Главное меню
Реклама

`

Вплив екстремальних квiтневих похолодань на часник озимий

Морфологiчнi, фiзiологiчнi та патологiчнi змiни в рослинах

Посівні площі озимого часнику в Україні порівняно з минулим роком суттєво збільшилися, а ті фермери, які ще не визначилися з напрямом часниківництва, уважно стежать за технологічними і економічними можливостями цієї культури, оцінюючи успіхи й ризики на сусідських полях. Через примхи погоди рослини часнику виявляють різні фізіологічні тактики адаптації до екстремальних умов і розкривають спостережливим виробничникам свої біологічні таємниці.
Щорічний часниковий сезон у кожній ґрунтово-кліматичній зоні має низку особливостей. Зокрема, минулорічна осінь у Степу була перезволоженою, що стримувало висаджування зубка, однозубки і сівбу повітряних цибулин. Оптимальні строки проведення цих агроприйомів у декого змістилися на другу половину листопада. Зима була холодною, але з достат­ньою кількістю снігу, а ранньою весною на деяких полях з’явилися блюдця талої води, через що спостерігалося непередбачене зріджування сходів. Весняне відростання почалося на 10–15 діб пізніше, ніж у минулих сезонах.
Далі все відбувалося відповідно до середньорічних кліматичних норм, але починаючи з 17 квітня по всій Україні розпочався 10-денний період різкого похолодання із сильними снігопадами (особливо на Харківщині, Дніпропетровщині та Запоріжжі). Поривчасті вітри та заморозки до –3…–4°С пошкодили листки часнику. Після танення снігу температура у верхніх шарах ґрунту знизилася вдвічі, до 5…7°С. Активність ґрунтової мікрофлори, яка сприяла утворенню доступних форм азоту, різко зменшилася. Крім того, холодна тала вода вимила макро- та мікроелементи в глибину ґрунту.
Спочатку часник стійко витримував усі погодні негаразди, але через 4–5 діб рослини призупинили ріст, почали жовтіти, верхівки та середина листків стали засихати. Незважаючи на порівняну холодостійкість, коренева система також призупинила ріст. Ті частини листків, які були пошкоджені заморозками, побіліли. Активізувалися гнилі денця та коренів. Якщо перед похолоданням великої різниці між здоровими і хворими рослинами не було помітно, то через 7–10 діб хворі остаточно перестали боротися за місце під сонцем. Такі технологічні недоліки, як випадково куплений несертифікований, невідкалібрований і непротруєний садивний матеріал, нерівномірність висаджування чи сівби, проявилися ще виразніше.
Багато фермерів у такій ситуації розгубилися, не могли пояснити прості явища реакції часнику на різке похолодання й відрізнити патологічні зміни від фізіологічних. Проте з настанням теплої травневої погоди аклімація рослин після перенесених холодових стресів повністю завершилася і продовжився нормальний ріст.
Які ж висновки для майбутніх часникових сезонів можна зробити після такої екстремальної цьогорічної весни? Перш за все, фермеру потрібно вміти «читати» весь спектр морфологічних, фізіологічних та патологічних змін, які відбуваються у рослинах під час стресу та в період аклімації. Фізіологи рослин навіть розробили для таких випадків теорію аклімації (від англійського acclima­tion — процес звикання до післястресових умов), яка дозволяє агроному керувати процесом пристосування рослин, збудників хвороб та шкідників до ймовірних стресових умов. Тоді не буде паніки, а буде звичайна організаційна і технологічна готовність до проведення технологічних заходів.

Морфологiчнi змiни

Усі зміни у рослинах часнику за весняний період можна умовно поділити на морфологічні, фізіологічні та патологічні. Велику групу становлять морфологічні зміни, які починаються ще під час зимівлі та тривають усю весну. Це, зокрема:
     вимерзання і випирання;
     вимокання у місцях накопичення талої води;
     защемлення верхівок зачаткових листочків у зубку чи однозубці;
     неодночасна поява сходів;
     побіління листків від приморозків;
     фізичні пошкодженнями вітром, сільськогосподарською технікою тощо.
Усі ці зміни відбуваються в основному під впливом таких факторів, як температура повітря та ґрунту, зволоження, аерація та швидкість вітру.
Вимерзання i випирання
Неглибоке чи пізнє осіннє висаджування призводить до вимерзання і випирання певної частини рослин. Вимерзають ті, які мілко висаджені або не мають достатньої кількості сухих речовин у материнському зубку чи однозубці. Навіть за умови ретельної підготовки садивного матеріалу весною зазвичай відростає лише 95–98%, а решта так і згниває у ґрунті. А у деякі роки вимерзання може бути значно більшим. Корені часнику мають гофровану поверхню і впродовж доби змінюють довжину залежно від режиму зволоження та щільності ґрунту. Це сприяє випиранню зубка та однозубки на поверхню, де вони підмерзають або повністю вимерзають. Весною такі рослини відстають у рості.
Вимокання
У понижених місцях, де накопи­чуються талі води, можна спостерігати зріджування сходів, або вони з’яв­ляються неодночасно. Навіть у разі ретельного калібрування садивного матеріалу рослини ростуть із різною інтенсивністю. Особливо помітна ця нерівномірність у разі висаджування однозубки й особливо зубка без орієнтування.
Защемлення верхівок листків
На багатьох полях можна знайти рослини з ненормальним розміщенням листків у вигляді петлі, верхівка якої занурена у ґрунт. Таке явище називають защемленням верхівок листків, які залишаються у ґрунті, тоді як їх середини ростуть. Морфогенез точки росту з утворенням перших 2–3 зародкових листків у зубку та однозубці розпочинається ще в серпні — вересні. Під впливом температурних факторів верхівки зародкових листків можуть відмирати, злипатися над точкою росту, тоді як основа залишається активною і продовжує ріст.
Защемлення можливе з різних причин, у т. ч. через запарювання садивного матеріалу у період від збирання до висаджування, тобто через просте недотримання температури та відносної вологості повітря у складських приміщеннях. Іншими причинами можуть стати пізнє висаджування (у кінці листопада) чи неправильний добір сортів для певної кліматичної зони. Серед сортового різноманіття явище защемлення верхівок зародкових листочків виявляється в різній мірі. Зокрема, цього року воно проявилося на французькому сорті Sprint.
Побіління листків
Зазвичай часник витримує весняні заморозки без великої шкоди для рослини, але після цьогорічного зниження температури до –3…–5°С почалося побіління середини листків у місцях їх згинання. У разі снігопаду саме ця частина листків залишається незахищеною від вітру і низької температури, тож у цих місцях листки почали біліти, залишаючи по обидва боки зелені непошкоджені смужки. За невеликого ступеня пошкодження створюється враження, що листки пошкоджені трипсами, але їх у цей час ще немає.

Фiзiологiчнi змiни

Важливе місце у ранньовесняний період мають фізіологічні зміни, вчасне виявлення яких допомагає уникнути незворотних процесів у цитоплазмі клітин, що зрештою знижують урожайність та якість продукції. До таких змін відносять:
     природне відмирання перших 2–3 за­­чаткових листків;
     закручування молодих листків проти годинникової стрілки;
     зміну забарвлення листків від не­стачі азоту, калію, фосфору та мікроелементів;
     неоднаковий ріст рослин через нерівномірне й надлишкове внесення мінеральних добрив;
     недоступність повітря для кореневої системи на важких та запливаючих осолонцьованих ґрунтах;
     нестачу вологи у період найінтенсивнішого росту рослин у квітні — травні;
     конкурентні відносини між рослинами з різним ступенем розвитку;
     конкуренцію з бур’янами.
Фізіологічні зміни вдається добре моніторити за умови щоденних спо­стережень за ростом рослин. Це дуже важливо для досягнення успіху.
Перші фізіологічні зміни помітні вже на перших 2–3 листках, які умовно можна назвати стартовими. Завдяки фотосинтезу вони живлять «зголоднілі» корені та точку росту після зими. Через місяць після сходів їх ріст припиняється, вони жовтіють та засихають. У цей час запаси поживних речовин у тканинах маточного зубка закінчуються, і рослина переходить на режим повного автотрофного живлення. Це природний процес. Перші листки на цей час морфологічно най­старші й успішно виконали свою фізіологічну роль.
Далі починається інтенсивний ріст нових листків аж до появи стрілки.
У цей час частини молодих листків навколо центральної жилки можуть рости з різною інтенсивністю, що спричинює їх закручування. У часнику воно спостерігається на 2–3-му верхньому листку проти годинникової стрілки, у інших видів дикорослих цибуль і часників (наприклад, у цибулі блакитної, Allium coeruleum) — за годинниковою стрілкою. За нашими спостереженнями, це явище залежить також від сорту, а у межах сорту здорові рослини з інтенсивним ростом закручують листок сильніше.
При цьому кожний листок часнику, як і усіх однодольних рослин, росте основою. Це називають вставним типом росту, за якого верхівка завжди старша за основу. Така фізіологія листка призводить до своєрідної системи підтримування життєдіяльності. Якщо коренева система не може забезпечити всю рослину вологою чи елементами живлення, відбувається їх перекачування зі старих частин листка у молоді. Спочатку верхівки листків то жовтіють, то зеленіють, а після кількох таких циклів перерозподілу жовтіють остаточно і засихають, забезпечуючи постійний оптимальний режим для молодих частин листків. Це нормальний процес, але у період від появи 4–5-го листка до появи стрілки можна провести полив і підживлення (кореневе через краплинне зрошування чи по листу), за що рослина завжди віддячує вагомою прибавкою врожаю.
Діагностика дефіциту
Похолодання дає агроному можливість побачити ознаки нестачі елементів живлення. Так, за зміною забарвлення листків можна у певній мірі діагностувати дефіцит азоту та калію, рідше — фосфору та мікроелементів.
Ознаки нестачі азоту і калію у часнику дуже подібні. До речі, саме ці елементи спричинили масове пожовтіння рослин після цьогорічного холодового стресу, і це зумовило паніку серед часниководів, які безпідставно почали звинувачувати у цьому гнилі денця чи коренів. Для підвищення точності діагностики у різних частинах поля слід провести дослідження, аналізуючи не менше 10 рослин у кожній пробі.
По-перше, відразу варто зазначити, що здебільшого у рослин спостерігається комплексний дефіцит з порушенням балансу всієї фізіологічної системи. По-друге, оглядати треба усю рослину, але найретельніше придивлятися до середніх листків. За дефіциту калію жовтіють верхівка та краї листка, а жилка залишається зеленою. Нестача азоту проявляється у пожовтінні верхівки вздовж центральної жилки — створюється враження аналогії з латинською буквою V з основою до центру рослини. При цьому дефіцит азоту інтенсивніше проявляється на полях із залишками соломи та рослинних решток, для розкладання яких мікроорганізми весною не віддають, а, навпаки, забирають усі рештки азоту з ґрунту.
На важких запливаючих кислих або лужних осолонцьованих ґрунтах у часнику інколи діагностують дефіцит фосфору у вигляді червоно-фіолетового кольору на більш старих листках. Що стосується нестачі мікроелементів, то цього року вона поки що не діагностувалася.
Обстеження 25 сортів часнику озимого у нашій колекції дало можливість оцінити різний ступінь пожовтіння від дефіциту калію та азоту. Оцінка проведена за 5-бальною шкалою через тиждень після початку похолодання (26 квітня). Практично не змінили свого забарвлення сорти Прометей, Спас та місцеві клони з Сум, Німеччини, Молдови та Грузії. Сорти Любаша, Софіївський, Дюшес і більшість місцевих форм мали незначне пожовтіння (2–3 бали). У сортів Мереф’янський, Ліда, Лідер і Sabadrome (Франція) воно проявилося сильніше (3–4 бали), а сорт Sprint (Франція) пожовтів практично повністю. Відновлення зеленого забарвлення листків у період аклімації відбувалося у тому ж порядку.
Нерівномірне живлення
Поряд із нестачею елементів живлення, у межах поля можна спостерігати неоднаковий ріст рослин через нерівномірне внесення мінеральних добрив (у разі розкидного способу їх внесення або локального внесення у рядки під час висаджування зубка й однозубки чи сівби повітряних цибулинок). У місцях де добрива внесено з надлишком, рослини ростуть повільніше, їх верхівки засихають. Подібні ознаки можуть спостерігатися і у разі пошкодження посівів повітряних цибулинок личинками цибулевої мухи, цибулевої дзюрчалки і дротяниками, тому крім візуальної оцінки за зовнішнім станом листків слід перевірити й наявність цих шкідників у прикореневій зоні.
Надлишок вологи
Фізіологічні зміни відбуваються й через надлишок вологи та нестачу повітря для кореневої системи. У такому разі рослини також жовтіють, і ознаки дуже подібні до дефіциту азоту, калію та фосфору. Аналогічне пожовтіння спостерігається й за невиправданого загущення чи забур’янення посадок, адже у конкуренції з сильнішими рослинами слабші завжди програють. При цьому внесення гербіцидів також може затримати ріст часнику і створити додатковий, часто незрозумілий візуальний фон ознак у вигляді пожовтіння, засихання тощо.

Хвороби i шкiдники

На тлі морфологічних та фізіологічних змін дуже важливо виокремити рослини з ознаками хвороб та шкідників, а саме:
     гнилі денця та відсутності росту коренів;
     пошкодження агресивними видами нематод;
     іржі листків;
     пошкодження цикадками та трипсами;
     пошкодження ґрунтовими шкідниками (личинками хруща, цибулевої мухи, дротяниками тощо).
На початку весни найпоширеніші з наведених несприятливих факторів — гнилі денця і коренів. Уражені рослини легко вирізняються на тлі здорових за зовнішнім карликовим (так званим сидячим) виглядом. Вони відстають у рості, нижні листки передчасно засихають, хоча молоді виявляють ознаки життє­здатності, а несправжнє стебло («ніжка») стає дуже коротким або його зовсім немає. Хоча цього разу також варто враховувати сортові особливості, адже є сорти з дуже короткими «ніжками».
Гнилі можуть бути фузаріозними або бактеріальними. Щоб уточнити це, рослину викопують і обстежують на наявність слизистої гнилої маси й запаху. За фузаріозної гнилі денце і залишки материнського зубка залишаються сухими, а корені не утворюються, тоді як за бактеріальної вони розм’якшуються, стають слизистими та мають запах гнилої риби.
Відстають у рості й рослини, пошкоджені нематодами, проте вони зберігають зелене забарвлення і стають покрученими (так звані вертуни чи танцюристи). Коренева система їх продовжує повільно розвиватися й не загниває.
Певного клопоту завдають весною і ґрунтові шкідники — личинки хруща (особливо поблизу лісосмуг та старих садів) і цибулевої мухи (на посівах повітряних цибулинок для отримання однозубки), а також дротяники (після багаторічних трав).
Першими з наземних шкідників ще у березні й на початку квітня проявляють активність різні види цикадок із сисним ротовим апаратом. Саме вони починають переносити вірусні хвороби з посівів люцерни і бур’янів лісосмуг та пустирів, і добре, що під час похолодань їх активність тимчасово призупиняється. Однак у будь-якому разі для запобігання подальшому поширенню інфекції важливо проводити періодичний фітосанітарний контроль, викопуючи і спалюючи рослини, уражені кореневими гнилями й нематодами, а також застосовувати засоби для зменшення чисельності шкідників. Особливо це важливо у розсадництві часнику для отримання здорового садивного матеріалу.
Що стосується можливого поширення іржі на листках часнику, то ця хвороба проявляється лише у кінці травня — на початку червня, та й то з певною періодичністю. Наприклад, у 2015 р. вона почала досить швидко поширюватися після 25 травня, а у 2016 р. — лише після 10 червня з низькою інтенсивністю. Найбільшу загрозу це захворювання становить під час травневого старту.

Уроки стресу

Отже, екстремальні умови цьогорічної весни дали можливість зробити певні висновки, важливі для подальшого розвитку часниківництва в Україні. Зокрема, часникові плантації варто закладати тільки сертифікованим садивним матеріалом випробуваних сортів, що дає змогу в певній мірі застрахуватися від вимерзання, поширення хвороб та нематод. Обов’яз­ко­вим агрозаходом має стати калібрування і протруювання зубка чи однозубки перед висаджуванням (окрім органічного виробництва). Важливо дотримуватися вимог щодо чергування культур у сівозміні, системи обробітку ґрунту, рівномірності й глибини висаджування, внесення добрив і гербіцидів. Зокрема, у весняний період бажано проводити позакореневі підживлення, а задля профілактики кореневих гнилей та нематоди не варто нехтувати фітосанітарними прочистками та знищенням виявлених джерел інфекції.  

З. Сич, д. с.-г. н., професор

Как сохранить свежесть овощей и фру...
Monday, 16 March 2015
Здоровый образ жизни предполагает употребление натуральных овощей и фруктов. Однако при неправильном хранении около 14% купленных продуктов выбрасываются из-за преждевременной порчи. Исправить эту ситуацию помогут знания о том, как дольше сохранить свежесть овощей и фруктов с помощью современной техники для дома....
Внимание новинка!!!
Thursday, 24 March 2016
Карманный справочник Определитель вредителей и болезней огурца
Monday, 10 August 2015
Оценка способов, сроков и глубины основной обработки почвы
Tuesday, 21 September 2010
Начало апреля время ранних овощей. Поэтому Овощеводство отправилось в южные области узнать, как обстоят дела. Наш путь лежал в села Чулаковка (Голопристанский р-н Херсонской обл.) и Утконосовка (Измаильский р-н Одесско...
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир