Главное меню
Реклама

`

Фенологiя та продуктивнiсть середньопiзнiх сортiв суницi садової

Вирощування в умовах пiвнiчної частини Лiсостепу України

Проведено порівняльну оцінку середньопізніх українських та кращих зарубіжних сортів і елітних форм (ЕФ) суниці садової у північній частині Лісостепу у 2006–2009 рр., надмірно вологому 2014 р., посушливому 2015 р. і несприятливому сезоні 2016 р. Виділено кращі за комплексом ознак українські сорти Презент, Присвята, Рекорд та італійський НФ421 Азія. Високоврожайний сорт універсального використання Зенга Зенгана не рекомендується для виробництва через дрібноплідність та сильне ураження ягід сірою гниллю. Внаслідок кардинальних змін клімату високоприбуткове вирощування суниці навіть у названій підзоні Лісостепу можливе у контрольованих умовах — під високими плівковими тунелями, в теплицях та при постійному зрошенні, що вже є загальноєвропейською тенденцією.

ВУкраїні суниця донедавна займала перші позиції серед ягідних культур і лише останнім часом дещо поступилася чорній смородині у зв’язку із зростанням популярності останньої як адсорбента радіоактивних речовин.
У традиційно найбільш ягідному регіоні, на півночі України, потенційна продуктивність і зимостійкість сортів обумовлені рівнем низьких температур восени та взимку і наявністю снігового покриву, який забезпечує нормальне проходження періодів спокою та етапів онтогенезу, що готують рослину до протистояння весняним приморозкам.
Станом на 1987 р. основу сортименту України становили вітчизняні сорти — із 20 районованих тільки 6 були зарубіжної селекції. Основними у більшості областей були сорти Ясна та Коралова 100. У 2008 р. із 19 сортів, включених до «Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні», 11 були виведені в Інституті садівництва НААН (селекціонери К. Копань і В. Копань).
Однак в останні десятиріччя суниця садова, на відміну від багаторічних плодових культур, стала культурою з найбільш динамічним оновленням сортименту. Не зовсім логічна з одного боку, але досить прагматична з другого інтродукція сортів південного походження в значно північніші країни виявилася досить результативною.
У Польщі з 2003 р. швидко реєструють як традиційні, так і досить «ніжні» американські та італійські сорти нейтрального дня. В Німеччині з 2010 р. стало масовим вирощування нових іта­лійських сортів Клері, Алба та НФ421 Азія. З того ж року перші 4 сорти іта­лійської селекції реєструють і в Україні.
Як свідчить аналіз сортименту, зареєстрованого на 2012 р., у 2009–2011 рр. відбулося різке входження на ринки України великих європейських компаній — перш за все, шляхом реєстрації своїх сортів як придатних для вирощування у нашій країні з реєстрацією майнових прав. Маючи власні сорти з невідомими в Україні показниками та володіючи великими потужностями для вирощування розсади, вони відносно легко легалізувалися на українському ринку. Як результат, із 42 зареєстро­ваних сортів лише 22 виведені україн­ськими науковими установами, а 14 представлені західноєвропейськими заявниками й здебільшого вони є і власниками сортів.

Матерiали, умови i методика дослiджень

Українські та зарубіжні сорти й елітні форми суниці садової вивчали за методикою первинного сортовивчення і державного сортовипробування в ягідниках, висаджених у 2006–2014 рр. у богарних польових умовах північної частини Лісостепу в Інституті садівництва НААН (Київ). Технологія вирощування — малозатратна однорядна загущена посадка. Відстань між рядами — 0,8, між рослинами в ряду — 0,2 м (близько 55 тис. кущів/га). Кількість облікових рослин на ділянці — 50, повторень — 3–4.
Використано трирічний цикл експлуатації ягідника: перший рік — для наростання кущів, другий і третій — збір ягід і облік даних. Згідно з «Методикою проведення експертизи сортів на відмітність, однорідність та стабільність (ВОС)», розподіл сортозразків за строками дозрівання проводився з дати, коли ягоди достигли на 50% рослин. Для порівняння за стандартні взято сорти, які в Україні вирощуються відносно недавно — у «Державному реєстрі сортів рослин, придатних до поширення в Україні» з 2006 р.
В умовах відкритого ґрунту, а саме в полі вплив посухи на рослини суниці як трав’янистої культури ставав очевидний у квітні і травні у 5 із 10 років (табл. 1). Найкритичнішими були 2007, 2009 і 2015 рр. Враховуючи ж, що насадження суниці використовуються 3 роки, несприятливі умови у рік посадки спричиняли незадовільне плодоношення вже наступного року.
Із господарської точки зору найбільш урожайними виявилися середньопізні сорти. На відміну від ранніх (з початком дозрівання плодів наприкінці травня — на початку червня) та середньостиглих (у першій п’ятиденці червня), середньопізні починали достигати у другій-третій п’ятиденках цього місяця, а то й пізніше. На них, на противагу раннім, не виявлено пошкодження квіток весняними приморозками, однак вони потрапляли під вплив першої затяжної літньої спеки за найменших запасів весняної вологи та низької вологості повітря.

Результати дослiджень

Широке як перед-, так і післяреєстраційне вивчення та виробниче випробування кращих сортів у 2006–2016 рр. за різних ґрунтово-кліматичних умов в Україні та за її межами підтвердило високий ступінь адаптивності багатьох із них. За останнє десятиріччя найвищу їх продуктивність відмічено у відносно стабільні за режимом вологості 2006 і 2008 рр., коли навіть у богарних умовах урожай на рівні 20 т/га був типовим для багатьох сортів (табл. 2).
Однак результати детального вивчення найновіших сортів італійської та англійської селекції, окрім сортових особливостей, у 2014–2016 рр. виявили негативний вплив природних факторів, які раніше давалися взнаки меншою мірою. На ділянках ІС НААН після посушливої осені 2013 та безморозної зими 2014 р. рослини почали вегетацію ослабленими, але сприятливий весняний режим вологості (надмірно рясні дощі у квітні, травні та першій половині червня) сприяв цвітінню, формуванню зав’язі, а відтак і високому врожаю.
Умови ж 2015 р. були екстремальні вже інакше. Після сухої осені попереднього року і малосніжної та безморозної зими рослини також вступили у вегетаційний період ослабленими, а вкрай несприятливий весняний режим вологості (відсутність дощів із травня до 22 червня) перешкодив повноцінному формуванню зав’язі. Тому фактична врожайність 2015 р. становила 50–60% від біологічно можливої і була значно нижчою, ніж у досить вологому ягідному сезоні 2014 р. Проте мав місце й позитив — було відсутнє ураження листового апарату хворобами (плямистостями листя, а також сірою гниллю ягід) практично до завершення достигання.
Цвітіння ранніх сортів за умов північної частини Лісостепу, як правило, починалося у перших числах травня (табл. 3), що часто збігалося з останніми весняними приморозками (до –2…–3 °С), і це призводило до різного ступеня пошкодження перших квіток. Отже, фактор ризику для ранніх сортів у неконтрольованих умовах присутній постійно.
Тривалість дозрівання ягід відносно корелювала з кліматичними умовами, причому чіткіше — у надмірно дощову та помірно теплу весну 2014 р., коли плоди достигали досить довго, до 8–12 днів. Збирають ягоди зазвичай з інтервалом у 2 дні, а маса була типовою для сорту.
При цьому часті (через 1–2 дні) дощі у червні 2014 р. сприяли різкому розвитку та накопиченню бурої та білої плямистостей листя і сірої плодової гнилі. На ранніх сортах їхня шкідливість була малопомітна, а найсильніше вдаряла по середньостиглих і середньопізніх. Очевидною стала тенденція: що сильноросліші та густіші були кущі певного сорту, то сильнішим було їх ураження через неможливість провітрювання та просихання. Незважаючи на обприскування фунгіцидами, проведені після збирання врожаю, відновлення та наростання молодого листя проходило слабо. Це вкрай негативно вплинуло на літньо-осінній розвиток рослин (відсутність сильних і здорових листків) і спричинило надто слабку і пізню підготовку до зими.
Безморозна, безсніжна та суха зима 2014/2015 рр. не поліпшила ситуацію. А екстремально суха й спекотна погода травня і червня 2015 р. скоротила період дозрівання плодів і не дала їм змоги набути типової середньої маси, а то й спричиняла запікання їхньої поверхні.
У результаті порівняльної оцінки встановлено, що четвірку кращих та практично однакових за врожайністю середньопізніх сортів і форм, згідно з середніми даними 2014–2015 рр., становили українські ЕФ 04-3-28 (робоча назва Рекорд) і Презент та іта­лійські Реф-11 і НФ421 Азія — 19,4, 16,9, 14,4 і 14,3 т/га відповідно. Але за показником маси, а відтак і товарності ягід кращими були сорт НФ421 Азія та елітні форми Реф-11 і 04-3-28 — 16,7, 16 і 14 г відповідно (табл. 4).
Умови осінньо-зимового періоду 2015–2016 рр. були незвичними через дуже ранній осінній заморозок — по незагартованих і вегетуючих рослинах 10 жовтня вдарив мороз до –8°С. Це викликало пошкодження сформованих генеративних органів, а весною — надто помірне цвітіння. Високий режим вологості навесні 2016 р. (надмірність дощів у квітні, травні та до 12 червня) сприяв повноцінному формуванню тільки невеликої кількості зав’язі. Під впливом усіх цих чинників фактична врожайність минулого року була у межах 45–55% від біологічно можливої — значно нижча, ніж у достатньо вологому сезоні 2014 р. Середній її рівень у 2016 р. становив близько 12 т/га. Однак деякі сортозразки продемонстрували значно вищі показники: Реф-11 — 16,7, а Реф-6 — 16,3 т/га. Рекорд дав по 10,5 т/га, ЕФ 04-3-279,3 — 9,3, Презент — 7,7 і НФ421 Азія — 9,7 т/га.

Висновки, рекомендацi, обговорення

За результатами досліджень, кращими за комплексом ознак з-поміж середньопізніх сортів визнано українські Презент, Рекорд і Присвяту (всі три універсального використання), голландську Полку (універсальний) та італійську НФ421 Азія (сировинний). Однак через кардинальні зміни клімату високоприбуткове їх вирощування навіть у північній частині Лісостепу України можливе лише в контрольованих умовах (під високими плівковими тунелями і в теплицях) і за постійного зрошення, що є загально­європейською тенденцією.  

В. Павлюк, к. с.-г. н., ст. н. с., Н. Ковальчук, провідний агроном, Інститут садівництва (ІС) НААН України
Н. Павлюк, ст. н. с., Український інститут експертизи сортів рослин (УІЕСР)

BASF начинает год инноваций и предс...
Sunday, 15 March 2015
Концерн BASF, один из мировых лидеров в сфере защиты растений, открыл год инноваций серией событий для аграриев.
Внимание новинка!!!
Thursday, 24 March 2016
Карманный справочник Определитель вредителей и болезней огурца
Thursday, 12 December 2013
Цены реализации картофеля зависят от спроса и предложения, затрат на производство и реализацию, рыночных сборов, региона продажи, региона производства, срока реализации, удаленности от места производства.
Tuesday, 06 December 2011
Общее экономическое положение в стране не дает поблажки и плодоовощному сектору, который, кроме капризов погоды, вынужден считаться и с обвалом гривни.Как отразился экономический кризис на рынке семян овощных культур и чего ожидать овощеводам в новом сезоне? Это мы постарались выяснить у представителей ведущих семенных компаний, которым предложили ответит...
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир