Главное меню
Реклама

`

Поточна кон’юнктура ринку картоплi в Українi

На жаль, на плодючих українських землях картопля далеко не завжди приносить гідний прибуток тим, хто її вирощує.

Закінчення.
Початок у №10, 2017 р.

Рентабельнiсть

На жаль, на плодючих українських землях картопля далеко не завжди приносить гідний прибуток тим, хто її вирощує. У неврожайні роки збагачуються ті, хто має що продати, і потерпають від дорожнечі споживачі. Коли ж вродило надміру, виробники зазнають збитків, оскільки ціни продажу не перекривають навіть понесені витрати.
У останні роки рівень рентабельності виробництва картоплі знижувався через значне зростання його собівартості. Так, у 2015 р. цей показник збільшився порівняно з 2014 р. на 30,1% і становив 1943,4 грн/т (табл. 10). У два попередні роки першість за показником собівартості виробництва займала Чернівецька область, тому в 2015 р. картоплі там було вироблено лише 4 центнери.
Різниця між максимальною і мінімальною виробничою собівартістю у сільськогосподарських підприємствах у 2015 р. становила 3518,4 грн/т (табл. 11). Мінімальним цей показник був у господарствах Дніпропет­ровської області (1410,2), а максимальним — у Луганській (4928,6 грн/т).
Ціна реалізації 1 т картоплі у 2015 р. порівняно з 2013 р. зросла на 35,5% і становила 2516,1 грн/т. У 10 областях вона була нижчою, ніж середня по Україні. Найнижчі ціни, до 2 тис. грн/т, було зафіксовано у Хмельницькій і Тернопільській областях, а найвищі, у 1,7–2 рази більше, ніж у середньому по країні — у Луганській і Харківській. У середньому ціна реалізації картоплі зросла порівняно з 2014 р. на 17,2% за збільшення повної собівартості на 3% (табл. 12).
Завдяки росту цін реалізації збільшилися й прибутки виробників. У середньому в 2,7 рази порівняно з 2014 р., до 490,9 грн/т. Найбільш збитковим виробництво другого хліба було то­ді у Волинській області (–393,6 грн/т), а найприбутковішим — у Харків­ській (+2500 грн/т), де становило всього 70 т. Першість же у прибутковості картоплярства належить Дніпропетровській області, частка якої у валовому виробництві становила 8,8%, а прибуток на кожній тонні реалізованої продукції — 1706,8 грн.
Стабільно ефективним виробництво картоплі в останні роки залишається у Одеській області, де у 2015 р. прибуток склав 1394,9 грн/т, проте там виробляють лише 1% валового збору бульб по Україні. Крім Волинської області, збитковим другий хліб був на Вінниччині, Донеччині та Миколаївщині (табл. 13).
Рівень рентабельності виробництва картоплі в Україні у 2015 р. становив 24,2%, що на 15 в.п. більше порівняно з попереднім роком. Понад 100% рентабельності зафіксовано лише у Харківській області, від 85 до 100% — у Дніп­ро­петровській і Кіровоградській. Картоплярі Чернігівської області закінчили рік із показником рентабельності 23,8%, Львівської та Київської — 0,9, Черкаської — 48,4, Житомирської — 12,1% (рис. 2–3).
Зведені показники ефективності вирощування картоплі в Україні подані у табл. 14.
Незважаючи на значне зменшення виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах, її валове виробництво та споживання на душу населення не скоротилися завдяки приватним господарствам. Фонд споживання картоплі в Україні становить 6 млн т, що дає можливість забезпечити раціональну норму споживання 124 кг/особу (мінімальна — 96 кг).
Як відомо, лідерами за обсягом споживання картоплі на душу населення є пострадянські країни: Білорусь — 181 кг, Киргизія — 143, Україна — 139, Росія — 131, Литва — 116, Латвія — 114, Казахстан — 103 кг. Для порівняння, середньостатистичний американець споживає за рік 54 кг картоплі. Втім, і у нас попит на другий хліб з роками помітно знижується. Хоча й не так швидко, адже небагатим людям картопля часто замінює дорожчі продукти тваринного походження, зокрема молоко і м’ясо. М’яса, до речі, в Україні споживається вдвічі менше, ніж передбачено нормами.
У той же час, за виробництвом картоплі на душу населення Україна займає третє місце у світі після Білорусі й Нідерландів. Близько 30% вирощених бульб, непридатних за якістю для споживання і переробки, відправляють на корм худобі. Хоча з позицій економіки вигідніше продати картоплю (якщо вона стандартна) і купити для худоби зерно або комбікорм. Тож очікується, що з часом цей відсоток зменшиться, а некондиційну картоплю перероблятимуть на альтернативне паливо.
Залишаються великими і втрати: за статистикою, во­ни становлять близько 6% від загального виробництва, але на думку експертів є значно більшими і перевищують 30% (табл. 15).

Експорт-iмпорт

Для більшості країн із високим рівнем розвитку картоп­лярства міжнародна торгівля продукцією галузі є досить потужним ринком. Серед лідерів світового експорту Нідерланди, Франція, Німеччина, Ізраїль, Єгипет, Канада, Бельгія.
Щоб Україна могла експортувати картоплю в Європу, треба узгодити українське карантинне законодавство з європейським, на що піде кілька років. Але й після цього торгувати з європейськими країнами буде вигідно тільки тоді, коли там буде неврожай, адже вирощування картоплі в Європі дешевше, ніж у нас, бо там фермери отримують дотації і кредити, а виробництво максимально автоматизоване.
Картопля у нас не є експортно-орієнтованим продуктом через цілу низку причин. І через те, що вона надто витратна у транспортуванні й митному оформленні, і через невисоку ціну, яка робить її експорт маловигідним. Собівартість виробництва у нас вища, ніж у Європі, а якість залишає бажати кращого. Крім того, внутрішній ринок України перенасичений картоплею низької кондиції, а сорти місцевої селекції не визнані на міжнародному ринку й їх не можна експортувати.
Тож незважаючи на те, що Україна входить до десятки найбільших виробників картоплі у світі, вона ніколи не зай­мала провідних позицій на світовому експортному ринку і ще нескоро туди потрапить. Вигідніше було б експортувати продукти переробки, наприклад, заморожену картоплю фрі, але таке виробництво в нашій країні нерозвинене і безперспективне через надто вузький внутрішній ринок внаслідок низького попиту.
Відтак, головними причинами незначних обсягів продажу картоплі за кордон є:
     неконкурентоздатність, що зумовлена високою собівартістю виробництва в умовах застарілих технологій і низькими сортовими якостями;
     неможливість сформувати достатні партії якісної продукції;
     відсутність сертифікації і світових стандартів якості;
     недостатня маркетингова діяльність, яка необхідна для просування товарів на зовнішній ринок.
Географія експорту української картоплі дуже розгалужена, але обсяги вимірюються кілограмами. У 2015 р. найбільше бульб у нас купували Грузія (3,6 тис. т по ціні 116,67 дол. США/т), Азербайджан (2,1 тис. т, 108,58 дол./т), Молдова (1,8; 110,85), Об’єднані Арабські Емірати (1,3; 333,88); у 2016 р. — Білорусь (4,5; 266,66), Грузія (0,3; 152,20) і Молдова (0,1 тис. т, 157,02 дол./т).
Лідируючі позиції на міжнародному ринку картоплі утримують Нідерланди, Бельгія, Іспанія, США, Італія, Франція та Німеччина. Україна до активних імпортерів не належить завдяки достатній пропозиції бульб власного виробництва. У формуванні загального обсягу пропозиції імпорт становить лише 0,1%. Водночас 50% обсягу імпортованої в 2015 р. картоплі припадало на ранню продукцію, що завозилася з Нідерландів по ціні 756,64 дол./т, 27,8% — з Німеччини по 754,34 дол./т і по 5,6% — з Єгипту, Ізраїлю та Білорусі (904,76, 863,95 і 169,97 дол./т відповідно).
Крім того, з-за кордону завозять високопродуктивну насіннєву картоплю сортів зарубіжної селекції і бульби для підприємств переробної промисловості у невеликих обсягах (табл. 16).  

В. Пасічник

Карманный справочник «Определитель ...
Wednesday, 11 March 2015
Справочник карманного формата содержит материалы о самых распространенных в Украине болезнях и вредителях капусты.
Определитель вредителей и болезней ...
Thursday, 24 March 2016
Карманный справочник Определитель вредителей и болезней огурца
Wednesday, 06 October 2010
Предыдущие статьи из цикла см. в журнале Овощеводство, №№1, 3, 5, 6, 7, 8, 10, 12 за 2009 г., №№2, 3, 5 за 2010 г.
Wednesday, 13 July 2011
ИСТОРИЧЕСКАЯ СПРАВКА Родиной дыни считают Среднюю и Малую Азию. Средневековые арабы называли сладкую и ароматную дыню одним из плодов рая. В Россию первые п...
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир