Главное меню
Реклама

`

Раннi овочi: виробництво, реалiзацiя, ефективнiсть

Закінчення.
Початок у № 4, квітень 2017 р.

Географiя

Виробництво тепличних овочів в Україні зосереджене в основному в південних та східних регіонах, а також біля великих промислових цен­трів, де населення краще матеріально забезпечене. У 2015 р. найбільше овочів виростили тепличники Дніпропетровської (805,4 тис. ц), Запо­різької (1549,5), Київської (326,4), Тернопільської (311,8), Харківської (704,2) і Херсонської (870,8 тис. ц) областей; найменше — Кіровоградської та Одеської (15,5 і 8,7 тис. ц відповідно). В останні роки почали вирощувати ранні овочі і на Волині: у 2014 р. — 0,2 тис. ц, у 2015 р. — 7,1 тис. ц.
Слід відзначити стрімкий ріст виробництва у Запорізькій області: якщо у 2011–2012 рр. там було вирощено близько 40 тис. ц тепличних овочів, то у 2013 р. — 1410,3, у 2014 — 1116, а у 2015 — 1549,5 тис. ц. Тепличники Вінниччини у 2015 р. збільшили обсяги виробництва овочів удвічі порівняно з 2014 р., Житомирщини — на 40,9%, Закарпаття — на 16,9, Київщини — на 16, Кіровоградщини — у 3 ра­зи, Миколаївщини — у 3,7, Полтавщини — у 2,6, Рівненщини — у 2,1, Терно­пільщини — у 1,2, Харківщини — у 1,7, Запоріжжя — у 1,4, Хмельниччини — у 5,7, а Черкащини — у 1,2 рази. Менше ранніх овочів постачали господарства Донецької і Луганської областей (на 35,7 і 6,7% відповідно) у зв’язку з воєнними діями. На попередньому рівні залишились обсяги виробництва в Івано-Франківській, Львівській, Сумській, Чернівецькій та Черні­гівській областях.

Канали збуту

Основними каналами реалізації свіжої овочевої продукції, в т. ч. тепличної, є базари (59%), магазини (3%), супермаркети (17%) та HoReCa (3%). Збутом вирощеного займаються самі виробники або оптово-роздрібні підприємства. 20% тепличних овочів реалізується виробниками на ринках та через власні магазини, а 80% — через посередників і комерційні структури.
Великі господарства працюють в основному через оптових постачальників, власники невеликих теплиць займаються реалізацією самостійно. У великих агрокомплексах з розвиненою мережею тепличних господарств є власні канали збуту і дуже часто — свої служби доставки зі спеціальним транспортом (рефрижераторами). Прямі договори на постачання продукції в магазини і підприємства громадського харчування мають лише деякі компанії, здатні забезпечити стабільне безперебійне постачання певної кількості продукції визначеного асортименту.
Продаж свіжих ранніх овочів залишається важливим видом діяльності й оптових ринків, адже за їх участі мають врівноважуватися пропозиція і попит та зменшуватися цінові коливання. Нині в Україні функціонують два оптових ринки сільськогосподарської продукції — «Шувар» у Львові й «Столичний» у Києві, та насправді вони є лише дещо поліпшеним варіантом звичайних базарів. Тепличною продукцією на них торгують здебільшого посередники і дуже мало виробників. І купувати таку продукцію там не дуже зручно, адже обидва ринки виведені за межі міст, а їхати за кілограмом огірків чи томатів споживачу невигідно.
Останнім часом мешканці великих міст при купівлі свіжих овочів все частіше надають перевагу невеликим магазинам і супермаркетам, відмовляючись від стихійних ринків. Ціна овочів у роздрібних мережах на 10–20% нижча, ніж на ринках. І якщо раніше послугами супермаркетів користувалися в основному більш заможні клієнти, то нині їх покупцями стають і бідніші верстви населення, адже торгові мережі влаштовують різноманітні цінові акції (знижки пенсіонерам у визначені дні й години, знижки за наявності картки тощо). І при цьому гарантують безпечність продукції, бо овочі, які надходять від виробників, сертифіковані згідно з вимогами українського законодавства, не кажучи вже про імпортну продукцію.
У 2015 р. загалом по Україні теп­личники реалізували 98,3 тис. т овочів, що на 7,3% менше, ніж роком раніше. Суттєво зменшились обсяги продажів у січні — квітні, коли найбільше зростають витрати тепличників на опалення й електроенергію. У січні було реалізовано продукції на 37,4% менше аналогічного періоду 2014 р., у лютому — на 5,9%, у березні — на 19,4, у квітні — на 29,1, у травні — на 15,9%.
Ще гірша ситуація з виробництвом і реалізацією склалася в 2016 р. (табл.  4): у січні було реалізовано лише 2 т овочів українського виробництва, що у 254 рази менше, ніж у 2014 р., у лютому зменшення становило 1471 т, або 2,8 рази, у березні — 3108 т (майже у 2 рази), у квітні — 3773 т (48,2%), травні — 5924 т (55,5%), червні — 5092 т (46,6%), липні — 3874 т (63,1%), серпні — 3845 т (70,8%), вересні — 4545 т (79%) і у жовтні — 3153 т (70,9%).

Знайти свого покупця

Умовою успіху підприємства на ринку є орієнтація на потреби споживачів та забезпечення більш ефективного їх задоволення. Щоб уникнути проблем зі збутом продукції, підприємство має постійно вивчати потреби споживачів і рівень їх задоволення й відповідно коригувати свою виробничу діяльність. Саме це завдання останнім часом стало для наших виробників сільгосппродукції найбільш актуальним.
Ще донедавна більше половини вирощеної тепличної продукції Україна експортувала у країни близького зарубіжжя, і лише з 2014 р. почала освоювати нові для себе ринки, в т. ч. у  Західній Європі. У 2015 р. у країни ЄС було продано рекордну кількість ранніх овочів — понад 3 тис. т томатів і близько 1,3 тис. т огірків, але на тлі загального експортного потенціалу ці обсяги майже непомітні. Наприклад, щорічний експорт українських томатів у Росію до введення ембарго становив від 60 до 90 тис. т, огірків — 15–20 тис. т.
Білорусь українську тепличну продукцію не купує, оскільки має сучасні тепличні комплекси, які повністю забезпечують її потреби в ранній го­родині. Ще до 2014 р. вона навіть потіснила Україну з російського ринку завдяки дешевому російському газу. Країни Прибалтики теж останнім часом відмовились від українських ранніх томатів та огірків, бо мають достатню пропозицію недорогих тепличних овочів високої якості з південних країн Євросоюзу.
Водночас нашим виробникам вигідніше продавати продукцію з теплиць саме на експорт, адже на внутрішньому ринку ціни значно нижчі. Як результат, у зимовий період тепличну продукцію в нас майже не вирощують. У жовтні — листопаді вітчизняні тепличники закінчують сезон реалізації, проводять дезинфекцію, готують теплиці до нового сезону та вирощують розсаду.

Цiни вгору

Середня ціна реалізації овочів закритого ґрунту сільськогосподарськими підприємствами України впродовж останніх років має стійку тенденцію до зростання, хоча зумовлене воно в основному девальвацією гривні.
Так, у 2015 р. порівняно з 2014 середня ціна овочів у цілому по Україні зросла в січні на 49,9% і становила 34 757,5 грн/т, у лютому — на 64,5, до 34 996,9 грн/т, у березні — на 56,6 (25 903,8), квітні — на 60,7 (26 023,3), травні — на 88,5 (20 774,8), червні — на 4,6%, до 9484,1 грн/т. У липні ціни знизилися на 2,1% (8152,8 грн/т), а у серпні — на 6,7 (5733 грн/т), у вересні — на 25,1 (8701,3), жовтні, листопаді та грудні — на 10,4, 46,6 і 19,8% відповідно (9589,3, 6198,2 і 18281,1 грн/т).
При цьому зберігається регіональна диференціація цін: вони нижчі у регіонах вирощування тепличної продукції і північно-західних областях, де низький рівень доходів населення.
У промислових центрах та південних регіонах, де люди більш заможні, попит, а відтак і ціни вищі. Втім, найвищі вони традиційно в столиці.
Порівняно з 2012 р., коли ціни на тепличні овочі були найнижчі, у 2016 р. вони виросли у січні у 3,7 рази, у лютому — в 1,8, березні — в 2, квітні — в 1,7, травні — в 1,4, червні — в 2,6, липні — в 2,3, серпні — у 2, вересні — у 2,2 і у жовтні — в 2 рази. Порівняно з 2015 р. ріст цін у січні становив 15 893,8 грн/т, або 45,7%, у лютому — 321,8 (0,9%), березні — 3 452,4 (13,3%), квітні — 663,8 (2,6%). У травні спостерігалося зниження цін порівняно з 2015 р. на 5 341,1 грн/т, або 25,7%, а з червня по жовтень — знову зростання: у червні — на 4 950,9 грн/т (52,2%), липні — 3 731,3 (45,8%); серпні — 1 645,8 (28,7%), верес­ні — на 127,8 (1,5%) і у жовтні — на 5997,7 грн/т, або 62,6% (табл. 5).
Закономірними є сезонні коливання цін на овочеву продукцію. У зимовий і ранньовесняний періоди вони відчутно зростають, а з квітня починають знижуватися завдяки надходженню врожаю з плівкових теплиць південних і східних регіонів. Традиційно зростає роздрібна ціна овочів у передсвяткові та вихідні дні, коли більше людей хочуть порадувати і себе, і близьких вітамінною продукцією. Так, під час зимових і весняних свят овочі продають в середньому на 25% дорожче. На міських базарах, де переважно торгують своєю продукцією малі виробники, спостерігається стала тенденція зростання вартості тепличних овочів, адже продавці мають можливість регулювати ціну залежно від попиту.

Питання ефективностi

Конкурувати з Європою, де клімат дуже м’який і взимку досить багато сонячних днів, українським овочівникам дуже важко, а електроенергія та вуглеводна сировина, необхідні для опалення теплиць, і надалі будуть дорожчати. Тому майбутнє тепличних господарств — за успішними науковими розробками у галузі альтернативної енергетики, нових світлопрозорих матеріалів, селекції і гідропоніки. Тобто за інноваціями, які допоможуть скорочувати витрати й поліпшувати результативність виробництва.
Реконструкція теплиць, перехід на крапельне зрошення, нові види добрив і засобів захисту рослин (ЗЗР), застосування стійких до хвороб сортів та гібридів дають змогу оптимізувати рівень витрат, отримати кращий урожай та вищий прибуток. Проте у наших тепличників далеко не завжди вистачає для цього знань, а тим паче коштів. Ініціаторами впровадження інновацій на українському овочевому ринку у 75% випадків є зарубіжні фірми, і їх пропозиції не позбавлені певних недоліків. Таких, як зависокі для нашого ринку ціни, відсутність бактерицидів (натомість пропонують фунгіциди, які менш ефективні, зате більш розрекламовані), недостатня кількість препаратів для органічного землеробства тощо.
Подорожчання газу, мінеральних добрив, ЗЗР, насіння, яке майже все надходить імпортом, призвело до значного зростання собівартості овочів. Причому ціни на добрива та імпортне насіння зросли ще більше, ніж на газ, який хоча б у доларах трохи дешевшав. Та найбільшим головним болем наших тепличників усе ж є опалення — витрати на нього в Україні становлять понад 60% собівартості продукції, тоді як у розвинутих країнах — мінімум удвічі менше.
Застосування новітніх технологій зменшує використання газу на обігрів теплиць на одиницю продукції по огірку — до 1,79 м3, томату — 1,7, перцю солодкому — 2,45, баклажану — 2,87, зеленних культурах — до 1,25 м3.
У статистичній звітності щодо ефективності виробництва овочів закритого ґрунту представлена інформація по сільськогосподарських підприємствах. Економічний стан більшості тепличних господарств залежить від цін на енергоносії, доступності банківських кредитів та процентних ставок на них, впровадження сучасних технологій, які дають можливість заощаджувати енергію, тепло та працю, а також від рівня доходів населення і пропозиції широкого асортименту овочів за доступними цінами.
Товарність тепличної продукції у 2013 р. становила 94,8%, у 2014 р. — 101,9 і 2015 — 96,7%. Це означає, що майже вся вирощена продукція знаходить свого споживача. Проте у галузі загострюються проблеми, по­в’я­зані з застосуванням застарілих технологій, недосконалою організацією праці то­що, а це суттєво впливає як на собівартість овочів, так і на строки надходження їх на ринок. А під час технологічних перерв (грудень — лютий) ринкову нішу заповнює імпортна продукція.
Собівартість виробництва овочів закритого ґрунту щороку зростає. Якщо у 2011 р. вона становила в середньому по Україні 6163,9 грн/т, то у 2013 р. во­на зросла на 1468,8 грн/т, або на 23,8%, а у 2015 р. досягла позначки 11 070,7 грн/т (ріст на 79,6%). Причому цей показник має значні розбіжності по регіонах. Нижчим від середнього він був у 2015 р. у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Ми­колаївській, Рівненській, Сумській та Чер­каській областях, а на Полтавщині перевищив середні цифри у 3,3 рази (37 439,9 грн/т), на Хмельниччині — у 2,2 рази (24 291,5 грн/т).
Середня ціна реалізації 1 т тепличних овочів сільськогосподарськими підприємствами також має тенденцію до збільшення. У 2011 р. вона становила 7777,4 грн/т, у 2012 — 8951,3, або на 15,1% більше, у 2013 — 9341,8 грн/т, на 20,1% більше, у 2014 — 11 152 грн/т, на 43,4% більше. У 2015 р. зростання порівняно з 2011 р. становило 8028,2 грн/т, тобто більше 100%. Такі ціни продажу забезпечили виробникам у 2013 р. середній прибуток на рівні 332,7 грн/т, у 2014 — 1230, у 2015 — 1955,1 грн/т, тож рентабельність становила відповідно 3,7%, 12,4 і 14,1%. А от у 2012 р. виробництво було збитковим.
Для будь-якого виробництва важливо, щоб ціни реалізації були вищі за його собівартість. На ранню овочеву продукцію зазвичай встановлюються більш високі ціни, ніж на пізню, проте їх ріст стримує низька купівельна спроможність населення. Саме через це зростання вартості матеріальних і енергетичних ресурсів випереджає ріст цін на кінцеву продукцію, і рентабельність виробництва знижується. Відтак галузь стає менш привабливою для підприємств.
Враховуючи специфіку зим та подорожчання газу для підприємств, а у 2014 р. і його відсутність, українські тепличні господарства малорентабельні й через це втрачають конкуренто­здатність порівняно з іноземними. У зимові місяці більшість учасників тепличного бізнесу працюють із нульовою рентабельністю, тому й ціни на продукцію наприкінці весни відчутно не знижуються.
У 2013 р. виробництвом овочів закритого ґрунту займалися у 24 областях, а у 2015 — лише у 20. У регіонах тоді працювали 52 тепличних господарства, і 20 з них зазнали збитків, хоча в середньому по Україні вирощування овочів було прибутковим. Із найбільшими збитками завершили 2015 р. господарства Запорізької, Івано-Франківської, Одеської, Харківської, Херсонської і Хмельницької областей.

А попит  !

Кліматичні умови України і біологічні особливості рослин не дозволяють забезпечувати населення свіжою високоякісною овочевою продукцією рівномірно протягом року. У березні — квітні, згідно з розрахунками, вирощують лише 4% овочів від річного обсягу, у травні — червні — 10%, липні — вересні — 58%, жовтні — листопаді — 25% і грудні — лютому — 3%.
В абсолютних величинах у березні — квітні 2015 році наші аграрії виростили в теплицях 23,6 тис. т різних овочів, у травні — червні — 59,1, липні — вересні — 342,5, жовтні — листопаді — 147,6 і грудні — лютому — 17,7 тис. т.
У перерахунку на одну особу в січні й лютому 2015 р. було вирощено по 0,14 кг овочевої продукції, у березні й квітні — по 0,27, у травні й червні — по 0,69, липні й серпні — по 2,66, у вересні — 2,66, жовтні й листопаді — по 1,72 і у грудні — 0,14 кг. В цілому за рік тоді було вирощено по 13,76 кг тепличних овочів на кожного українця, що на 6,56 кг, або на 49,6% більше, ніж у 2012 р.
Згідно з рекомендованими раціональними нормами споживання, на одну особу в рік пропонується 10 кг овочів закритого ґрунту, в т. ч. огірків — 4,3 кг, томатів — 2,8 та інших овочів — 2,9 кг. Тобто рекомендовані норми в нас поки що витримують. Проте українці перебувають серед лідерів за обсягами споживання овочів у Європі, тож реальний попит вітчизняні виробники не задовольняють, особливо в зимові місяці. Тож їм радо приходять «на допомогу» виробники з інших країн, які тільки й чекають нагоди запропонувати свою продукцію українському споживачеві.
Більшість імпортованих в Україну овочів надходить із Туреччини та Єгипту. Зокрема, близько 60% імпортних томатів на наших прилавках — турецького виробництва, інші привезені в основному з Іспанії, Марокко, Нідерландів та Йорданії. Імпортовані огірки надходять до нас протягом січня — травня та в листопаді — грудні також переважно з Туреччини й Іспанії, дуже незначні обсяги завозять Нідерланди, поодинокі поставки здійснювали також Польща, Йорданія, Албанія та Іран. Основними імпортерами перцю солодкого є Ізраїль, Іспанія і Туреччина. У травні — липні найбільше його завозять із Нідерландів, значно менше — з Йорданії, Марокко, Єгипту й Ірану. Кабачки також закуповуються в основному в Туреччині й Іспанії, та ще трохи у Франції, Ізраїлі, Марокко, Нідерландах, Португалії й Південній Африці. Найбільшим імпортером салату є Іспанія.
До речі, мало хто здогадується, що салати, пекінську капусту, зелену цибулю, цибулю-порей, кріп та петрушку поза сезоном в наші супермаркети та на базари дедалі частіше постачають місцеві приватні тепличники.

Для виживання галузi

Стан глибокої економічної кризи у тепличній галузі зумовлений дуже великими енергетичними витратами, які господарства не враховували, поки газ та електроенергія були дешеві, а також низьким технологічним рівнем виробництва у сільськогосподарських підприємствах. І політика держави у цьому напрямку зовсім не сприяє поліпшенню ситуації. У багатьох країнах виробники отримують дотації на кожен м2 теплиць та мають пільгові ціни на енергоносії. У нас же тарифи для виробників, навпаки, вищі, ніж для населення, а питання субсидій, цільового кредитування та страхування, податкових пільг, стимулювання експорту та обмеження імпорту щороку безрезультатно обговорюються.
Серед основних напрямів підвищення ефективності виробництва першим традиційно згадують впровадження сучасних технологічних рішень, які забезпечують енерго- та ресурсозбереження і не забруднюють навколишнє середовище. Тобто йдеться, по суті, про реконструкцію тепличних потужностей, що зрештою й дасть можливість скоротити виробничі витрати. Проте така модернізація потребує значних інвестицій, які окуп­ляться приблизно за 6–7 років, а інвестиційний клімат у нашій країні, як відомо, привабливим ніхто не назве. Тож про так звані голландські теплиці з ідеальним внутрішнім мікрокліматом і комп’ютерним управлінням процесами нашим аграріям залишається хіба що мріяти.
Водночас збільшення виробництва тепличної продукції має для України не тільки економічне, але і політичне значення — воно дасть змогу відійти від імпортної залежності та забезпечити роботою велику кількість на­селення.
Зі вступом України у СОТ та уникненням митних бар’єрів обсяг імпорту овочів збільшується, а відтак завданням вітчизняних тепличників є пошук напрямів створення рівних умов реалізації вітчизняної продукції з іноземною шляхом зниження цін до закордонного рівня. Для цього потрібно застосовувати заходи державної підтримки у вигляді дотацій на виробниц­тво. Це є передумовою стабільного функціонування тепличних комплексів у сучасних умовах господарювання.  

В. Пасічник

Внимание новинка!!!
Thursday, 24 March 2016
Карманный справочник Определитель вредителей и болезней огурца
Как сохранить свежесть овощей и фру...
Monday, 16 March 2015
Здоровый образ жизни предполагает употребление натуральных овощей и фруктов. Однако при неправильном хранении около 14% купленных продуктов выбрасываются из-за преждевременной порчи. Исправить эту ситуацию помогут знания о том, как дольше сохранить свежесть овощей и фруктов с помощью современной техники для дома....
Thursday, 11 February 2016
Каждый зимний период характеризуется неблагоприятными погодными условиями, сопровождающимися резкими перепадами температуры, продолжительными оттепелями без снежного покрова, сильными морозами и т.д.
Wednesday, 02 October 2013
В 2012 году Украина импортировала овощей и корнеплодов на сумму 146,6 млн долл. США, что на 10,1% больше по сравнению с 2011 г., при уменьшении объемов на 34,8%, которые составляли 108,8 тыс. т, что свидетельствует о значительном росте цены импорта....
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир