Главное меню
Реклама

`

Український часник: що потрiбно для успiху?

Часник вважається високоприбутковою культурою, тому приваблює багатьох бізнесменів.

Часник вважається високоприбутковою культурою, тому приваблює багатьох бізнесменів. Проте багато хто після перших спроб відмовляється від цього напряму інвестування. Особ­ливо, якщо обраний він випадково, без глибокого вивчення технологій виробництва та аналізу необхідних витрат. Виграють лише ті, хто крок за кроком створюють часникове господарство, поступово організовуючи сівозміну, слідкуючи за родючістю ґрунтів, контролюючи поширення хвороб і шкідників, закуповуючи необхідну техніку, налагоджуючи вирощування здорового садивного матеріалу за всіма законами насінництва, облаштовуючи приміщення для просушування зібраного врожаю, накопичуючи тару, будуючи склади для охолодження й зберігання часнику тощо. Лише за чіткого дотримання всіх технологічних вимог можна сподіватися на сталі високі врожаї. Якісну продукцію зазвичай можна вигідно продавати, а нестандартну переробляти на різні продукти, маючи з цього додатковий зиск.
Цього року ситуація на українському часниковому ринку складається не найкращим чином: на тлі насичення китайською продукцією спостерігається перевиробництво і відповідне зниження цін, але водночас виробляють зовсім небагато часнику високої якості, який можна було б поставляти у країни ЄС для заповнен­ня квоти у 500 т. Мало й часнику, вирощеного у сертифікованих господарствах за вимогами органічного виробництва. Саме ці проблеми обговорювалися на ІІІ Часниковому форумі «Органік» VS «Класика», який відбувся 9–10 вересня в Києві. Виступи учасників цього заходу були присвячені таким актуальним темам:
     організація часникового господар­ства і кооперування виробників;
     класичні технології вирощування часнику;
     технології вирощування за сучас­ними стандартами «органік»;
     післязбиральна підготовка, зберігання, напрями переробки та логістика;
     часниковий ринок і його вимоги;
     економіка виробництва.

Шляхом кооперацiї

Останніми роками часнику як нішевій овочевій культурі приділяє особливу увагу Міністерство аграрної політики та продовольства України. Шлях до успіху українських виробників на міжнародних ринках його фахівці бачать у розвитку господарств різних форм власності через об’єднання на різних етапах виробництва. Особливе значення має кооперація на етапі післязбиральної підготовки, зберігання і логістики, що дає змогу формувати досить великі партії високоякісного часнику за вимогами європейського ринку. Підтвердженням цього стала презентація Андрія Марченка про кооперацію на основі ТОВ «СП» УкрАП».
Головними умовами просування часнику на глобальному ринку є низька ціна і висока якість. «Міжнародним рівнем цін наш виробник поки що керувати не може. Ми можемо лише показати себе світові й заявити про переваги нашої продукції», — підкреслив доповідач. Він нагадав, що торік через несприятливі погодні умови китайський часник був дорогий, а цього року ціни опустилися значно нижче
1 дол./кг. Високу ціну сьогодні можна виставляти лише на високоякісний продукт — калібром більше 5 см, відповідно очищений, упакований, з гарантією безпечності від залишків агрохімікатів тощо.
«Ми перебуваємо на етапі адаптації до тих ринків, де ціну формують великі часникові трейдери, — про­довжував А. Марченко. — І нашим важливим завданням є зменшення собівартості виробництва. А зменшувати її якраз і допомагає кооперація підприємств на різних етапах — від розсадництва високоякісного садивного матеріалу, організації сівозміни, закупівлі спільної сільськогосподарської техніки, обладнання для очищення та охолодження й аж до міжнародної логістики готової продукції з оформленням відповідної документації. До того ж, окрім свіжого часнику, на ринку високо цінуються продукти його переробки у вигляді часникового порошку, приправ, спецій, очищених зубків, маринованих стрілок, ліків тощо. Це, власне, і є основні напрями, за якими можна об’єднувати свої зусилля».
На жаль, в українській дійсності ідея кооперування втілюється непросто. Зі значними труднощами доводиться стикатися вже на перших етапах, зокрема, при виборі моделі кооперації. Та незалежно від того, яка модель буде обрана, іспанська чи китайська, важливо розуміти що кооперація — це не колгосп, а різні кластери, які дозволяють спільно робити велику справу для задоволення потреб споживача. А його, як відомо, не цікавить, як вирощується часник і де зберігається — його цікавить кінцевий якісний та безпечний продукт, який легко придбати, принести додому і приготувати з найменшою кількістю відходів.
Утім, прикладів кооперування у часниківництві у нас вже досить багато. Одним із них є досвід Таврійського клубу експортерів на Херсонщині, в якому успішно працює Сейран Яковлєв. У кооперації з іншими його господарство успішно вирощує високоякісний часник сорту Любаша.

Складовi урожайностi

Центральне місце у часниківництві займає сорт, а вже під нього добирають відповідні елементи технології вирощування. Правильний вибір сорту ґрунтується на знаннях біології рос­лини і закономірностей мінливості їх ознак під впливом факторів зовнішнього середовища — світла, температури, вологи, мінерального живлення, хвороб і шкідників. Саме цим питанням була присвячена доповідь д. с.-г. н., професора Зеновія Сича.
За його словами, парадоксом українського часниківництва є те, що з одного боку, ми законно пишаємося великою кількістю місцевих сортів і потенційною можливістю створення нових на основі цього генетичного багатства. Наприклад, у Львівському НАУ нині зібрано і підтримується понад 300 місцевих сортів озимого та ярого часнику. Та з другого боку, в державний реєстр наразі внесено лише 9 сортів часнику, а у виробництві активно використовують тільки Любаша, Про­метей і Дюшес. Поряд із ними можна знайти окремі спроби вирощування сортів Харківський фіолетовий, Софіївський, Спас, Лідер та деяких інших, а сортів вітчизняного ярого часнику взагалі немає.
Патентовласники, тобто наукові установи, ніяк не можуть розгорнути виробництво садивного матеріалу з усіма ланками доборів і випробування клонів від супереліти, еліти і першої репродукції. Це призвело до того, що ринок садивного матеріалу в нас залишається стихійним, без відповідних фітосанітарних прочисток, апробації і супровідних документів. За таких умов у виробників склалася неправильна думка, що еліта — це садивний матеріал, отриманий через повітряну цибулинку. Насправді еліта є певним етапом у насінництві. Супереліта, еліта та перша репродукція можуть бути представлені на ринку у вигляді головок (і, відповідно, зубків), однозубки і повітряних цибулинок. А от мікроклональне розмноження на перших етапах формування супереліти для підтримання сортової чистоти та оздоровлення садивного матеріалу поширення в нас ще не набуло.
Часник належить до овочевих культур, у яких модель урожайності формується за рахунок лише двох складових — правильного вибору густоти рослин і формування відповідної маси головки. Та й маса головки у багатьох випадках є похідною від густоти. Наприклад, однакову врожайність у межах 9–11 т/га можна отримати за густоти рослин 230 тис./га і середньої маси головки 40 г, 222 тис. і 50 г, 166 тис. і 60, 116 тис. і 90 г відповідно. Однак варто враховувати, що хоча урожайність у наведених прикладах приблизно однакова, кінцева ціна за велику товарну головку завжди вища.
Виходячи з цього, слід звертати увагу на чинники, які впливають на головні складові урожайності. Густота рослин залежить від сівозміни (особливо попередника), підготовки ґрунту, вибору техніки для висаджування, глибини висаджування, рівня зимових морозів, якості садивного матеріалу і його протруювання, поширення фузаріозної та інших гнилей денця і кореневої системи, регулювання культиваторів для міжрядного обробітку. А на середню масу головок, поряд із сортом, типом ґрунту і поширенням фузаріозних гнилей, великий вплив справляють калібрування садивного матеріалу і його роздільне висаджування на різних ділянках, обрізування суцвіть на стрілках на 5–7 добу після їх масового утворення (ефект складає від 20 до 100% залежно від сорту та калібру садивного матеріалу), полив, мінеральні добрива, бур’яни, поширення іржі та вірусних хвороб, часникової молі листків і стеблової нематоди. Помітно зменшують середню масу головок високі денні температури на фоні відсутності опадів, що часто спостерігається за вирощування без поливу.
А на глинистих ґрунтах у таких умовах головки часто деформуються, що автоматично призводить до зниження якості урожаю.

Ризики i можливостi

Зростання інтересу до часнику дало змогу розробити досить велику кількість технологій його вирощування. Умовно їх поділяють на класичні та за вимогами регламентів органічного овочівництва у сертифікованих господарствах.
Загалом біологія росту і розвитку озимого стрілкуючого часнику дає змогу отримувати садивний матеріал у вигляді зубків, однозубки й повітряних цибулинок, які є основою для різних технологій вирощування. Нестрілкуючі сорти такої можливості не мають, тому їх вирощують лише через зубок.
За словами доцента Львівського НАУ Ігоря Дидіва, виходячи з РЕST-ана­лізу, під час вирощування часнику виникають певні комплекси ризиків: політичних (Р), економічних (Е), соціальних (S) і технологічних (T). Без розуміння їх природи важко сподіватися на сталий успіх господарської діяльності.
Політичні ризики пов’язані з регламентами експорту, ціноутворенням на світових ринках і модою на той чи інший вид часникового продукту. Окрім того, завезення садивного матеріалу нестрілкуючих сортів ставить нашого виробника у певну політичну залежність від зарубіжних патентовласників.
Економічні ризики, і не тільки в Україні, залежать, перш за все, від китайського імпорту. Щоб нівелювати їх, варто навчитися отримувати високоякісний часник із низькою собівартістю. А як це зробити, якщо паливно-мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослин, сільськогосподарська техніка, тара, обладнання для зберігання і перевезення постійно дорожчають? Та й дешевої робочої сили в Україні залишається дедалі менше, адже багато людей отримали можливість працювати за кордоном. Водночас аграрії стикаються з великою кількістю технологічних ризиків, які залежать від погоди, дуже коротких ротацій у сівозмінах, непрогнозованого поширення хвороб і шкідників тощо.
Отже, фермер має бути готовий до різних перепон на шляху до міжнародних ринків, таких як інфляція, підробка засобів захисту рослин, подорожчання робочої сили, сильні зимові морози, посухи, дощі під час збирання врожаю, граду, епіфітотії хвороб та епізоотій шкідників тощо. Реальна ситуація на сьогоднішній день така: 5 років із 10 можна віднести до більш-менш успішних, 3 — до середніх, а 2 роки слід бути готовим до збитковості та «самострахування» навіть за умов високого рівня організації виробництва.
Важливе значення у зменшенні ризиків і прогнозуванні обсягів виробництва товарної продукції має програмування врожайності та якості врожаю на основі точних аналізів ґрунту і садивного матеріалу. У такому разі йдеться не просто про добрива, а про правильну систему удобрення на всіх етапах, починаючи від попередника і підготовки ґрунту в передзимовий період та закінчуючи періодом вегетації, котрий у часнику дуже короткий — закінчується у кінці червня, а в західних і північних регіонах — на початку липня.
Загальні рекомендації експертів полягали у тому, що в ґрунті для вирощування часнику має бути не менше 1,5% гумусу. Кислих і засолених ґрунтів ця культура не витримує. За науковими даними, на кожну тонну товарної продукції потрібно 10–12 кг азоту, 6–7 кг фосфору і 7–8 кг калію. Крім того, потрібні магній і сірка, зав­дяки якій утворюються ефірні олії. На супіщаних ґрунтах часник суттєво відчуває нестачу магнію.
Окремими секретами «агрохімічного обслуговування» часнику поділилася директор компанії «Прайм Лаб Тек» Олена Мартинюк. За її словами, для розрахунку кількості добрив здебільшого використовують балансовий метод із поправками на основі листкової діагностики під час вегетації. Без агрохімічного обстеження поля і відповідного внесення добрив (мінеральних, органічних і мікродобрив) досягти урожайності понад 10 т/га дуже проблематично. Сертифіковані лабораторії проводять відбір ґрунту і пов­ний його хімічний аналіз, а на додачу можуть провести і його мікробіологічне обстеження на ураження патогенними грибами.

Як захистити урожай

Великі ризики у часниківництві виникають через поширення хвороб та шкідників. Вони передаються через садивний матеріал або очікують у ґрунті і заражають молоді рослини після висаджування. Відповідно, контроль їх також слід проводити у передпосадковий період і під час вегетації. А все необхідне про протруйники та способи їх застосування для садивного мате­ріалу часнику учасникам форуму розповів відомий спеціаліст по захисту рослин компанії Syngenta, керівник підрозділу спеціальних і овочевих культур Микола Довгаль. Його рекомендації допоможуть фермерам надійно захистити часникові поля, зокрема, від кореневих гнилей.
Утім, ситуація із засобами захисту часнику в нас особлива, що пов’язано з невеликими його площами. Реєстрація нового препарату в Україні коштує дуже дорого, тож на площі 12 тис. га він починає окуповуватися лише на третій рік використання. Зате у країнах ЄС достатньо, щоб препарат зареєструвала хоча б одна з цих країн.
І ще один важливий момент: виробникам часнику слід бути особливо обережними із ЗЗР. Приміром, гербіциди можуть викликати опіки, які важко відрізнити від ознак дефіциту елементів живлення (зокрема, калію й азоту) та неінфекційних хвороб, зумовлених весняними заморозками, посухою, сонячними опіками і механічними пошкодженнями.
Особливу увагу спеціалісти рекомендують приділяти протруюванню садивного матеріалу перед висаджуванням. Саме на цьому етапі є змога припинити поширення фузаріозних гнилей. Класичним препаратом для цього залишається Фундазол* на основі д.р. беноміл. Найвищу ефективність мають препарати на основі д.р. флудіоксоніл (Максим 025*, Максим 480*, Селест Топ*). А найкращим препаратом проти нематод, на думку спеціалістів, є Нематорин, але він дорогий і не зареєстрований в Україні.
На ринку вже є спеціальні столи для протруювання садивного матеріалу, але в Україні їх майже не використовують через високу ціну. Тож найкращим способом обробки садивного матеріалу залишається занурювання його у сітчастих ящиках у приготовані суспензії. І звичайно ж, не можна забувати про техніку безпеки. Як за умови використання саджалок, так і за ручного висад­жування брати протруєні зубки у руки без гумових рукавичок заборонено.
Припинити поширення фузаріозу можна і під час вегетації, особливо за наявності краплинного зрошення. Для цього використовують поки що єдиний придатний для краплинного зрошення фунгіцид Юніформ 446*. Проте слід враховувати, що використання препаратів під час зрошування потребує глибоких знань про гранулометричний склад ґрунту і розподіл води у зоні кореневої системи. Оптимальний момент запуску фунгіциду в си­стему зрошення — третя чверть тривалості поливу.
Підтвердженням необхідності ретельної підготовки садивного матеріалу (не лише зубка, але й однозубки та повітряних цибулинок) стала доповідь власника ФГ «Концентрат» Володимира Власенка, який має багаторічний досвід вирощування часнику сортів Прометей, Софіївський і Любаша. Він підкреслив, що в осінній період особ­ливу важливість мають підготовка ґрунту, внесення мінеральних добрив, калібрування і протруювання садивного матеріалу, дотримання строків висаджування та внесення гербіцидів.

Organic

Кілька доповідей на форумі були присвячені технологіям вирощування часнику за вимогами органічного виробництва. За словами консультанта з експорту органічної продукції з України Марії Махновець, наші виробники мають багато можливостей заповнити цю нішу й отримувати з того непогані прибутки. Так, фермер із Дніпропетровщини Сергій Паращенко (ТОВ «Чистий продукт») має багаторічний досвід вирощування органічного часнику і гарбуза. Його система технологій успішно працює у неполивних умовах Степу, даючи чистий дохід від часнику 250 тис. грн і від гарбуза — 25 тис. грн. Основним сортом озимого часнику в нього є Дюшес, але він успішно завершує роботу над створенням власного сорту Ірен.
Сучасна наука розробила багато біо­препаратів для використання у часниківництві. Агроном-консультант Володимир Білко представив учасникам форуму компанію Lestrel, котра працює в цьому напрямі. За його словами, високий рівень ефективності мають біо­фунгіциди Триходермін, Планріз, Флорабацилін, Фітопсин (Гаупсин) і Фітолавин, які допомагають вирішити проблеми з поширенням фузаріозу і бактеріозу. Поширення кліщів допомагає контролювати Актофіт, часникової молі — Актофіт, Фітопсин (Гаупсин), Лепідоцид, Бітоксибацилін і Трихограма, личинок травневого хруща та дротяників — Метаризин, а проти нематод добре зарекомендував себе Нематофагін.
Водночас спеціалісти наголошують, що біопрепарати потребують особливої ретельності під час зберігання і використання. Важливі й строки придатності препаратів, і їх захист від проморожування, перегрівання та світла. А застосовувати їх слід саме у необхідну фазу розвитку збудника захворювання чи шкідника.
Дуже зацікавила учасників форуму інформація про мікоризацію садивного матеріалу часнику. Велику наукову роботу в цьому напрямі проводить доцент Національного лісотехнічного університету України Вікторія Оліферчук. Вона розробила біопрепарат Міковітал на основі гриба трюфель. Утворення мікоризи на коренях часнику зменшує використання води, дає рослині додаткове живлення, збільшує її імунітет до хвороб, стимулює ріст на засолених ґрунтах тощо. У підсумку це сприяє росту врожайності, отриманню більших головок, що не заражені фузаріозом. Цей метод може знайти успішне застосування у вирощуванні садивного матеріалу, коли завдання отримання здорового зубка, однозубки і повітряних цибулинок стоїть особливо гостро.

Економiка

Розвиток часниківництва як бізнесу великою мірою залежить від економічної складової. На форумі вперше була представлена технологічна карта вирощування часнику. За підрахунками експертів, загальні витрати на вирощування часнику озимого через зубок становлять 244 тис. грн/га. А чіткий розподіл цих витрат дає змогу ретельно продумувати доцільність використання кожного технологічного прийому.
Як відзначила керівник департаменту «Маркетинг-аналітика» оптового ринку «Шувар» Тетяна Гетьман, виробнику важливо чітко визначитися, робить він ставку на кількість чи на якість. Здебільшого наші фермери домагаються збільшення урожайності, але отримують малотоварний дрібний часник, який продають за низькими цінами. Однак більш перспективним напрямом є висока якість, адже у цьому випадку ефективність часникового господарства буде зростати навіть за порівняно низької врожайності.
Загалом часниковий бізнес залишається перспективним за будь-яких умов господарювання і досить при­ваб­ливим для ефективного вкладення власних фінансових активів. Про це учасникам форуму розповіла міжнародний незалежний фінансовий консультант із питань управління особистими фінансами, фінансовий коуч, керуючий партнер компанії Fortune Capital Ltd Юлія Ржевська.
Вересневий часниковий форум дав можливість ще раз проаналізувати ситуацію на ринку часнику й обрати шляхи подальшого розвитку часниківництва. До повного успіху на світових ринках нашим аграріям, на жаль, ще далеко, однак усі можливості для розвитку часникового бізнесу задля задоволення потреб українського споживача вони вже мають.  

З. Сич, д. с.-г. н., професор
Фото З. Сича

Карманный справочник «Определитель ...
Wednesday, 11 March 2015
Справочник карманного формата содержит материалы о самых распространенных в Украине болезнях и вредителях капусты.
Определитель вредителей и болезней ...
Thursday, 24 March 2016
Карманный справочник Определитель вредителей и болезней огурца
Thursday, 12 January 2012
Плесневые грибы Предыдущие статьи из цикла см. в журнале Овощеводство, №1, 7 за 2010 г. ПАУТИНИСТАЯ ПЛЕСЕНЬ, кладоботриум или мучнистая роса; английское название: codweb mould. Возбудитель: Cladob...
Wednesday, 09 December 2015
Долихос лябляб, лобия, гиацинтовые бобы, и вьющаяся сирень однолетнее травянистое растение семейства Бобовые, имеющее пищевое, лекарственное и декоративное значение.
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир