Главное меню
Реклама

`

Раннi овочi: виробництво, реалiзацiя, ефективнiсть

Овочі — незамінні продукти харчування, багаті мінералами, вуглеводами та вітамінами. Для збалансованого забезпечення населення овочевою продукцією протягом усього року її виробництво здійснюється у відкритому і закритому ґрунті.

Овочі — незамінні продукти харчування, багаті мінералами, вуглеводами та вітамінами. Для збалансованого забезпечення населення овочевою продукцією протягом усього року її виробництво здійснюється у відкритому і закритому ґрунті.
Головним технічним завданням теп­личних господарств є створення штучного клімату, який відповідає вимогам агротехнології вирощування овочевих культур. Це дає змогу отримувати врожай у несезонний період. А практика повторних посівів, тобто використання площі під декількома культурами протягом року, в рази інтенсифікує виробництво і дозволяє мати з кожного квадратного метра значно більше продукції, ніж у відкритому ґрунті.
Стимулює розвиток цього напряму бізнесу поступовий розвиток культури здорового харчування, бажання споживачів урізноманітнити свій раціон свіжими овочами не лише влітку, але й взимку і рано навесні. Крім того, вирощування городини у штучному кліматі допомагає вирішувати питання забезпечення вітамінною продукцією населення регіонів із кліматичними проблемами.
Українці хочуть споживати свіжі овочі цілий рік, проте більшість з них не можуть собі це дозволити у зв’язку з матеріальним становищем. І хоча городина є сьогодні на прилавках постійно, більшість населення за звичкою починає масово купувати її лише у другій половині весни. Саме у цей час міжсезонні турецькі огірки і томати найбільше ваблять покупців. Втім, не лише турецькі — вже у лютому на торгових лотках можна побачити перші огірочки з вітчизняних тепличних комбінатів, а у квітні з’являються й вітчизняні томати.
Хоча в цілому овочівництво закритого ґрунту в нашій країні переживає зараз стан глибокої економічної кризи. Її головними причинами є дуже великі енергетичні витрати (природний газ і електроенергія), недостатній технологічний рівень і, як наслідок, низька продуктивність виробництва, фізично й морально застарілі споруди й обладнання, неефективна і затратна організація праці, низький рівень маркетингових досліджень та прогнозів ринку збуту готової продукції.
Овочі у закритому ґрунті в Україні вирощують у громадському і приватному секторі. До першого належать колективні сільгосппідприємства та акціонерні товариства, створені на базі колишніх колгоспів і радгоспів, а також фермери; до другого — окремі громадяни, які вирощують продукцію на присадибних ділянках, дачних наділах чи городах. Протягом останніх років господарства громадського сектору поступово розвивалися. Деякі з них брали кредити, які частково компенсували за рахунок держави, для модернізації існуючих та будівництва нових теплиць. Проте в останні два роки ситуація змінилася.

Енергетичне питання

Починаючи з ІІ півріччя 2014 р. майже всі вітчизняні тепличники перебувають у скруті через газову кризу. Для більшості вона стала справжнім випробуванням на життєздатність. Ріст вартості російського газу і припинення його імпорту без адекватної заміни з інших джерел призвели до того, що витрати на опалення становлять більше 60% собівартості тепличних овочів. У 2015 р. блакитне паливо подешевшало у доларах, але ціни у гривнях в умовах девальвації ще пішли вгору. Господарства платили тоді по 7,66 грн/м3. До того ж постачальники почали вимагати оплату наперед, хоча раніше давали відстрочку на 45 днів.
Щоб зекономити на опаленні, деякі господарства вирішили затримувати початок сезону на два тижні.
І багато з них активно шукають інвестиції для переходу на альтернативні джерела енергії. Газ, як відомо,  вважається ідеальним паливом для теплиць, оскільки дає змогу точно регулювати температуру, підвищуючи завдяки цьому ефективність виробництва. В якості альтернативи розглядають електроенергію, вугілля, біогаз тощо, проте знайти оптимальний варіант поки що не вдається.
Скажімо, проведені розрахунки показують, що собівартість гігакалорії тепла, отриманого від електроенергії за нічним тарифом, майже вдвічі нижча, ніж при газовому опаленні (570 і 970 грн), проте кошти на придбання імпортних електричних котлів знайти непросто, а в Україні котли потрібної потужності не виробляють. Перехід на біогаз також потребує значних інвестицій, які окупляться щонайменше через 7 років, а в теперішніх економічних умовах вкладати такі кошти на такий довгий період мало хто ризикує.
Аналіз економічної ефективності переходу на дерев’яні палети також дав невтішний результат. Перш за все, тому, що неможливо забезпечити стабільне постачання великих їх партій у регіонах. Ба, навіть стабільні характеристики, зокрема вологість такого палива ніхто не гарантує.
Деякі господарства ще кілька років тому, коли газ почав стрімко зростати в ціні, перейшли на вугілля та стикнулися з певними проблемами. Для переобладнання котлів вони здебільшого використовували устаткування, закуплене в Польщі, а згодом виявилося, що на вітчизняному вугіллі воно працювати не може. Не підійшло ні червоноградське, ні донецьке — і через високу зольність, і через те, що якість від партії до партії дуже змінюється, а відповідно коливається й ефективність котлів. Придатним виявилося лише російське вугілля, що тягне за собою нові питання.
Крім того, відомо, що за спалювання вугілля на стінах і покрівлі теплиць осідає сажа, через що знижується прозорість скла, а сонячне проміння для рослин не менш важливе, ніж опалення, особливо у лютому — березні. Плюс виникла потреба в будівництві на території тепличних комбінатів вугільних складів. Тож там, де поблизу немає залізниці для підвезення вугілля, цей варіант найчастіше просто не розглядали.
Загалом виходить так, що перехід на інші види палива може бути більш-менш доступний для невеликих господарств, які мають 6–10 га, а для великих комбінатів потребує просто непідйомних витрат. У пошуках виходу з цього глухого кута окремі тепличні комбінати почали повністю переобладнувати си­стеми теплопостачання, ставлячи замість однієї великої старої котельні кілька менших нових. Це дає виграш відразу в двох напрямах: по-перше, сучасні котли значно ефективніші, а по-друге, децентралізація опалення дає змогу значно зменшити відстань подачі теплоносія, а отже, і втрати тепла.

Мовою цифр

Великі тепличні комбінати переважно вирощують овочі у скляних зимових теплицях загальною площею від 6 га. За даними офіційної статистики, нині під овочами закритого ґрунту зайнято понад 3,2 тис. га. Левова частка (93%) їх використовується для вирощування томатів і огірків, решту відводять під перець солодкий, баклажани, салатні та зеленні культури, гриби.
Активно вирощувати овочі закритого ґрунту в Україні почали з 2003 р. Протягом наступних років обсяги їх виробництва зростали, досягши у 2011 р. 398,0 тис. т, а в 2015‑му — 590,5 тис. т, що на 48,4% більше. Однак на сьогодні сільськогосподарські підприємства зменшили виробництво овочів у теплицях на 31%, до 99,5 тис. т. Натомість господарства населення з 2011 по 2015 р. наростили виробництво тепличних овочів на 92,9% — з 254,6 до 491 тис. т. Їхня частка в цьому сегменті постійно зростає: якщо в 2011–2012 рр. вона становила близько 70%, то в 2013–2014 рр. — 76,4 і 76,8 відповідно, у 2015 р. — 83,2%.
За попередніми даними, торік виробництво овочів у теплицях загалом по Україні зросло на 3,6% порівняно з 2015 р. При цьому господарства населення збільшили його на 5,3%, а сільськогосподарські підприємства зменшили на 4,6% (табл. 1).
Спеціалізація українських тепличних комплексів така: овочі — 79%, квіти — 19 і гриби — 2%. Основні промислові види овочів, які вирощують у зимових скляних теплицях великих тепличних господарств: огірки, томати, солодкий перець, баклажан, салатні культури і зеленні (кріп, петрушка, базилік, коріандр), квіти та гриби. У весняних плівкових теплицях і парниках, які характерні в основному для господарств населення, вирощують більш розширений асортимент овочевих культур: томати, огірки, кабачки, солодкий перець, баклажан, диня, кавун, салат, кріп, петрушка, селера, столовий буряк, рання капуста, ревінь, щавель тощо.

Труднощi та можливостi

Лише 2,8% існуючих на сьогодні в Україні теплиць скляні, 41,7% — полікарбонатні, а 55,6% — плівкові (тимчасові). Загальна площа скляних теплиць становить близько 500 га. Підрахувати ж площу всіх малих плівкових теплиць немає можливості, однак експерти називають цифри від 5 до 7 тис. га. У деяких регіонах України (Херсонська, Закарпатська, Тернопільська, Чернівецька, Запорізька області) є чимало сіл, де теплиці стоять чи не в кожному дворі.
Враховуючи специфіку виробництва та подорожчання газу для підприємств, говорити про збільшення площ закритого ґрунту в тепличних комбінатах нині важко — стоїть питання про збереження тих, які вже є. А от кількість плівкових теплиць у дрібних господарствах постійно зростає. Невеликі виробники, особливо з південних регіонів країни, складають серйозну конкуренцію на ринку тепличної продукції, що сприяє зниженню цін на неї.
Знаючи біди українських тепличників, деякі зарубіжні фахівці вважають, що скляні теплиці в Україні не мають тривалої перспективи. Власники ж невеликих плівкових теплиць розбирати їх аж ніяк не збираються. Девальвація гривні їм навіть де в чому допомогла: коли оптові ціни на томати падають нижче 1 дол./кг, возити їх із Туреччини, не кажучи вже про Йорданію і Марокко, невигідно, тож росте попит на вітчизняну продукцію.
До речі, саме дрібні виробники забезпечили різке зростання виробництва тепличних томатів у Туреччині, Тунісі, Йорданії, Єгипті та Марокко, і в результаті ці країни зайняли істотні позиції на європейському ринку. Подальший розвиток їх експорту обмежує лише дефіцит водних ресурсів.
В Україні такої проблеми немає, тож ніщо не заважає малим виробникам скористатися можливістю вільної торгівлі з ЄС, як це зробили свого часу фермери з Туреччини і країн Середземномор’я.
Поки що українські овочі втрачають конкурентоздатність через високу ціну, зумовлену високою собівартістю. Найважче доводиться великим тепличним комбінатам. А от дрібні виробники з південних регіонів, які використовують плівкові теплиці з сонячним обігрівом, перебувають у більш сприятливому становищі, і конкуренція з їхнього боку ще більш загострилася. Та й кількість таких виробників щороку зростає.

Резерви для зростання

Ріст виробництва українських тепличних овочів в останні роки відбувався екстенсивним шляхом — завдяки збільшенню кількості плівкових теплиць у господарствах населення. У 2015  р. їх загальна площа виросла на 41,5% порівняно з 2014 р. і більш ніж удвічі порівняно з 2011-м. Наразі в приватному секторі закритого ґрунту в 14 з половиною разів більше, ніж у тепличних комбінатах. Але врожайність у великих господарствах майже втричі вища, ніж у дрібних Загалом по Україні врожайність томатів становить 17,5 кг/м2, а огірків — 14,5 кг/м2. Хоча є багато тепличних комбінатів, які застосовують новітні технології вирощування й отримують урожаї не нижчі, ніж у Нідерландах. Серед кращих — комбінат «Тепличний» у Калинівці Броварського району Київ­ської області (площа 48,5 га), де урожайність томатів становить 52,4, а огірків — 34,4 кг/м2 (в розрахунку на гектар це 520 і 340 т відповідно).
Протягом 2014–2015 рр. площа теплиць у сільськогосподарських підприємствах зменшилась на 23% порівняно з попередніми роками і становила 400 тис. га за незначного зростання врожайності (2,7% порівняно з 2012 р.). У господарствах населення при зростання посівних площ урожайність падає. Так, у 2015 р. вона зменшилась на 5,9% порівняно з 2014 р. і на 18,7% порівняно з 2013 р. У 2016 р. очікується збільшення площ і урожайності плівкових теплиць у господарствах населення на 2,6 і 2,4% відповідно. У великих підприємствах площі залишаться на рівні попереднього року, а врожайність зменшиться на 5,4% (табл. 2 ).

Секрети популярностi

Найпопулярніші серед ранніх ово­чів томати й огірки, тож саме вони є лідерами у тепличному виробництві. За останні роки співвідношення їхніх площ у закритому ґрунті істотно змінилося: якщо раніше томати займали більше 60% теплиць, то тепер під них відводять 44%, а під огірки — 48%. Хоча у плівкових теплицях частка томатів вища — в минулі роки у деяких регіонах (наприклад у Запорізькій обл.) вона могла становити до 90%.
Сьогодні особливою популярністю як у споживачів, так і у овочівників користується огірок. Споживачі полюбляють його за приємний смак і запах, а також через те, що він містить багато вітамінів (аскорбінова, нікотинова, пантеонова, фотієва кислоти, каротин, тіамін, біотин, піродиксин), макро- (калій, фтор, натрій, кальцій, магній, залізо) та мікроелементи (алюміній, марганець, нікель, мідь, цинк, свинець, миш’як, йод, срібло, фтор, хром, ванадій, олово, титан, кобальт, цирконій) і використовують його в спеціальних дієтах при ожирінні, поліартриті, шпорах, хворобах нирок, гіпертонії, хворобах печінки, щитоподібної залози, шкіряних захворюваннях. За обсягами імпорту в країнах ЄС огірок посідає ІІІ місце серед усіх овочевих культур.
Для тепличників огірок став найкращим вибором завдяки тому, що він не надто вимогливий до світла і може вирощуватися практично на всій території країни. Взимку, коли на вулиці похмуро і мінусова температура, а рослинам потрібне яскраве світло і 28°С, підтримувати в теплицях умови, сприятливі для більшості овочів, часом просто неможливо — це загрожує високою собівартістю кінцевого продукту. А для огірка, на думку голландців, найголовніше — правильний температурний режим і полив. Росте він швидко, досить урожайний і рентабельний. Тож у зимово-весняний період він займає в теплицях до 90% площ.
Друга за рівнем популярності агрокультура — томат. Він також займає важливе місце в раціоні українців і містить велику кількість вітамінів (В1, В2, С,Р, РР), провітамін А, цукри (2,1–8,8%), яблучну і цитринову кислоту та мінеральні речовини, та й технології його вирощування добре відпрацьовані і знайомі тепличникам.
Перевагу цим двом культурам власники теплиць віддають задля зменшення власних ризиків: витрати на популярні овочі порівняно невисокі, а попит серед покупців стабільний. Однак з часом ця тенденція може змінитися — вже нині багато господарств почали спеціалізуватися на вирощуванні салатів і зелені.
Починаючи з 2011 р., спостерігається стала тенденція зменшення виробництва як огірків, так і томатів у сільськогосподарських підприємствах. Якщо у 2011 р. огірків виростили 71,3 тис. т, то вже в 2015 р. — лише 42,9 тис. т, або на 39,8% менше. Виробництво томатів за той самий період зменшилось на 23,7% — з 71 до 54,2 тис. т. Інших овочів у 2015 р. сільгосппідприємства виростили майже вдвічі більше, ніж у 2011, проте в абсолютних величинах це становить лише 1,3 тис. т. У господарствах населення, навпаки, спостерігається стала тенденція зростання виробництва практично всіх овочів: у 2015 р. порівняно з 2011-м огірків було вирощено на 92,2% більше, томатів — на 92,7, інших культур — на 97,7%.
У 2016 р. дрібні виробники, за попередніми даними, наростили виробництво огірків ще на 7,4%, до 258 тис. т, а інших овочів — на 19,5%, до 52,2 тис. т. Виробництво томатів залишилося на рівні попереднього року. Сільгосппідприємства у минулому році скоротили виробництво огірків і томатів на 4,4 і 5,9% відповідно, а інших овочів виростили на 20,8% більше, ніж у 2015 р.
Відтак у всіх категоріях господарств у 2016 р. виробництво тепличних овочів зросло на 21,5 тис. т, або на 3,6% порівняно з 2015 р., у т. ч. виробництво огірків збільшиться на 5,6%, інших овочів — на 19,5, а томатів — зменшиться на 1,3% (табл. 3).  

(Далі буде)

В. Пасічник

Внимание новинка!!!
Thursday, 24 March 2016
Карманный справочник Определитель вредителей и болезней огурца
Как сохранить свежесть овощей и фру...
Monday, 16 March 2015
Здоровый образ жизни предполагает употребление натуральных овощей и фруктов. Однако при неправильном хранении около 14% купленных продуктов выбрасываются из-за преждевременной порчи. Исправить эту ситуацию помогут знания о том, как дольше сохранить свежесть овощей и фруктов с помощью современной техники для дома....
Tuesday, 04 November 2014
На культурах защищенного грунта зарегистрировано более 50 видов возбудителей болезней, но наиболее распространены и вредоносны мучнистая роса, аскохитоз, белая и серая гнили, увядание, пероноспороз, фитофтороз, бактериальные и вирусные заболевания....
Wednesday, 11 January 2017
Если дефицит питательных элементов можно восполнить удобрениями, то как бороться с накоплением в почве патогенов, которые попадают туда, помимо прочего, еще и с коровьим навозом?
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир