Главное меню
Реклама

`

Бактерiальний опiк плодових: небезпечне карантинне захворювання набирає обертiв

Бактеріальний опік плодових — небезпечна карантинна хвороба, що має статус обмежено поширеної на території України.

Бактеріальний опік плодових — небезпечна карантинна хвороба, що має статус обмежено поширеної на території України. Її збудником є рухлива аеробна грам-негативна паличкоподібна бактерія Erwinia amylo­wora, що здатна уражувати рослини родини Розоцвіті. Особливо висока шкодочинність цієї хвороби відзначається на яблуні, груші, айві, глоді, сливі, абрикосі, вишні, персику, піраканті, мушмулі, горобині, спіреї, троянді, малині тощо, а найбільшу чутливість до неї виявляє груша.
Походить бактеріальний опік із Північної Америки, де був відомий уже з кінця ХVІІІ ст. Наразі ареал поширення захворювання досить широкий і щороку розширюється. Вважається, що його немає в Австралії та Новій Зеландії, хоча потенційно бактерія-збудник може розвиватися і в умовах цих країн. Японські вчені досі не визнають наявність бактеріального опіку в їхній країні, хоча на півночі там мали місце спалахи захворювання на груші.
В Африці достовірно відомо про наявність Erwinia amylowora в Єгипті. Серед азійських країн ця бактерія поширена у Вірменії, Ізраїлі, Йорданії, Лівані, Туреччині, Росії. До Європи вона була завезена приблизно у 50-ті роки ХХ ст. із Північної Америки і до початку ХХІ ст. поширилася на досить значну територію, охопивши практично всі країни за винятком Фінляндії, частин Німеччини та Франції.
Економічне значення бактеріального опіку важко переоцінити. Інтенсивний розвиток хвороби може призвести до загибелі сотень тисяч плодових дерев, які фермер повинен знищити. У США, наприклад, щорічні витрати на контроль і втрати внаслідок загибелі садів становлять близько 100 млн дол.
Бактерія Erwinia amylowora поширюється комахами-запильниками, шкідниками, птахами, з вітром, дощем і особливо градом, інвентарем та садивним матеріалом тощо, легко проникає у продихи та наявні на рослинах свіжі (не застарілі!) пошкодження. Зимує та зберігається вона на рослинах-господарях (диких представниках родини Розоцвіті) або на рослинних рештках у латентній формі. Тепла волога погода (температура повітря від 18 до 30°С і вологість 80% і вище) сприяє поширенню інфекції та розвитку хвороби на уражених рослинах, а за сухої спекотної (температура понад 40°С) активність бактерії знижується, інтенсивність розвитку хвороби падає. Значно сприяють розвитку бактеріального опіку високі дози азотних добрив і заселення плодових дерев шкідниками.
Збудник уражує всі надземні частини рослини: листя, квітки, зав’язі, плоди тощо. Зазвичай ураження збігається з періодом цвітіння. Бактерії переносяться на квітки комахами-запилювачами, проникають у рослинні тканини та починають розмноження і рух угору по гілках. Уражені квітки та суцвіття починають в’янути, поступово некротизуються, набувають вигляду обпалених вогнем і відмирають, проте не опадають.
Згодом ознаки некротизації стають помітні на молодих листках та гілках: спочатку по краях листкових пластинок, а потім цілі листки набувають обпаленого вигляду, часом скручуються і повністю всихають, але не опадають (див. рисунок). Гілки також мають вигляд пошкоджених вогнем і характерно загинаються зверху гачком, нагадуючи «посошок пастушка».
За сильного розвитку та пізнього ураження ушкоджуються і зав’язі пло­дів — вони темнішають, всихають, некротизуються й муміфікуються, однак залишаються висіти на дереві. Майже зрілі плоди темнішають, на них може виступати характерний бактеріальний ексудат блідо-жовтого кольору.
Беручи початок із квіток, суцвіть і плодових гілочок, при сильному розвитку бактеріальний опік поступово переходить на скелетні гілки й голов­ний стовбур. На уражених ділянках кори та штамбу з’являються характерні некротичні язви, розтріскування та зморшкуватість. Це веде до неминучої стрімкої загибелі дерева, яке набуває вигляду спаленого вогнем. Пошкоджується у такому випадку і коріння, на якому помітні водянисті темні плями.
Іноді при сильному імунітеті дерев, належному догляді, вчасному виявленні захворювання та вживанні належних невідкладних заходів захисту рослини вдається врятувати та отримати врожай. Але у разі пізньої діагностики, за сприятливих для бактерії погодних умов і високої чутливості породи хвороба має всі шанси призвести до загибелі не тільки окремих дерев, а й усього саду. Особливо це стосується груші, яка може бути повністю знищена Erwinia amylowora впродовж одного сезону, тоді як яблуня може добре триматися кілька років.
Небезпечними ускладненнями бактеріального опіку, які можуть відтермінувати або й унеможливити процес одужання рослин, є приєднання інших грибних чи бактеріальних інфекцій, а також ураження шкідниками, які легко заселяють ослаблені хворобою дерева. Відтак під час діагностики причин усихання листків, пагонів і зав’язей слід проводити чітку диференційну діагностику, щоб розрізняти бактеріальний опік, інші хвороби та фізіологічні стани рослин, які можуть викликати подібні симптоми (зокрема моніліоз, дефіцит елементів живлення тощо) (див. таблицю).
Рання фіксація ознак ураження та розгляд їх у динаміці знижують вірогідність діагностичної помилки, однак у разі наявності сумнівів варто надати рослинні зразки до фітосанітарної карантинної лабораторії. При цьому слід пам’ятати, що відбирати на аналіз по­трібно не повністю уражені частини рослин, а ті, де прояви захворювання тільки-но з’явилися, оскільки у іншому випадку точно встановити збудника неможливо.
Основні заходи захисту садів і декоративних насаджень розоцвітих культур полягають у дотриманні суворого карантину. В Україні бактеріальний опік поки що має обмежене поширення, тож варто вжити усіх можливих заходів і бути пильними, щоб запобігти його переходу з розряду карантинних об’єктів до розряду регулярних.
У разі, якщо в саду виявлено вогнища цього захворювання, слід повідомити про це карантинну інспекцію та Держфітовет­службу.
Найбільш дієвими та надійними заходами боротьби з бактеріальним опіком є, звісно, не куративні, а винищувальні: обрізування і знищення уражених ділянок, а за сильного ураження — викорчовування і знищення дерев. Превентивні заходи — підвищення імунітету рослин завдяки інтенсивній раціональній агротехнології, профілактичним обприскуванням мідьвмісними препаратами (купорос, бордоська рідина тощо), контролю шкідників, хвороб і бур’янів у саду, а також знищенню близько розташованих осередків диких рослин родини Розоцвіті, які можуть бути потенційними господарями Erwinia amylowora.
На початкових етапах розвитку захворювання (за перших ознак ураження) його можна зупинити і вилікувати рослини за допомогою антибіотиків. Хоча в Європі антибіотичні препарати не дозволені до використання на плодових культурах, у США успішно використовують стрептоміцин, яким обприскують як окремі уражені органи (наприклад, квітки, зав’язі, гілочки й листочки), так і все дерево. Взагалі можливе ефективне застосування практично будь-яких антибіотиків, що мають високу активність проти грам-негативних паличкоподібних бактерій — наприклад, тетрацикліну, ампіцилліну, пеніцилліну, офлоксацину тощо. Обробку дерев цими препаратами проводять до 5 разів з інтервалами 5–7 діб. Використання подібних методів досить ефективне, проте не має офіційного дозволу.
Крім того, дерева можна обробити 0,2% розчином Фітолавіну з розрахунку 2 л робочого розчину препарату на кущ або молоде дерево та до 5 л — на доросле дерево. Максимальна кратність обприскувань — 5 з інтервалами 14 діб.
Ефективним профілактичним заходом є обприскування дерев баковою сумішшю препаратів Планріз, Триходермін, Пентафаг-С або Гаупсін (по 0,1 л) по зеленому конусу (період, коли бруньки набубнявіли і тільки-но почали розпускатися) кожні 10–20 діб.
Особливо високу ефективність матиме поєднання куративних заходів проти бактеріального опіку та спектра інших грибних хвороб, тож незайвим буде профілактичне обприскування саду препаратами Казумін 2Л (3–4 л/га), Скор (0,2 л/га), Світч (0,75–1 кг/га), Хорус (0,2–0,25 кг/га), Делан (0,5–1 кг/га), Малахіт (1,25–1,5 л/га), Стробі (0,2 кг/га) або будь-якими іншими аналогічними фунгіцидами, до­зволеними до використання в Україні. До того ж не варто забувати про контроль шкідників, які також є одним із джерел повторного зараження.  

П. Лиховид, Херсонський державний аграрний університет

BASF начинает год инноваций и предс...
Sunday, 15 March 2015
Концерн BASF, один из мировых лидеров в сфере защиты растений, открыл год инноваций серией событий для аграриев.
Актуально!!!
Tuesday, 11 March 2014
Журналистское расследование Ведет рубрику журналист Богдан МалиновскийТел. 494-24-29, e-mail: b.malinovskiy@univest-media.com
Thursday, 06 October 2016
Распространение и развитие болезней овощных культур зависит от ряда факторов, важное место среди которых занимают погодные условия и агротехнология выращивания. Для контроля заболеваний необходимо точно их диагностировать, а также знать влияние разных условий на особенности их развития....
Tuesday, 21 February 2012
ВЫРАЩИВАНИЕ КАРТОФЕЛЯ ЛЕТНЕЙ ВЫСАДКИ Поскольку в Крыму безморозный период составляет до 200 дней...
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир