Главное меню
Реклама

`

Часник озимий через однозубку: економiчно привабливо, але…

Зацікавленість українських фермерів у виробництві високоякісного товарного часнику має тенденцію до зростання, що зумовлено значними економічними вигодами цього бізнесу.

Зацікавленість українських фермерів у виробництві високоякісного товарного часнику має тенденцію до зростання, що зумовлено значними економічними вигодами цього бізнесу. Особливо за умови підвищення коефіцієнту розмноження. Наприклад, вирощування садивного матеріалу часнику озимого сорту Любаша традиційним способом через зубок на 1 га дає можливість наступного року розширити площу лише до 5–7 га, тоді як використання усього врожаю повітряних цибулинок з 1 га (у дослідних умовах можна отримати до 80 млн шт.) на вирощування однозубки дає змогу через рік збільшити площу під товарним врожаєм до 400 га.
Підвищений ринковий попит на садивний матеріал часнику задовольняється пропозицією зубка, повітряних цибулинок і однозубки. Хоча подібний спектр можуть забезпечити не всі сорти. Частина з них (усі ярі та деякі озимі) у процесі вегетації не утворюють стрілки, тож розмножуються тільки через зубок. До цієї групи належить єдиний український сорт нестрілкуючого озимого часнику Лідер і ціла серія зарубіжних аналогів — Меcсідор, Гермідром, Сабадром та ін.
Стрілкуючі сорти утворюють стрілку із суцвіттям, у якому виростає до 100–200 повітряних цибулинок різного розміру. У останні роки все більшої популярності набувають стрілкуючі сорти Любаша, Прометей, Софіївський, Дюшес, Мереф’янський білий, Харківський фіолетовий, Спас і Лідія. Їх здатність до утворення різної кількості повітряних цибулинок залежить від генетичних особливостей, розміру садивного матеріалу, густоти посадки і погодних умов. Наприклад, у Степу цього року спостерігається посуха, тож продуктивність одного суцвіття часнику різних сортів за густоти рослин 150 тис./га була такою:
     Любаша — 110–200 шт. при середній масі однієї цибулинки 70 мг;
     Прометей — 190 шт. і 55 мг відповідно;
     Софіївський — до 120 шт. і 21 мг;
     Мереф’янський білий — до 140 шт. і 27 мг;
     Дюшес — до 50 шт. і 90 мг;
     Спас — до 160 шт. і 22 мг;
     Лідія — до 50 шт. і 82 мг.
У минулому році в аналогічних умовах ці показники були на 20–30% вищі.
Цього року навіть у неполивних умовах Степу за схеми вирощування «сівба повітряних цибулинок — вирощування однозубки без викопування — вирощування повітряних цибулинок за густоти стояння рослин 700 тис./га» на досліді отримано 4830 кг повітряних цибулинок із середньою масою 1000 шт. 63 г.
Аналіз сортового різноманіття свідчить про широкий діапазон мінливості розміру повітряних цибулинок як вихідного матеріалу для формування посівного матеріалу. До групи з дрібними цибулинками (через зовнішню подібність до насіння вівса їх називають вівсянкою) належать сорти Софіївський, Мереф’янський білий і Спас. Середня маса повітряної цибулинки у них коливається від 20 до 40 мг, а в 1 кг посівного матеріалу до 30–50 тис. цибулинок. А от сорти Любаша, Прометей, Дюшес і Лідія вирізняються великими повітряними цибулинками, які за формою нагадують насіння розлусної кукурудзи, мають середню масу від 50 до 100 мг, а окремі цибулинки можуть бути ще більшими.
У 1 кг такої «кукурузки» можна нарахувати від 10 до 20 тис. повітряних цибулинок. Є певні відмінності й за забарвленням (особливо у «вівсянок») — від солом’янисто-жовтого до коричнево-рожевого.
Традиційно озимий часник розмножують за однією з трьох технологій:
     відбирають головки для висаджування, розділяють їх на зубки, висаджують, доглядають і отримують товарні головки;
     відбирають головки для висаджування, розділяють їх на зубки, висаджують, отримують повітряні цибулинки, з них вирощують однозубку, яку знову висаджують для отримання товарної продукції;
     висівають повітряні цибулинки, вирощують однозубку, яку висаджують або залишають у полі для отримання товарних головок.
Тобто у перших двох схемах вихідною і кінцевою точками є головка, яка має повний комплекс апробаційних ознак. Тільки з неї можна отримати повноцінну супереліту та еліту. Друга і третя схеми мають дві додаткові ланки — повітряну цибулинку й однозубку. При цьому надзвичайно важливим показником для вирощування однозубки є розмір повітряних цибулинок. Вони містять стартовий запас для формування високоякісної однозубки, а їх забарвлення дає можливість контролювати сортову чистоту і не допускати змішування сортів на різних етапах виробництва.
Перша технологія універсальна і використовується для усіх сортів — ярих і озимих, нестрілкуючих та стрілкуючих. Її перевагами є простота використання та коротший цикл товарного виробництва. У той же час, вона супроводжується такою проблемою, як нескінченні фузаріозні, бактеріальні та нематодні гнилі зубків, денця і кореневої системи. Це призводить до зменшення зимостійкості і вирівняності за густотою, неоднорідності товарних головок за калібром, зниження здатності до тривалого зберігання і, зрештою, виродження сорту.
У стрілкуючих сортів є суттєва перевага, яка полягає у можливості використання другої і третьої технологій з вирощуванням оздоровленої однозубки, з якої отримують високоякісні товарні головки.

Технологiчнi переваги однозубки

Однозубка як садивний матеріал на порядок цінніша за зубок, оскільки має кілька технологічних переваг. Незважаючи на різний розмір, вона округла, центр маси співпадає з її центром, тож вона краще самоорієнтується у ґрунті. Зубок же, як відомо, видовжений, його центр маси зміщений до денця, і самоорієнтується він значно гірше. Відтак при механізованому висаджуванні без орієнтації «верх — низ» однозубка має більше шансів для самоорієнтації.
Це визначається також характером відростання коренів. У зубка вони відростають «борідкою» лише з ширшої частини денця, а у однозубки — рівномірно по всьому його периметру, швидко тягнучи її на глибину. Через це однозубка більш придатна для механізованої сівби сівалками. Крім того, завдяки округлій формі її легше калібрувати, щоб висівати чи висаджувати різні фракції на окремих ділянках.
Ці переваги однозубки широко використовують передові господар­ства — хоча для її отримання потрібен додатковий рік на тлі високих витрат на збирання, це цілком виправдовує себе високоякісним урожаєм товарних головок.
Утім, вирощування однозубки тільки на перший погляд здається легкою справою — не кожен, хто намагається запровадити цю технологію, відразу досягає успіху. Аналіз таких спроб у господарствах з різних ґрунтово-кліматичних зон України свідчить про різноманітність проблем, з якими стикаються виробники.
Перш за все, не всім вдається механізувати збирання врожаю однозубки — у багатьох господарствах західних областей цього року це не давали зробити періодичні дощі. Були помилки у системі контролю забур’я­не­ності — на деяких полях бур’яни переростали, і гербіциди не приносили користі. Багато хто з фермерів зрозумів і те, що вихідною умовою успіху є якість повітряних цибулинок, які мають бути чітко відкалібровані та належним чином збережені до сівби. Та й сіяти краще восени, а не навесні. А загалом все має починатися з чіткого планування кінцевого результату.

Технологiї вирощування

Однозубку з повітряних цибулинок вирощують за такими технологіями:
     з обов’язковим викопуванням та реалізацією її як окремого виду товару;
     без викопування для отримання товарних головок через рік;
     без викопування для отримання врожаю повітряних цибулинок через рік.
Кожна з них має певні особливості. В усіх випадках повітряні цибулинки висівають восени, у кінці жовтня — на початку листопада, хоча на півдні можливі й пізніші строки. А головні відмінності у технологіях формуються за рахунок густоти рослин, ширини міжрядь і системи контролю бур’янів.
За технології з викопуванням густота може бути різною. Найдоцільніше мати 2–4 млн рослин на 1 га, проте за умови рівномірного розміщення культура може витримувати й більші густоти — теоретично до 5 млн/га. Схеми сівби також можуть бути різні залежно від ширини виробничої колії трактора і застосування краплинного зрошення, однак оптимальними є стрічкові, або смугові. Контроль забур’яненості починається перед сівбою і закінчується перед збиранням врожаю.
Урожай однозубки за цієї технології за будь-яких умов слід викопати, просушити і відкалібрувати. Саме викопування (байдуже, ручне чи механізоване) збільшує собівартість продукції, оскільки потребує значних витрат. На великих площах його нерідко проводять за допомогою підкопувачів чи переобладнаного комбайна для збирання цибулин тюльпанів, але вибирають однозубку з поверхні ґрунту все одно вручну. Подібно до вирощування цибулі ріпчастої на сіянку, дехто практикує використання комбайна з одночасним навантаженням зібраної суміші, яку промивають водою від грудочок землі з наступним просушуванням.
За другої технології строки сівби повітряних цибулинок аналогічні, але густота рослин має відповідати прийнятій для товарного виробництва — від 150 до 200 тис./га у неполивних умовах і дещо більше у поливних. Це один із найвідповідальніших моментів, адже перевірити польову схожість цибулинок перед сівбою неможливо. Наші спостереження свідчать, що їх схожість коливається у межах 60–90% і залежить від калібру (за меншого діаметра — менша), строків збирання врожаю суцвіть, способів їх дозарювання, строків обмолочування і умов зберігання до сівби. Великі втрати схожості спостерігаються у разі передчасного обмолочування суцвіть і запарювання повітряних цибулинок у тарі. Крім того, протягом двох зим частина висіяного може вимерзнути: у першу — ослаблені повітряні цибулинки, а у другу — залишена у ґрунті однозубка. З метою зменшення цих ризиків норму висіву збільшують на 20%.
Контроль бур’янів за цієї технології продовжують після засихання листків у невикопаної однозубки і впадання її у стан спокою, який триває до середини жовтня. У наступному році залишена у ґрунті однозубка відростає і після обривання суцвіть формує високоякісну товарну головку. Ця схема дешевша за першу. До того ж залишена у ґрунті однозубка не пересихає і не втрачає поживних речовин.
Другу технологію з успіхом можна модифікувати під третю з метою отримання високоякісного врожаю повітряних цибулинок. Для цього кінцеву густоту рослин залишають у межах 700–800 тис./га, а суцвіття не прищипують. Звичайно, за такої густоти голов­ки утворюються дуже маленькі (до 20 г), зате урожайність повітряних цибулинок може бути понад 4 т/га!
За усіх технологій важливим є правило використання для сівби тільки відкаліброваних повітряних цибулинок, інакше виникає проблема «культурних бур’янів»: із великих цибулинок виростають сильніші рослини, які приглушують ріст слабших. Крім того, під час збирання врожаю однозубки важко відрегулювати збиральні агрегати для одночасного збирання усіх фракцій.
Підготовлені для сівби повітряні цибулинки калібрують на такі фракції:
     для «кукурузки»: від 3 до 4 мм, від 4 до 5 мм і від 5 до 6 мм. Менше 3 мм, як правило, бракують;
     для «вівсянки»: від 2 до 3 мм і від 3 до 4 мм.
У сортів з повітряними цибулинками типу «кукурузка» використання дуже великого калібру (понад 6 мм) супроводжується ризиком передчасного поділу однозубки (у перший же рік). Наприклад, у сорту Любаша до 5% рослин з повітряних цибулинок діаметром понад 6 мм дають стрілки і маленькі головки (10–15 г з 4–5 зубками). Добре, що ці рослини добре видно, і їх можна вибракувати. Але поряд з ними ще 5–7% великих однозубок мають невидимий, «таємний» поділ на зубки, що зменшує їх цінність як садивного матеріалу.
Ще одне застереження пов’язане з тим, що на полях, де вирощувалася однозубка, може залишатися падалиця. Саме тому в господарстві, де однозубку планують вирощувати як садивний матеріал, небажано садити два і більше сортів.

Зберiгання однозубки

Після викопування врожаю однозубки її треба підготувати до реалізації чи майбутнього висаджування на товарну продукцію. При цьому варто звернути увагу на низку важливих технологічних аспектів.
Після викопування однозубка впадає у природний стан спокою, який регулюється температурним режимом. Упродовж місяця її просушують за природного режиму температури липня — серпня, а надалі найкраща температура для зберігання до висаджування — у межах 10 ± 5°С. За таких умов навколо точки росту формуються 2–3 зачаткових листки, а крохмаль перетворюється на доступні енергетичні сполуки для успішного передзимового укорінення. Якщо температура зберігання нижча або вища, однозубка передчасно виходить із стану спокою, хоча оптимальний час для цього — середина жовтня.
Відтак часто виникає проблема щодо місця зберігання врожаю однозубки. Найкраще зберігати його у прохолодному сухому сховищі чи звичайній коморі з добрим вентилюванням у сітчастих пластикових ящиках місткістю до 10 кг або насипом на стелажі шаром 5–10 см. Природні втрати маси у сховищах без штучного охолодження, але за умови інтенсивного вентилювання можуть становити: за серпень і вересень — до 3,5%, за жовтень — 2,1%, за листопад — 1,5%. Звичайно, це середні показники, і вони залежать від багатьох чинників. Зокрема, швидко всихає передчасно викопана однозубка.
Під час закладання на зберігання допускається наявність до 2% однозубки з механічними пошкодженнями й оголених.
Важливою складовою підготовки однозубки до висаджування є її калібрування за поперечним діаметром, адже маса садивного матеріалу має великий вплив на ступінь розвитку майбутньої рослини. Що більша цибулинка, то рослина росте інтенсивніше, тож діаметр їх у одній партії має різнитися не більше, ніж на 1–2 мм. Якщо використовується дрібна і дешева однозубка, вона також має бути ретельно відкалібрована.
На цьому технологічному етапі можуть бути різні рекомендації, але оптимальними вважаються такі розміри однозубки у поперечному діаметрі:
     до 5–7 мм — низькотоварний ка­лібр для отримання майбутньої товарної головки. Таку однозубку краще використати для повторної сівби на однозубку за густоти рослин до 1 млн /га;
     8–10 мм — низькотоварний калібр для сівби з метою отримання невеликих головок (30–40 мм) або повітряних цибулинок за густоти рослин до 500 тис./га. Таку однозубку висівають механізовано:
     11–12 мм — товарний калібр другого ґатунку для отримання порівняно великих товарних головок (у межах 40–45 мм). Висівають механізовано;
     13–15 мм — калібр першого ґатунку для отримання високотоварних головок (50–60 мм у діаметрі), Таку однозубку висівають механізовано, але вона зручна і для ручного висаджування з повним орієнтуванням на дні борозни;
     15–20 мм — калібр вищого ґатунку для вирощування високо­товарних головок з діаметром понад 60 мм. Найкраще висаджувати вручну з орієнтуванням;
     понад 20 мм — екстра-ґатунок для отримання виставкових головок. Доцільно висаджувати тільки вручну з повною орієнтацією, хоча з економічної точки зору це найбільш затратний спосіб щодо норм висаджування).

Висаджування

Норми висаджування однозубки залежать від запланованої густоти рослин, яка є вихідною точкою у технології вирощування товарних головок часнику. Тут важливим показником, окрім діаметра, є маса 1000 однозубок, що дає можливість розрахувати норму висаджування на 1 га.
У кожного сорту ця маса може бути різною, але орієнтовно для фракцій від 15 до 20 мм вона складає 2,5 кг, від 10 до 15 мм — 1,250 кг, а для дрібних фракцій менше 10 мм — 0,7 кг.
Не менш важливою для «часникової арифметики» є кількість однозубок у 1 кг. За діаметра менше 10 мм вона буде понад 1500 шт., 10–15 мм — від 700 до 800, 15–20 мм — від 500 до 600 штук. Ці показники мають бути висвітлені у супровідних документах. При цьому варто звернути увагу, що маса однозубки зменшується залежно від тривалості та режиму зберігання.
Розмір садивного матеріалу враховують і для регулювання глибини висаджування — дрібні фракції висаджують на меншу глибину, а великі — глибше. І тут доречно нагадати, що менша глибина пов’язана з більшими ризиками випирання однозубки з ґрунту та її вимерзання впродовж зими.
Передпосадкову обробку однозубки фунгіцидами проводять безпосередньо перед висаджуванням або завчасно, за 3–4 тижні. Найкраще намочувати її у розчинах препаратів, дозволених до використання в Україні, впродовж 2 годин з наступним просушуванням у затінку чи під навісами. Втім, враховуючи високий ступінь природного оздоровлення однозубки, вона добре підходить для вирощування високоякісного товарного часнику за технологіями органічного виробництва.
* * *
Отже, враховуючи всі можливості і ризики, вирощування однозубки є економічно вигідним, але потребує ретельної підготовки і вчасного проведення усіх технологічних операцій. Перш ніж запроваджувати такі технології, варто уважно оцінити погодні можливості (особливо у період збирання врожаю), гранулометричний склад ґрунту, наявність робочої сили для збирання врожаю, приміщень для просушування, калібрування і зберігання. Передові господарства уже навчилися вирощувати до 8–10 т/га і збирати цей урожай з частковим чи повним викорис­танням механізованих засобів. Тільки за таких умов можна стверджувати про успіх у цій царині часникових технологій.  

З. Сич, д. с.-х. н., професор

Как сохранить свежесть овощей и фру...
Monday, 16 March 2015
Здоровый образ жизни предполагает употребление натуральных овощей и фруктов. Однако при неправильном хранении около 14% купленных продуктов выбрасываются из-за преждевременной порчи. Исправить эту ситуацию помогут знания о том, как дольше сохранить свежесть овощей и фруктов с помощью современной техники для дома....
Карманный справочник «Определитель ...
Wednesday, 11 March 2015
Справочник карманного формата содержит материалы о самых распространенных в Украине болезнях и вредителях капусты.
Tuesday, 02 April 2013
Сегодня мы обсудим один из наиболее актуальных, но, возможно, и самых недооцененных вопросов современного овощеводства хранение.
Friday, 22 July 2011
Розы выгоночные Корневая система роз состоит из следующих частей, начиная снизу: кончик корня чех...
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир