Главное меню
Реклама

`

Органiчна технологiя вирощування кавуна

Відносно  недавно  з'явився  новий клас  органічних добрив — гумінові препарати без хімічних сполук, сертифіковані «Органік Стандарт».

Відомо, що гумінові та фульвокислоти складають основу гумусу — найважливішого фактора родючості ґрунту. У великому розумінні гумати — це не тільки орга­нічні добрива, які мають у своєму складі макро- і мікроелементи, але й різні корисні для рослин фізіологічно активні речови­ни, мікроорганізми, анти­біотики тощо. Рослини використовують їх як природний метаболіт.
Якщо у природних умовах гумати утворюються в результаті процесів гуміфікації, гідролізу та життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів, то промислові способи їх отримання базуються на реакції виділення з вугілля, торфу та інших сировинних джерел гумінових кислот із лугами КОН або NаОН. А використання таких штучних сполук при вирощуванні овочевих і баштанних культур не забезпечує отримання врожаю високої якості. Це й спонукало нас винайти спо­сіб отримання органічних гумінових та фульвових сполук із українських чорноземів, торфів, річкових та озерних сапропелів без використання хімічних реакцій.
Новий препарат органічного по­ход­ження, створений на принципово новій технологічній платформі, назвали «Біо-гелем» (стара назва «Гумат-гель»), оскільки він має пастоподібну консистенцію, зовні схожу на харчовий або парфумний гель. Крім гумінових сполук та природних макро- й мікроелементів, він містить ще і велику кількість корисної мікробіоти та продукти її життєдіяльності: ферменти, амінокислоти, вітаміни. При цьому він легко розчиняється у воді та не спричинює жодної негативної дії на комах, птахів та людей. Передозування препарату, як і опіки рослин, ні теоретично, ні практично неможливі.
Високу ефективність нового продукту доведено як на наукових, так і на практичних полігонах. Нижче наводимо результати дворічних дослід­жень препарату на півдні України, в умовах екстремально високих температур (часом у денні години вище 60°С на поверхні ґрунту). Важливо підкреслити, що високі агротехнологічні та економічні результати отримані тільки за допомогою органічних способів впливу на врожайність.

Умови дослiдження

Дослідження ефективності використання природного гумат-кон­цент­рату «Біо-гель» при вирощуванні кавуна проводили в ДП «ДГ «Великий Клин» ПДСДС ІВПіМ НААН. Ґрунти там представлені чорноземом південним осолоділим малогумусним супіщаним з глибиною гумусового профілю до 76 см та вмістом гумусу до 1%. Господарство розташоване у другому (південному) агрокліматичному районі Херсонської області, тож клімат там жаркий і дуже посушливий: кількість опадів у середньому за рік — 328 мм, гідротермічний коефіцієнт (ГТК) — 0,5.
Агрометеорологічні умови навесні 2015 та 2016 рр. були досить сприятливі для поповнення ґрунтових запасів вологи, а літні місяці, поряд із значно вищим від середньорічного температурним режимом, характеризувалися різною кількістю опадів. У 2015 р. їх загальна кількість становила 185 мм (на 53 мм більше середнього показника), а в 2016 — всього 57 мм (на 75 мм менше від норми). Відтак ефективність природного гумат-концентрату «Біо-гель» під час вирощування кавуна на неполивних землях визначалася в роки з різними умовами вологозабезпечення.
Схема однофакторного польового досліду включала 8 варіантів з «Біо-гелем» та 2 контрольних (табл. 1). Вирощували кавун сорту Княжич. Повторність досліду — 4-разова. Технологія вирощування — згідно з ДСТУ 5045:2008 (за винятком досліджуваних факторів).
За результатами дворічних дослід­жень було визначено оптимальну дозу та спосіб застосування «Біо-гелю» у технології вирощування кавуна на неполивних землях. Встановлено вплив передпосівної обробки насіння на його польову схожість та мікробіологічну активність ґрунту, а також вплив позакореневого та комбінованого застосування «Біо-гелю» на ріст, розвиток і водоспоживання рослин, урожай, якість плодів та економічну ефективність заходу.

Результати дослiдiв

Передпосівна обробка насіння «Біо-гелем» у дозі 1 або 2 л/т прискорює отримання повних сходів кавуна на 2 доби і скорочує період достигання плодів на 5 діб. Комбіноване застосування препарату (обробка насіння в дозі 2 л/т + обприскування рослин у дозі 2 або 4 л/га) прискорює достигання плодів на 8 діб порівняно з контр­олем 1 (без обробок).
Відомо, що життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів супроводжується виділенням певної кількості вуглекислого газу, реєстрація якого може свідчити про біологічну активність ґрунту, а вона, своєю чергою — про інтенсивність біологічної трансформації біогенних елементів. У дослідах мікробіологічна активність ґрунту від початку вегетації рослин (фаза шатрика) до поступового її згасання (фаза достигання плодів) залежала від дози та способу застосування «Біо-гелю». Причому вже в фазу шатрика у варіантах, де препарат застосовувався для обробки насіння, вона була вища, ніж там, де насіння не обробляли.
Так, у контрольних варіантах біологічна активність ґрунту під кавуном становила 20,9 мг СО2/м2 год, а на ділянках, де насіння перед посівом оброблялося гуміновим добривом — 42,9 мг СО2 /м2 год, тобто вдвічі більше. Пік біологічної активності ґрунту у всіх варіантах відмічений у фазі цвітіння. Найвища інтенсивність продукування СО2 у цей час була у варіанті з обробкою «Біо-гелем» насіння (2 л/т) + обприскуванням рослин (4 л/га) — вона становила 56,6 мг СО2/м2 год і була у 2,5 рази вища, ніж у контролі.
В умовах південного Степу України дуже велике значення для формування врожаю будь-якої сільськогосподарської культури має фактор вологозабезпечення. Це стосується і кавуна, до 90% якого у регіоні вирощують на неполивних землях. Якщо врахувати, що кількість опадів і випаровування з поверхні ґрунту протягом вегетаційного періоду у всіх варіантах досліду були однакові, різницю у водоспоживанні рослин можна віднести саме на вплив різних варіантів застосування «Біо-гелю».
Непрямим показником потужності кореневої системи та її здатності до водоспоживання може слугувати той факт, що після закінчення вегетації рослини залишали у ґрунті різну кількість воло­ги. Найбільше сумарне водоспоживання було відмічене у варіанті 10, де «Біо-гелем» обробляли насіння (2 л/т) і обприскували рослини (4 л/га) — 1889 м3/га, на 71 м3/га більше, ніж у контролі 1.
Більш показовим є коефіцієнт водоспоживання, який свідчить про кількість витраченої вологи на формування 1 т плодів. Найменший він був у варіантах 9 та 10 (застосування «Біо-гелю» для передпосівної обробки насіння у дозі 2 л/т і обприскування рослин у дозі 2 та 4 л/га) — 83 м3/т, тоді як у контролі 1 — 106 м3/т. Тобто на формування тони плодів кавуна за застосування «Біо-гелю» рослини витрачали ґрунтової води на 23 м3 менше, ніж у контролі 1, та на 19 м3 менше, ніж у контролі 2.
Помітний позитивний вплив справляло застосування «Біо-гелю» на ріст і розвиток рослин кавуна та формування врожаю плодів. Так, одна лише напівволога обробка насіння цим препаратом у дозі 1 л/т дала підвищення врожайності на 1,7 т/га, або на 9,9% порівняно з контролем 1. Збільшення дози «Біо-гелю» під час проведення передпосівної обробки насіння до 2 л/т сприяло підвищенню врожайності кавуна на 2,2 т/га, або на 12,8% порівняно з контролем 1.
Слід відмітити, що передпосівна обробка насіння кавуна звичайною питною водою (контроль 2) сприяла достовірному підвищенню врожайності на 0,6 т/га (НІР05 — 0,51 т), або на 3,5%. Проте застосування для такої обробки 1 л/т «Біо-гелю» забезпечило ріст урожайності ще на 1,1 т/га, або на 6,2%. А обробка насіння «Біо-гелем» у дозі 2 л/т дала збільшення врожайності порівняно з контролем 2 на 1,6 т/га, або на 9% (див. таблицю).

Дещо більший вплив на рівень урожайності кавуна мало застосування «Біо-гелю» для обприскування рослин у фазі шатрика: за використання препарату в дозі 2 л/га урожай становив 20,2 т/га — на 3 т/га, або на 17,4% більше, ніж у контролі 1, і на 1,3 т/га більше, ніж у варіанті 3, де у дозі 1 л/т «Біо-гелем» обробляли лише насіння. Збільшення дози «Біо-гелю» до 2 л/т (варіанти 3 та 4, де урожайність становила 18,9 та 19,4 т/га відповідно) за обробки насіння та до 4 л/га (варіанти 5 та 6, де врожайність 20,2 та 20,6 т/га) достовірної прибавки урожайності кавуна не забезпечило (НІР05 — 0,51 т).
Найбільший вплив на підвищення врожайності мало комбіноване застосування «Біо-гелю» для передпосівної обробки насіння та обприскування рослин, де врожай був більший, ніж у контролі 1, на 4–5,6 т/га залежно від дози препарату. Найвищою була урожайність у варіантах, де «Біо-гель» застосовували для передпосівної обробки насіння у дозі 2 л/т і обприскування рослини у дозі 2 л/га або 4 л/га — 22,6 та 22,8 т/га, тобто в середньому на 32% більше, ніж у контролі. При цьому достовірної різниці між рівнем урожайності у варіантах 9 (22,6 т/га) та 10 (22,8 т/га) не відмічено (НІР05 — 0,51 т), що свідчить про недоцільність збільшення дози «Біо-гелю» для обприскування рослин кавуна з 2 до 4 л/га.
На якість урожаю «Біо-гель» також впливав позитивно. Найвищою вона була при комбінованому застосуванні препарату (для передпосівної обробки насіння в дозі 2 л/т та обприскування рослин у дозі 2 л/га) — вміст сухих розчинних речовин у плодах у цьому варіанті становив 11,6%, цукрів — 10,6%, вітаміну С — 8,7 мг/100 г, тоді як у контролі, відповідно, 10,8%, 9,9% та
7,8 мг/100 г. Кількість нітратів у всіх варіантах досліду була значно нижчою ГДК (60 мг/кг). Більше того, комбіноване застосування «Біо-гелю» сприяло навіть деякому її зменшенню — 30 та 32 мг/кг проти 36 мг/кг у контролі.
Економічна ефективність вирощування кавуна у дослідженнях виявилася досить високою, незважаючи на значні виробничі витрати та невисокі закупівельні ціни плодів (у серпні 2016 р. — в середньому 900 грн/т). Виробничі витрати у нас складалися з витрат на вирощування кавуна за базовою технологією та додаткових витрат на проведення передбачених схемою досліду заходів. Найменшими додаткові витрати на застосування «Біо-гелю» були за обробки насіння — на його гектарну норму (в середньому 1 кг) витрачали 1–2 мл препарату вартістю 7–14 коп. Більш дорогим було обприскування «Біо-ге­лем», коли до вартості препарату, яка становила від 140 до 280 грн/га, додалися ще й витрати на приготування розчину та його внесення.
Однак у кінцевому підсумку найбільш економічно вигідним виявилося саме комплексне застосування «Біо-гелю» для передпосівної обробки насіння в дозі 2 л/т та обприскування рослин у дозі 2 л/га — рентабельність виробництва у цьому варіанті досліду становила 84% за собівартості продукції 488 грн/т.

Висновки

За результатами досліджень можна сміливо рекомендувати аграріям використовувати під час вирощування кавуна на неполивних землях природний гумат-концентрат «Біо-гель», який забезпечує:
     отримання сходів на 2 доби та достигання плодів на 8 діб раніше, ніж у контролі;
     підвищення біологічної активності ґрунтових мікроорганізмів у 2–2,5 рази, що свідчить про інтенсивність ґрунтових процесів та поліпшення поживного режиму;
     зменшення коефіцієнта водоспоживання, тобто кількості ґрунтової води на формування 1 т плодів на 20–22%;
     підвищення врожайності за передпосівної обробки насіння на 9,9%, а за комбінованого застосування препарату — на 32,5%;
     поліпшення якості плодів та зменшення кількості нітратів у них;
     отримання найвищого економічного ефекту: за обробки насіння в дозі 2 л/т і обприскуванні рослин у дозі 2 л/га рентабельність виробництва становить 84% при собівартості продукції 488 грн/т.  

В. Книш, к. с.-г. н., С. Осипенко, к. т. н.,
Південна державна сільськогосподарська дослідна станція ІВПіМ НААН

Внимание новинка!!!
Thursday, 24 March 2016
Карманный справочник Определитель вредителей и болезней огурца
BASF начинает год инноваций и предс...
Sunday, 15 March 2015
Концерн BASF, один из мировых лидеров в сфере защиты растений, открыл год инноваций серией событий для аграриев.
Monday, 16 May 2016
После публикации материала о предпосевной подготовке и видах работ, которые проводились до посева и пикировки гибридов томата в демоцентре Юксел, в редакцию поступило множество вопросов от читателей. Многих интересует, что будут делать в демоцентре дальше....
Thursday, 11 February 2016
Опыт Николаевщины
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир