Главное меню
Реклама

`

Мiнеральне живлення кавуна за бiологiчної системи землеробства

Альтернативою традиційному землеробству може стати землеробство біологічне.

Зважаючи на погіршення стану навколишнього середовища, порушення екологічної рівноваги в агро­екосистемах та інтенсифікацію землеробства з надмірною хімізацією, отримувати сталі врожаї якісної продукції практично неможливо. Альтернативою традиційному землеробству в цій ситуації може стати землеробство біологічне. Його найважливішою особливістю є активізація природних азотфіксуючих систем, завдяки чому живлення сільськогосподарських культур забезпечується переважно за рахунок біологічного азоту.

Мiнеральне живлення рослин

Добрива — найефективніший засіб для підвищення родючості ґрунтів, урожайності й поліпшення якості продукції рослинництва. Вносячи їх, можна керувати процесами живлення рослин, змінювати якість урожаю та впливати на родючість, фізичні, хімічні та біологічні властивості ґрунту.
Дослідженнями вітчизняних учених доведено, що завдяки застосуванню добрив сільгоспвиробники отримують у середньому 40–50% приросту врожаю основних сільськогосподарських культур, що значно більше, ніж прибавка врожайності внаслідок поліпшення якості посівного матеріалу, застосування засобів захисту рослин чи дбайливого обробітку ґрунту. Раціональне застосування добрив сприяє не лише вирощуванню високих урожаїв, а й поліпшенню якості продукції. За допомогою внесення добрив можна свідомо змінювати напрямок процесів обміну речовин і збільшувати накопичення білків, крохмалю, сахарози, жирів та інших важливих речовин у плодах.
Доведено, що ефективність добрив залежить від вапнування кислих і гіпсування засолених ґрунтів та поєднання агротехнологічно грамотного й раціонального підживлення з іншими факторами формування врожаю (сорти та гібриди, захист рослин, зрошення, обробіток ґрунту тощо). Зокрема, вапнування ґрунту на 20–40% зменшує вимивання калію з прикореневого шару, на 20–30% підвищує ефективність азотних добрив і значно поліпшує фосфорний режим.
Живлення — процес переходу речовин з навколишнього середовища (повітря, ґрунту) до складу рослин. Розрізняють повітряне живлення і кореневе. Повітряне — це живлення рослин діоксидом вуглецю у процесі фотосинтезу.
Фотосинтез — це основний фізіологічний процес, у результаті якого утворюється 90–95% сухої речовини рослин. Суть його полягає у засвоєнні рослинами СО2 з атмосфери на світлі за допомогою хлорофілу. Молекули хлорофілу поглинають кванти сонячної енергії та використовують її для відновлення СО2 до органічних сполук і виділення кисню в атмосферу. Інтенсивність фотосинтезу зумовлюють такі фактори: вміст СО2 у повітрі, забезпеченість рослин вологою, освітленість, температура повітря та ґрунту, наявність поживних речовин. На збільшення вмісту СО2 у повітрі (понад 0,03%) впливають органічні добрива, під час мінералізації яких виділяється вуглекислота.
Одночасно з утворенням органічних речовин у рослинах відбуваються процеси їх розкладання, пов’язані з диханням. При цьому поглинається кисень і виділяється вуглекислий газ. Хімічна енергія, яка виділяється під час дихання, необхідна для життєвих процесів, що відбуваються в рослині. На дихання ви­трачається близько 20% органічної речовини, створеної рослиною.
Об’єктивним показником продуктивності посівів є коефіцієнт використання рослинами фотосинтетично-активної радіації (ФАР) у виробничих умовах. Для баштанних культур він становить 0,70–1,69%. Після впровадження прогресивних технологій можливе підвищення цього коефіцієнта до 3,5%.
Якщо вуглець рослини засвоюють здебільшого з атмосфери, водень та кисень — з води, то азот і зольні поживні речовини надходять із ґрунту. Кореневе живлення — це надходження в рослини переважно мінеральних сполук через коріння (його ще називають мінеральним живленням).
Кореневе живлення рослин — складний процес, який залежить від доступності поживних речовин, реакції ґрунтового розчину, водно-повітряного та температурного режимів, біологічних особливостей рослин тощо. У сучасних умовах людина може регулювати ці чинники, впливаючи на врожайність і якість сільськогосподарських культур.
Рослини можуть засвоювати деякі елементи живлення (N, S, P, K, B, Mo, Мn тощо) з водних розчинів солей і через листки. Цей спосіб називають позакореневим підживленням. Однак основну кількість азоту, води і зольних елементів рослини засвоюють із ґрунту через кореневу систему. Вона по­глинає іони з ґрунтового розчину та ґрунтового вбирного комплексу (ГВК). Активніше це поглинання відбувається в зоні всмоктування, вкритій кореневими волосками. Розвиток кореневої системи залежить від біологічних особливостей культури, типу і властивостей ґрунту та технології вирощування.
Існує кілька теорій і гіпотез для пояснення механізму поглинання поживних речовин через клітинні мем­брани: дифузійно-осмотична, ліпідна, ультрафільтраційна, адсорбційна, теорія «вільного простору», переносників, «іонних насосів», симпорт-антипорт, піноцетозу, електрохімічна тощо. Усі вони мають наукове обґрунтування і своє місце у теорії надходження поживних речовин у рослину.

Потреба кавуна в елементах мiнерального живлення

Серед багатьох хімічних елементів особливе місце у житті рослин належить азоту. Вміст його у рослині становить усього 1,5% сухої речовини, однак він має надзвичайне фізіологічне значення. Пов’язане воно з тим, що азот є обов’язковим компонентом усіх білкових речовин, хлорофілу і багатьох інших органічних сполук у складі рослинних клітин. Зокрема, він входить до складу нуклеїнових кислот, роль яких у життєдіяльності рослин дуже важлива. Крім того, азот сприяє росту листків і пагонів, а підвищені його дози можуть спричинити надмірний ріст рослин, затримку плодоутворення, погіршення якості плодів та накопичення у них нітратів та нітритів.
Вміст у рослинах фосфору складає всього 0,2% з розрахунку на суху масу, проте він теж відіграє дуже важливу роль у фізіологічних процесах рослинного організму. Цей елемент є складовою нуклеопротеїдів і нуклеїнових кислот, фітину, лецетину, цукрофосфатів та інших біологічно важливих органічних речовин, бере участь у біосинтезі білків, жирів і вуглеводів. Він прискорює достигання та поліпшує якість плодів баштанних культур, підвищує стійкість кавуна до несприятливих погодних умов.
Найбільше рослини потребують фосфору на початку вегетації — він позитивно впливає на розвиток кореневої системи, починаючи з фази паростків. Крім того, потреба у фосфорі підвищується на початку плодоутворення та під час росту плодів. За дефіциту фосфору в цей період рослини погано засвоюють азот, що у подальшому призводить до по­слаблення синтезу білків та інших речовин і погіршення смакових та поживних якостей плодів.
Вміст калію в рослинах становить близько 1% сухої маси. Цей елемент не входить до жодної органічної сполуки, проте впливає на посилення гідратації колоїдів цитоплазми і підвищує ступінь дисперсності, що допомагає рослинам краще утримувати воду й підвищує їх холодостійкість та стійкість до грибних і бактеріальних хвороб. Крім того, він посилює синтез високомолекулярних вуглеводів, каталізує роботу деяких ферментів, посилює синтез і накопичення в рослинах багатьох вітамінів, сприяє конверсії сонячної енергії в АТФ, бере участь у переносі енергії в клітині й безпосередньо впливає на синтез, обмін амінокислот та полімеризацію високомолекулярних сполук (білків, нуклеїнових кислот і нуклеотидів).
При цьому калій може використовуватись у рослині повторно — після припинення процесів, пов’язаних з ростом молодих клітин, мігрує із старіючих клітин до молодих органів рослини. Покращує вуглеводний обмін у рослинах, бере участь у окислювально-відновлювальних процесах, справляє значний вплив на утворення насіння та цукру в плодах баштанних культур. А цукор плодів, у свою чергу, сприяє економному витрачанню вологи рослиною кавуна чи гарбуза. За дефіциту калію на краях їх листків утворюється коричнева облямівка, яка згодом відмирає.
На нейтральних і лужних ґрунтах для синтезу амінокислот і білків рослинами більш ефективно використовується аміачний азот, ніж нітратний. Він швидше надходить до коренів рослин, уже через 5–10 хвилин майже повністю витрачається на утворення амінокислот і у такому стані потрапляє до листків, у яких і відбувається синтез білків. Іони амонію, що надходять у рослини, притягують фосфатні іони, викликаючи інтенсивне використання фосфатів (на відміну від використання для живлення рослин нітратного азоту). Віддавання переваги аміачному живленню забезпечує інтенсивний ріст баштанних культур, особливо у початковий період вегетації.
Баштанні культури позитивно реагують на застосування мінеральних добрив. Доведено, що рослини кавуна найбільше споживають калію, трохи менше — азоту і найменше — фосфору. Найбільше винесення елементів живлення відбувається у період плодоношення. За даними сучасних російських дослідників, середнє їх засвоєння на 10 т плодів без внесення добрив становить 15,7–17 кг азоту, 5,4–5,5 кг фосфору і 25,3–26 кг калію, тоді як після внесення повного мі­нерального добрива — 17,8–23,6 кг азоту, 6,2–6,6 кг фосфору і 37,7–41,8 кг калію.
Дещо інші показники отримано в Україні. Так, за даними Південної дер­жавної сільськогосподарської дослідної станції ІВПіМ НААН, на формування 10 т плодів витрачається 25,2 кг азоту, 8,1 кг фосфору і 28,6 кг калію. Видалення одного з елементів із складу добрива призводить до зменшення винесення цього елемента з урожаєм, а також впливає на засвоєння інших елементів.
Найбільша потреба рослин кавуна в окремих елементах мінерального живлення спостерігається за наступними фазами вегетації:
     сходи — поява третього листка — фосфор;
     фаза «шатрик» — азот, калій;
     початок утворення пагонів — азот, калій, фосфор;
     початок достигання плодів — азот, калій, фосфор.
Особливості засвоєння елементів живлення обумовлені відмінностями їх вмісту в окремих частинах рослини. Азоту найбільше міститься у листках, калію — у стеблах. З віком у цих органах збільшується відносний вміст фосфору, а кількість азоту в листках і калію у стеблах дещо зменшується. У плодах з мінеральних елементів переважає калій, що пов’язано з більшим вмістом цієї речовини у корі. Азоту й фосфору найбільше міститься в насінні.
Особливо чутливі рослини кавуна до багаторазового внесення добрив під час сівби й протягом вегетації. Проте у такому випадку слід враховувати фактичний вміст доступних форм елементів живлення в орному шарі. Не варто допускати внесення надлишкових доз азоту, які можуть призвести до небажаних наслідків — появи нітритних і нітратних форм (особливо в плодах) у кількостях більше гранично допустимого рівня.

Роль бактерiальних препаратiв у бiологiчному землеробствi

Альтернативою традиційному (інтенсивному) є біологічне землероб­ство. Основним його принципом є біогенність, тобто посилення ролі біологічних факторів під час вирощування культурних рослин. Потужним чинником оптимізації продукційного процесу сільськогосподарських культур за цих умов є застосування препаратів на основі живих культур агрономічно цінних мікроорганізмів.
Саме мікроорганізми є основним фактором інтенсифікації перебігу ґрунтотворних процесів, живлення рослин і покращення фітосанітарного стану посівів. Сучасні мікробні препарати дають змогу знизити рівень хімізації ґрунтів і, відповідно, ризик забруднення рослинної продукції та довкілля. Водночас їх застосування сприяє скороченню енергетичних і економічних витрат, пов’язаних із виробництвом мінеральних добрив. Тобто застосування біопрепаратів є одним із способів підвищення продуктивності рослин за умови збереження родючості ґрунту без погіршення стану навколишнього середовища.
Процес усунення азотного дефіциту пов’язаний із труднощами енергетичного, економічного і агрофізичного плану. Виробництво та придбання азотних добрив дуже витратне. На них припадає 30–50% сільськогосподарського енергоспоживання і близько 1% усієї енергії, що споживається у розвинених країнах світу. Виходом із цього становища має стати максимальне збільшення ефективності фіксації біологічного азоту.
Останнім часом все більшого поширення набуває застосування мікроб­них препаратів, які дозволяють регулювати склад мікроорганізмів у кореневій зоні відповідно до потреб і можливостей рослин. Сучасна мікробіологія пропонує виробництву широкий набір препаратів для підвищення продуктивності сільськогосподарських культур, покращення якості продукції, зниження норм внесення добрив і пестицидів. Проте дослідження, присвячені розробці біопрепаратів для баштанних культур, перебувають ли­ше на початкових етапах. Особливості взаємодії мікроорганізмів із росли­нами кавуна столового ще чітко не визначені, наукове підґрунтя щодо застосування біопрепаратів під цю культуру не підведене.
Реалізація потенціалу сучасних сортів кавуна можлива лише за умови забезпечення оптимального режиму живлення рослин, що залежить як від наявності поживних речовин у ґрунті, так і від їх доступності. При цьому важлива інтенсифікація окремих біологічних процесів у прикореневому шарі ґрунту, спрямованих на забезпечення рослинного організму необхідними сполуками та фізіологічно активними речовинами. Тому так важливо раціонально спланувати внесення добрив з урахуванням особливостей рослини.
З небагатьох джерел літератури відомо про ефективність сумісного застосування у технології вирощування кавуна столового (зокрема на чорноземі звичайному в умовах зрошення на землях Нижнього Дону) мінеральних і бактеріальних добрив на основі асоціативних азотфіксаторів Азорізин-8 (Azospirillum lipoferum) і Агрофіл (Agrobacterium radiobacter). В Україні, як показали аналіз наукової літератури та патентний пошук, досліджень із застосування бактеріальних препаратів у технології вирощування баштанних культур проведено недостатньо. Саме тому наші дослідження були спрямовані на наукове обґрунтування застосування мікро­біологічних препаратів з одночасним зменшенням агрохімічного навантаження на ґрунт при отриманні екологічно безпечної продукції кавуна у незрошуваних умовах Півдня України.

Хiд i результати дослiду

Дослідження проводили у 2012–2014 рр. у ДПДГ «Великі Клини» Південної державної сільськогосподар­ської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН у польовому двофакторному досліді.
Чинник А — бактеризація, тобто передпосівна обробка насіння мікробними препаратами (контроль — без обробки) Біогран, Альбобактерин та Азотобактерин. Чинник Б — агрофони: без добрив; рекомендована доза добрив (N60P90K60) внесена врозкид (суцільно); 50% рекомендованої дози добрив (N30P45K30) внесено локально в зону рядка; 25% рекомендованої дози добрив (N15P23K15) внесено локально у зону рядка.
Ґрунт — чорнозем осолоділий супіщаного гранулометричного складу. Вміст гумусу в орному шарі — 1–1,2%, рН — 6,8–7,2, вміст валових форм (%) N — 0,012–0,016, Р2О5 — 0,038–0,045, К2О — 0,55–0,67 і рухомих форм (мг/100 г): нітратів — 0,35–0,76, рухомого фосфору — 3,5–5,5 і обмінного калію — 28,0–38,5 мг. Вирощували кавун столовий сорту Альянс. Схема сівби (площа живлення рослин) — 1,4 x 1,4 м (1,96 м2). Площа облікової ділянки — 100 м2 , посівної — 150 м2 . Площа під дослідом — 1 га. Повторність досліду — 4-разова. Технологія вирощування зональна за винятком досліджуваних агрозаходів. Попередник — пшениця озима.
Мінеральні добрива, згідно зі схемою досліду, вносили суцільно або локально. Суцільне внесення (врозкид) проводили агрегатом: трактор МТЗ-82 + навісний розкидач добрив НРУ-0,5, локальне (у зону рядка) — відповідно, трактор МТЗ-82 + культиватор-рослинопідживлювач КРН-4,2.
Застосовувалися мікробні препарати Біогран (біопрепарат комплексної дії, що містить азотфіксуючі бактерії роду Azotobacter та фізіологічно активні речовини природного походження), Азотобактерин (на основі бактерій роду Azotobacter) і Альбобактерин (на основі фосфатмобілізувальної бактерії Achromobacter album), виготовлені в Інституті сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН. Використовували їх для передпосівної бактеризації з розрахунку 40–50 мл суспензії на гектарну норму насіння.
Відомо, що головним чинником, який обумовлює життя ґрунту, є існуючі у ньому мікроорганізми, які в процесі життєдіяльності, взаємодіючи з факторами зовнішнього середовища, забезпечують поступову зміну його складу й агрономічно корисних властивостей. Метаболізм ґрунтових мікроорганізмів супроводжується виділенням певної кількості вуглекислого газу, що може бути своєрідним показником біологічної активності ґрунту. Максимум біологічної активності, незалежно від варіантів досліду, відмічено на початку цвітіння кавуна.
Слід зазначити, що застосування комплексного біопрепарату Біогран навіть у фазі сходів за внесення 50% рекомендованої дози добрив під­вищувало біологічну активність ґрунту. За цим показником зазначений варіант переважав контроль із внесенням рекомендованої дози добрив і варіанти з використанням для бактеризації насіння Альбобактерину на 4,7 і 3,6% відповідно (102,6, 95 і 96,1 мг СО22  × год). У  варіанті з внесенням рекомендованої дози мінеральних добрив та застосуванням комплексного біопрепарату Біогран біологічна активність ґрунту в фазі цвітіння кавуна столового була найбільшою серед досліджуваних фонів бактеризації й сягала 104 мг СО22  × год. Ці показники були на 70,6% вищі, ніж на абсолютному контролі (без добрив і бактеризації).
Найвищу врожайність кавуна у середньому за три роки досліджень було отримано у варіанті з передпосівною інокуляцією насіння Біограном та локальним внесенням N30P45K30 (половина рекомендованої дози мінеральних добрив) — 19,6 т/га.
Відмічена висока ефективність су­місного застосування бактеризації насіння і внесення мінеральних добрив. Так, одна лише бактеризація насіння Альбобактерином без внесення мінеральних добрив сприяла підвищенню урожайності на 0,7 т/га, Біограном — на 1,4 т/га і Азотобактерином — на 1,9 т/га. Внесення мінеральних добрив давало більш суттєві прибавки урожайності. Зокрема, внесення рекомендованої дози (N60P90K60) врозкид забезпечило приріст урожаю на 8 т/га, локальне внесення половини рекомендованої дози — 7,1 т/га, а локальне внесення чверті рекомендованої дози — 5,5 т/га.
Та найбільш вагомі прибавки урожайності було отримано за сумісного застосування бактеризації насіння і мінеральних добрив. Найефективнішою їх спільна дія була за локального внесення половини рекомендованої дози добрив. Урожайність кавуна у цих варіантах становила 18,1 т/га за використання Азотобактерину, 18,3 т/га — Альбобактерину і 19,6 т/га — Біограну. Внесення рекомендованої дози мінеральних добрив врозкид та локальне внесення чверті рекомендованої дози за аналогічних фонів бактеризації давало менш вагомі прибавки врожаю.
Встановлено також, що застосування усіх досліджуваних біопрепаратів на фоні N30P45K30 (50% рекомендованої дози добрив) забезпечило підвищення урожайності у більшій мірі, ніж внесення добрив у рекомендованій дозі (N60P90K60), але без інокуляції насіння. Тобто дія біопрепаратів за варіантами досліду еквівалентна впливу 30 кг/га мінерального азоту, 45 кг/га фосфору та 30 кг/га калію (табл. 2).
Водночас слід відзначити, що продуктивність процесу асоціативної азот­фіксації, вірогідно, не може бути такою високою. Істотною складовою азотного живлення кавуна столового у цій ситуації може бути підвищення ступеня засвоєння рослинами азоту з добрив, що узгоджується з результатами інших дослідників.
Застосування біопрепаратів на фоні мінеральних добрив істотно впливало на якісні показники вирощеної продукції. Найбільше накопичення аскорбінової кислоти (5,67–5,7 мг/100 г) відмічено у плодах, вирощених після застосування Біограну на фоні внесення рекомендованої дози добрив. Гідний уваги і варіант із застосуванням мікробіологічних препаратів на фоні з локальним внесенням 50% рекомендованої дози добрив, де показники якості вирощених плодів були такі: вміст сухої розчинної речовини — 8,9–10,4%, цукрів — 9,36–9,4% і аскорбінової кислоти — 7,98–8 мг/100 г за вмісту нітратів 50,2 мг/кг.
Перевищення вмісту нітратів (ГДК 60 мг/кг) у плодах у досліджуваних варіантах не виявлено. Найменше (24,7 мг/кг) їх було у варіанті, де застосовували біопрепарат Біогран і локальне внесення 50% рекомендованої дози добрив. У продукції, отриманій після застосування Азотобактерину і Альбобактерину, нітратів було у 2 і 1,7 рази більше (як на зазначеному агрофоні, так і на інших фонах мінерального живлення).
Отже, використання мікробних препаратів у технології вирощування кавуна столового сприяє покращенню якісних показників продукції.
У результаті розрахунків встановлено, що найнижчу собівартість продукції баштанництва (257,2 грн/т плодів) та найвищі показники рівня рентабельності виробництва кавуна столового (75%) отримано у варіанті з бактеризацією насіння біопрепаратом Біогран та локальним внесенням 50% рекомендованої дози добрив.

Висновки

Дослідженнями встановлено, що:
1.  В умовах посушливого Степу на чорноземі осолоділому найвищий ефект від застосування комплексного біопрепарату Біогран для вирощування кавуна столового відмічено на фоні внесення 50% рекомендованої дози мінеральних добрив.
2.  Найвищий рівень біологічної активності у ризосферному ґрунті відмічено у фазі цвітіння кавуна після застосування комплексного біопрепарату Біогран на фоні внесення рекомендованої дози добрив.
3.  Найвищу врожайність кавуна столового сорту Альянс отримано у варіанті із застосуванням Біограну на фоні локального внесення 50% рекомендованої дози добрив.
4.  Найкращі економічні показники отримано у варіанті із застосуванням для бактеризації насіння Біограну та локальним внесенням 50% рекомендованої дози добрив: чистий прибуток склав 3829 грн/га, собівартість 1 т продукції — 259,1 грн, рівень рентабельності — 75%.
5.  У всіх варіантах досліду вирощена продукція за якісними показниками відповідала категорії «якісна». Варіант з бактеризацією насіння Азотобактерином на фоні локального внесення 50% рекомендованої дози добрив вирізнявся високими якісними показниками плодів: вміст сухої речовини — 12,2%, цукрів — 9,38%, аскорбінової кислоти — 8 мг/100 г за вмісту нітратів 50,2 мг/кг (ГДК — 60 мг/кг).
6.  Поряд із цим варто виділити варіант із застосуванням Біограну та локальним внесенням 50% рекомендованої дози добрив, де вирощена продукція мала дещо нижчі якісні показники (суха речовина — 9,3%, цук­ри — 6,5%, аскорбінова кислота — 4,61 мг/100 г), проте у плодах відмічено вдвічі менший вміст нітратів (24,7 мг/кг), що є дуже цінним фактором, оскільки дає змогу практично необмежено використовувати продукцію для потреб лікувально-профілактичного, дієтичного та дитячого харчування.
7.  Продукція, вирощена у варіанті із застосуванням Альбобактерину на фоні внесення 50% рекомендованої дози мінеральних добрив, займала проміжну позицію за якісними показниками: вміст сухої речовини — 9,3%, цукрів — 6,6%, аскорбінової кислоти — 5,05 мг/100 г за вмісту нітратів 42,9 мг/кг.

Рекомендацi виробникам

З метою підвищення продуктивності кавуна столового на неполивних землях, збереження та раціонального використання родючості ґрунту, зменшення агрохімічного навантаження на нього, отримання високоякісної продукції, придатної для використання у раціональному і дієтичному харчуванні людей, спеціалізованим господар­ствам рекомендується використовувати наступні елементи технології вирощування кавуна столового:
1.  Мінеральні добрива у дозі N30P45K30 вносити навесні перед першою суцільною культивацією локальним способом у зону майбутнього рядка культиватором-підживлювачем КРН-5,6, обладнаним маркером.
2.  Проводити передпосівну обробку насіння препаратом комплексної дії Біогран із розрахунку 50 мл суспензії на гектарну норму насіння.
Інокуляція насіння мікробіологічними препаратами сприяє розвитку корисної ризосферної мікрофлори, поліпшує живлення за рахунок мобілізації поживних речовин ґрунту, стимулює ріст і розвиток рослин, пригнічує розвиток фітопатогенних грибів і бактерій. Дія біопрепаратів еквівалентна впливу 30 кг/га мінерального азоту, 45 кг/га фосфору та 30 кг/га калію.  

Актуально!!!
Tuesday, 11 March 2014
Журналистское расследование Ведет рубрику журналист Богдан МалиновскийТел. 494-24-29, e-mail: b.malinovskiy@univest-media.com
Как сохранить свежесть овощей и фру...
Monday, 16 March 2015
Здоровый образ жизни предполагает употребление натуральных овощей и фруктов. Однако при неправильном хранении около 14% купленных продуктов выбрасываются из-за преждевременной порчи. Исправить эту ситуацию помогут знания о том, как дольше сохранить свежесть овощей и фруктов с помощью современной техники для дома....
Wednesday, 06 June 2012
В теплицах огурец, томат, перец, баклажан, дыню, арбуз всегда выращивают на шпалере: вдоль гряд натягивают по две шпалерные проволоки, на которые перед высадкой рассады для каждого растения прикрепляют шпагат. Растение по м...
Thursday, 03 October 2013
С каждым годом на томатном рынке Украины происходит все больше и больше изменений, особенно это коснулось структуризации. Если с томатом для переработки все более или менее понятно, то с томатом свежего рынка...
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир