Главное меню
Реклама

`

Фiтоактивнiсть ґрунту

Органічні речовини є невід’ємною складовою будь-якого ґрунту. Залежно від походження та концентрації, вони справляють рістстимулюючий або інгібуючий ефект на рослини.

Органічні речовини є невід’ємною складовою будь-якого ґрунту. Залежно від походження та концентрації, вони справляють рістстимулюючий або інгібуючий ефект на рослини.
Звісно, чинників, які мають фітотоксичний ефект, безліч — це і пестициди, і високий вміст різноманітних металів та біофільних елементів живлення, мікотоксини, сполуки фенольної природи, що утворюються під час розкладання органічних решток, різні кислоти тощо. Але найбільш цікавим і найменш дослідженим, на мою думку, є питання алелопатичної взаємодії рослин.
Процес виділення речовин у навколишнє середовище відбувається по­стійно і є нормальною функцією рослинного організму. Яскравим прикладом може слугувати феномен Crown shyness (сором’язливість крони), який полягає в тому, що крони деяких видів дерев ніколи не змикаються.
Усі без винятку рослини виділяють у навколишнє середовище цілу низку найрізноманітніших речовин: суміш органічних кислот, вітаміни, ферменти, аміак, цукри, альдегіди, кетони, складні спирти, ефірні масла, фітогормони тощо. Тому кожен із нас відчуває аромат квітів або хвої, набубнявілих бруньок, прілого листя… Навіть родючий ґрунт має свій особливий запах: пориста структура, глинисті часточки і гумус завдяки своїй колоїдній природі сприяють адсорбції цих речовин, а під час дощу вони частково виштовхуються у повітря, і ми можемо відчути «запах землі», або петрикор. Крім того, леткі речовини ґрунту впливають на смакові якості рослинної продукції. Це питання науково майже не досліджувалося, але виноградарі стверджують, що на «букет» вина дуже впливають особливості ґрунту.
Кореневі системи виділяють майже всі типи водорозчинних органічних сполук. Кількість і склад цих виділень визначається видовими і сортовими особливостями рослин. Наприклад, кореневі виділення коноплі пригнічують пирій, у виділеннях вівса знайдено речовини типу лактонів, а яблуня через корені виділяє флоридзин, який ускладнює ріст молодих саджанців. Склад цих виділень також мало досліджений, хоча саме вони відповідають за ґрунтовтому та сумісність рослин у агроценозах. Відтак, дослідження у цій сфері необхідні для створення ефективних біопрепаратів не лише фунгіцидної та інсектицидної, але й гербіцидної дії.
Речовини, які вивільняються в процесі розкладу рослинних решток, також справляють неоднозначний вплив. Скажімо, з практики відомі приклади прояву фітотоксичності пожнивних решток кукурудзи для зернових, зокрема і для самої кукурудзи. Отже, можна зробити висновок, що недаремно ще наші предки ввели поняття сівозміни.
Для з’ясування фітоактивності ґрунту нами було проведено біотести на проростання насіння редьки олійної та ярого ячменю сорту Докучаєвський 15. У лабораторному досліді порівнювали ріст і розвиток тестових культур, які пророщували на чорноземі типовому агрогенного та постагрогенного використання, відібраному під різними фітоценозами.
Для досліджень обрали чорноземи типові глибокі з дослідного поля ХНАУ ім. В. В. Докучаєва, де вирощували озиму пшеницю (ПЛН-4-35) (оранка на глибину 23–25 см) та соняшник (ПЛН-4-35) (25–27 см), а також чорноземні ґрунти закритого (вегетаційний будиночок) та відкритого ґрунту (оранка 25 см) на краплинному зрошенні. З постагрогенних варіантів досліджували переліг із 1946 р., ий переліг з 1972 р., а також ґрунти з-під дуба (лісосмуга, насаджена у 1946 р.), берези, модрини, сосни та смереки (насадження 1972 р.).
Ступінь фітоактивності ґрунту розраховували за зміною довжини корінців і проростків порівняно з контролем, вираженою у відсотках. Критерієм негативного чи позитивного впливу фітоактивності за цією методикою є різниця довжини проростків чи коренів рослин порівняно з контролем більше 20%.
У якості контролю використовували ті самі культури, що вирощували на піску з поливом, де було отримано такі результати: редька:
     паростки — 5,68 см, корінці — 78,98 см;
     ячмінь: паростки — 629,5 см, корінці — 817,9 см.
Насіння в кількості 20 шт. закладали у чашки Петрі з ґрунтом досліджуваних ділянок. Спеціальної обробки (страти­фі­кація, скарифікація тощо) не проводили. Пророщування виконували в термостаті за температури 28°С із поливом Н2О до 60% повної вологоємності.
У ході дослідження зафіксовано позитивний вплив на ріст та розвиток обох тестових культур у варіантах ґрунту, відібраних під дубом та на перелозі. У варіанті закритого ґрунту із зрошенням виявляється фітотоксична дія на проростання обох тест-культур у зв`язку з тим, що там ведеться інтенсивне землеробство, і ґрунт втрачає свою головну особливість — родючість. Це пояснюється підвищеним вмістом солей, що надходять у ґрунт разом із зрошувальною водою, та підвищеною лужною реакцією ґрунтового розчину (pHводн. 8,0).
Як видно з рис. 1, значний вплив на ріст паростків та коренів редьки (відхилення від контролю більше 20%) справляв ґрунт з-під дуба (паростки 7,34 см, 29%; корінці 110,64 см, 40%). Позитивну дію на ріст коренів мали також ґрунти з-під берези (100,51 см, 27%) та сосни (98,42 см, 25%). Негативно впливали на ріст коренів редьки зразки закритого ґрунту (57,19 см, –28%) та з-під соняшнику (57,96 см, –27%). Тобто ґрунти агрогенного використання, як показали досліди, мають незначну фітотоксичну дію на коріння редьки, і навпаки, всі варіанти постагрогенного використання ґрунтів, окрім перелогу кошеного, справляють хоч і незначний але стимулюючий вплив.
На насіння ячменю (рис. 2) суттєвий позитивний вплив мали ґрунти з-під дуба (паростки 1009,5 см, 60%; корінці 1383,2 см, 69%), з перелогу (паростки 914,0 см, 45%; корінці 1223,9 см, 50%) та з-під соняшнику (паростки 799,6 см, 27%; корінці 1187,4 см, 45%). Добре впливав на ріст лише надземної частини зразок з-під модрини (паростки 850,8 см, 35%). Загальний негативний вплив зафіксовано у варіантах сосни (паростки 446 см, –29%; корінці 625,4 см, –24%) та закритого ґрунту (паростки 427,9 см, –32%; корінці 464,5 см –43%).
У решті варіантів відмічено неоднакову реакцію тестових об’єктів, що є наслідком наявності в ґрунті речовин різної хімічної природи, які по-різному впливають на досліджувані параметри. Подібний дослід із пророщенням на фільтрувальному папері з поливом водними витяжками показав схожі результати, але прослідковувався більш виражений негативний вплив практично всіх варіантів, крім перелогу та соняшнику, де, навпаки, спо­стерігався більш позитивний вплив на тестові культури.
Отже, незаперечним є той факт, що ґрунт акумулює в собі алелопатично активні речовини, однак вони частково вимиваються опадами, розкладаються мікроорганізмами і зв’язуються з ґрунтовим колоїдним комплексом, що призводить до зниження їх токсичності. Запобігати та усувати токсикоз ґрунтів допомагають такі заходи, як: введення або зміна сівозміни; використання сидератів; удосконалення систем обробітку ґрунту та удобрення, зокрема внесення органіки, цеоліту; хімічна меліорація; застосування біопрепаратів; регулювання водно-повітряного режиму тощо. Особливо ефективним заходом нівелювання алелопатичного впливу буде використання разом із протруювачами рістстимулюючих речовин органічного походження: гуматів, амінокислот, фітогормонів тощо.  

С. Рєзнік, агроном

Определитель вредителей и болезней ...
Thursday, 24 March 2016
Карманный справочник Определитель вредителей и болезней огурца
Карманный справочник «Определитель ...
Wednesday, 11 March 2015
Справочник карманного формата содержит материалы о самых распространенных в Украине болезнях и вредителях капусты.
Thursday, 03 October 2013
Среди питательных и богатых витаминами овощей, потребляемых как в свежем, так и в консервированном виде, важное место занимает перец сладкий....
Thursday, 30 August 2012
С использованием простых (парных) и насыщающего скрещиваний географически отдаленных форм созданы новые сорта фасоли овощной разных групп созревания (Аришка, Золушка, Креолка, Лика, Магура, Миробела, Мрия, Настена, Пагода, Рашель, Сакфит и Фанта...
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир