет еще раз предугадать трудно. Зима. И дел вроде бы...
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир