Главное меню
Реклама

`

Шкiдники динi

Диня — одна з улюблених культур багатьох українців. Її плоди мають відмінні смакові якості, тож їх зазвичай вживають у свіжому вигляді на десерт.

Диня — одна з улюблених культур багатьох українців. Її плоди мають відмінні смакові якості, тож їх зазвичай вживають у свіжому вигляді на десерт. У тих плодах міститься значна частина цукрів (13%), азотистих речовин, жирів, клітковини, органічних кислот, вітамінів С, В1, РР, фолієвої кислоти і провітаміну А, а також багато заліза.
У наш час диню вирощують майже повсюдно, і одним із важливих завдань є її захист від шкідливих організмів. Найбільш поширеними шкідниками, що завдають суттєвої шкоди цій культурі, є баштанна попелиця, динна муха, звичайний павутинний кліщ та ін.
Баштанна, або бавовникова попелиця (Aphis gossypii Glov.) поширена у нашій країні повсюдно. Крім баштанних культур, вона пошкоджує перець, баклажани, а також бур’яни — колоніями заселяє нижній бік листків і пагонів та висмоктує з них соки. З часом листки на уражених рослинах скручуються, квітки та зав’язь опадають. Крім того, попелиця є переносником багатьох вірусних захворювань, а на її цукристих виділеннях поселяються гриби, які впливають на асиміляцію й обмін речовин у листках.
Дорослі комахи A. gossypii бувають безкрилі та крилаті. Тільце безкрилої самки овальне, завдовжки 1,2–2,1 мм. Забарвлення — жовте, темно- та чорно-зелене, сокові трубочки чорні, вусики сягають ¾ довжини тіла. У крилатих особин тільце завдовжки 1,2–1,9 мм, голова і груди чорні, вусики трохи довші, ніж у безкрилої самки, а трубочки й хвостик — дещо коротші. Личинки забарвлені світліше, ніж дорослі комахи. Зачатки крил у німф з’являються у другому личинковому віці.
Розмножується баштанна попелиця тільки партеногенетично. Безкрилі незапліднені самки, а іноді й личинки зимують у сховищах чи на рослинах у теплицях, часто під розетками прикореневих листків бур’янів. Після зимівлі шкідник з’являється на бур’янах і культурних рослинах, зокрема гарбузових. Перші його покоління представлені безкрилими особинами, а згодом з’являються крилаті самиці. Розвиток одного покоління триває 7–10 днів, а всього за вегетацію може розвиватись від 10 до 20 поколінь. Плодючість самки — до 40 личинок.
Оптимальними умовами для розвитку A. gossypii є температура 23…25°С і відносна вологість повітря 80–85%. Температура понад 30°С пригнічує розвиток шкідника. У той же час, він витримує морози до –10°С, тож у теплицях, оранжереях і парниках може розмножуватись протягом усієї зими.
Заходи боротьби: знищення рослинних залишків і бур’янів, які є основними резерваторами шкідника; застосування дозволених до використання в Україні інсектицидів.

Динна муха (Myiopardalis parda­lina Big.) пошкоджує дині, огірки, кавуни тощо. Раніше вона була поширена тільки в Єгипті, Індії та Ірані, потім часто зустрічалася в Закавказзі, а нині поширена й у північних регіонах, де в окремі роки втрати урожаю через неї сягають 50% і більше.
Довжина дорослої самиці мухи — 6,5–7, самця — 5,5–6 мм. Тіло жовтуватого кольору з золотистими волосками та чітко вираженими темними плямами округлої форми на середньоспинці. На крилах чотири жовті поперечні смуги. Черевце блідо-оранжеве, також вкрите волосками. Яйця продовгуваті, блискучі, молочно-білого кольору, завдовжки 1 мм. Личинки білі, іноді з жовтуватим відтінком, довжиною 8–10 мм, циліндричні, без ніг, голова не виражена, на останньому сегменті є два виступи. Несправжній кокон жовто-бурий завдовжки 7–8 мм.
Тривалість життя личинки динної мухи — в середньому 10 днів. Потім вона покидає плід, мігрує у ґрунт на глибину до 15 см і заляльковується. Через 2 тижні з’являється нове покоління мух.
Зимує шкідник у вигляді пупарія у ґрунті, на глибині до 15 см. Початок весняного льоту спостерігається у період цвітіння дині та формування плодів, коли температура становить 18°С. Мухи живляться соками плодів, а через тиждень самки починають відкладати яйця — по одному під шкірку плодів упродовж 20–30 діб, загалом до 130 шт. Розвиток яєць триває 2–7 днів. Після відродження личинки проникають у плоди, де роблять ходи у м’якоті й розвиваються протягом 10–20 днів, а потім мігрують у ґрунт. Інколи личинки можуть залишатися всередині плодів. Виявити пошкоджені плоди можна за отворами у шкірці, які мають буре забарвлення.
Заходи боротьби: проведення сівби у ранні строки; знищення рослинних залишків, бур’янів, недозрілих плодів; застосування дозволених до використання в Україні інсектицидів.

Звичайний павутинний кліщ (Tetranychus urticae Koch.) — небезпечний шкідник овочевих культур. Зазвичай пошкоджує диню, огірок, кавун, баклажан, перець. Живиться соком рослин, перебуваючи під павутиною на нижньому боці листків. Першим симптомом пошкодження рослин кліщами стає поява окремих світлих плям. Пошкоджені листки жовтіють і опадають, рослини пригнічуються, відстають у рості, що призводить до значного (часом до 60%) зниження врожаю.
Доросла самка T. urticae широкоовальної форми, довжина тіла — близько 0,4 мм. Самці значно менші за розмірами, з видовженим і звуженим до заднього кінця тілом. Колір комах залежить від стану кормової рослини і періоду року. Самки літніх поколінь зазвичай жовтувато-зеленого кольору з темними плямами вздовж боків. Яйця кліщів кулясті, прозорі з зеленуватим відтінком. Личинки мають форму півкуль з трьома парами ніг. Німфи схожі на дорослих комах, але дещо менші за розмірами.
Як правило, шкідник розмножується у суху, жарку погоду. За оптимальних умов (температура повітря 29…30°С, вологість 35–55%) самка відкладає близько 150 яєць. Період ембріонального розвитку шкідника — 3–5 діб. Личинки після трьох линьок перетворюються на дорослих комах. Протягом року розвивається 15–22 покоління шкідника.
Восени, коли рослин у теплиці немає, павутинні кліщі мігрують на бур’яни, а після зимової діапаузи знову переселяються на тепличні культури. Поширюються вони з інвентарем, тарою, одягом працюючих тощо.
Заходи боротьби: знезараження ґрунту в теплиці термічним або хімічним способами; чергування культур у сівозміні; знищення рослинних залишків, застосування до­зволених до використання в Україні акарицидів.

Росткова муха (Delia platura Mg.) також поширена в Україні повсюдно. Пошкоджує сходи дині, огірків, гарбуза, соняшнику та інших культур.
Комаха завдовжки 3–6 мм жовто-сірого кольору, середньоспинка з коричневим нальотом і трьома темно-коричневими смугами, черевце сіре з вузькою поздовжньою чорною смугою, на сірій голові — світло-оранжева оксамитова лобна смуга. Яйце біле, видовжене, розміром 1 мм. Личинка останнього віку завдовжки до 7 мм, брудно-білого кольору, м’ясиста, звужена до переднього кінця; задній кінець косо обрубаний із низкою конічних виступів з країв. Пупарій завдовжки 4–5 мм, жовто-бурий, на задньому кінці чотири зубчики.
Зимує шкідник у вигляді пупарія у ґрунті на глибині до 10 см. Літ його починається на початку травня. Яйця він відкладає на вологий ґрунт під грудочками. Ембріональний розвиток триває 2–10 днів. Відроджені личинки проникають у рослини і починають живитися. Їх розвиток триває 30–40 днів. Залялькування відбувається у ґрунті на глибині 3–7 см.
За рік росткова муха дає три генерації. Літ зимуючої починається у травні, першої літньої — у червні, а другої — наприкінці липня. Найбільшої шкоди завдають личинки першої генерації, які пошкоджують сходи.
Заходи боротьби: знищення рослинних решток; проведення сівби в оптимально ранні строки; передпосівне внесення в ґрунт гранульованих інсектицидів.
Тютюновий трипс (Thrips tabaci Lind.) найнебезпечніший для огірків, але може пошкоджувати також дині, томати, буряки. Шкоди завдають дорослі комахи й личинки, висмоктуючи соки з нижнього боку листків. Ушкоджені листки жовтіють, засихають, рослини відстають у рості, а іноді й гинуть. Крім прямої шкоди, трипс сприяє поширенню вірусу мозаїки огірка.
Імаго T. tabaci 0,8–0,9 мм завдовжки, світло-зеленого або коричневого кольору, з тонким довгастим тілом, вузькими крилами, облямованими бахромою волосків, та семичлениковими вусиками. Яйця білі, 0,26 × 0,12 мм, ниркоподібні. Самки відкладають їх по одному під епідерміс нижнього боку листків, попередньо прорізуючи епідерміс яйцекладом, по 3–4 шт. за добу (загалом до 100 шт.). Розвиток яйця триває 3–5 діб. Німфи — до 0,8 мм завдовжки, блідо-жовті, із зачатками крил, що заходять за середину черевця. Личинки живляться на нижньому боці листка протягом 8–10 діб, а потім переходять у ґрунт, де й завершують розвиток, перетворюючись на імаго.
Дорослі комахи трипса зимують під рослинними реш­т­ками, у верхньому шарі ґрунту, в різному смітті. У теплицях вони з’являються наприкінці лютого — у березні та починають живитися рослинними соками.
Оптимальні умови для розвитку тютюнового трипса: температура повітря 25…30°С і відносна вологість 80–85%. В умовах теплиць за рік розвивається 6–8 поколінь.
Заходи боротьби: знищення рослинних залишків і бур’я­нів, що стають резерваторами шкідника; застосування імунологічного та біологічного методів — використання стійких сортів і хижаків: клопа макролофус (Macro­lophus nubilis H.S.) і кліща амблюсейус (Amblyseius Mekenzier Scn. et Pr).

Озима совка (Scotia segetum Schiff.) — дуже поширений поліфаг. Пошкоджує близько 150 видів рослин із 36 родин, у т. ч. озимі зернові, кукурудзу, просо, картоплю, буряки, овочеві, баштанні, соняшник, рицину.
Метелик у розмаху крил має 34–45 мм. Передні крила буро-сірі з кільце-, нитко- та клиноподібною чорними плямами, а задні — майже білі. Гусениця землисто-сіра з жирним блиском, 42–52 мм завдовжки. Лялечка коричнева, 16–20 мм. Яйце біле напівкулясте з 45–48 реберцями, 0,5–0,6 мм у діаметрі.
Зимують гусениці 6-го віку, які можуть витримувати зниження температури до –18°С, у ґрунті на глибині 10–25 см. Навесні, коли ґрунт прогрівається до 10°С (середина квітня), вони починають підніматися у верхній шар ґрунту, де і заляльковуються. Лялечка розвивається 25–35 днів. Літ метеликів у сутінках та вночі відбувається з початку травня до початку червня. Живляться вони нектаром квітучих рослин. Удень метелики неактивні. Яйця відкладаються з середини травня на полях із рідкою рослинністю на нижній бік нижніх листків, на сухі рослинні рештки, поверхню ґрунту. Ембріональний розвиток триває 5–10 днів.
Гусениці вдень живуть у нірках, підгризаючи рослини на рівні кореневої шийки, а вночі пошкоджують надземні частини рослин. За ніч одна гусениця може знищити 10–15 рослин. Розвиваються вони 24–36 днів, а за зниження температури дещо довше. З ІІІ декади червня дорослі гусениці мігрують у ґрунт на глибину 1–6 см, де перетворюються на пронімфу, а через 2–10 днів — на лялечку. Лялечка розвивається 11–14 діб, і загалом перше покоління завершує розвиток протягом 50–70 днів.
Через 11–14 діб вилітають метелики другого покоління, літ яких триває близько двох місяців. Яйця вони зазвичай відкладають у серпні, і гусениці з’являються наприкінці того ж місяця. Вони пошкоджують буряки, моркву, картоплю, кукурудзу та озимі злаки, через що совка й отримала назву «озима».
На більшій частині України озима совка розвивається у двох поколіннях, а у північних і особливо у північно-західних областях — в одному. Сприятливими умовами для розвитку шкідника є наявність великої кількості квітучих рослин у період льоту метеликів і високий рівень виділення нектару, яким вони живляться.
Заходи боротьби: знищення рослинних залишків і бур’янів, що слугують резерваторами шкідника, застосування дозволених до використання в Україні інсектицидів. З біологічних заходів — застосування дворазового випуску трихограми з розрахунку 50 тис. особин/га.  

Н. Скрипник, к. б. н., зав. відділом карантину рослин Інституту захисту рослин НААН

Визначник хвороб та шкідників карто...
Wednesday, 11 July 2018
Довідник кишенькоговго формату містить матеріали про найпоширеніші в Україні хвороби і шкідників картоплі.
Fresh Business Expo розпочне вдоско...
Friday, 09 November 2018
Через місяць Fresh Business Expo розпочне вдосконалену версію себе 2018 року! Цього року організатори додають тепличний сектор. Тепличні технології в Україні набувають значної актуальності. З часом ця галузь стане ще більш прибутковою, оскільки є попит на продукцію та сприятливі умови для розвитку....
Friday, 01 June 2018
Професіонали іспанської компанії Atlantica Agricola понад 35 років створюють унікальні формуляції спеціальних мікродобрив, які мають поживну, антистресову та активуючу дію.
Thursday, 03 October 2013
Овощеводство может гордиться своими успехами, но в то же время появляется множество новых проблем, требующих безотлагательного решения....
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир