Главное меню
Реклама

`

Вплив прищипування верхiвок пагонiв на рiст, розвиток та врожайнiсть бобу овочевого

Метою досліджень було вивчення елементів технології, які б з мінімальними додатковими енерговитратами та максимальною ефективністю поліпшили стан виробничих посівів бобу овочевого та забезпечили високий рівень його вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України.

Що таке прищипування

Більшість дослідників вважають, що прищипування — це зрізання верхівок пагонів для прискорення дозрівання врожаю та збільшення продуктивності рослини. За його проведення припиняється ріст пагонів і посилюється надходження поживних речовин до зав’язей, що зменшує їх опадання та створює кращі умови для росту та розвитку плодів. Часто цей захід використовують під час вирощування баштанних і овочевих культур. Зокрема, прищипують дині, кавун, огірок, кабачок та ін.
З джерел наукової літератури відома інша назва цього технологічного заходу — чеканка, або пінцирування рослин. Під час проведення досліджень ми вивчили низку статей про цей елемент технології вирощування бобових, у яких викладені думки провідних вітчизняних учених О. Ю. Барабаша, О. С. Болотських, З. Д. Сича, П. В. Ма­теринського. Вони описують цей прийом без методики виконання, але з позитивною динамікою показників продуктивності рослин, що й спонукало нас до подальшого вивчення.
Програмою наших досліджень передбачено вивчення таких актуальних питань, як особливості проведення прищипування верхівок пагонів і його вплив на ріст та розвиток рослин бобу овочевого, формування параметрів біометрії, площі листкової поверхні та фотосинтетичного потенціалу посіву, врожайності та якості продукції.

Вплив на формування бiометричних показникiв

Встановлено, що проведення прищипування верхівок головного та деяких бічних пагонів впливало на особливості формування біометричних показників бобу овочевого. Зо­крема, во­но прогнозовано обумовлювало зменшення висоти головного пагона. Так, у сорту Карадаг цей показник у середньому за три роки досліджень без прищипування становив 63–65,3 см, а за його проведення — 55–60,4 см, у сорту Українські слобідські — 75,3–76,9 та 63,1–65 см відповідно. Тобто в цілому проведення прищипування обумовлювало зменшення висоти головного пагона рослин бобу овочевого на 6,6–2,1 см (табл. 1).
Суттєвий вплив справляло прищипування і на кількість бобів на рослинах. Так, у сорту Карадаг у роки досліджень без прищипування на кущі їх формувалося по 9,2–10,8 шт., а за його проведення — 12–12,2. В Українських слобідських ця різниця була дещо меншою: без прищипування на кожній рослині формувалося по 11,5–13 бобів, а за його проведення — по 12,9–13,6. Тобто в середньому прищипування верхівок пагонів обумовлювало збільшення кіль­кості бобів у сорту Карадаг на 2,1 шт./рослину, а в Українських сло­бідських — на 1 шт./рослину (табл. 2).
Такі результати дозволяють зробити висновок, що хоча висота головного пагона та кількість міжвузль на ньому за проведення прищипування зменшуються, кількість бобів на рослині суттєво не змінюється. Це підтверджує факт формування повноцінних бобів у нижній та середній частинах головного пагона.
Кількість бобів на головному пагоні без застосування прищипування у роки досліджень коливалася в межах 3–6,4 шт. у сорту Карадаг та 4,2–7 шт. у сорту Українські слобідські. У разі проведення прищипування верхівок Карадаг формував на голов­ному стеблі у середньому по 4,7 шт. бобів, а Українські слобідські — по 5,3 (табл. 3).
Крім того, завдяки дослідженням виявили низку залежностей між біометричними параметрами рослин бобу овочевого за проведення прищипування верхівок пагонів та тривалістю міжфазних етапів, площею листкової поверхні, фотосинтетичним потенціалом та врожайністю. Зокрема, встановлено, що висота головного стебла у різні фази розвитку рослин від’ємно корелює з площею листків, і коефіцієнт кореляції коливається у межах 0,82–0,99.
Між висотою головного стебла та фотосинтетичним потенціалом посівів у періоди від появи сходів до бутонізації та від бутонізації до цвітіння встановлено пряму кореляцію з коефіцієнтом 0,90–0,99. Між показниками загальної кількості бобів і їх кількості на головному пагоні та фотосинтетичним потенціалом у ті самі періоди вегетації спостерігається зворотна кореляційна залежність (r  =  –0,80–0,99), між фотосинтетичним потенціалом у подальші етапи росту та за весь вегетаційний період встановлена пряма кореляція (r = 0,80–0,98).
Тобто проведення прищипування головного пагона обумовлює формування більшої кількості повноцінних бобів на бічних пагонах.

Вплив на урожайнiсть

Позитивний вплив прищипування пагонів на тривалість міжфазних періодів, фотосинтетичний потенціал і певні біометричні параметри рослин обумовлював і збільшення врожайності зелених бобів. У 2010 р. сорт Карадаг за умов прищипування продемонстрував ріст урожайності на 0,6 т/га, Українські слобідські — на 0,3 т/га порівняно з ділянками, де прищипування не проводили. У 2011 р. обидва досліджувані сорти завдяки цьому агроприйому дали на 0,4–0,5 т/га більший урожай, у 2012 — на 0,5 т/га.
Відтак спостереження дають можливість зробити висновок, що проведення прищипування пагонів призводить до росту врожайності зелених бобів сорту Карадаг у середньому на 4,2% відносно контролю, а Українських слобідських — на 3,3% (табл. 4). При цьому коливання загальної урожайності в роки досліджень були незначними, тобто рослини у меншій мірі реагували на вплив кліматичних умов, ніж на проведення технологічних заходів.
Ця закономірність підтверджується і розрахунком частки впливу на формування урожайності досліджуваних факторів (сорт, прищипування пагонів) та погодних умов року (див. рисунок). З діаграми видно, що вплив прищипування пагонів на формування урожайності бобу овочевого найбільший — 38,7%, тоді як вплив сорту становить тільки 24,5%, а погодних умов — 27,4 %.
При цьому був встановлений прямий кореляційний зв’язок між урожайністю зелених бобів за проведення прищипування верхівок пагонів та площею листкової поверхні у різні фази розвитку рослин (кое­фіцієнт кореляції r = 0,91–0,97), тривалістю етапу від бутонізації до цвітіння (r = 0,86) і кількістю бобів на головному стеблі (r = 0,68). А от між урожайністю та висотою головного стебла спостерігався зворотний кореляційний зв’язок з кое­фіцієнтом — 0,92.
Крім того, проведені дослідження показали, що таке втручання у філогенез рослини, як прищипування верхівок пагонів, у деякій мірі позитивно впливає на заходи боротьби із шкідниками, зокрема попелицею, яка поселяється здебільшого саме на верхівках рослин і може спричинити втрати від 12 до 25% урожаю. Тож можна дійти висновку, що цей агроприйом відіграє помітну роль і у запобіганні втрати продуктивності рослин через шкідників — підвищує рівень урожайності зелених бобів і стабілізує їх якісні показники.

Висновки

Метою наших досліджень було вивчення елементів технології, які б з мінімальними додатковими енерговитратами та максимальною ефективністю поліпшили стан виробничих посівів бобу овочевого та забезпечили високий рівень його вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України. Проведені досліди і спостереження дали змогу зробити висновок, що такий елемент технології, як прищипування верхівок пагонів наприкінці цвітіння, обумовлює скорочення тривалості вегетаційного періоду до 95–97 діб, а строку від утворення бобів до їх біологічної стиглості — на 3–5 діб. При цьому на бічних пагонах формується більша кількість пов­ноцінних бобів — 7,4–7,8 шт./рослину, що сприяє зростанню врожайності на 0,4–0,5 т/га.
Відтак надалі ми плануємо продовжити вивчення проблематики застосування прищипування верхівок рослин та її обговорення.  

О. Костюк, к. с.-г. н.,
О. Власюк, студент,
Вінницький національний аграрний університет,
Уманський національний університет садівництва

Актуально!!!
Tuesday, 11 March 2014
Журналистское расследование Ведет рубрику журналист Богдан МалиновскийТел. 494-24-29, e-mail: b.malinovskiy@univest-media.com
Как сохранить свежесть овощей и фру...
Monday, 16 March 2015
Здоровый образ жизни предполагает употребление натуральных овощей и фруктов. Однако при неправильном хранении около 14% купленных продуктов выбрасываются из-за преждевременной порчи. Исправить эту ситуацию помогут знания о том, как дольше сохранить свежесть овощей и фруктов с помощью современной техники для дома....
Wednesday, 15 June 2016
Чернушка дамасская (укр. чорнушка дамаська; лат. Nigella damascena L.) однолетнее травянистое растение семейства Лютиковые (укр. Жовтецеві; лат. Ranunculaceae).
Wednesday, 02 August 2017
Часник став для українського овочівництва важливою нішевою культурою.
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир